Постанова

від 19.04.2007 по справі 12/70-б-06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/70-Б-06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.04.07                                                                                       Справа №12/70-Б-06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:                                                   

кредитора - ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції, м.Херсон - Сапіги М.М., дов. №38 від 16.11.2006р.

боржника  -  не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну

скаргу   Державної податкової інспекції у місті Херсоні  

на ухвалу  господарського суду Херсонської області від 05.02.2007р.

у справі  № 12/70-Б-06

про  банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Мега Опт”, м.Херсон

                                                                  Установив:

          Ухвалою від 05.02.2007р. господарський суд Херсонської області (суддя Пінтеліна Т.Г.)  звільнив активи боржника від податкової застави.  

          Не погоджуючись з цим судовим актом, кредитор – Державна податкова інспекція у м.Херсоні оскаржив його в апеляційному порядку, вважає ухвалу такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, аргументуючи свої доводи наступним.

           За приписами пункту 1 статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів. Цей Закон встановлює деякі гарантії прав кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника: відносно черговості задоволення вимог (ч.1 ст.31) та права не погоджуватися на мирову угоду (ч.3 ст.35). На думку заявника апеляційної скарги  внаслідок звільнення активів з податкової застави, ДПІ у м.Херсоні буде позбавлена першочергового задоволення вимог заставодержателя, такі дії суду не є заходами щодо забезпечення вимог кредиторів та створює умови для непогашення боргу перед бюджетом. Просить оскаржувану ухвалу скасувати.

           У відзиві на апеляційну скаргу один з кредиторів - ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції, м.Херсон, та його представник у судовому засіданні зазначили, що при винесені оскаржуваної ухвали господарським судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а скаргу - без задоволення.   

          Заявник апеляційної скарги - Державна податкова інспекція у місті Херсоні не забезпечила явки у судове засідання свого представника, хоча про час і місце якого повідомлена в установленому законом порядку. Своєчасне отримання ухвали апеляційного суду податковою інспекцією підтверджується повідомленням підприємства поштового зв'язку про вручення поштового відправлення адресату.      

          Колегія суддів не вбачає підстав, які б перешкоджали перегляду цієї справи в апеляційному порядку за відсутності представника заявника апеляційної скарги.

          Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 19.04.2007р. за №1275 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого, доповідача), Радченко О.П. та Хуторного В.М.

          За усним клопотанням учасника судового засідання оголошено лише вступну та резолютивну частини  постанови.

Заслухавши представника банку, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів не знаходить підстав  для  задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

          Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня   введення мораторію, і припинення  заходів, спрямованих  на  забезпечення   виконання  цих зобов'язань  та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих  до прийняття рішення про введення мораторію.  

           Оскільки про введення мораторію господарський суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство, у цій же ухвалі суд повинен зазначати і про такий наслідок введення мораторію, як звільнення активів боржника від податкової застави. Але так як активи боржника не були звільнені від податкової застави на стадії порушення провадження у справі про банкрутство, то цей недолік місцевий господарський суд усунув шляхом винесення ухвали, і ці дії суду є цілком законними, що й підтверджується судовою практикою вищих судових інстанцій.

            Перш за все колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення  податкового  боргу  з  осіб,  на яких поширюються  судові  процедури,  визначені  Законом  України  „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування.

          І по-друге, відповідно до підпункту „з” ст.8 п.п. 8.7.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків звільняються з податкової застави з дня прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених  законодавством  з  питань  банкрутства, що і є у даному випадку.

          Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання   його банкрутом” є спеціальним законом при провадженні справ про банкрутство, а тому має певні переваги перед іншими законами.

          Щодо тверджень податкової інспекції про те, що оскільки майнові активи боржника знаходяться у податковій заставі, і її грошові вимоги повинні  задовольнятися у першочерговому порядку, бо забезпечені заставою, то вони є помилковими. Податкову заставу в розумінні Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами” і заставу в розумінні Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не можна ототожнювати  з тих підстав, що у них різна правова природа, вони регулюються різними нормативними актами.

          У Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мова йдеться лише про заставу, яка застосовується як спосіб забезпечення зобов'язань, передбачену Законом України „Про заставу” і Цивільним кодексом України, а не податкову заставу у розумінні Закону „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.  

          Відповідно до преамбули Закону України  „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. І як вже зазначалось вище, він не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на які поширюються судові процедури, визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування.

         Таким чином, з урахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали господарського суду Херсонської області  немає.

          Керуючись статтями 101-106 ГПК України, Запорізький апеляційний  господарський суд -                                                 

                                                         Постановив:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні  залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 05.02.2007р. у справі  № 12/70-Б-06 - без змін.

          Справу  передати  на  розгляд  господарського  суду  Херсонської області.