Рішення

від 28.05.2014 по справі 910/6648/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6648/14 28.05.14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандпроект-2010»

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Кул-Текс»

про стягнення 162 000,00 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін :

від позивача: Товстий К.А. - представник за довіреністю від 28.05.14;

від відповідача: не з'явилися

У судовому засіданні 28.05.14 суд, керуючись ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грандпроект-2010» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кул-Текс» про стягнення заборгованості в розмірі 100 000,00 грн. відповідно до договору позики № 1 від 04.07.2012 року та в розмірі 62 000,00 грн. відповідно до договору позики № 2 від 05.07.2012 року. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним на підставі вказаних договорів позики було надано відповідачу грошові кошти на безвідсотковій основі, проте відповідач в порушення умов договорів грошові кошти не повернув в установлений договорами термін.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/6648/14 і призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.05.2014 року.

В судове засідання 28.05.14 з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду виконав. Суд повідомив представника позивача про надходження від відповідача заяви про відвід судді, представник позивача проти поданої заяви заперечував.

Ухвалою суду від 28.05.14 було відмолено в задоволенні заяви відповідача про відвід судді.

Крім того, в заяві про відвід судді відповідач заявив клопотання про колегіальний розгляд справи. Суд постави на обговорення необхідність колегіального розгляду справи, представник позивача зазначив про відсутність необхідності колегіального розгляду справи у зв'язку з її незначною складністю.

Статтею 4-6 ГПК України визначено, що справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд вважає клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи безпідставним та необґрунтованим, оскільки дана справа не належить до категорії складних, тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позов підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 28.05.14 відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 03022 м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30, а її отримання відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 2953236 6.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

04 липня 2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Грандпроект-2010» (далі - позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кул-текс» (далі - відповідач, позичальник) було укладено договір позики № 1 (далі - договір № 1), відповідно до п. 1.1., 21 якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в сумі 100 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у визначений цим договором строк.

Відповідно до п.2.2 договору № 1 цей договір позики є безпроцентним.

Відповідно до умов договору № 1 сторони встановили наступний порядок надання позики: надання позики здійснюється в день підписання сторонами договору в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно з п.4.1, 4.2 договору строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 6 календарних місяців, строк визначений у п.4.1 цього договору, може бути продовжений за домовленістю сторін.

В розділі 5 договору № 1 сторони встановили наступний порядок надання позики: після закінчення строку, визначеного в п.4.1 цього договору, позичальник зобов'язується не пізніше 3 календарних днів повернути позикодавцеві позику. Дозволяється дострокове часткове повернення позики. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.

Згідно з п.6.1, 6.2 договору № 1 останній набуває чинності з моменту передання позики позичальникові та діє до 31.12.2012.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач на виконання умов договору позики № 1 від 04.07.2012 року перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 78 від 05.07.2012 р. (копія в матеріалах справи, оригінал було оглянуто в судовому засіданні).

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідач у строк передбачений п. 5.1 договору № 1 позику не повернув.

25.02.14 позивач звернувся до відповідача з претензією № 37 від 24.02.14 про погашення заборгованості за договором позики №1 в сумі 100 000,00 грн. протягом 3-х діб, вказаний лист був отриманий відповідачем 03.03.14, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 10956663.

05 липня 2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Грандпроект-2010» (далі - позивач, позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кул-текс» (далі - відповідач, позичальник) було укладено договір позики № 2 (далі - договір № 2), відповідно до п. 1.1., 21 якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти в сумі 90 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у визначений цим договором строк.

Відповідно до п.2.2 договору № 2 цей договір позики є безпроцентним.

Відповідно до умов договору № 2 сторони встановили наступний порядок надання позики: надання позики здійснюється в день підписання сторонами договору в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно з п.4.1, 4.2 договору строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 6 календарних місяців, строк визначений у п.4.1 цього договору, може бути продовжений за домовленістю сторін.

В розділі 5 договору № 2 сторони встановили наступний порядок надання позики: після закінчення строку, визначеного в п.4.1 цього договору, позичальник зобов'язується не пізніше 3 календарних днів повернути позикодавцеві позику. Дозволяється дострокове часткове повернення позики. Позика вважається повернутою позикодавцеві в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його поточний рахунок.

Згідно з п.6.1, 6.2 договору № 2 останній набуває чинності з моменту передання позики позичальникові та діє до 31.12.2012.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач на виконання умов договору позики № 2 від 05.07.2012 року перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 90 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 83 від 06.07.2012 р. (копія в матеріалах справи, оригінал було оглянуто в судовому засіданні).

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідач у строк передбачений п. 5.1 договору № 2 позику в повному обсязі не повернув. Як вбачається з банківських виписок з рахунку позивача, відповідачем було частково повернуто позику 21.10.12 в розмірі 20 000,00 грн. та 19.12.12 в розмірі 8000,00 грн.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за договором позики № 2 від 05.07.12 складала 62 000,00 грн.

25.02.14 позивач звернувся до відповідача з претензією № 38 від 24.02.14 про погашення заборгованості за договором позики № 2 в сумі 62 000,00 грн. протягом 3-х діб, вказаний лист був отриманий відповідачем 03.03.14, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 10956663.

Оцінюючи подані представниками сторін докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за безпроцентною позикою у сумі 162 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за безпроцентною позикою визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів повернення відповідачем позивачу 162 000, 00 грн. грошових коштів, отриманих на підставі договору позики № 1 від 04.07.12 та договору позики № 2 від 05.07.12, матеріали справи не містять.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 34, 44, ч.5 ст. 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кул-Текс» (03127 м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30, ідентифікаційний код 33592600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандпроект-2010» (49127 м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, буд. 7, ідентифікаційний код 37275502) 162 000 (сто шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп. заборгованості та 3 240 (три тисячі двісті сорок) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2014 р.

Суддя Л.Г.Пукшин