Ухвала

від 12.06.2015 по справі 910/6648/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

12.06.2015Справа № 910/6648/14

За скаргою стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю “Грандпроект-2010”

на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Грандпроект-2010”

до Товариство з обмеженою відповідальністю “Кул-Текс”

про стягнення 162 000,00 грн.

                               Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Грандпроект-2010” звернулось до господарського суду м. Києва зі скаргою на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Згідно із поданою скаргою стягувач просить визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та зобов'язати відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві виконати судовий наказ відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому скаржник просить суд поновити пропущений строк на звернення зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби до господарського суду та прийняти дану скаргу до розгляду.

Суд, розглянувши подану на розгляд суду заяву та додані до неї документи, зазначає наступне.

Частиною першою статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Згідно положень ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК. (Інформаційний лист ВГСУ від 15.03.2007 р.01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

Тобто, суд у кожному конкретному випадку повинен, із врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на оскарження бездіяльності відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві стягувач посилається на те, що про порушення своїх прав останній дізнався лише 29.05.15 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.

Проте, суд зазначає, що доказів на підтвердження вказаних обставин стягувачем не надано.

Суд зауважує, що скаржником у своїй заяві не наведено жодних поважних причин пропуску строку, які об'єктивно перешкоджали боржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого строку та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, заявником не наведено, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на оскарження дій (бездіяльності) органів виконавчої служби.

Як встановлено в п.9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги, що відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено строк здійснення виконавчого провадження в межах шести місяців, то скаржником пропущено встановлений у ч. 1 ст 121-2 ГПК України 10-ти денний строк для подання скарги. Крім того, судом не знайдено належних підстав для поновлення цього строку, тому скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Грандпроект-2010” на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві підлягає залишенню без розгляду.

За таких обставин , керуючись ст. 53, 86, ст. 121-2 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Грандпроект-2010” в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання скарги на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

2. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Грандпроект-2010” на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві залишити без розгляду.

3. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Грандпроект-2010” на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та додані до неї матеріали повернути скаржнику.

Суддя Л.Г.Пукшин