Постанова

від 02.06.2014 по справі 908/193/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2014 справа №908/193/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В., суддів:Попкова Д.О., Татенка В.М. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився; від третьої особи: розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу не з'явився; Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" м. Приморськ, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2014 р. (повний текст підписано 04.04.14 р.) у справі№908/1670/13 (суддя Науменко А.О.) за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" м. Приморськ, Запорізька область до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Приморськ Запорізька область Комунального підприємства "Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання" Приморської міської ради, м. Приморськ, Запорізька область простягнення суми.

В С Т А Н О В И В:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" м. Приморськ, Запорізька область, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Приморськ Запорізька область, про про стягнення 5451,12 грн. заборгованості за надання житлово-комунальних послуг по утриманню будинку та прибудинкової території за період: з 01.06.2011 р. по січень 2014 р., пені в розмірі 1876,98 грн., 12,77 грн. інфляційних втрат.

В ході розгляду справи, від позивача, надійшли документи в яких містився розрахунок ціни позову, в якому зазначено, що станом на 28.02.2014 р. заборгованість за зобов'язаннями складає: 5654,52 грн., проценти за користування коштами: 441,05 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань: 776,30 грн.

Розглянувши заяву ОСББ "Сусіди-2010" судом першої інстанції встановлено, що позивачем фактично подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних. Дана заява ОСББ "Сусіди-2010" прийнята судом першої інстанції, розгляд справи здійснювався з урахуванням збільшення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.04.2014р. (повний текст підписано 04.04.2014р.) у справі №908/193/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" 4064 грн. заборгованості, 84, 37 грн. 3 % річних, 1102, 91 грн. судового збору, 147, 98 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відсутність договору між сторонами не звільняє відповідача від сплати обов'язкових платежів на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання, яка є обов'язковою в силу закону, тому враховуючи, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів повної оплати заборгованості по витратам на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання (членським внескам) ОСББ "Сусіди-2010", вимога позивача підлягає частковому задоволенню в розмірі 4064 грн. за період: з 18.10.2011 р. по 01.08.2013 р., 84, 37 грн. 3 % річних.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2014р. (повний текст підписано 04.04.2014р.) у справі №908/193/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 4064 грн. за період: з 18.10.2011 р. по 01.08.2013 р., 84, 37 грн. 3 % річних. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 05.05.2014р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Татенко В.М., Попков Д.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.05.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №908/193/14, судовий розгляд призначено на 28.05.2014р., явка сторін обов'язковою не визнавалась.

У судове засідання 28.05.2014 р. представники сторін не з'явились.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2010 р. рішенням п'ятої сесії шостого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області вирішено надати згоду на передачу житлового комплексу на баланс добровільним об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків м. Приморська разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом та відповідною технічною документацією, в тому числі по вул. Морська 54 - ОСББ "Сусіди - 2010".

18.10.2011 р. житловий комплекс з технічною документацією по АДРЕСА_1 від Приморської міської ради передано на баланс ОСББ "Сусіди-2010", про що свідчить акт приймання-передачі, складений та підписаний членами комісії у складі: головного спеціаліста, представників громадськості, інженера Приморського ОВУЖКГ, головного інженера Приморського РЕМ, заступника директора Приморського ОПТМ, міського голови м. Приморська Запорізької області, голови правління ОСББ "Сусіди-2010" (т. 1 а.с. 21-23).

КП "ПЖЕО" Приморської міської ради листом вих. № 133 від 14.06.2011 р. повідомило голову ОСББ "Сусіди-2010", що у зв'язку з поданою заявою головою ОСББ "Сусіди-2010" про зупинення сплати за послуги по обслуговування будинку та прибудинкової території 27.05.2011 р., КП "ПЖЕО" роз'яснює, що з 01.06.2011 р. КП "ПЖЕО" зупиняє обслуговування будинку, з 01.06.2011 р. розіслані листи по організаціям з копією заяви про зупинення фінансових операцій, оскільки за травень 2011 р. КП "ПЖЕО" повністю вело розрахунки (т. 1 а.с. 26).

Рішенням загальних зборів ОСББ "Сусіди-2010", підтвердженого протоколом № 7 від 29.04.2011 р. вирішено, що складову членських внесків, передбачених на проведення робіт пов'язаних з утриманням і обслуговуванням житлового комплексу, та прибудинкової території, затверджених рішенням міської ради, що діють в 2011 році встановити у розмірі 1,20 грн. за 1 кв.м. площі житла.

Рішенням загальних зборів ОСББ "Сусіди-2010", підтвердженого протоколом № 11 від 24.12.2011 р. вирішено, що до орендарів та власників нежитлових приміщень, які використовують їх в комерційних цілях, встановлено тариф в розмірі 3,00 грн. з 01 січня 2012 р.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача за період: з 01.06.2011 р. по 28.02.2014 р. заборгованість у розмірі 5654,52 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 року № 2866-III передбачено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 року № 2866-III об'єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

18.10.2011 р. житловий комплекс з технічною документацією по АДРЕСА_1 від Приморської міської ради було передано на баланс ОСББ "Сусіди-2010", про що свідчить акт приймання-передачі (т. 1 а.с. 21-23).

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 р. № 1875-ІV, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків та споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного ремонту і утриманню, а також забезпечення управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 року № 2866-III відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 18424841 від 28.02.2014 р. та свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 28.04.2010 р., магазин промислової групи товарів "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, площею 67,8 кв.м., знаходиться на праві приватної власності з часткою 1/1 у ОСОБА_4.

Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 14.08.2013 р. по справі № 2/326/355/2013 закрито провадження по цивільній справі за позовом ОСББ "Сусіди-2010" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за квартиру по АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Даною ухвалою встановлено, що відповідачем по справі є приватний підприємець, а спір виник щодо господарських правовідносин між юридичною особою та підприємцем, щодо оплати житлово-комунальних послуг за приміщення магазину. Так як, вказана квартира не є житловою площею, використовується власником - приватним підприємцем для отримання прибутку, як це свідчить з рішення виконкому Приморської міськради № 114 від 14.04.2010 р. та договору приватного підприємця ОСОБА_4 з ПЖЕО про надання комунальних послуг по утриманню нежитлового приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" 67,8 кв.м., тому цей спір не є цивільно-правовим і не може розглядатися в порядку цивільного судочинства, а по своїй природі та з огляду на статус сторін, має ознаки господарчих правовідносин, які за ст. 1 ЦПК не віднесені до завдань цивільного судочинства.

Отже, відповідач як власник приміщення частини будинку по АДРЕСА_1, зобов'язаний нести витрати на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частини загального майна об'єднання. Доказів укладення договору в порядку ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 року № 2866-III між сторонами не надано. Відповідачем не надано доказів вчинення необхідних дій для укладення обов'язкового договору в порядку ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 року № 2866-III з ОСББ "Сусіди-2010

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 року № 2866-III частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних або юридичних осіб.

Але, згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 року № 2866-III (далі Закон України "Про ОСББ") навіть за відсутності договору, ОСББ має право на стягнення витрат на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частини загального майна. Ці витрати мають дещо відмінний правовий характер від житлово-комунальних послуг, і визначені вони спеціальним Законом України "Про ОСББ".

ОСББ "Сусіди-2010" жодним документом (рішенням загальних зборів) не визначено строку оплати обов'язкових платежів на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання. Відсутній і договір, де б цей строк мав бути визначений.

Листом від 04.06.2013 р. позивач повідомив відповідача, що ФОП ОСОБА_4 протягом двох років не сплачує кошти за використані послуги по утриманню будинків та прибудинкової території. Станом на 01.06.2013 р. у відповідача утворилась заборгованість в сумі 3849,12 грн. та пропонував відповідачу добровільно погасити утворену заборгованість. Даний лист було отримано позивачем 07.06.2013 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Претензією вих. № 208 від 10.08.2013 р. (вручено відповідачу 20.08.13 р.) позивач повідомляє відповідача, що ОСББ "Сусіди-2010" за період: з 01.06.2011 р. по 01.08.2013 р. були надані житлово-комунальні послуги на суму 4237,92 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача усно та письмово з'явитись до голови об'єднання для укладення договору з обслуговування будинку та прибудинкової території, однак відповідач протягом двох років ігнорує вимоги позивача, від укладення договору з балансоутримувачем відмовляється та не здійснює оплату використаних послуг. Дана претензія була отримана відповідачем 20.08.2013 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Як визначено ч.2 ст.179 ГК України, Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Згідно з ч.3 ст.184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю. Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», управління житловим комплексом забезпечує балансоутримувач.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Так, істотні умови договору визначено ч.3 ст.13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Окрім цього, частиною першою зазначеної статті встановлено, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Типовий договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя затверджено Наказом Держжитлокомунгоспу України №141 від 27.08.2003р.

Також, ч.ч.1,2 ст.26 вказаного Закону, визначено істотні умови договору на надання житлово-комунальних послуг та встановлено, що крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009р.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що у встановленому законом порядку, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між сторонами не укладено, позивач ініціативи щодо його укладення не проявляв. Вказане твердження позивачем не спростовано.

Судовою палатою у цивільних та господарських справах Верховного суду України при аналізі зазначених законодавчих норм, зроблено висновок про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова від 30.10.2013р. у справі №6-59цс13).

Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що позивачем надано відповідачу житлово-комунальні послуги, якими останній фактично користувався, їх склад та обсяг, не направлялись відповідачу також рахунки чи квитанції на оплату послуг по утриманню.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, що позов заявлено про стягнення заборгованості з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, їх недоведеність належними і допустимими доказами, відтак в їх задоволенні слід відмовити.

Враховуючи, що в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 5654,52 грн. відмовлено, відсутні підстави для стягнення процентів за користування коштами: 441,05 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 776,30 грн.

Між тим, судом першої інстанції не було прийнято до уваги вище значено, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, вирішуючи даний спір, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими що призвело до порушення норм матеріального, тому апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Приморськ Запорізька область підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2014р. (повний текст підписано 04.04.2014р.) у справі №908/193/14 - скасуванню.

У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішення господарського суду та відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати за подачу позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Приморськ Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2014р. (повний текст підписано 04.04.2014р.) у справі №908/193/14 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2014р. (повний текст підписано 04.04.2014р.) у справі №908/193/14 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" м. Приморськ, Запорізька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Приморськ Запорізька область про стягнення 598423,34грн.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сусіди-2010" (72100, Запорізька обл., м. Приморськ, вул. Морська, 54, ідентифікаційний код юридичної особи: 37197029) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер юридичної особи: НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 913,50 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: В.М. Татенко

Д.О. Попков

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС