Постанова

від 27.05.2014 по справі 918/1003/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 918/1003/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В. суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "СПАС" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у справі№918/1003/13 господарського суду Рівненської області за позовомТОВ "ІНАГРО ГРУП" доСільськогосподарського приватного підприємства "СПАС" провитребування майна з чужого незаконного володіння

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача : не з'явилися;

від відповідача : Свириденко О.Й. (дов. б/н від 03.01.2014р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 03.09.2013р. у справі №918/1003/13 (суддя Кочергіна В.О.) у позові ТОВ "ІНАГРО ГРУП" до Сільськогосподарського приватного підприємства "СПАС" про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у справі №918/1003/13 (судді: Петухов М.Г., Василишин А.Р., Юрчук М.І.) апеляційну скаргу ТОВ "ІНАГРО ГРУП" задоволено частково; рішення господарського суду Рівненської області від 03.09.2013р. у справі №918/1003/13 про відмову у задоволенні позову скасовано; прийнято нове рішення; позов задоволено частково; витребувано з володіння Сільськогосподарського приватного підприємства "СПАС" на користь ТОВ "ІНАГРО ГРУП" наступну техніку: - агрегат ґрунтообробний УДА-5,4, інв. №03/04; - культиватор КПС-8.5, інв.№04/09; - оприскувач ОПВ-2000, інв. №04/11; - розкидач мінеральних добрив МВУ-0.5, інв. №03/02; - плуг ПДН-10-3.5, інв. №03/06; - дискова борона УДА-2.8, інв. №04/13; - петкус-375; - транспортний засіб - трактор марки МТЗ-82, номер об'єкта 053082, номер державної реєстрації 04179 РА; - транспортний засіб - трактор марки МТЗ-80, номер об'єкта 766305, номер державної реєстрації 08905 ВК; в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі Сільськогосподарське приватне підприємство "СПАС" просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у справі №918/1003/13 і залишити в силі рішення господарського суду Рівненської області від 03.09.2013р. у справі №918/1003/13, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 31, 41, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 252, 387, 545, 594, 613, 938, 945, 946, 948, 953, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, оскільки: по-перше, апеляційним господарським судом не виконано вимог ст. 41 Господарського процесуального кодексу України про обов'язковість призначення судової експертизи для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору; по-друге, вимога про повернення майна зі зберігання була заявлена позивачем несвоєчасно - майже через півроку після закінчення строку дії договору, у зв'язку з чим відповідач утримував майно на законних підставах; по-третє, в договорі купівлі-продажу №03/12/06 від 06.12.2011р., яким позивач обґрунтовує своє право власності на спірне майно, відсутня така істотна умова як строк дії договору, у зв'язку з чим цей договір є неукладеним.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

10.04.2012р. між Сільськогосподарським приватним підприємством "Спас" (перша сторона) та ТОВ "ІНАГРО ГРУП" (друга сторона) було укладено договір №04, відповідно до п.1 якого дирекція СПП "СПАС" приймає від ТОВ "ІНАГРО ГРУП" на відповідальне зберігання матеріальні цінності.

Згідно з п.2 договору перелік матеріальних цінностей визначається актами приймання-передачі.

Відповідно до п.4 договору матеріальні цінності на час зберігання в СПП "СПАС" є власністю ТОВ "ІНАГРО ГРУП".

Згідно з п.5 договору вартість зберігання визначається в залежності від часу і вартості матеріальних цінностей окремою доповнюючою угодою.

Відповідно до п.6 договору СПП "СПАС" несе повну матеріальну відповідальність за збереження матеріальних цінностей, переданих ТОВ "ІНАГРОГРУП".

Відповідно до п.9 договору він дійсний до 31.12.2012р.

За актом прийняття-передачі від 19.04.2012р. до договору №04 від 10.04.2012р. позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання матеріальні цінності, а саме: транспортний засіб автомобіль вантажний ГАЗ, номер державної реєстрації НОМЕР_4; транспортний засіб автомобіль легковий 3A3-DAEWOO, номер державної реєстрації: НОМЕР_3; транспортний засіб трактор марки ЮМЗ-8280, номер об'єкта: 833268, номер державної реєстрації 06514РА, двигун №804525-850-517517; транспортний засіб трактор марки К-701, номер об'єкта 9109369, номер державної реєстрації 09310ВК, рік випуску 1991, двигун №910982; транспортний засіб ескаватор ЄО-2621, номер об'єкта 812018, номер державної реєстрації 09311ВК, рік випуску 1993, двигун №1540902; агрегат грунтообробний УДА-5,4, інв. №03/04, культиватор КПС-8.5, інв. №04/09; оприскувач ОПВ-2000, інв. №04/11; розкидач мінеральних добрив МВУ-0.5, інв. №03/02; плуг ПЛН-10-3.5, інв. №03/06; дискова борона УДА-2.8, інв. №04/13; петкус-375; транспортний засіб автомобіль МАЗ 5549, номер шасі 21532, номер кузова 21532, номер державної реєстрації ВК2936АК, свідоцтво ДНЗ ВКС 064561 від 25.04.2008р., рік випуску 1982, двигун №527917, колір синій; транспортний засіб автомобіль КАМАЗ 5320, номер шасі 53200324068, номер кузова 0, номер державної реєстрації ВК2934АК, Свідоцтво ДНЗ: ВКС 064562 від 25.04.2008р., рік випуску 1988, двигун №983582, колір сірий; транспортний засіб автомобіль УАЗ 31512-01, номер шасі: 0, номер кузова s16316, номер державної реєстрації: ВК2933АК, Свідоцтво ДНЗ: ВКС 064563 від 25.04.2008р., рік випуску 1995, двигун №21203704, колір жовтий; транспортний засіб автомобіль ГАЗ 53, номер шасі: 0; транспортний засіб трактор марки МТЗ-82, номер об'єкта: 053082, номер державної реєстрації: 04179РА; транспортний засіб трактор марки МТЗ-80, номер об'єкта: 766305, номер державної реєстрації: 08905ВК; транспортний засіб Комбайн марки Class Dominator, номер об'єкта: НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2.

Вказаний вище акт підписано керівниками і скріплено печатками позивача і відповідача.

28.05.2013р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про повернення майна зі зберігання у триденний термін з дня отримання вимоги, а саме: транспортний засіб автомобіль вантажний ГАЗ, номер державної реєстрації НОМЕР_4; транспортний засіб автомобіль легковий ЗAЗ-DAEWOO, номер державної реєстрації: НОМЕР_2; агрегат ґрунтообробний УДА-5,4, інв. №03/04, культиватор КПС-8.5, інв. № 04/09; оприскувач ОПВ-2000, інв. №04/11; розкидач мінеральних добрив МВУ-0.5, інв. №03/02; плуг ПЛН-10-3.5, інв. №03/06; дискова борона УДА-2.8, інв. №04/13, петкус-375; транспортний засіб Комбайн марки Claas Dominator, номер об'єкта НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2; транспортний засіб трактор марки МТЗ-82, номер об'єкта 053082 номер державної реєстрації 04179РА; транспортний засіб трактор марки МТЗ-80, номер об'єкта 766305 номер державної реєстрації 08905ВК.

У зв'язку з неповерненням відповідачем майна зі зберігання, ТОВ "ІНАГРО ГРУП" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до СПП "СПАС" (з врахуванням уточнень позовних вимог - а.с. 56-59) про витребування з чужого незаконного володіння СПП "СПАС" на користь ТОВ "Інагрогруп" наступної техніки: транспортного засобу автомобіля вантажного ГАЗ, номер державної реєстрації: НОМЕР_4; транспортного засобу автомобіля ЗАЗ-DAEWOO, номер державної реєстрації: НОМЕР_3; агрегата ґрунтообробного УДА-5.4, інв. №03/04; культиватора КПС-8.5, інв. №04/09; оприскувача ОПВ-2000, інв. №04/11; розкидача мінеральних добрив МВУ-0.5, інв. №03/02; Плуга ПЛН-10-3.5, інв. №03/06; дискової борони УДА-2.8, інв. №04/13; пектуса-375; транспортного засобу Комбайна марки Claas Dominаtor, номер об'єкта НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2; транспортного засобу трактора марки МТЗ-82, номер об'єкта 053082, номер державної реєстрації 04179РА; транспортного засобу трактора марки МТЗ-80, номер об'єкта 766305, номер державної реєстрації 08905ВК.

Позовні вимоги було обґрунтовано як нормами ст.ст. 949, 953 Цивільного кодексу України (якими передбачено обов'язок зберігача повернути річ), так і нормами ст. 387 Цивільного кодексу України (якими передбачено право власника на витребування майна з чужого незаконного володіння).

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що акт прийняття-передачі майна на зберігання від 19.04.2012р. він не підписував, а спірне майно ніколи не належало позивачу.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених прав, оскільки стаття 387 Цивільного кодексу України в даному випадку не підлягає застосуванню з огляду на те, що правовідносини сторін виникли на підставі договору зберігання, у зв'язку з чим належним способом захисту порушеного права є спонукання відповідача до повернення майна після закінчення строку дії договору зберігання.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позову, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, спірне майно підлягає витребуванню на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України, оскільки договір зберігання припинив свою дію з 01.01.2013р., у зв'язку з чим відповідач після 01.01.2013р. продовжує володіти переданим йому на зберігання майном без достатньої правової підстави; по-друге, оскільки частина транспортних засобів (а саме: комбайн марки Claas Dominator 1975 року випуску, автомобіль легковий ЗАЗ - DAEWOO Lanos D5L 1998 року випуску, автомобіль вантажний марки HAZ 2003 року випуску) належить на праві власності фізичній особі ОСОБА_5, в частині витребування цих транспортних засобів позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки господарського суду апеляційної інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння у зв'язку з неповерненням на вимогу позивача переданого відповідачу на зберігання майна після закінчення строку дії договору зберігання №04 від 10.04.2012р.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання; якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до ч.1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно зі ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено факт укладення між позивачем і відповідачем 10.04.2012р. договору №04 про прийняття відповідачем на відповідальне зберігання матеріальних цінностей позивача, згідно з яким позивачем було передано на зберігання відповідачу матеріальні цінності згідно з переліком, зазначеним в акті прийняття-передачі від 19.04.2012р. до договору №04 від 10.04.2012р.

Господарськими судами також встановлено і матеріалами справи підтверджено факт неповернення відповідачем матеріальних цінностей зі зберігання на вимогу позивача після закінчення строку дії договору зберігання.

Доводи відповідач про те, що позивач не є власником переданого на зберігання майна, цілком правомірно не було взято до уваги господарськими судами, оскільки, як встановлено господарськими судами і підтверджено матеріалами справи позивач придбав у власність спірне майно за договором купівлі-продажу №03/12/06 від 06.12.2011р., тобто до укладення договору зберігання №04 від 10.04.2012р. з відповідачем (а.с. 60-63).

Висновки господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з обранням неналежного способу захисту порушених прав (шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України) не відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, оскільки позовні вимоги було обґрунтовано як нормами ст.ст. 936, 949, 953 Цивільного кодексу України (якими врегульовано обов'язок зберігача повернути річ зі зберігання), так і нормами ст. 387 Цивільного кодексу України (якими передбачено право власника витребувати майно з чужого незаконного володіння), а господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено факт неповернення відповідачем на вимогу позивача матеріальних цінностей зі зберігання після закінчення строку дії договору зберігання від 10.04.2012р., що суперечить нормам ст. 949 Цивільного кодексу України.

Заперечення представника відповідача щодо того, що договір купівлі - продажу №03/12/06 від 06.12.2011р., акт прийняття - передачі від 06.12.2011р., накладні згідно договору №03/12/06 від 06.12.2011р., договір зберігання №04 від 10.04.2012р., акт прийняття - передачі від 19.04.2012р. до договору № 04 від 10.04.2012р. ним не підписувалися, оскільки підписи, здійснені від імені директора ОСОБА_5, та печатка СПП "СПАС" на вказаних документах є підробленими, правомірно не взяті до уваги господарським судом апеляційної інстанції, оскільки, господарським судом встановлено і матеріалами справи, зокрема, висновком почеркознавчої експертизи, проведеної Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при Управлінні Міністерства внутрішніх справи України в Рівненській області за матеріалами досудового розслідування, порушеного за заявою директора ТОВ "ІНАГРО ГРУП" Кузьмінця А.С. 11.12.2012р., підтверджено факт виконання підписів на вказаних документах директором СПП "СПАС" ОСОБА_5 (а.с. 122-143).

Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом вимог ст. 41 Господарського процесуального кодексу України щодо призначення почеркознавчої експертизи не можуть бути взяті до уваги, оскільки скаржник не тільки не заявляв клопотання про призначення судової експертизи, а й на пропозицію господарського суду першої інстанції оплатити відповідну експертизу у зв'язку з наявністю у відповідача заперечень щодо підписання його керівником договорів та актів приймання-передачі спірного майна на зберігання відповів відмовою.

Доводи скаржника, викладені в доповненні до касаційної скарги, про наявність безумовних підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки у вказаній постанові вирішено питання про права фізичної особи ОСОБА_5, який не був залучений до участі у справі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки рішення апеляційного господарського суду про відмову ТОВ "Інагро груп" в задоволенні позову про витребування у СПП "СПАС" трьох одиниць техніки (яка не належить позивачу) ніяким чином не стосується прав та обов'язків фізичної особи ОСОБА_5, який до того ж не оскаржував вказану постанову господарського суду апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги, які фактично зводяться до необхідності здійснення касаційною інстанцією переоцінки наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку господарським судом апеляційної інстанції, не спростовують законних і обґрунтованих висновків господарського суду апеляційної інстанції.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними ті обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у справі №918/1003/13 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "СПАС" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у справі №918/1003/13 залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у справі №918/1003/13 - без змін.

Головуючий К. Грейц

Судді: С. Бакуліна

О. Глос