Ухвала

від 27.05.2014 по справі 0670/5663/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2014 р. м. Київ К/800/59071/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

за участю секретаря : Горголь І.С.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача : Житкевич С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 року

у справі № 0670/5663/12

за позовомДержавного підприємства «Коростишівський спиртовий комбінат» доКоростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Коростишівський спиртовий комбінат» (далі по тексту - позивач, ДП «Коростишівський спиртовий комбінат») звернулось з позовом до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення: № 0000362340 від 07.06.2012 року повністю та № 0000232340 від 22.03.2012 року в частині - на суму 1832832,00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0000362340 від 07.06.2012 року в повному обсязі та № 0000232340 від 22.03.2012 року в частині - на суму 1832832,00 грн., оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 01.03.2012 року № 33/01-13/23/00374634.

В акті перевірки, зокрема, зазначено, що позивачем порушено пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.25, п. 1.32 ст. 1 , пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 , п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , пп. 14.1.11, пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 , пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 , пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2873550 грн. та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України , завищено податковий кредит за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року на суму 666 851 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки та за результатами розгляду скарг позивача, ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000232340 від 22.03.2012 року, яким ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2873550,00 грн. основного платежу та застосовано 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000362340 від 07.06.2012 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 666851,00 грн. основного платежу та застосовано 27328,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000392340 від 07.06.2012 року, яким ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» додатково визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 399583 грн. основного платежу.

Суди першої та апеляційної інстанцій погодились частково з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на: потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону , та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті).

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» завищено валові витрати на загальну суму 321703,00 грн. у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат суми витрат, що не відносяться до господарської діяльності підприємства за І квартал 2011 року в сумі 321703,00 грн. по контрагентам: ТОВ «Виробничо - фармацевтична компанія «Біо-Фарм ЛТД» на суму 57807,00 грн., ТОВ «Коростишівський вин завод» на суму 120960, 00 грн., ТОВ НВП «Нива» на суму 142936,00 грн.

Позивачем було надано до суду першої інстанції копії договорів на поставку спирту на внутрішній ринок з покупцями: ТОВ НВП «Нива», № 129 від 25.01.2011 року; ТОВ «Котовський винзавод» № 165 від 07.02.2011 року, ТОВ «Виробничо - фармацевтична компанія «Біо-Фарм ЛТД» № 212 від 29.02.2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постачальником спирту є Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», покупцями є вищевказані підприємства, а ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» є лише вантажовідправником та не встановлює ціну продукції. Згідно п. 1.1. Статуту позивача, ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» входить до складу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Таким чином, колегія суду погоджується з судами першої та апеляційної інстанції, що висновки ОДПІ щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за порушення - завищення валових витрат внаслідок здійснення реалізації спирту за ціною нижче собівартості є необґрунтованими.

В свою чергу, щодо висновків ОДПІ про незаконне завищення ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» валових витрат внаслідок включення до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів суми витрат по придбанню електричної енергії та природного газу, що використані з перевищенням встановлених норм на виробництво продукції та вартість, яких не відноситься до господарської діяльності підприємства: за І квартал 2011 року - на суму 932701 грн.; за II квартал 2011 року - на суму 975145 грн.; за III квартал 2011 року - на суму 1095922 грн., суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Підпунктом 138.8.1. п. 138.1 ст.138 ПК України передбачено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року N 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» з метою забезпечення раціонального і ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві створено при Державному комітетові по нафті і газу Державну інспекцію з ефективного використання газу на базі Управління по контролю за використанням газу. Покладено на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження здійснення державного контролю за раціональним і ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями).

Розділом ІІ вищевказаної постанови передбачено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Держенергоефективності, сплачується підвищена плата. Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Держенергоефективності.

Статтею 9 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики. Предметом державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є господарська діяльність, пов'язана з виробництвом, передачею та постачанням енергії, а також з використанням енергії для власних потреб суб'єктами електроенергетики та споживачами енергії в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів енергії та суб'єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що саме до компетенції вищевказаних органів входять функції щодо контролю додержання вимог використання електроенергії та газу, а не до повноважень податкових органів України.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 22.03.2012 року № 0000232340 в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 709520,00 грн. підлягає скасуванню.

В свою чергу, висновки ОДПІ щодо порушення ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» вимог податкового законодавства ґрунтуються на непідтвердженності реальності проведення господарських операцій позивача з ТОВ «ПК «Енерголінк», ТОВ «Фрогус консалт», правочини із якими податкова інспекція вважає нікчемними.

У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по вказаним фінансово - господарським операціям.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.04.2011 року між ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» (споживач) та ТОВ «ПК «Енерголінк» (постачальник) укладено договір постачання природного газу № ЕН 015 та 30.07.2011 року укладено договір постачання природного газу №ЕН 52н. Відповідно до умов даних договорів постачальник зобов'язувався передати на протязі 2011 року, а споживач прийняти і сплатити на умовах договорів природний газ та послуги з розподілу та постачання газу надані постачальником.

Фактичне виконання умов вищевказаних договорів підтверджується матеріалами справи, зокрема - податковими накладними, актами приймання-передачі, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

01.08.2011 року між ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» (покупець) та ТОВ «Фрогус консалт» (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 118, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність товар: подрібнене зерно пшениці в кількості 1500 тон, подрібнене зерно кукурудзи у кількості 2000 тон, подрібнене зерно жита у кількості 1000 тон, а покупець відповідно зобов'язується його прийняти і оплатити його вартість.

Крім того, 01.08.2011 року між ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» (покупець) та ТОВ «Фрогус консалт» (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 119, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати мелясу бурякову в кількості 3000 тон, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фрогус консалт» підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, актами приймання - передачі, витягом з журналу обліку приходу сировини, тощо.

Документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , є документами первинного обліку.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо реальності господарських операцій, укладених між позивачем та вищевказаними контрагентами.

Також, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки ОДПІ щодо нікчемності правочинів, з урахуванням всіх обставин справи та вимог діючого на час спірних правовідносин законодавства.

В свою чергу, щодо правомірності визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковому повідомленню - рішенню від 07.06.2012 року №0000362340 в сумі 666851,00 грн. основного платежу та 27328 грн. штрафної (фінансової) санкції, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що позивачем завищено податковий кредит за березень 2011 внаслідок здійснення реалізації спирту за ціною, нижче собівартості, на загальну суму 64340 грн., в тому числі по контрагентам: ТОВ «Виробничо-фармацевтична компанія «Біо-Фарма ЛТД» - на суму 11561,00 грн.; ТОВ «Котовський вин завод» - на суму 24192,00 грн.; ТОВ НВП «Нива» - на суму 28587,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» не пов'язаний з визначенням ціни спирту за вказаними договорами, у зв'язку з чим, позивачем правильно визначено суму податкового кредиту у березні 2011 року.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість були нараховані позивачу неправомірно, отже, податкове повідомлення - рішення №0000362340 від 07.06.2012 року підлягає скасуванню в повному обсязі.

Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

В решті позовних вимог, сторонами рішення першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов