Постанова

від 16.05.2014 по справі 807/2246/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2246/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: Панова І.В. (довіреність від 09.04.2014 року № 707/02-06), Шерегі В.М. (довіреність від 25.02.2014 року № 418/02-10)

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: Данканич О.В. (довіреність від 05.02.2014 року № 07-25/3), Дуркот М.М. (довіреність від 28.08.2013 року № 07-25/21)

прокурора - Стойко П.М. (посвідчення № 005438)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до Ужгородської об'єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги частково, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 23 травня 2014 року.

Кам'яницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (далі - позивач, Кам'яницька сільська рада) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.2-5) до Ужгородської об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - відповідач 1, Ужгородська ОДФІ), Державної фінансової інспекції у Закарпатській області (далі - відповідач 2, ДФІ у Закарпатській області), якою просить визнати протиправною та частково скасувати вимогу Ужгородської ОДФІ від 27.05.2013 року № 01-13/407 в частині забезпечення надходження недоотриманих (втрачених) доходів від оренди земель до загального фонду бюджету сільської ради на загальну суму 987817,80 грн., в т.ч., в сумі: 987441,48 грн. по договорах оренди, що були укладені до введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з 1 січня 2011 року; 376,32 грн. по договору оренди земельної ділянки від 21.01.2012 року укладеному з ФОП ОСОБА_5 (п.2.2 вимоги).

В судовому засіданні 16.05.2014 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, якою просить визнати протиправною та частково скасувати вимогу Ужгородської ОДФІ від 27.05.2013 року № 01-13/407 в частині скасування забезпечення надходження недоотриманих (втрачених) доходів від оренди земель до загального фонду бюджету сільської ради на загальну суму 987441,48 грн. по 17 договорах оренди, що були укладені до введення в дію нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з 1 січня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведеної Ужгородською ОДФІ перевірки, фінансова інспекція помилково прийшла до висновку про недоотримання загальним фондом бюджету Кам'яницької сільської ради 987817,80 грн., оскільки, сільською радою не були укладені додаткові угоди про збільшення орендної плати за землю та фактично вимагає в односторонньому порядку внести зміни у договори оренди. Відтак, оскільки, нових умов договорів оренди стосовно збільшення орендної плати між сторонами не укладено, визначення Ужгородською ОДФІ недоотримання коштів у сумі 987441,48 грн. є безпідставним. Кам'яницька сільська рада звернулась із позовом до суду про скасування пункту вимоги, якою зобов'язано забезпечити надходження недоотриманих (втрачених) доходів від оренди земель до загального фонду бюджету сільської ради на загальну суму 987817,80 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 надав суду заперечення проти позову (лист Ужгородської ОДФІ від 10.09.2013 року, а.с.113-120), яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, акцентуючи увагу на той факт, що ревізією Кам'яницької сільської ради встановлено, що не дивлячись на норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та умов укладених договорів оренди земель, в частині перегляду розмірів орендної плати, позивачем не було укладено додаткових угод в частині збільшення (перегляду) орендної плати, що призвело до недоотримання (втрат) місцевим бюджетом належних платежів від оренди землі, а тому, оскаржувана вимога є правомірною.

В судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, а тому, розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача 1 на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідач 2 надав суду заперечення проти позову (лист ДФІ у Закарпатській області від 15.07.2013 року, а.с.93-99), яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з мотивів, висловлених у запереченнях Ужгородської ОДФІ.

В судовому засіданні представник відповідача 2 проти позову заперечив, просить суд відмовити у задоволенні такого в повному обсязі.

Крім того, прокуратурою Закарпатської області здійснено вступ у розгляд справи з метою представництва інтересів держави в особі ДФІ в Закарпатській області, та згідно наданих суду письмових пояснень, просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на той факт, що ревізією встановлено що сільською радою не укладено додаткових угод в частині збільшення (перегляду) орендної плати до 19 діючих договорів оренди земельних ділянок в 2011 році, а протягом 2012 року укладено додаткові угоди тільки до чотирьох діючих договорів оренди землі, що призвело до недоотримання (втрат) місцевим бюджетом належних платежів від оренди землі.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, Ужгородською ОДФІ було проведено ревізію стану дотримання бюджетного законодавства щодо складання і виконання бюджету та фінансово-господарської діяльності Кам'яницької сільської ради за період з 01.09.2010 року по 31.12.2012 року, про що складено Акт № 07-810/37 від 13.05.2013 року (а.с.10-58).

Відповідно до пункту 2.2 винесеної за результатами ревізії та виявлених порушень вимоги Ужгородської ОДФІ за № 01-13/407 від 27.05.2013 року (який оскаржено в судовому порядку) ревізією встановлено, що Кам'яницькою сільською радою недоотримано фінансових ресурсів на загальну суму 989817,80 грн. внаслідок недоотримання орендної плати за земельні ділянки надані в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 2 ст. 3 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень (крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної фінансової інспекції в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.2003 року № 2939 (назва згідно Закону України від 16.10.2012 року № 5463 - VI, далі - Закон 2939). Статтею 3 Закону 2939 встановлено, що державна фінансова інспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

Головним завданням державної фінансової інспекції є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували в період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та запобігання їм у подальшому (ч.1 ст. 2 Закону 2939).

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування (ч.2 ст. 2 Закону 2939), інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до пункту 2.2 винесеної за результатами ревізії та виявлених порушень вимоги Ужгородської ОДФІ за № 01-13/407 від 27.05.2013 року (який оскаржено в судовому порядку) ревізією встановлено, що Кам'яницькою сільською радою недоотримано фінансових ресурсів на загальну суму 989817,80 грн. внаслідок недоотримання орендної плати за земельні ділянки надані в оренду. Дане порушення, згідно висновків перевірки, виникло у зв'язку з наступним:

Ревізією встановлено, що 30 грудня 2010 року другою сесією шостого скликання Кам'яницької сільської ради були прийняті рішення за № 95-ІІ-VІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки землі населеного пункту Гута» та № 96-ІІ- VІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки землі населеного пункту Кам'яниця». Пунктами 2 та 3 зазначених рішень затверджено базову вартість одного квадратного метру землі та вартість квадратного метру землі у розрізі економічно-планувальних зон. Пунктом 4 рішень передбачено введення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів з 1 січня 2011року.

В той же час, третьою сесією шостого скликання Кам'яницької сільської ради було прийнято рішення за № 117-ІІІ-VІ від 29.01.2011 року «Про перегляд орендної плати за землю» з метою приведення розміру орендної плати у відповідність до рішень за №№ 95-ІІ-VІ та № 96-ІІ-VІ, та п.2 сільському голові доручено укласти додаткові угоди до діючих договорів оренди землі. Ревізією встановлено, що сільською радою в 2011 році додаткові угоди в частині збільшення (перегляду) орендної плати до 19 діючих договорів оренди не укладалися, а протягом 2012 року укладено додаткові угоди тільки до чотирьох діючих договорів оренди землі щодо збільшення (перегляду) орендної плати. Діючими договорами оренди земельних ділянок передбачено перегляд орендної плати у випадках збільшення розмірів ставки земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, тощо.

Таким чином, в порушення п.2 рішення третьої сесії шостого скликання Кам'яницької сільської ради за № 117-ІІІ-VІ від 29.01.2011 року «Про перегляд орендної плати за землю», а також умов 19-ти діючих договорів оренди земельних ділянок, розташованих на території Кам'яницької сільської ради, за д з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. не було укладено додаткових угод в частині збільшення (перегляду) орендної плати, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом належних платежів від оренди землі. По факту не укладання додаткових угод головою Кам'яницької сільської Коваль-Мазюта М.Ю. надано пояснення, згідно яких зазначено, що перегляд орендної плати здійснюється за взаємною згодою сторін. Сільська рада направляла листи орендарям щодо укладання додаткових угод. Частково, станом на 29.04.2013р. такі укладені, з іншими орендарями ведеться роз'яснювальна робота. Сільська рада протягом 2011-2012рр. не зверталася до суду з вимогою про розірвання договорів оренди земельних ділянок у зв'язку з незгодою орендарів укладати додаткові угоди в частині збільшення (перегляду) орендної плати та відповідного захисту своїх прав та інтересів. Головою Кам'яницької сільської ради Коваль-Мазюта М.Ю. підтверджено відсутність таких звернень та зазначено, що сесією рішення про звернення до суду не приймалися.

Відтак, у зв'язку із зафіксованими в акті ревізії порушеннями, що полягають у бездіяльності позивача щодо внесення змін до договорів оренди земельних ділянок з урахуванням нової нормативно-грошової оцінки землі та ставок орендної плати, визначених рішенням Кам'яницької сільської ради від 29.01.2011 року за № 117-ІІІ-VІ, Ужгородською об'єднаною державною фінансовою інспекцією було надіслано на адресу відповідача вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 27.05.2013 року за № 01-13/407.

Вказаною вимогою позивача зобов'язано, зокрема, забезпечити надходження недоотриманих (втрачених) доходів від оренди земель до загального фонду бюджету сільської ради на загальну суму 987817,80 грн., та в подальшому, здійснювати належний контроль за своєчасністю коштів від оренди земель до загального фонду бюджету сільської ради. Договори оренди земель привести у відповідність до вимог рішення від 29.01.2011 року за № 117-ІІІ-VІ «Про перегляд орендної плати за землю».

Кам'яницька сільська рада, не погоджуючись з розрахунком сум недоотриманих доходів звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини п'ятої статті 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено істотні умови договору оренди землі: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Стаття 13 даного Закону передбачає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Як визначено ч.1 ст.93 Земельного кодексу України - право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам (ч.2 ст.93 Земельного кодексу України).

Також, статтею 23 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Ревізією з питань стану використання земель, що знаходяться в межах території Кам'яницької сільської ради встановлено, що згідно наданих звітів та інформації, наданої управлінням Держземагенства в Ужгородському районі, станом на 01.01.2013 року за Кам'яницькою сільською радою значиться загальна площа земель в кількості 5132,0 га.

Відповідно до листів управління ДКСУ в Ужгородському районі від 19.03.2013 року за № 03-11/120 та Ужгородської МДПІ від 20.03.2013 року за № 207/9/20-016 до доходів Кам'яницької сільської ради надійшло коштів від юридичних та фізичних осіб на загальну суму 1141167,23 грн. за надані в оренду земельні ділянки протягом 2011-2012 років.

Згідно рішень сесій та укладених договорів оренди встановлено, що протягом 2011-2012 років сільською радою було укладено 2 договори оренди земельних ділянок з фізичними особами. Протягом періоду, що підлягав ревізії, діяли також 19 договорів оренди земельних ділянок, що були укладені раніше за прийнятими рішеннями.

Діючими договорами оренди земельних ділянок передбачено перегляд орендної плати у випадках збільшення розмірів ставки земельного податку, підвищення цін та тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, тощо.

01.01.2011 року набули чинності положення ст.288 Податкового кодексу України, якими передбачено, що розмір орендної плати встановлюється договором, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, який встановлюється цим розділом.

Приймаючи Податковий кодекс України, законодавець не вносив зміни до Закону України «Про оренду землі» в частині приведення у відповідність мінімального розміру орендної плати за землі комунальної власності за договорами укладеними до 01 січня 2011 року.

Відтак, суд дійшов висновку, що положення згаданої статті Податкового кодексу України застосовуються лише до правочинів, які укладенні після 01.01.2011 року.

Водночас, суд зазначає, що, оскільки держава Україна є стороною договору (в особі органу місцевого самоврядування), то законодавчо встановлений мінімальний розмір орендної плати не є підставою, яка виключає дотримання приписів ст.21 Закону «Про оренду землі» (одержання згоди іншої сторони і підписання змін до договору).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 125, 126 Земельного кодексу).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

За правилами ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди, строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Разом з тим, суд зазначає, що у подібних правовідносинах законодавець чітко встановив у ст. 33 Закону України «Про оренду землі», що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Оскільки істотними умовами договору оренди землі є зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, то в даному випадку має бути по-перше - згода сторін, по-друге додаткова письмова угода, яка проходить державну реєстрацію в органах державного земельного кадастру.

Згідно ст.15 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що при поновленні договору оренди, зміні умов договору щодо розміру орендної плати, вони набувають чинності після їх державної реєстрації та застосовуються до відносин, що виникають при виконанні зобов'язань за договором, що укладений на новий строк.

За змістом укладених Кам'яницькою сільською радою договорів, зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. Договір набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність вищезазначеного договору на право користування землею (на умовах оренди) законом прямо не встановлена, рішення суду про визнання його недійсним відсутнє, а тому договір оренди, на підставі якого позивач користувався земельною ділянкою та сплачував орендну плату у відповідності до ст. 204 ЦК України є правомірним.

При цьому згідно із ст. 629 ЦК України договори є обов'язковими для виконання сторонами.

В даному випадку ні Податковий кодекс України, ні інший нормативно-правовий акт не мають прямої вказівки на обов'язковість укладення додаткових угод, відтак зміна розміру орендної плати, визначеної в договорі оренди, як суттєвої умови договору, можлива лише за згодою сторін, шляхом внесення до них відповідних змін.

Отже, позивачу сплачували орендну плату в тому розмірі, який встановлений договором та додатковими угодами, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що умови договору оренди (включаючи і умови щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, здійснивши системний аналіз діючого на момент вчинення спірних правовідносин законодавства та наданих у справі доказів, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно винесено вимогу щодо зобов'язання Кам'яницької сільської ради забезпечити надходження недоотриманих (втрачених) доходів від оренди земель до загального фонду бюджету сільської ради на загальну суму 987817,80 грн. та вжити заходи щодо підписання додаткових угод в частині перегляду розміру орендної плати або щодо розірвання договорів оренди.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем доведено неправомірність вимог пункту 2.2 вимоги Ужгородської об'єднаної державної фінансової інспекції від 27 травня 2013 року за № 01-13/407 в частині забезпечення надходження недоотриманих (втрачених) доходів від оренди земель до загального фонду бюджету сільської ради в сумі 987441,48 грн. по 17 договорах оренди, що були укладені до введення в дію нової нормативно - грошової оцінки земель населених пунктів з 1 січня 2011 року, вимоги позову є обгрунтованими, підтверджені матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах закону, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь Кам'яницької сільської ради витрати зі сплати судового збору у сумі 2294,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Кам'яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до Ужгородської об'єднаної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги частково - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 2.2 вимоги Ужгородської об'єднаної державної фінансової інспекції від 27 травня 2013 року за № 01-13/407 частково - в частині:

- забезпечити надходження недоотриманих (втрачених) доходів від оренди земель до загального фонду бюджету сільської ради в сумі 987441,48 грн. по 17 договорах оренди, що були укладені до введення в дію нової нормативно - грошової оцінки земель населених пунктів з 1 січня 2011 року.

3. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь Кам'яницької сільської ради (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Кам'яниця, вул. Ужанська, 105 код 22110189) витрати зі сплати судового збору у сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті