Рішення

від 28.05.2014 по справі 127/22334/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/22334/13-ц Провадження № 22-ц/772/1399/2014Головуючий в суді першої інстанції:Прокопчук А. В. Категорія: 21 Доповідач: Камзалов В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Камзалова В.В.

Суддів: Іванюка М.В., Панасюка О.С.

При секретарі: Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду від 7 жовтня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 9 квітня 2008 року між нею та її сином, ОСОБА_5 було укладено договір дарування - 17/20 часток домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, який посвідчено державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Домбровською І.Є. Після цього, 9 квітня 2008 року між ними був укладений договір дарування земельної ділянки, на якій розташований подарований будинок, площею - 0,0543 га, який також посвідчено державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Домбровською І.Є.

При укладенні вищевказаних договорів позивачка помилилася щодо природи правочину дарування та вважала, що у її сина виникають обов'язки надавати їй матеріальну допомогу до смерті. Саме така була домовленість між ними. Нещодавно позивачці стало відомо, що на даний час вона вже не є співвласницею будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій розташований цей будинок. Позивачка вважає, що відповідач, скориставшись її довірою, похилим віком та правовою необізнаністю, привласнив її будинок та земельну ділянку.

23 травня 2013 року Вінницьким міським судом ухвалено рішення про визнання недійсним договору дарування частини будинку від 9 квітня 2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Також 17 червня 2013 року Вінницьким міським судом ухвалено додаткове рішення, яким визнано за позивачкою право власності на 17/20 частки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1.

Однак, земельна ділянка досі належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 755875, зареєстрованого Вінницькою регіональною філією ДП « Центр ДЗК» - 12 вересня 2008 року.

Позивачка вважає, що оскільки рішенням Вінницького міського суду було встановлено, що договір дарування 17/20 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 укладено під впливом помилки та даний договір визнано недійсним, це свідчить про те, що і договір дарування земельної ділянки був укладений під впливом помилки, а тому просить визнати договір дарування земельної ділянки, площею - 0,0543 га, розташованої по АДРЕСА_1, який укладено 9 квітня 2008 року між нею та відповідачем, недійсним та визнати за нею право власності на дану земельну ділянку.

Рішенням Вінницького міського суду від 7 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею - 0,0543 га, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, який укладено -9 квітня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори Домбровською І.Є., зареєстровано в реєстрі за № 2-377.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею - 0,0543 га, розташованою за адресою : АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4- 2512 грн. 03 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 22 квітня 2014 року. яке знаходиться в матеріалах справи, скасовано рішення Вінницького міського суду від 23 травня 2013 року, яким визнано недійсним договір дарування частини будинку від 9 квітня 2008 року, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 і укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і також скасовано додаткове рішення Вінницького міського суду від 17 червня 2013 року, яким визнано за ОСОБА_4 право власності на 17/20 частки зазначеного будинку.

При цьому апеляційний суд Вінницької області вирішив - визнати недійсним договір дарування 17/20 часток домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, укладеного - 9 квітня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Витребувано у ОСОБА_2 - 17/20 часток домоволодіння за АДРЕСА_1, належних ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності № 2215 на частину домоволодіння від 21 грудня 2006 року.

В суді апеляційної інстанції, при розгляді зазначеної справи, представник апелянта - ОСОБА_3, представник позивачки - ОСОБА_8 і відповідач - ОСОБА_5 визнали, що обставини та підстави укладання договору дарування частини житлового будинку та договору дарування земельної ділянки є одними і тими ж, оскільки ці договори укладались в один і той же день, 9 квітня 2008 року, і в одного і того ж нотаріуса, Домбровською І.Є.

Тому колегія суддів вважає, що обставини, встановлені рішенням апеляційного суду Вінницької області від 22 квітня 2014 року, яке вступило в законну силу, не доказуються при розгляді даної цивільної справи.

Так, рішенням апеляційного суду від 22 квітня 2014 встановлено, що позивачка ОСОБА_4 вчинила договір дарування частини житлового будинку під впливом помилки, оскільки вважала що укладається договір довічного утримання.

Виходячи із вищезазначеного. колегія суддів вважає, що і договір дарування земельної ділянки позивачка укладала під впливом помилки, а тому цей договір також слід визнати недійсним.

Також, апеляційний суд в своєму рішенні від 22 квітня 2014 року прийшов до висновку про те, що про своє порушене право позивачка дізналась лише у березні 2013 року і строки позовної давності нею не порушені. Тому колегія суддів вважає, заява представника апелянта, ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд в своєму рішенні від 22 квітня 2014 року прийшов до висновку про те, що оскільки статтею 229 ЦК України, на підставі якої договір дарування частки домоволодіння за адресою - АДРЕСА_1 визнано недійсним, не передбачено застосування такого наслідку недійсності правочину як визнання права власності на частину домоволодіння, не підлягає задоволенню вимога позивачки про визнання за нею права власності на зазначену частку домоволодіння.

Тому колегія суддів вважає. що не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на земельну ділянку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позов ОСОБА_4 слід задовольнити частково. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею - 0.0543 га, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, який укладений 9 квітня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду від 7 жовтня 2013 року - скасувати.

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею - 0, 0543 га, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, який укладено 9 квітня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Домбровською І.Є., зареєстровано в реєстрі за № 2 - 377.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: