Рішення

від 13.01.2015 по справі 127/22334/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/22334/13-ц Провадження № 88-ц/772/1/2015Головуючий в суді першої інстанції Прокопчук А.В. Категорія 6 Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору нотаріуса Домбровської І.Є., про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на земельну ділянку, -

встановила:

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду від 7 жовтня 2013 року скасовано. Позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0543 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, який укладено 9 квітня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Домбровською І.Є., зареєстровано в реєстрі за № 2 - 377. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_6 звернувся до Апеляційного суду Вінницької області з заявою про перегляд зазначеного вище судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами посилаючись на те, що підставою для ухвалення рішення Апеляційного суду Вінницької області по даній справі стало рішення Апеляційного суду Вінницької області по справі №127/10168/13-ц від 22 квітня 2014 року, за яким було визнано недійсним договір дарування 17/20 часток домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 укладений 09.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та витребувано це майно у ОСОБА_2.

Своє рішення Апеляційний суд Вінницької області мотивував тим, що обставини встановлені рішенням апеляційного суду Вінницької області від 22 квітня 2014 року, яке вступило в законну силу не доказуються при розгляді даної цивільної справи. Так, рішенням апеляційного суду від 22 квітня 2014 року встановлено, що позивачка ОСОБА_3 вчинила договір дарування частини житлового будинку під впливом помилки, оскільки вважала, що укладає договір довічного утримання.

Наразі рішення апеляційного суду Вінницької області від 22.04.2014 року по справі №127/10168/13-ц та рішення Вінницького міського суду по цій справі скасовані ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, вивчивши доводи заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, надані документи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку, що заява про перегляд рішення підлягає задоволенню, апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 19 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», у разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами ухваленого судом апеляційної або касаційної інстанції нового рішення справа розглядається ними на загальних підставах за раніше поданими апеляційними або касаційними скаргами.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6, апеляційний суд виходив з того, що рішенням апеляційного суду від 22 квітня 2014 року, яке вступило в законну силу, визнано недійсним договір дарування частини будинку, що був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Рішенням цього суду встановлено, що позивачка ОСОБА_3 вчинила договір дарування частини житлового будинку під впливом помилки, оскільки вважала що укладається договір довічного утримання.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що і договір дарування земельної ділянки позивачка укладала під впливом помилки, а тому цей договір також слід визнати недійсним.

Проте рішення апеляційного суду Вінницької області від 22.04.2014 року та рішення Вінницького міського суду по цій справі скасовані ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно п. З ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Враховуючи наведене, заява ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами є обґрунтованою та підлягає задовольню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, міський суд виходив з того, що за рішенням Вінницького міського суду Вінницького області від 23.05.2013 року визнано недійсним договір дарування від 09.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 17/20 часток домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1.

Оскільки договір дарування земельної ділянки був укладений у зв'язку з укладенням між сторонами договору дарування частини будинковолодіння, яке розташоване на даній земельній ділянці, і договір дарування частини будинковолодіння визнано недійсним за судовим рішенням, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Проте рішення Вінницького міського суду Вінницького області від 23.05.2013 року скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня 2014 року.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,0543 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 суд першої інстанції не врахував ту обставину, що статтею 229 ЦК України, на підставі якої позивач просить визнати недійсним договір дарування, не передбачено застосування такого наслідку недійсності правочину.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення із наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3, будучі власником 17/20 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 0543 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, 09.04.2008 року уклала нотаріально посвідчений договір дарування з ОСОБА_4, згідно якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв в дар 17/20 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, розташованих по АДРЕСА_1.

Того ж дня, тобто 09.04.2008 року, державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори Домбровською І.Є. посвідчено договір дарування земельної ділянки, відповідно до якого позивач ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв в дар земельну ділянку площею 0,0543 га, розташовану по АДРЕСА_1, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2014 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору нотаріуса Домбровської І.Є. про визнання недійсним договору дарування, витребування майна з чужого незаконного володіння, що набрало законної сили, встановлено обставини того, що договір дарування 17/20 часток домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1, укладений 09.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, - порушує права ОСОБА_3 та його слід визнати недійсним на підставі ч.3 ст. 203, та ст. 229 ЦК України, оскільки, укладаючи з ОСОБА_4 договір, позивач помилялася стосовно обставин, які мають істотне значення, зокрема, щодо правової природи цього правочину, прав та обов'язків сторін, оскільки вважала цей правочин договором довічного утримання, відповідно до умов якого друга його сторона зобов'язувалась здійснювати постійний догляд та утримання, а право розпорядження нерухомим майном перейшло б до відповідача ОСОБА_4 лише після смерті позивачки і якби не помилка - неправильне сприйняття ОСОБА_3 предмета та істотних умов угоди, то спірний договір не був би укладений.

Враховуючи наведене, пояснення сторін договору про те, що обставини та підстави укладення договору дарування частини житлового будинку та договору дарування земельної ділянки, на якій розміщена частина житлового будинку, є одними і тими ж, колегія суддів прийшла до висновку, що договір дарування земельної ділянки є такім, що укладений під впливом помилки, а тому його слід визнати недійсним.

За таких обставин, заява про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, апеляційна скарга на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2013 року підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити частково.

Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319, 361-365 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами задовольнити.

Скасувати рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 задовольнити частково.

Скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 жовтня 2013 року.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0543 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, який укладено 09.04.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений державним нотаріусом Першої Вінницької державної нотаріальної контори Добровською І.Є., зареєстрований в реєстрі за № 2-377.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

"З оригіналом вірно"

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.