Ухвала

від 23.01.2007 по справі 4/459ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/459ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

23.01.2007 року                                                Справа № 4/459ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                  Журавльової Л.І.

суддів                                        Бородіної Л.І.

                                                            Перлова Д.Ю.

При секретарі                             Шабадаш Д.С.                     

За участю представників

сторін:

від позивача:                         повноважний представник до судового

                                             засідання не прибув;          

від відповідача:                     повноважний представник до судового

                                             засідання не прибув;                             

розглянувши  матеріали

апеляційної скарги                    Приватного підприємства „Промінь”, м.Кіровськ Луганської області  

на постанову          

господарського суду               Луганської області

від                                                   27.10.06  

у справі                                         №4/459ад (суддя Батюк Г.М.)

за позовом                                Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів                        

до відповідача                              Приватного підприємства „Промінь”, м.Кіровськ Луганської області                                                

про                                          стягнення 2946 грн. 67 коп.

В С Т А Н О В И В:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства „Промінь” про стягнення з відповідача 2946 грн. 67 коп.  несплачених штрафних санкцій  за незайняті  інвалідами робочі місця у 2004 році.

Господарський суд Луганської області постановою від 27.10.06 у справі №4/459ад (суддя Батюк Г.М.) позов задовольнив повністю.

     Стягнув з Приватного підприємства “Промінь”  на користь  Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції у сумі 2946 грн. 67 коп.

Постанова господарського суду Луганської області мотивована наступним.

Відповідачем не виконано обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів: у 2004 році підприємством не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, не вносились  в колективний договір, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Як свідчать матеріали справи, в 2004 році у відповідача не працювало жодного інваліда необхідного згідно 4-х відсоткового нормативу. За незайняті інвалідами робочі місця з відповідача підлягає до стягнення штраф у сумі 2946 грн. 67 коп., який нараховується з урахуванням розміру середньої річної заробітної плати.

З наявного в матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-П1 (поштова-річна), затвердженою наказом Мінпраці України від 29.12.04 № 338,  за 2004 рік (а.с.8) вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу – 15 осіб, фонд оплати праці штатних                         працівників – 44,2 тис. грн., на підприємстві відповідача у 2004 році жодного інваліда не працевлаштовано. За розрахунком позивача відповідач повинен був працевлаштувати у 2004 році 1 інваліда та перерахувати штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2004 рік у сумі  2946 грн. 67 коп.

Матеріали справи свідчать про не виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів: у 2004 році підприємством не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно довідки Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( далі - Фонд) від 22.08.06 №03-01/3718 (а.с.10) вбачається, що у 2004 році підприємство не інформувало фонд  про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та згідно довідки Фонду  від 22.08.06 № 03-01/3717 відповідач на  підприємстві атестацію робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю  працівників МСЕК відповідно до Постанови КМУ № 314 від 03.05.1995 не проводились (а.с.9).

        Таким чином, позивачем  доведено суду виникнення зобов'язання відповідача по сплаті заявлених у позові  штрафних санкцій у сумі 2946 грн. 67 коп.

Приватне підприємство „Промінь” не погодилось з постановою господарського суду Луганської області від 27.10.06, звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №8 від 24.11.06, якою просить у задоволенні позову Луганському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення коштів за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2004 році відмовити у повному обсязі, скасувати постанову господарського суду Луганської області від 27.10.06 у справі №4/459ад.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник зазначає, що  протягом 2004 року ПП „Промінь” не мало можливості працевлаштувати інвалідів, у зв”язку з їх відсутністю за створеними для цього вакантними посадами. ПП „Промінь” зверталось у Кіровський міський  центр  зайнятості з проханням повідомити чи зверталися інваліди  третьої групи за професією провізор про працевлаштування. Кіровський міський центр зайнятості повідомив, що вказані інваліди за такою професією протягом 2004 року не зверталися.

Таким чином,  підстав для стягнення  з ПП „Промінь” грошових коштів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів відсутні. ПП „Промінь” не мало можливості виконати норматив у зв”язку з відсутністю інвалідів на території розміщення і діяльності ПП „Промінь”, які б потенційно могли працювали провізорами. Тобто у даному випадку навіть при виконанні ПП „Промінь” вимог щодо проведення атестації робочих місць та інформуванні відповідних установ про наявність вакантних місць ПП „Промінь” не змогло б працевлаштувати інвалідів у межах чотирьохвідсоткового нормативу із зазначених вище підстав.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 29.11.06 у справі №4/459ад для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства „Промінь” на постанову господарського суду  Луганської області від 27.10.06 у справі №4/459ад призначено судову колегію у складі: Журавльова Л.І. –суддя –головуючий, Бородіна Л.І. –суддя, Перлов Д.Ю. –суддя.

Ухвалою  Луганського апеляційного господарського суду від 27.12.06 у справі №4/459ад  порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою, справа призначена до розгляду на 23.01.07.

Сторони у справі належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду  апеляційної скарги.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів  подало до Луганського апеляційного господарського суду клопотання від 07.01.07 №03-01/59, яким просить  суд  розглянути справу без участі представника відділення Фонду або відкласти розгляд справи на інший строк, у зв”язку  з завантаженістю юриста та за відсутності інших працівників.

Приватне підприємство „Промінь” подало  до Луганського апеляційного господарського суду  клопотання  №9 від 13.12.06, яким просить розглянути апеляційну скаргу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у справі №4/459ад за відсутності представника ПП „Промінь”.

Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду  клопотання  позивача та відповідача задовольняє та вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників позивача та відповідача, за матеріалами наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду   дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства „Промінь” залишається без задоволення, а  постанова від 27.10.06 у справі  №4/459ад без змін з  наступних підстав.

Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).

У відповідності з пунктом 1  Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1434, у складі Мінпраці діє Фонд соціального захисту інвалідів.

Пунктом 3 цього Положення передбачено, що одним з основних завдань Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 зазначеного Положення Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, яке не зайняте інвалідом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертної комісії. Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткові заходи безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

Пунктом 2 „Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року №314, регламентовано, що робочим місцем інваліда може бути як звичайне робоче місце, так і спеціалізоване робоче місце інваліда.

Пунктом 3 Положення вказано, що “робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда”. У пункті 14 цього Положення визначено, що підприємства створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. А в пункті 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 року №83, зазначено: “Медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів Управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в м. Києві та м. Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якого проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда”.

Чинним законодавством встановлені вимоги до створення робочих місць для інвалідів, порядку їх працевлаштування, визначена відповідальність підприємств за недотримання цих вимог.

З наявного в матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-П1 (поштова-річна), затвердженою наказом Мінпраці України від 29.12.04 № 338,  за 2004 рік  (а.с.8) вбачається, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу – 15 осіб, фонд оплати праці штатних                         працівників – 44,2 тис. грн., на підприємстві відповідача у 2004 році жодного інваліда не працевлаштовано. За розрахунком позивача відповідач повинен був працевлаштувати у 2004 році 1 інваліда та перерахувати штрафні санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2004 рік у сумі  2946 грн. 67 коп.

Пункт 4 Порядку  сплати підприємствами (об'єднаннями),  установами і організаціями  штрафних санкцій до  відділення  Фонду соціального  захисту  інвалідів, акумуляції,  обліку та використання цих коштів,  затвердженого  постановою  Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №1767 (далі - Порядок),  передбачає, що штрафні  санкції  сплачуються  підприємствами  самостійно не пізніше  15 квітня року, що настає  за звітним.  

У разі несплати  штрафних  санкцій  в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (пункт 11 Порядку).

Відповідач вищевказані  штрафні санкції не перерахував, у зв'язку     з чим позивач просить стягнути з відповідача суму несплачених            штрафних санкцій за порушення нормативу робочих місць для                            забезпечення працевлаштування інвалідів  у 2004 році у розмірі                        2946 грн. 67 коп.

Згідно з п.п. 5, 10-14 "Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 № 314, підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Згідно довідки Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) від 22.08.06 №03-01/3718 (а.с.10) вбачається, що у 2004 році підприємство не інформувало фонд  про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та згідно довідки Фонду  від 22.08.06 №03-01/3717 відповідач  на  підприємстві атестацію робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю  працівників МСЕК відповідно до Постанови КМУ №314 від 03.05.1995 не проводив (а.с.9).

Діям зазначених органів по направленню та працевлаштуванню інвалідів мають передувати дії відповідача.

Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів: у 2004 році підприємством не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, не вносились  в колективний договір заходи щодо працевлаштування інвалідів, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Предметом спору з даної справи є питання щодо правильності застосування позивачем штрафних санкцій до відповідача за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.   

Штрафні санкції, передбачені статтею 20 Закону  України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відносяться до категорії адміністративно-господарських санкцій, а отже відносини сторін зі спору ґрунтуються на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, застосованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання  протягом 6-ти місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, чим через один рік з дня порушення.

          З матеріалів справи вбачається, що факт порушення підприємством нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів був виявлений позивачем 26.09.05 (надання звіту форми №10-ПІ за 2004 рік) (а.с.8), у той час як з  позовною заявою позивач звернувся 29.08.06, тобто у межах річного строку позовної давності.

Таким чином, позивачем  доведено суду виникнення зобов'язання відповідача по сплаті заявлених у позові  штрафних санкцій у сумі 2946 грн. 67 коп.

За таких обставин, господарський суд Луганської області  обгрунтовано  позов задовольнив повністю.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи Приватного підприємства „Промінь” спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства і  скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254, п. 6 р. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд

                                  У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Промінь” на постанову господарського суду Луганської області від 27.10.06  у справі №4/459ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 27.10.06 у справі №4/459ад залишити без змін.

3.  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                    Л.І. Журавльова

Суддя                                                             Л.І. Бородіна

Суддя                                                          Д.Ю.Перлов

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          до наряду

3-          позивачу

4-          відповідачу

5-          господарському суду