Постанова

від 30.01.2007 по справі 10/257н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/257н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

Іменем України

30.01.2007 року                                                Справа № 10/257н-ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                  Журавльової Л.І.

суддів                                        Іноземцевої Л.В.

                                                  Перлова Д.Ю.

При секретарі:                       Шабадаш Д.С.                     

За участю представників

сторін:

від позивача:                         Проскуріна Т.В., представник по

                                             довіреності, довіреність №5

                                             від 10.01.07, ТОВ ВФ „Термоантрацит”;          

          Кирилюк А.І., представник по довіреності,

                                             довіреність №452 від 18.12.06;

від відповідача:                           Баранова С.О., в.о. начальника юридичного

                                            відділу, довіреність №1 від 09.01.07;

                                            Маштакова Є.С., головний державний

                                            податковий інспектор відділу

                                            представлення інтересів у судах,

                                            довіреність №6 від 09.01.07;

                                            Калашникова І.О., начальник управління

                                            аудиту юридичних осіб ДПІ у місті

                                            Свердловську, довіреність №12 від 11.01.07;

розглянувши

апеляційні скарги                   Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит”, м.Свердловськ Луганської області

та                                            Державної податкової інспекції у місті

                                              Свердловську  

на постанову            

господарського суду          Луганської області

від          06.11.06

у справі          №10/257н-ад (колегія суддів у складі: головуючого Мінської Т.М., суддів:

                                               Кірпи Т.С., Ворожцова А.Г.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит”, м.Свердловськ Луганської області   

до відповідача          Державної податкової інспекції у місті Свердловську  

про          визнання актів перевірки недійсними, скасування податкових повідомлень-рішень

                                   В С Т А Н О В И В:

            Товариство з обмеженою відповідальністю „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит” звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Державної податкової інспекції у місті Свердловську про визнання недійсним акту перевірки від 22.03.06 №67/23-20-21828298 та скасування податкових повідомлень –рішень від 27.03.06 №000055742/0 на суму 8636 грн. 04 коп.; від 23.03.06 №0000232343/0 на суму 12543 грн. 24 коп.; від 27.03.06 №0000212342/0 на суму 3048618 грн. 60 коп.

          Клопотанням від 12.05.06 позивач збільшив позовні вимоги і  просив   визнати недійсним акт позапланової перевірки №98-23-21828298 від 28.04.06.

        Господарський суд Луганської області постановою  від 06.11.06  у справі №10/257н-ад (колегія  суддів у складі головуючого: Мінської Т.М., суддів - Кірпи Т.С, Ворожцова А.Г.)  позов задовольнив частково.

Визнав частково недійсним податкове  повідомлення –рішення  від 27.03.06 №0000212342/0 в частині суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 2 638 135  грн. 95 коп., у тому числі: 1 637 611  грн. 25 коп. –основний платіж, 982566  грн. 75  коп. –штрафні санкції.

В задоволені  вимог про визнання недійсним і скасування  податкового  повідомлення  –рішення  від 27.03.06 №000055742/0 на суму 8636 грн.                04 коп.  відмовив.

 В задоволені  вимог про визнання недійсним і скасування  рішення   від 23.03.06 №0000232343/0  про застосування штрафних санкцій на суму       12543 грн. 24 коп.  відмовив.

          В задоволені  вимог про визнання недійсними акту перевірки від 22.03.06 №67/23-20-21828298   і  акту   позапланової перевірки №98-23-21828298 від 28.04.06 відмовив.

 Стягнув з Державного бюджету України державне мито в сумі                            1 грн. 70 коп.  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглепромислова фірма "Термоантрацит", м.Свердловськ.  

        Постанова господарського суду   мотивована наступним.

В порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 24.12.02 №349-ІV "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, підприємством у перевіряємому періоді не включено до складу валових доходів безповоротну фінансову допомогу в сумі   6 550 444,99 грн.

        Згідно  п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до  валовий доход  включає  доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

            сум безповоротної фінансової  допомоги,  отриманої  платником податку  у  звітному  періоді.  

     Відповідно  до п. 1.22.1.  ст.  1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”   безповоротною  фінансовою  допомогою  є   сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку  позовної давності.  

    Відтак, визнання заборгованості безповоротною фінансовою  допомогою пов'язане зі  спливом  строку  позовної давності, що є цивільно-правовою категорією.

    Порядок  визначення  перебігу  строків позовної давності  визначено  Цивільним кодексом  України,  зокрема  ст. 256 –268 ЦК України.

     Ст.262  ЦК України  встановлено,  що  заміна  сторін у зобов'язанні  не змінює порядку  обчислення  та перебігу  позовної давності.  Тому,  не  зважаючи,  на  припинення  вищевказаних  юридичних  осіб  в  зв'язку  з правонаступництвом,   для  вирішення питання про  сплив  строку позовної давності  необхідно досліджувати  питання про початок  її  перебігу.        

    Згідно ст. 261 ЦК України  перебіг  строку  позовної давності починається  від дня,  коли  особа  довідалася  або могла довідатися про порушення свого права  або про особу, яка  його порушила.   

    Аналогічні  норми  щодо  перебігу  строку позовної давності  містилися і в  ЦК УРСР, до діяв  до  01.01.04.

           Податковий орган не послався в акті на первинні документи, не встановив початку і закінчення строку позовної давності за кожною спірною сумою. Господарський суд не вправі виходити за межі своєї компетенції, з'ясовувати та встановлювати факти, які не знайшли відображення в акті перевірки  чи недостатньо відображені в ньому і відповідно неможливо вважати встановленим порушення норм податкового чи іншого законодавства.

          Суд визнав неправомірним висновок  про невключення  до складу  валових доходів  безповоротної  фінансової  допомоги  в сумі   6 550 444,99 грн. за  4  квартал  2005 року.  

   Щодо зайвого віднесення  до валових витрат вартості послуг у сумі 349561 грн. 87 коп. та 378408 грн. 25 коп. судом зазначено наступне.

    Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР передбачено:

"... не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час)..."

Пунктом 1.26.ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР визначено, що пов'язана особа - юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку або контролюється таким платником податку, або знаходиться під сумісним контролем з таким платником податку.

Згідно з п.п.3.2. ст.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23 " Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін", затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 18.06.01 №303, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.01 за № 539\5730 пов'язаними сторонами вважаються - особи, які прямо або опосередковано здійснюють контроль    над підприємством або суттєво впливають   на  його  діяльність...   Перелік  пов'язаних  сторін   визначається   підприємством, враховуючи сутність відносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутності над формою).

        Відносини між пов'язаними сторонами це, зокрема, відносини материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств; спільного    підприємства  і   контрольних   учасників   спільної  діяльності; підприємства-інвестора і його асоційованих підприємств; підприємств і фізичних осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на це підприємство, а також відносини цього підприємства з близькими членами родини кожної такої фізичної особи; підприємства і його керівника та інших осіб, які належать до провідного управлінського персоналу підприємства, а також близьких членів родини таких осіб."

    Згідно п.1.2. Статуту ДП "Шахта №71" (а.с.145-147,т.1),   зареєстрованого  виконкомом  Свердловської міської ради  30.12.2003.,  дане  підприємство  є дочірнім  підприємством  позивача.      Згідно п.  1.2.  Статуту  ДП "Збагачувальний комплекс" (а.с.148-150,т.1), зареєстрованого  виконкомом  Свердловської міської ради  08.12.2003.,  дане  підприємство  є дочірнім  підприємством  позивача. Відтак ці підприємства  є  пов'язаними з позивачем особами  в  розумінні  пункту 1.26.ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.   

        Із змісту  підпункту  5.3.9 п.5.3 ст.5  Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  вбачається, що законодавцем  встановлено особливість  віднесення  до складу  валових витрат  будь –яких  видів виплат винагород або інших видів заохочень (застосовано  формулювання,  що охоплює всі  варіанти можливих передач матеріальних благ) саме стосовно пов'язаних осіб, на  відміну від  операцій  з  іншими  контрагентами.    

      Суд  визнав  доведеним  податковим органом, що немає належних  документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).  

      Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.03.06 №0000212342/0   в частині суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств  -  1 637 611  грн. 25 коп. – основний платіж,   982 566 грн. 75 коп.  

Господарським судом Луганської області у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2006 року №000055742/0 відмовлено  та зазначено наступне.

Судом встановлено, що позивач перерахував на рахунок гр. Лобової С.Ф. платіжним дорученням №1185 від 29.07.05 суму 17800грн. за відпочинок (а.с. 111, т. 1). Гр. Лобова С.Ф. сплатила  податок з доходів фізичних осіб  платіжним дорученням  № 0006974267 від  02.08.2005.  в сумі  6500 грн.  в місцевий бюджет Мелекінської  селищної ради  (а.с. 112, т. 1).  

      Відповідач  у  відзиві  з  посиланням  на  вищезазначені  норми  Закону України “Про  податок з доходів фізичних осіб”вказує,  що обов'язок  утримання  і перерахування  в даному випадку   податку з доходів фізичних осіб  покладається на податкового агента,  яким є  позивач.  Крім того,  відповідач  зазначає,  що  немає документального підтвердження,  що до  суми  6500 грн.,  сплаченої гр. Лобовою С.Ф.  входить і сума  податку  2314 грн.

           Господарським судом Луганської області зазначено, що  підпунктом  4.2.1. п. 4.2. ст. 4 Закону України  “Про податок з доходів фізичних осіб”передбачено, що до складу  загального місячного оподатковуваного   доходу включаються  доходи у вигляді заробітної  плати,  інші  виплати  та винагороди,  нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.  

Згідно  пп. 8.1.1.,  8.1.2.  п. 8.1. ст. 8 цього Закону  податковий   агент, який нараховує  (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок,  використовуючи  ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.  Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час  виплати  оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.  

       Пунктом 19.2. ст. 19 передбачено, що особи,  які  відповідно  до  цього  Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:

        а) своєчасно   та   повністю   нараховувати,   утримувати  та сплачувати (перераховувати) до  бюджету  податок  з  доходу,  який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її  рахунок.

Господарським судом Луганської області зроблено висновок про правомірність прийняття ДПІ рішення від 23 березня 2006 року №0000232343/0 про застосування штрафних санкцій на суму 12543 грн. 24 коп.

 Судом зазначено, що за результатами перевірки було встановлено порушення п.2.8 ст. 2, п. 5.9 ст. 5 "Положення про порядок ведення  касових операцій в національній валюті України", затвердженого Постановою НБУ від 15.12.04 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05  за   №40/10320,  зокрема перевищення  встановлених лімітів  залишку готівки  в касі підприємства у  2005 році  в сумі  6271 грн. 62 коп.  

 З приводу даного порушення позивач зазначає, що  воно допущено  в зв'язку з незнанням касиром  вищезазначеного Положення.    

 При вирішенні  даного питання  судом  враховано, що  відповідно до  норм  п.5.2.,  п.5.4.  ст. 5  "Положення про порядок ведення  касових операцій в національній валюті України"  підприємством  на 2005 рік  ліміт  каси  встановлено  з перевищенням  граничних розмірів,   зокрема  при перерахунку  ліміту залишку готівки  податковим органом  він  склав  564 грн.      

          Указом Президента України від 12.06.95 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"  встановлено,  що у разі порушення юридичними особами всіх форм   власності норм з регулювання обігу готівки у  національній валюті,  що  встановлюються  Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:  за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у  двократному  розмірі  сум  виявленої  понадлімітної  готівки за кожний день.

В задоволені  вимог про визнання недійсними  акту перевірки                   від 22.03.06 №67/23-20-21828298 і акту позапланової перевірки                             №98-23-21828298 від 28.04.06           відмовлено,  оскільки  вищезазначені  акти  не є  рішеннями органу владних повноважень  в розумінні  ст. 2  Кодексу адміністративного судочинства  України .  

                    Не погодившись з постановою господарського суду Луганської області від 06.11.06  у справі №10/257н-ад Державна податкова інспекція у місті  Свердловську звернулась до  Луганського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою №10501/10 від 08.12.06, якою просить скасувати частково постанову господарського  суду в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.03.06 №0000212342/0 в сумі податкового зобов”язання з податку на прибуток в загальному  розмірі 2620178 грн., в тому числі 1637611,25 –основний платіж, 982 566,75 –штрафні санкції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ ВФ ”Термоантрацит” відмовити в сумі 2620 178 грн., в тому числі 1637611,25 грн. –основний платіж, 982 566,75 грн. –штрафні санкції.

В обгрунтування апеляційних вимог ДПІ зазначає наступне.

Судом першої інстанції при винесенні постанови  порушено норми матеріального права, а саме: п.п.1.22.1 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „про оподаткування прибутку підприємств” №334 від 28.12.94 із змінами та доповненнями, ст.107 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем при перевірці не було надано акту звірки, акту про правонаступництво, передавального акту, або інших документів, які б підтверджували передачу заборгованості  по реорганізованим підприємствам. У бухгалтерському обліку сальдо по розрахунках з вищевказаними приватними підприємствами не перенесено на розрахунки з їх правонаступниками.

До перевірки не були надані документи, які б підтверджували проведення ПП Фірма „Юрста”,  ПНВФ „Схід-Техсервіс”, ПП ВКФ „Соло” претензійної роботи щодо стягнення з ТОВ ВФ „Термоантрацит” кредиторської заборгованості” в результаті того, що вказані правонаступники мають ознаки „фіктивності”, а саме:

-          рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 12.10.04 визнано недійсними установчі документи ПНВП „Схід-Техсервіс”, а також свідоцтво платника ПДВ №29011750 з 23.12.03;

-          згідно даних Головного управління статистики у Харківській області ПП „Фірма „Юрста” в органи статистики звітність, починаючи з 2003 року, не подавало. Податкову звітність підприємство не надає з ІІІ кварталу 2003 року, встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою;

-          згідно даних Головного управління статистики у Харківській області ПП ВКК „Соло” в органи статистики звітність статистики з фінансів, починаючи з 2003 року, не подавало. Підприємство не надає податкову звітність з 01.01.04 по теперішній час, і також не знаходиться за юридичною адресою.

До податкового органу по місту реєстрації вказані підприємства відомості щодо зміни реєстраційних даних, у зв”язку з реорганізацією не вносились.

Вказані факти прямо свідчать про те, що податковим органом правомірно встановлено, що кредиторська заборгованість, яка рахується в бухгалтерському обліку на рахунках 631 та 685 ТОВ ВФ „Термоантрацит” в сумі 6 550 444,99 грн. є безповоротною фінансовою допомогою і повинна включатись підприємством у валовий доход підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит”  апеляційною скаргою  №420 від 21.12.06 на постанову господарського суду Луганської області від 06.11.06 у справі №10/257н-ад, просить  скасувати частково дану постанову, задовольнити позовні вимоги ТОВ „Вуглепромислової фірми „Термоантрацит” в повному обсязі, вказує, що   при  прийнятті постанови господарським судом  неправильно застосовано та порушено норми матеріального та процесуального права, розгляд справи не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді.

ТОВ ВФ „Термоантрацит” вважає, що застосування судом підпункту 5.3.9 ст.9 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та не врахування вартості послуг у розмірі 349561,87 грн. та 378 408,25 є неправомірним.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ ВФ „Термоантрацит” надало докази розрахунку витрат на надання послуг по лісозаготівельним роботам для потреб  ТОВ „Термоантрацит”, суд не вказує  саме які документи потрібно надати щоб довести як лісозаготівельні роботи пов”язані з видобутком та переробкою вугілля.  

ДП „Збагачувальний комплекс” є дочірнім підприємством ТОВ                         ВФ „Термоантрацит”, згідно п.п.3.2. ст.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23 „Розкриття інформації щодо пов”язаних осіб” №539/5730, відносини між пов'язаними сторонами це зокрема, відносини материнського (холдингового) і його дочірніх підприємств. Посилання суду на ті обставини, що ДП „Збагачувальний комплекс” не пов'язаний з видобуванням та переробкою вугілля є безпідставними в матеріалах справи є договір №01-05/34 від 03.01.05 між позивачем та ДП „Збагачувальний комплекс”, предметом  договору є послуги з агромерації (збагачування) вугілля. Отже ДП „Збагачувальний комплекс” надавав послуги пов”язані з видобуванням та переробкою вугілля.

ДПІ у місті Свердловську запереченням на апеляційну скаргу ТОВ ВФ „Термоантрацит” №27320/106 від 27.12.06 просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ ВФ „Термоантрацит” відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що ТОВ ВФ „Термоантрацит” неправомірно віднесено до складу валових витрат вартість послуг, отриманих від пов”язаних осіб (ДП „Шахта №71” ТОВ ВФ „Термоантрацит”, ДП „Збагачувальний комплекс” ТОВ ВФ „Термоантрацит”), виплати по яким не здійснені та не доведено документально, що послуги пов”язані з виробництвом.

ТОВ ВФ „Термоантрацит” запереченням  від 22.01.07 просить задовольнити вимоги, викладені у апеляційній скарзі ТОВ ВФ „Термоантрацит”, відповідачу у задоволенні апеляційних вимог відмовити.

             Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду  від 15.12.06 у справі  №10/257н-ад для розгляду апеляційних скарг Державної податкової інспекції у місті Свердловську та Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит” на постанову господарського суду  Луганської області від 06.11.06 у справі №10/257н-ад призначено судову колегію у складі: головуючого судді - Журавльової Л.І., суддів - Іноземцевої Л.В., Перлова Д.Ю.  

         Ухвалами від 28 грудня 2006 року  у справі №10/257н-ад  порушено апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит” та Державної податкової інспекції у місті Свердловську, справа призначена до розгляду на 23.01.07.

Сторони у справі   належним чином   повідомлені   про час, дату і місце розгляду скарги.

         Відповідно ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд  апеляційної  інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в  межах  апеляційної  скарги.  Суд  апеляційної інстанції  може  вийти  за  межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень,  допущених судом  першої інстанції,  які призвели до неправильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні постанови норм матеріального та процесуального права, судова колегія  встановила наступне.

Державною податковою інспекцією у м.Свердловську проведено  планову виїзну  документальну перевірку  з  питань дотримання  вимог податкового та валютного  законодавства ТОВ “Вуглепромислова  фірма “Термоантрацит”   за період з  01.10.04 до 31.12.05,  про що складено    акт перевірки від 22.03.06 № 67/23-20-21828298.     

  На підставі акту перевірки від 22.03.06 №67/23-20-21828298  ДПІ у м.Свердловську   прийнято:

 - податкове  повідомлення – рішення  від 27.03.06 №0000212342/0 про визначення ТОВ “Вуглепромислова  фірма “Термоантрацит”, суми податкового зобов'язання з податку на прибуток   приватних підприємства  в загальній сумі   3 048 618  грн. 60 коп., у тому числі: 1 868 055  грн. 85 коп. – основний платіж,   1 180 562  грн. 75  коп. – штрафні санкції.

- податкове  повідомлення  – рішення  від 27.03.2006р. № 000055742/0 про визначення   ТОВ “Вуглепромислова  фірма “Термоантрацит”(позивачу), суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб  на суму 8636 грн. 04 коп.:  у тому числі: 2878  грн. 68 коп. – основний платіж,   5757   грн. 3  коп. – штрафні санкції.

-  рішення   від 23.03.06 №0000232343/0  про застосування штрафних санкцій   на суму 12543 грн. 24 коп..

     Сторонами оскаржується постанова суду відносно податкового  повідомлення – рішення  від 27.03.06 №0000212342/0.

    В акті перевірки  з приводу  заниження  податкового зобов'язання  в  сумі  1 868 055  грн. 85 коп.  вказано,  що  вказане  заниження відбулося   внаслідок того, що:  

    - в порушення  п.п. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4  Закону  України  “Про оподаткування  прибутку підприємств”від  28.12.94  №  334/94-ВР із змінами і доповненнями (надалі – Закон про прибуток)    позивачем  не включено   до складу валового  доходу  за 4 квартал  2005 року  доход від  продажу готової продукції  в сумі  127 323 грн.     

    - в порушення  п.п. 1.22.1. п. 1.22.  ст.  1,     п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4     Закону  про прибуток  позивачем не включено до складу  валових доходів  безповоротну  фінансову  допомогу  в сумі  66 485 грн. 31 коп.  

    -    в порушення     п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4     Закону  про прибуток  позивачем не включено до складу  валових доходів  безповоротну  фінансову  допомогу  в сумі   6 550  444 грн. 99 коп.  

    -    в порушення      п. 5.1.,    п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5    Закону  про прибуток  позивачем до складу  валових витрат  віднесено  вартість  послуг  по підбору  та забезпеченню  персоналом,  наданих ДП “Шахта  № 71”згідно договорів  № 01-2004/104 від 02.01.04  та  №  01-05/32 від  03.01.05  у розмірі   349 561 грн. 87 коп.       

    -    в порушення  п. 5.1.,  п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5  Закону  про прибуток  позивачем до складу валових витрат  віднесено  вартість  послуг  з агломерації  (збагачування)  вугілля  ДП  “Збагачувальний комплекс” згідно договорів  № 01-2004/105 від 02.01.04  та  №  01-2005/34 від  02.01.05  у розмірі   378 408 грн. 25 коп.      

     ДПІ оскаржується постанова місцевого господарського суду щодо  невключення позивачем до складу валових доходів  безповоротної   фінансової   допомоги  в сумі   6 550  444 грн. 99 коп.

        Згідно  п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход  включає  доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

  сум безповоротної фінансової  допомоги,  отриманої  платником податку  у  звітному  періоді.  

     Відповідно  до п. 1.22.1.  ст.  1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”   безповоротною  фінансовою  допомогою  є   сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку  позовної давності.  

    У бухгалтерському обліку ТОВ ВФ "Термоантрацит" станом на 01.01.2006р. обліковується кредиторська заборгованість по наступних підприємствах:

по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками":

- ПП "Проходчик" ( код 31704741, м. Свердловськ)  818 03 1,64 грн.,

- ПП "Проходка"    (код 3 1788926, м. Свердловськ) 1 753 965,90 грн.,

- ПП "Техкомплекс" (код 31788910, м. Свердловськ) 1 432 207,25 грн.,

- ДП "Добувник2002" (код 32225941, м. Свердловськ) 1 330 632,11 грн.,

- ПП "Авторем плюс" (код 21 788905, м. Свердловськ) 38 620,20 грн.,

по рахунку 685 "розрахунки з іншими кредиторами ":

- ПП "Добувник" (код 31788884, м. Свердловськ)  1 176987,90 грн/Всього                                                                                     6550444,99грн.

Згідно даним облікових справ ДПІ у м. Свердловську вказані підприємства реорганізовані та зняття з податкового обліку ДПІ у м. Свердловську у листопаді 2003року -  січні 2004року.  Реорганізація відбулася шляхом приєднання до наступних приватних підприємств:

21.11.03  до  ПП   фірма "Юрста"(код  30986738,   м. Харків)  - ПП   "Проходка" (код 31788926),   ПП Проходчик" (код 31704741)

08.01.04 до ПП "Ремобуддизайн" (код 31704757, м. Свердловськ) - ПП "Технокомплекс" (код 31788910), ПП "Авторем плюс"(код21788905) .

13.01.04 до ДП  "Добувник 2002" (код 32225941,  м. Свердловськ) -  ПП  "Ремобуддизайн" (код 31704757, м.Свердловськ)

01.12.03 до ПП ВКФ "Соло" (код 21181253, м. Харків) - ПП "Добувник" (код 31788884)

23.01.04 до ПНПП "Схід-Техсервіс" (код 26488 128, м. Харків) - ДП "Добувник 2002" (код 32225941).

Відповідачем вказано, що  до перевірки   не  надано   акту   звірки,   акту   про   правонаступництво,   акту   прийому-передачі заборгованості,   або   будь-які    інші   документи,    що    підтверджують    передачу   заборгованості   по підприємствах,   що   були  реорганізовані.   У   бухгалтерському   обліку   сальдо   по   розрахунках   з вищевказаними приватними підприємствами не перенесено на розрахунки з їх правонаступниками.

ТОВ "Термоантрацит"   не проводило звірок з ПП фірма "Юрста", ПП ВКФ "Соло", ПНПП "Схід - Техсервіс", у підприємства відсутні документи, які  підтверджують передачу заборгованості. До перевірки не надані документи, які  підтверджують непроведення  ПП фірма "Юрста",  ПП  ВКФ "Соло", ПНПП   "Схід -Техсервіс"   претензійної   роботи   щодо   стягнення   з  ТОВ   "Термоантрацит" кредиторської заборгованості.

Перевіркою   встановлено,   що   за   даними    відомостей   аналітичного   обліку кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги станом па 1.01.06 становить 15 225,5тис.грн.:

по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" - 1615124,64грн.

по рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" -  22196,29грн.

по рахунку 377/1 "Розрахунки з іншими дебіторами"  - 1090559,40грн.

по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками"-                               11 320680,49грн.

по рахунку 685/3 "Розрахунки з іншими кредиторами" -1 176987,90грн.

          Порушення встановлено при порівнянні даних бухгалтерського обліку - відомості аналітичного обліку розрахунків з постачальниками по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками ", відомості аналітичного обліку розрахунків з іншими кредиторами по рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", даних статистичної звітності та даних податкового обліку - декларації з податку на прибуток.

Позивачем заперечено наявність  вищезазначеного порушення  і зазначено, що  відповідачем  безпідставно визначена дата   необхідного включення  до складу  валових доходів  безповоротної  фінансової  допомоги  в сумі   6 550 444,99 грн.   з посиланням на  п. 1.22.1.  ст.  1.  та   п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, вказано, що до складу валового доходу можна включити лише ту заборгованість,  строк позовної давності  на яку  скінчився,  але  відповідачем не встановлений такий факт.

Позивач  зазначає, що юридичні особи –кредитори,  були  реорганізовані  шляхом приєднання до інших осіб.  Правонаступників кредиторів  на даний час не  ліквідовано.     

    Господарським судом Луганської області вірно зазначено, що  визнання заборгованості безповоротною фінансовою  допомогою пов'язане зі  спливом  строку  позовної давності, що є цивільно-правовою категорією.

          Відповідно ст.256 ЦК України  позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

         Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

    Ст.262  ЦК України  встановлено,  що  заміна  сторін у зобов'язанні  не змінює порядку  обчислення  та перебігу  позовної давності.

   Згідно ст. 261 ЦК України  перебіг  строку  позовної давності починається  від дня,  коли  особа  довідалася  або могла довідатися про порушення свого права  або про особу, яка  його порушила.   

          З матеріалів справи вбачається, що податковий орган не послався в акті на первинні документи, не встановив початку і закінчення строку позовної давності за кожною спірною сумою.

       Господарський суд Луганської області вірно зазначив, що суд  не вправі виходити за межі своєї компетенції, з'ясовувати та встановлювати факти, які не знайшли відображення в акті перевірки  чи недостатньо відображені в ньому і відповідно неможливо вважати встановленим порушення норм податкового чи іншого законодавства.

       За таких обставин, доводи ДПІ спростовуються наявними в матеріалах справи доказами відсутності порушення платником податків п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” щодо невключення до складу валових доходів безповоротної фінансової допомоги в сумі 6550 444 грн. 99 коп., у зв”язку з чим,  апеляційна скарга ДПІ не підлягає задоволенню, а постанова  господарського суду Луганської області скасуванню у цій частині.

       Позивачем оскаржується постанова місцевого господарського суду щодо  завищення валових витрат на суму 349561 грн. 87 коп. та 378408 грн. 25 коп. за договорами послуг  з ДП „Шахта №71” та ДП „Збагачувальний комплекс”.

 Апеляційна скарга ТОВ ВФ „Термоантрацит” підлягає задоволенню, а постанова господарського суду скасуванню у цій частині відмови у задоволенні позову з наступних підстав.

       Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що суми будь-яких витрат, сплачених   (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,  організацією, веденням   виробництва,   продажем  продукції  (робіт,  послуг)  і охороною  праці,  у  тому  числі  витрати  з придбання електричної енергії    (включаючи реактивну),  з  урахуванням   обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.  

З аналізу вказаної норми вбачається, що платник податку може включати до валових витрат будь-які витрати, які пов”язані з веденням виробництва.

    Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що  не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

          Предметом договору  послуг №01-2004/104 від 02.01.04 та  договору                №01-05/32 від 03.01.05, які укладено між ТОВ ВФ „Термоантрацит”   та ДП „Шахта №71”, являються  виконання послуг по підбору та забезпеченню персоналом основної виробничої діяльності Замовника.

За договорами послуг №01-2004/105 від 02.01.04 та №01-2005/34 від 02.01.05, які укладено між ТОВ „ВФ „Термоантрацит” та ДП „Збагачувальний комплекс”, являються послуги з агломерації (збагачування) вугілля.

Пунктами 3.3 вказаних договорів передбачено, що замовник сплачує виконавцю суму вартості виконаних робіт відповідно договірних цін на основі наданого рахунку та акту виконаних робіт через три банківських дні після отримання документів до оплати, тобто умовами вказаних договорів не передбачена виплата винагород або інших заохочень.

Витрати позивача за договорами №01-2004/105 від 02.01.04,                  №01-2005/34 від 02.01.05, №01-2004/104 від 02.01.04, №01-05/32 від  03.01.05  не являються виплатами винагороди або іншими видами заохочень, зазначених п.п.5.3.4 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, у зв”язку з чим позивачем правомірно включено до валових витрат вартість послуг у сумі  349561 грн. 87 коп. та 378 408 грн. 25 коп.

За таких обставин, податкове повідомлення –рішення від 27.03.06 №0000212342/0   слід визнати недійсним  в частині податкового зобов”язання з податку на прибуток в сумі 2968972 грн. 63 коп., у тому числі: 1 819603 грн. 78 коп. –основний платіж; 1149368 грн. 85 коп. –штрафні санкції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п. 4 ч.1 ст.202,                  ст. ст. 205,  207, 254, п. 6 р. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Свердловську  на постанову  господарського суду Луганської області від 06.11.06 у справі №10/257н-ад залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу ТОВ „Вуглепромислова фірма „Термоантрацит”  на постанову  господарського суду Луганської області від 06.11.06 у справі №10/257н-ад задовольнити.

3. Постанову   господарського суду Луганської області від 06.11.06   у справі №10/257н-ад  скасувати в частині відмови у задоволенні  позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.03.06 №0000212342/0 в частині суми податкового зобов”язання з податку на прибуток в сумі 348794 грн. 63 коп., у тому числі:  181992 грн. 53 коп. –основний платіж, 166802 грн. 10 коп. –штрафні санкції.

4. Пункт 2 постанови господарського суду Луганської області від 06.11.06 у справі №10/257н-ад викласти в наступній редакції:

„Визнати недійсним податкове повідомлення –рішення від 27.03.06 №0000212342/0 в частині податкового зобов”язання з податку на прибуток в сумі 2968972 грн. 63 коп., у тому числі: 1 819603 грн. 78 коп. –основний платіж; 1149368 грн. 85 коп. –штрафні санкції”.

5. У решті постанову господарського суду Луганської області від 06.11.06 у справі №10/257н-ад залишити без змін.

6.  Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                         Л.І. Журавльова

Суддя                                                             Л.В.Іноземцева

Суддя                                                             Д.Ю.Перлов          

Надруковано 5 примірників:

1-до справи

2-до наряду

3-позивачу

4-відповідачу

5-господарському суду Луганської області