Постанова

від 28.05.2014 по справі 809/2644/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р. справа № 809/2644/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.,

представників позивача: Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів - Чекайло В.М., Стадник В.І.,

представника відповідача: Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області - Татарин Р.І.,

представників третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю ''Укрнафтогазмонтаж'', приватного підприємства ''Нафтогазмеханізація'' - Терефенко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю ''Укрнафтогазмонтаж'', приватного підприємства ''Нафтогазмеханізація'', про визнання неправомірними дій та скасування пунктів 2, 4, 5 вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 29.07.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів (далі по тексту - позивач, обласне управління водних ресурсів) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач, Держфінінспекція в області, ревізор) про визнання неправомірними дій, протиправними та скасування пунктів 2, 3, 4, 5 вимоги ''Про усунення поршень, виявлених ревізією'' №09-07-14-14/6070 від 29.07.2013 року (далі по тексту - оскаржувана вимога, вимога).

10.01.2014 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив їх розмір, а саме просить: визнати неправомірними дії, протиправними та скасувати лише пункти 2, 4 і 5 вимоги (том 2 а.с. 139-140).

Із урахуванням того, що така заява відповідала вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, не змінила предмету і підстав адміністративного позову, а лише зменшила оскаржувану частину вимоги, судом у відповідності до статті 137 коментованого Кодексу прийнято заяву про уточнення позовних вимог.

Заявлені позовні вимоги, із урахуванням заяви від 10.01.2014 року, мотивовано тим, що відповідачем за наслідками проведеної у березні-червні 2013 року ревізії визначено ряд порушень фінансово-господарської діяльності позивача. Із частиною виявлених порушень і висновків ревізора позивач погодився, а частину висновків і відповідно вимог вважає такими, що сформовані в порушення положень чинного законодавства та нормативно-правових актів у сфері ціноутворення у будівництві, використання бюджетних коштів. У зв'язку з чим, частина висновків акта ревізії, на підставі яких складено оскаржувану вимогу про завищення вартості робіт, завдання державному бюджету збитків, вчинення відповідних дій, не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, позивач у позовній заяві зазначив і у судовому засіданні додатково пояснив, що по пункту другому оскаржуваної вимоги , необґрунтованими є твердження перевіряючих про порушення вимог пункту 4 статті 20 Бюджетного кодексу України, пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в наслідок чого нібито допущено нецільове використання коштів державного бюджету в сумі 1 192 054,00 гривень на будівництво об'єкта ''Кріплення берега р. Рибниця біля приміщення державної податкової інспекції в м. Косові'', так як такий не відноситься до сільського населеного пункту. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з метою оптимізації кількості бюджетних програм, які реалізуються за рахунок коштів державного бюджету, Міністерство фінансів України під час підготовки проекту Закону України ''Про Державний бюджет України на 2011 рік'' об'єднано три бюджетні програми, пов'язані із захистом території від шкідливої дії вод, а саме: 5001070 ''Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь'', 5001110 ''Комплексний протипаводковий захист в басейні річок Дністра, Пруту та Сірету'' і 5001080 ''Комплексний протипаводковий захист в басейні р. Тиса у Закарпатській області'', в одну з назвою першої по черговості бюджетної програми. У зв'язку з цим, з 2011 року фінансування заходів Програми здійснювалось у межах бюджетної програми 2407070 ''Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь''. Використання бюджетних кошів, виділених у 2011 році на реалізацію Програми, обумовлено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №137 від 23.02.2011 року. Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку бюджетні кошти використовуються відповідно до напрямків, визначених, в тому числі, Державною цільовою програмою комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.1998 року №1151, яка не обмежується виконанням протипаводкових заходів лише у сільських населених пунктах. Пункт 1 Переліку робіт із захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, що є додатком до вказаного Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, включає в себе можливість використання коштів згідно з Державною цільовою програмою комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністра, Пруту та Сірету. Враховуючи наведене вказаний об'єкт будівництва був рекомендований комісією з розгляду пропозицій водогосподарських організацій щодо розподілу бюджетних коштів на 2011 рік, створеною наказом Держводагенства України від 19.11.2010 року №249, до реалізації у 2011 році за рахунок бюджетних коштів відповідно до вимог коментованого Порядку. План заходів затверджений наказом Держводагенства України від 17.11.2011 року №234 за погодженням з Мінприроди України та Мінфіном України, яким визначено обсяг фінансування робіт по зазначеному об'єкту у сумі 1 138,0 тис. гривень за рахунок загального фонду державного бюджету. У зв'язку із чим, позивач не порушував пункт 4 статті 20 Бюджетного кодексу України. По четвертому пункту оскаржуваної вимоги , позивач вважає, що не відповідають фактичним обставинам висновки ревізора про завищення вартості робіт на загальну суму 363 339,03 гривень по об'єкт ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'', підрядником по яких виступало товариство з обмеженою відповідальністю ''Укрнафтогазмонтаж'' (надалі по тексту - ТзОВ ''Укрнафтогазмонтаж''). На переконання позивача, обласне управління водних ресурсів правомірно прийнято підрядні роботи і оплатило їх вартість по вказаному об'єкту із застосованим усередненим показником кошторисного прибутку в розмірі 7,76 гривень/люд.-год., так як такий розмір кошторисного прибутку для гідротехнічних споруд, як особливо складних інженерних споруд, визначений пунктом 1 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000 ''Правила визначення вартості будівництва'' (надалі по тексту - ДБН Д.1.1-1-2000). Зазначене свідчить про відсутність факту завищення кошторисного прибутку на загальну суму 248 195,55 гривень. Позивач вважає, що не мало місце порушення пункту 3.1.18.4 ДБН Д.1.1-1-2000 в частині безпідставного, на думку відповідача, нарахування розміру адміністративних витрат в сумі 1 684,70 гривень у акті форми КБ-2в за липень 2010 року по вказаному об'єкту, оскільки застосований усереднений показник в сумі 1,79 гривень/люд.-год. для визначення в інвесторській кошторисній документації розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт визначений пунктом 1 Додатку 13 ДБН Д.1.1-1-2000 для гідротехнічних споруд. Протиправними вважає позивач висновки відповідача в частині прийняття і оплати робіт по завищеній вартості габіонних ящиків на суму 101 823,76 гривень по актах форми КБ-2в за травень-серпень 2011 року зазначеного об'єкта. Вмонтовані у будівництво габіонні ящики придбані по ціні 532,52 гривні без ПДВ за 1 одиницю в товариства з обмеженою відповідальністю ''Габіони України'' і його структурних підрозділів, які виготовляють сертифіковану продукцію, на яку видано відповідний патент на корисну модель. В свою чергу, відповідач не довів, під час ревізії, що підрозділи Управління державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області виготовляють аналогічну продукцію із сертифікованого матеріалу. Відтак, вважає неприпустимим використання при укріпленні берегів русел річок не сертифіковані матеріали і складові. Ціна такої продукції в сумі 400,00 гривень без ПДВ за 1 одиницю, що виготовляло Управління державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області, не може бути порівняльною у спірних правовідносинах, так як ціни на такий вид матеріального ресурсу як габіонний ящик не зареєстровані (не реєструвалися) в Мінекономіки України. У зв'язку із чим відсутні правові підстави вважати що позивачем порушено пункти 3.1.10.8 і 3.3.6 ДБН Д.1.1-1- 2000, за змістом яких поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за даними замовника за найменшою вартістю, яка не повинна перевищувати цін, зареєстрованих в Мінекономіки. Не відповідає фактичним обставинам висновки про зайве включення в акт форми КБ-2в за липень 2011 року 57,71 м 3 каменю бутового на загальну суму 11 635,02 гривень. Згідно робочого проекту, креслень будівництва об'єкта ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'' до дамби примикаються півзагати, які виконуються із габіонних ящиків розміром 3,0*1,0*0,5 м на хворостяннику товщиною 0,35 метра, а відтак доводи ревізора про те, що розрахунок списання становить 25,05 м 3 каменю на 100 м 2 не відповідає дійсності. По пункту п'ять оскаржуваної вимоги , позивач вважає, що ревізор, не перевіривши фактичних обставин, дійшов висновку про завищення у актах КБ-2в за листопад, грудень 2010 року, жовтень, грудень 2011 року вартості матеріалів - каменю негабаритного в загальній сумі 327 202,50 гривень при прийнятті підрядних робіт і їх оплаті по об'єкту ''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча с. Міжріччя Болехівської міської ради'', будівельні роботи по якому виконувало приватне підприємство ''Нафтогазмеханізація'' (надалі по тексту - ПП ''Нафтогазмеханізація''). Після проведення у червні 2010 року тендеру на закупівлю робіт по будівництву вказаного об'єкта, кар'єр ''Шандра'', із якого планувалося отримувати і придбавати підрядником камінь негабаритний через ускладнення його видобування і унеможливлення вивозу безпосередньо із кар'єру, припинив відпуск своєї продукції по ціні, що подавалася на участь у тендері. Відтак, підрядник змушений був придбавати у тому ж кар'єрі, а в подальшому із кар'єра ''Нерудник'' камінь по значно вищій ціні - 181,19 гривень, 186,86 гривень, 339,99 гривень за тонну. Крім того, у липні 2010 року після проходження великого паводку повністю зруйновано водозахисну дамбу вказаного об'єкта на довжині 85 м. У зв'язку із такими обставинами позивачем як замовником проведено коректування проектно-кошторисної документації, яка пройшла відповідну державну експертизу. Позивачем приймалися акти виконаних робіт з вартості витрат, яка була визначена відповідно до вимог пункту 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1- 2000, за змістом якого вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи із фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні. Договором підряду по вказаному об'єкту №2В від 09.07.2010 року визначена можливість вносити в ході будівництва об'єкта зміни і доповнення в проектну документацію, склад та обсяги робіт. У зв'язку із вказаним, позивач мав право коректувати технічну документацію без зміни загальної вартості будівництва, яка фактично змінена не була. В сукупності вказаних у позові обставин, висновків та наданих у судовому засіданні пояснень, позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача по формуванню згаданих висновків, а також протиправними і скасувати пункти 2, 4, 5 вимоги від 29.07.2013 року.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів викладених в письмовому запереченні та письмових поясненнях (том 2 а.с. 12-17, 171-173, 21-226; том 3 а.с. 9-29, 171-188; том 4 а.с. 131-146; том 4 а.с. 90-92). У судовому засіданні, виходячи із змісту заперечення і доповнень до нього, пояснили, що за наслідками ревізії, проведеної у позивача, складено загальний зведений акт за №07-21/11 від 21.06.2013 року, в якому зафіксовано ряд порушень законодавства при використанні коштів державного бюджету, які виділися у 2010-2012 роках на відновлення, укріплення і будівництво берегоукріплюючих дамб річок Івано-Франківської області. По наслідках ревізії на виконання пункту 7 статті 10 Закону України ''Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні'' у відношенні позивача сформовано обов'язкову до виконання вимогу №09-07-14-14/6070 від 29.07.2013 року. Щодо пункту другого вимоги ревізією виявлено, що в порушення пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, в супереч напрямків використання коштів, визначених Паспортом бюджетної програми на 2011 рік, протягом 2011-2012 років проведено нецільове використання коштів державного бюджету в сумі 1 192 054,00 гривень на будівництво об'єкта ''Кріплення берега р. Рибниця біля приміщення державної податкової інспекції в м. Косові'', який знаходиться на території м. Косова і не належить до сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Представники відповідача зауважили, що пункт 2 оскаржуваної вимоги містить дані про необхідність прийняття до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань. Вказаний пункт не має зобов'язального характеру, а має виключно інформаційне значення, тому в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАСУ) не може бути оскаржений в суді, адже не зумовлює виникнення будь-яких прав чи обов'язків для відповідача. Рішенням про зменшення асигнування на суму порушень (1 192 054,00 гривень) в розумінні КАСУ є лист відповідача до голови Державного агентства водних ресурсів України від 14.08.2013 року №09-07-14-14/6507, який містить вимоги зобов'язального характеру. Втім, позивач таке рішення в даному провадженні не оскаржує. З приводу пункту четвертого вимоги ревізією виявлено, що по об'єкту ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'' позивач прийняв в ТзОВ ''Укрнафтогазмонтаж'' підрядні роботи по завищеній вартості, у зв'язку із чим державному бюджету завдано шкоди на загальну суму 363 339,03 гривень. Зокрема, встановлено, що в інвесторській проектно-кошторисній документації, договірній ціні і актах прийняття виконаних робіт за 2010-2011 роки застосовано завищений усереднений показник кошторисного прибутку, який замість 7,76 гривень/люд.-год. повинен становити 3,77 гривень/люд.-год., як це визначено пунктом 13 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000. Даним порушено завищено вартість робіт на 248 195,55 гривень. В акті форми КБ-2в за липень 2010 року замість передбаченого державними нормами розміру усередненого показника для визначення адміністративних витрат 1,23 гривень/люд.-год. застосовано усереднений показник 1,79 гривень/люд.-год., як це визначено пунктом 4 Додатку 13 ДБН Д.1.1-1-2000. В порушення пунктів 3.3.6. і 3.1.10.8. ДБН Д.1.1-1-2000 в актах форми КБ-2в за травень-серпень 2011 року включено 642 габіонні ящики по ціні 532,17 гривень/шт., тоді як в області такий вид складової будівництва виготовляється і реалізовується Управлінням державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області за значно меншою ціною - 400,00 гривень/шт. Даним порушенням завищено вартість робіт на 101 826,76 гривень. В порушення пунктів 1.3.4. і 3.1.10. ДБН Д.1.1-1-2000 в акті форми КБ-2в за липень 2011 року замість передбаченою розцінкою списання каменю бутового 25,05 м 3 на 100 м 2 укладки фактично списано 35 м 3 , що призвело до зайвого включення 57,71 м 3 каменю, у зв'язку з цим завищення вартості робіт склало 11 635,02 гривень. По п'ятому пункту вимоги ревізією по об'єкту ''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча с. Міжріччя Болехівської міської ради'' в порушення пунктів 8 і 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, пункту 7 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, статті 318 Господарського кодексу України, позивачем оплачено підряднику ПП ''Нафтогазмеханізація'' кошти на матеріали (камінь великогабаритний) по ціні, яка не була погоджена при проведенні тендеру, у зв'язку у з чим у актах КБ-2В за листопад, грудень 2010 року, жовтень грудень 2011 року завищено вартість матеріалів по вказаному об'єкту на загальну суму 327 202,50 гривень. Зокрема, проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору підряду №2В від 09.07.2010 року, укладеного за наслідками відкритих торгів, вартість каменю була визначена в сумі 157,69 гривень за тонну, а фактично позивач оплатив підряднику роботи по ціні 181,19 гривень, 186,86 гривень, 339,99 гривень за тонну. Виявлені порушення, на переконання представників відповідача, підтвердженні первинними документами бухгалтерського та фінансового обліку, а сама перевірка проведена відповідно до плану роботи. У зв'язку з чим відсутня будь-яка протиправність в діях перевіряючи, а їх висновки і оскаржувані пункти вимоги є законними та підлягають до обов'язкового виконання. Просили у задоволенні позову відмовити.

За клопотанням представників позивача та з ініціативи суду, ухвалами суду від 18.09.2013 року і 17.03.2014 року до участі у справі залучено в якості третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору ТзОВ ''Укрнафтогазмонтаж'' і ПП ''Нафтогазмеханізація''.

Представники третіх осіб повністю підтримали вимоги позивача щодо протиправності дій перевіряючих і незаконності пунктів 2, 4, 5 вимоги відповідача від 29.07.2013 року. Додатково пояснили, що у акти виконаних робіт включено вартість матеріалів і інших складових, за які було проведено фактичну оплату. У проектно-кошторисній документації, в тому числі актах форми КБ-2В, застосовувалися показники в тих розмірах, які були доведені до відома підрядника безпосередньо замовником. Відтак, підрядник не вправі нести відповідальність за показники вихідних даних, які визначив сам позивач - замовник будівництва. Просили в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третіх осіб, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що в період з 25.03.2012 року по 14.06.2013 року Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

По наслідками перевірки складено акт ревізії за №07-21/11 від 21.06.2013 року (далі по тексту - акт ревізії, зведений акт ревізії), в якому відповідачем зроблено висновок про порушення обласним управлінням водних ресурсів вимог нормативно-правових актів при визначенні вартості будівництва, у сфері ціноутворення у будівництві, відображення таких операцій при здійсненні бухгалтерського обліку, що стало наслідком нецільового використання коштів державного бюджету та оплату підрядних робіт по завищеній вартості (том 1 а.с. 17-103).

29.07.2013 року за наслідками ревізії відповідачем, на підставі пункту 7 статті 10 Закону України ''Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні'' та акта за №07-21/11 від 21.06.2013 року, сформовано у відношенні до позивача вимогу за №09-07-14-14/6070 (далі по тексту - оскаржувана вимога, том 1 а.с. 123-129).

Як з'ясовано у судовому засіданні, із загальної обсягу встановлених за результатами ревізії порушень, предметом оскарження є частина порушень і висновків, виявлених при освоєнні бюджетних коштів на будівництво об'єктів ''Кріплення берега р. Рибниця біля приміщення державної податкової інспекції в м. Косові'', ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'', ''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча с. Міжріччя Болехівської міської ради''.

Позивач, згідно заяви про зменшення позовних вимог від 10.01.2014 року, оскаржує пункту 2, 4, 5 вимоги відповідача від 29.07.2013 року в цілому, у зв'язку із чим дослідженню підлягає кожний пункт оскаржуваної вимоги окремо.

Так, пунктом другим вимоги відповідача від 29.07.2013 року ревізією виявлено, що в порушення пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №137, розділу ІІ Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 року №901, пункту 4 статті 20 Бюджетного кодексу України, позивачем в супереч напрямків використання коштів, визначених Паспортом бюджетної програми на 2011 рік, протягом 2011-2012 років проведено нецільове використання коштів державного бюджету в сумі 1 192 054,00 гривень на будівництво об'єкта ''Кріплення берега р. Рибниця біля приміщення державної податкової інспекції в м. Косові'', який знаходиться на території м. Косова і не належить до сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь.

Дослідивши позовні вимоги по оскарженню пункту 2 вимоги, суд зазначає наступне.

Пункт 2 оскаржуваної вимоги містить констатуючу частину, в якій викладно зміст порушення, та прохальну частину. В прохальній частині зазначено: ''У зв'язку з вищенаведеним - прийняти до відома факт застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань''.

Аналіз вказаного текст вимоги свідчить, що він не має зобов'язального характеру, а має виключно інформаційне значення, тому в розумінні статті 17 КАСУ не може бути оскарженим у суді, адже не зумовлює виникнення будь-яких прав чи обов'язків для позивача.

На переконання суду, фактично прийнятою до відома інформація про ініціювання (застосування) фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань буде вважатися - з моменту ознайомлення Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів з текстом пункту 2 вимоги. Вчинення інших дій Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів даний пункт вимоги не передбачає.

Щодо застосування Держфінінспекцією в області фінансової санкції, у вигляді зменшення бюджетних асигнувань, варто зазначити.

Пунктом 1 частини 1 статті 113 Бюджетного кодексу України визначено, що до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства віднесено здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).

Відповідно до пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (далі по тексту - Порядок №550) за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 118 Бюджетного кодексу України передбачено право застосування органами держаного фінансового контролю до учасників бюджетного процесу такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань, зменшення бюджетних асигнувань, повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету, безспірне вилучення коштів з місцевих бюджетів.

Зменшення бюджетних асигнувань згідно коментованого Кодексу передбачає позбавлення повноважень на взяття бюджетного зобов'язання на відповідну суму на строк до завершення поточного бюджетного періоду шляхом внесення змін до розпису бюджету (кошторису) та у разі необхідності з подальшим внесенням змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 року №255 затверджено Порядок зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів, який містить конкретний перелік порушень відповідно до Бюджетного кодексу України, за які контролюючі органи вправі ініціювати захід впливу у вигляді зменшення бюджетних асигнувань, зокрема нецільове використання бюджетних коштів - на суму такого використання.

Як встановлено судом, на виконання вказаних вимог нормативно-правових актів, позивач своїм листом від 14.08.2013 року №09-07-14-14/6507 звернувся до Державного агентства водних ресурсів України (вищестоящого органу) з ініціативою зменшення бюджетних асигнувань Івано-Франківському обласному управлінню водних ресурсів в розмірі 1 192 054,00 гривень на суму виявлених порушень нецільового використання бюджетних кошів (том 4 а.с. 93-94).

Саме вказаний лист у розумінні положень КАСУ у спірних правовідносинах є рішенням відповідача, який, у зв'язку із нецільовим використанням, на переконання ревізора, бюджетних коштів, вливає на права та обов'язки позивача.

Слід відмітити, що одночасно з поданням зазначених документів Держфінінспекцією в області прийнято в установленому законодавством порядку рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпорядника бюджетних коштів, який вчинив порушення бюджетного законодавства.

Втім, позивач в розгляді даної справи не заяви вимог про визнання протиправним та скасування листа (рішення) від 14.08.2013 року №09-07-14-14/6507, а також дій ревізора у зв'язку із його формування та скеруванням до Державного агентства водних ресурсів України, так як і рішення про зупинення операцій з бюджетними коштами розпорядника бюджетних коштів.

Суд, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, закріпленого у статті 11 КАСУ, у зв'язку із тим, що пункт 2 оскаржуваної вимоги, у викладеній відповідачем редакції, не порушує прав та не породжує для позивача будь-яких негативного обов'язку, вважає позовні вимоги у цій частині безпідставними та такими, які не підлягають задоволенню.

Досліджуючи позовні вимоги по оскарженню четвертого пункту вимоги , судом з'ясовано наступне.

По об'єкту ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'' (підрядник - ТзОВ ''Укрнафтогазмонтаж''):

- ревізією правильності формування вартості робіт встановлено, що в інвесторській проектно-кошторисній документації, договірній ціні і відповідно в актах приймання виконаних робіт за 2010-2011 роки, застосовано усереднений показник кошторисного прибутку в розмірі 7,76 гривень/люд.-год., замість усередненого показника кошторисного прибутку в розмірі 3,77 гривень/люд.-год., передбаченого пунктом 13 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000, що є порушенням пункту 5.11 Порядку визначення вартості ремонту водогосподарських та природоохоронних об'єктів і споруд, затвердженого наказом Держводгоспу України від 04.12.2003 року №332 (надалі по тесту - ВБН Д.1.1-33-3.1-07-2003) та пункту 3.1.18.2. ДБН Д.1.1-1-2000.

Проведеним перерахунком встановлено завищення кошторисного прибутку по вищевказаному об'єкту на загальну суму 248 195,55 гривень;

- ревізією встановлено, що в семи актах приймання виконаних будівельних робіт за травень-серпень 2011 року включено 642 габіонні ящики по ціні 532,17 гривень/шт., тоді як згідно довідки про реалізацію і ціни на габіонні ящики розміром 3*1*0,5 м, наданої Управлінням державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області вартість габіонного ящика вказаного розміру в 2011 році становила 400,00 гривень.

Первинних бухгалтерських документів щодо придбання підрядником габіонних ящиків для ревізії не надано.

Враховуючи, що пунктом 5.3.7. ВБН Д.1.1-33-3.1-07-2003 та пунктом 3.1.10.8. ДБН Д. 1.1-1-2000 передбачено, що при проведенні ремонтів за рахунок державних коштів вартість матеріалів, виробів та конструкцій приймається за рівнем, що склався в регіоні за цінами виробників, обласним управлінням водних ресурсів, в порушення пункту 8 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та пункту 3.3.6. ДБН Д.1.1-1-2000 в ТзОВ ''Укрнафтогазмонтаж'' прийнято роботи згідно 7 актів виконаних робіт форми КБ-2в, в яких завищено вартість габіонних ящиків на загальну суму 101 823,76 гривень;

- ревізією правильності визначення вартості робіт в частині дотримання ресурсних елементних кошторисних норм встановлено, що в порушення пункту 3.3.10. та пункту 1.3.4 ДБН Д.1.1-1-2000 підрядником при виконанні робіт з укріплення кам'яним накидом в плотових клітках (шифр розцінки Е42-ЕР-6Д) в кількості 580 м 2 завищено норму списання каменю бутового, замість передбаченого розцінкою списання 25,05 м 3 каменю на 100 м 2 укладки фактично списано 35 м 3 , що призвело до зайвого включення в акт форми КБ-2в за липень 2011 року 57,71 м 3 каменю по ціні 168,01 за м 3 на суму 111 195,58 гривень.

Дане порушення призвело до завищення вартості робіт на суму 11 635,02 гривень;

- ревізією правильності визначення вартості робіт в частині дотримання договірної ціни в правильності нарахування розміру адміністративних витрат встановлено, що в порушення пункту 3.1.18.4. ДБН Д.1.1-1-2000 в акті форми КБ-2в за липень 2010 року на суму 205 542,00 гривень завищено розмір усередненого показника для визначення адміністративних витрат, - замість передбаченого Державними будівельними нормами усередненого показника 1,23 гривень/люд.-год. застосовано усереднений показник в розмірі 1,79 гривень/люд.-год.

Порушення призвело до завищення вартості робіт по вищевказаному акту на суму 1 684,70 гривень.

Враховуючи вищенаведене внаслідок допущення таких порушень державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 363 339,03 гривень.

Вищевказане порушення допущено з вини посадової особи Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів, яким підписано вказані акти.

У зв'язку з вищенаведеним:

- стягнути 363 339,03 гривень зайво виплачених виплат, з осіб, які безпідставно отримали;

- кошти в сумі 363 339,03 гривень перерахувати до державного бюджету;

- у випадку неповернення вищевказаних коштів стягнути з осіб, винних у зайвій виплаті завищених робіт у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

На переконання позивача, обласне управління водних ресурсів правомірно прийнято підрядні роботи і оплатило їх вартість по вказаному об'єкту із застосованим усередненим показником кошторисного прибутку в розмірі 7,76 гривень/люд.-год., так як такий розмір кошторисного прибутку для гідротехнічних споруд, як особливо складних інженерних споруд, визначений пунктом 1 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000.

Аналогічно у акті форми КБ-2в за липень 2010 року по вказаному об'єкту застосований усереднений показник в сумі 1,79 гривень/люд.-год. для визначення в інвесторській кошторисній документації розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт , що прямо передбачено пунктом 1 Додатку 13 ДБН Д.1.1-1-2000 для гідротехнічних споруд, як особливо складних інженерних споруд.

Вирішуючи спір по суті з приводу висновків відповідача і доводів позивача про застосування показників кошторисного прибутку та адміністративних витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до наказу Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 року №252 ''Методика обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд, систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів'', гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі і дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд (пункт 1.9.18 Методики).

Згідно ДБН В.2.4.-3:2010 ''Гідротехнічні споруди. Основні положення'' гідротехнічні споруди визначено як споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.

Відповідно до Додатку В даних Державних будівельних норм дамби, обвалування, берегозакріплюючі, регуляційні і огороджуючі споруди віднесені до основних гідротехнічних споруд.

Як вже зазначено судом вище наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №174 від 27.08.2000 року затверджено ДБН Д.1.1-1-2000 ''Правила визначеності вартості в будівництві'', які є основним на сьогодні діючим документом, що визначає кошторисний прибуток в будівництві.

Вказаним ДБН Д.1.1-1-2000 затверджені правила, які встановлюють основи для визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Пунктом 3.1.18.2. ДБН Д.1.1-1-2000 передбачено, що розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням усереднених показників, наведених у Додатку 12, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Базою для обчислення кошторисного прибутку є загальна кошторисна трудомісткість. По будовах (об'єктах), до складу яких входять об'єкти різного призначення, кошторисний прибуток визначається диференційовано, виходячи з виду та призначення конкретного об'єкта і зазначається в графах 4, 5 та 8 ЗКР.

Приписами пункту 3.1.18.4. ДБН Д.1.1-1-2000 встановлено, що кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій призначені на відшкодування адміністративних витрат, що відносяться до будівельно-монтажних робіт. Розмір цих коштів приймається з урахуванням рекомендованих Держбудом усереднених показників (Додаток 13), виражених у гривнях в розрахунку на одну людино-годину загальної кошторисної трудомісткості і позначаються у графах 7 та 8 ЗКР.

Відповідно до пункту 1 Додатку №12 до ДБН Д.1.1-1-2000, для особливо складних інженерних споруд (у тому числі ГЕС, ядерні установки та об'єкти призначені для поводження з радіоактивними відходами, шахти, метрополітени, тунелі, мости, аеродроми, гідротехнічні споруди тощо), особливо складних технічно або архітектурно громадських будівель та споруд, залізниць, магістральних автодоріг, магістральних мереж (у тому числі магістральні трубопроводи і споруди газонафтопродуктів, міжміські лінії зв'язку, високовольтні мережі 35 кВ і вище), що обґрунтовується проектом , усереднений показник для визначення розміру кошторисної прибутку складає 7,76 гривень/люд.-год.

У Додатку №13 ДБН Д.1.1-1-2000 встановлені усереднені показники для визначення в інвесторській кошторисній документації розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій в розрахунку на 1 люд.-год. загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт. Пунктом 1 Додатку №13 ДБН Д.1.1-1-2000 для особливо складних інженерних споруд (у тому числі ГЕС, ядерні установки та об'єкти призначені для поводження з радіоактивними відходами, шахти, метрополітени, тунелі, мости, аеродроми, гідротехнічні споруди тощо), особливо складних технічно або архітектурно громадських будівель та споруд, залізниць, магістральних автодоріг, магістральних мереж (у тому числі магістральні трубопроводи і споруди газонафтопродуктів, міжміські лінії зв'язку, високовольтні мережі 35 кВ і вище), що обґрунтовується проектом визначено усереднений показник для визначення розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій у розмірі 1,79 гривень/люд.-год.

Поряд з цим, Законом України ''Про регулювання містобудівної діяльності'' визначено, що віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Проектно-кошторисна документація по об'єкту ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'' виготовлялась ліцензованим і спеціалізованим Державним регіональним проектно-розвідувальним інститутом ''Львівдіпроводгосп'', який визначив розмір усередненого показника кошторисного прибутку 7,76 гривень/люд.-год. та усередненого показника адміністративних витрат 1,79 гривень/люд.-год., враховуючи те, що гідротехнічні споруди відносяться до ІV класу капітальності і відносяться до особливо складних інженерних споруд, що відповідає ДБН Д.1.1.-1-2000 ''Правила визначення вартості будівництва'' (том 1 а.с. 186).

Даний Інститут після початку ревізії, на письмовий запит позивача, підтвердив листом від 25.06.2013 року №68 правильність зазначених розрахунків і показників (том 1 а.с. 181).

Така позиція підтверджена листами Мінрегіонбуду України від 30.09.2008 року №9/5-806 та від 28.09.2010 року №02-12-10/1392 (том 1 а.с. 182-183).

Зокрема, в листі Мінрегіонбуду України до Головного контрольно-ревізійного управління України №2-12-10/1392 від 28.09.2010р. зазначено, ''… що при визначенні вартості будівництва гідротехнічних споруд усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку приймається за пунктом 1 Додатку 12 ДБН Д.1.1.-1-2000''.

Отже, гідротехнічні споруди нормативно віднесені до (особливо) складних інженерних споруд, а тому доводити їх складність в проектно-кошторисній документації необхідності не було ні для замовника, ні для підрядника.

Більше того, зазначена проектна-кошторисна документація успішно пройшла державну експертизу, в ході якої експерт прийшов до висновку про правильність застосування проектантом зазначених усереднених показників (том 1 а.с. 191).

На переконання суду, ці обставини доводять, що проектно-кошторисною документацією визначено правильні суми кошторисного прибутку та адміністративних витрат, а висновки Держфінінспекції в області про зайве перерахування підряднику таких коштів, є хибним.

Щодо самого посилання відповідача на необхідність застосування усередненого показника кошторисного прибутку в розмірі 3,77 гривень/люд.-год. та усередненого показника адміністративних витрат в розмірі 1,23 гривень/люд.-год. то даний показник використовується до об'єктів благоустрою та інших об'єктів інженерної інфраструктури, які відмінні до пункті 1 Додатку 12 і 13 ДБН Д.1.1.-1-2000.

Необхідно відмітити, що чинним законодавством, в тому числі державними будівельними нормами, не визначено поняття ''особливо складних інженерних споруд'', а відтак, будь-яке самостійне тлумачення ревізором даного поняття, віднесення до нього певних категорій інженерних споруд, в тому числі за категорією складності, класом наслідків відповідальності, є не неправомірним. Втім, пунктами 1 Додатків 12 і 13 ДБН Д.1.1-1-2000 в дане поняття включено гідротехнічні споруди, якщо особлива складність такої інженерної споруди обґрунтована проектом, що має місце у спірних правовідносинах.

Змін до проектної документації станом на момент вирішення спору не внесено, відтак відсутні підстави стверджувати протилежне.

За таких обставин обласним управлінням водних ресурсів правомірно були застосовані усереднені показники кошторисного прибутку 7,76 гривень/люд.-год. відповідно до пункту 1 Додатку 12 ДБН Д.1.1-1-2000 та адміністративних витрат 1,79 гривень/люд.-год. відповідно до пункту 1 Додатку 13 ДБН Д.1.1-1-2000, які обґрунтовані у складі проекту розробником Державним регіональним проектно-розвідувальним інститутом ''Львівдіпроводгосп'' та підтверджені висновком ДП ''Укрдержбудекспертиза''.

Зазначене свідчить про відсутність факту завищення кошторисного прибутку на загальну суму 248 195,55 гривень і нарахування у збільшеному розмірі адміністративних витрат в сумі 1 684,70 гривень.

Щодо висновки відповідача в частині прийняття і оплати робіт по завищеній вартості габіонних ящиків на суму 101 823,76 гривень по актах форми КБ-2в за травень-серпень 2011 року при будівництві об'єкта ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'', суд зазначає наступне.

Як встановлено судом вмонтовані при будівництві габіонні ящики придбані підрядником по ціні 532,52 гривні без ПДВ за 1 одиницю в товариства з обмеженою відповідальністю ''Габіони України'' і його структурних підрозділів, які виготовляють сертифіковану продукцію, на яку видано відповідний патент на корисну модель (том 1 а.с. 196; том 2 а.с. 90-91).

Такі ж дані з приводу ціни за одиницю ящика відображені у актах приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідач у судовому засіданні не довів, так як і під час ревізії, що підрозділи Управління державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області у 2010-2011 роках виготовляли аналогічну продукцію із сертифікованого матеріалу, тієї ж якості і властивостей металевого дроту, кількості вузлів при в'язанні габіонних ящиків, що безпосередньо впливає на вартість товару.

Суд погоджується із доводами представника позивача про неприпустимість використання при укріпленні берегів русел річок не сертифікованої продукції.

Застосована відповідачем ціна продукції в сумі 400,00 гривень без ПДВ за 1 одиницю, що виготовлялася Управління державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області, не може бути порівняльною у спірних правовідносинах, так як ціни на такий вид матеріального ресурсу як габіонний ящик не зареєстрований в Мінекономіки України. У зв'язку із чим відсутні правові підстави вважати, що позивачем порушено пункти 3.1.10.8. і 3.3.6. ДБН Д.1.1-1- 2000, за змістом яких поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за даними замовника за найменшою вартістю, яка не повинна перевищувати цін, зареєстрованих в Мінекономіки.

З приводу відсутності під час ревізії накладних на придбання в товариства з обмеженою відповідальністю ''Габіони України'' і його структурних підрозділів габіонних ящиків, представник третьої особи ТзОВ ''Укрнафтогазмонтаж'', як під час ревізії так і у судовому засіданні пояснив, що такі документи без згоди вилучені працівниками правоохоронних органів. Таку обставину підтверджено наявним у матеріалах справи протоколом обшуку від 20.05.2011 року (том 2 а.с. 94-96).

В свою чергу, відсутність таких документів не перешкоджало встановити під час ревізії вартість витрат на їх придбання, що включено у акти прийняття виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за травень-серпень 2011 року, так як зазначена ціна відповідає даним наявного у замовника і в матеріалах справи прайс-листа виробника товару (том 1 а.с. 196; том 4 а.с. 230-247).

Не відповідає фактичним обставинам, на переконання суду, висновки про зайве включення в акт форми КБ-2в за липень 2011 року 57,71 м 3 каменю бутового на загальну суму 11 635,02 гривень. Згідно робочого проекту, креслень будівництва об'єкта ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'' до дамби примикаються півзагати, які виконуються із габіонних ящиків розміром 3,0*1,0*0,5 м на хворостяннику товщиною 0,35 метра, а відтак доводи ревізора про те, що розрахунок списання становить 25,05 м 3 каменю на 100 м 2 не відповідає дійсності (том 1 а.с. 204; том 3 а.с. 1-3; том 4 а.с. 187, 200, 209-211).

Зокрема, згідно проектно-кошторисної документації (лист РП-1) передбачено влаштування півзагат №№1-9, кріплення укосу дамби кам'яним накидом в плотові клітки 1*1 м товщиною накиду 0,35 м в кількості 642,5 м 2 (локальний кошторис №2-2-2 пункт 26).

На основі збірника ВБН Д.2.4-2.6-09-2003 ''Водогосподарські та природоохоронні об'єкти і споруди'', затвердженого наказом Держводгоспу України від 04.12.2003 року №332, група 5 нормою 3-5-2 одиничною розцінкою передбачено при товщині шару 0,35 м, що у спірних відносинах визначено проектною документацією, необхідно використовувати 35,35 м 3 на 100 м 3 укосу або горизонтальної поверхні (том 4 зворотній бік а.с. 185). У зв'язку з цим позивачем застосовано формулу списання:

642,5 * 0,35 = 224,875 м 3 каменю, де

642,5 - площа кам'яного накиду,

0,35 - примінена товщина кам'яного накиду,

224,875 - об'єм використаного каменю по розцінці,

224,875 * 1,01 =227,124 м 3 ,

1,01 - норма на списання (норма списання згідно збірника ВБН Д.2.4-2.6-09-2003 ''Водогосподарські та природоохоронні об'єкти і споруди'' - 1 м 2 * 0,35 м = 0,35 м 3 0,35 * 1,01 = 0,3535 м 3 0,3535 * 100 м 2 = 35,35 м 3 ).

При ревізії об'ємів робіт зазначеного об'єкта встановлено, що фактично виконано укріплення кам'яним накидом в плотових клітках шаром 0,35 м в кількості 580 м 2 :

580 * 0,25 = 145,0 м 3 каменю, де

580 м 2 площа виконаних робіт,

0,25 м товщина накиду по кошторису (по проекту 0,35 м),

145,0 м 3 об'єм каменю на 580 м 2 згідно кошторису,

145.0 * 168,01 = 24 361,45 * 20% (ПДВ) = 29 233,74 гривень,

168,01 гривень вартість м 3 каменю.

В той же час, на підставі наявних у матеріалах справи первинних документів, в тому числі по акту виконаних робіт КБ-2в за липень 2011 року, судом встановлено:

580 * 0,35 = 203,0 м 3 каменю, де

580 м площа виконаних робіт,

0,35 м товщина накиду (по проекту 0,35 м),

203,0 м 3 об'єм каменю на 580 м 2 згідно акту КБ-2в за липень 2011 року,

203,0 * 168,01 = 34 106,03 х 20% (ПДВ) = 40 927,24 гривень,

168,01 гривень вартість м 3 каменю,

40 927,24 гривень (за актом форми КБ-2в) - 29 233,74 гривень (за даними акта ревізії) = 11 693,50 гривень (сума переплати, встановлена ревізії).

Як встановлено судом для перевірки дотримання вимог проектної документації наказом обласного управління водних ресурсів від 19.02.2014 року №8 створено комісію за участю представників облводресурсів, підрядної організації, експлуатаційної організації та Березівської сільської ради, якою встановлено і підтверджено наступне:

товщина накиду 0,35 м,

площа виконаних робіт - 580 м 2 ,

580 х 0,35 = 203,0 м 3 каменю, де

580 м 2 площа виконаних робіт,

0,35 м товщина накиду (по проекту 0,35 м),

203,0 м 3 об'єм каменю на 580 м 2 згідно акту КБ-2в за липень 2011 року,

203,0 * 168,01 = 34 106,03 * 20% (ПДВ) = 40 927,24 гривень,

168,01 гривень вартість м 3 каменю,

40 927,24 гривень - сума виконаних робіт і сума оплачених робіт ТзОВ ''Укрнафтогазмонтаж''.

У матеріалах справи наявні 7 актів прийняття виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, складених позивачем із ТзОВ ''Укрнафтогазмонтаж'' (том 4 а.с. 230-247).

У статті 1 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' дано визначення, зокрема, таких термінів: первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з частинами першою та п'ятою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів із прийняття підрядних робіт по об'єкту ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'', в тому числі на час ревізії, на переконання суду, з урахуванням коментованих висновків суду, є достатніми підставами для підтвердження позовних вимог по пункту 4 вимоги. Такі вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в цілому.

За змістом пункту п'ятого вимоги від 29.07.2013 року ревізією правильності визначення вартості робіт в частині дотримання договірної ціни та законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти по об'єкту ''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча с. Міжріччя Болехівської міської ради'' (підрядник - ПП ''Нафтогазмеханізація'') встановлено, що в порушення пунктів 8 та 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.2008 року, пункту 7 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року, пункту 3.2.5. Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України №174 від 27.08.2000 року, та статті 318 Господарського кодексу України в акті форми КБ-2в за листопад 2010 року на суму 101 076,24 гривень включено камінь великогабаритний (кар'єр ''Шандра'') в кількості 518 м 3 по ціні 55,21 гривень/м 3 на загальну суму 28 599,00 гривень та перевезення каменю негабаритного на 50 км в кількості 932,4 т по ціні 73,14 гривень/т на суму 68 496,00 грн. Загальна вартість каменю згідно даного акту становить 186,86 гривень за м 3 , що на 29,17 гривень/т більше ніж передбачено договірною ціною ((28 599 + 68 196) : 518 = 186,86).

Проведеним перерахунком встановлено завищення вартості каменю в даному акті на загальну суму 15 110,06 грн. (518 * 29,17= 15 110,06).

Аналогічні порушення допущені також в трьох актах форми КБ-2в, а саме:

- в акті форми КБ-2в за грудень 2010 року на суму 95 909,84 гривень включено камінь великогабаритний (кар'єр ''Шандра'') в кількості 149 м 3 по ціні 45,44 гривень/т на суму 6 771,00 гривень та перевезення каменю великогабаритного на 50 км в кількості 268,2 т по ціні 75,82 гривень/т на суму 20 335,00 гривень ((6 771 + 20 335) : 149 = 181,19). Відтак вартість 1 м 3 каменю становить 181,19 гривень за м 3 , що перевищує ціну передбачену в договорі на 23,50 гривень. Крім того, в цьому ж акті включено 73,225 м 3 каменю негабаритного по ціні 367,18 гривень/м 3 , що перевищує ціну передбачену в договорі на 200,49 гривень за м 3 (367,18 - 157,69 = 209,49), в результаті чого вартість матеріалів в даному акті завищено на суму 18 841,40 грн. (149 * 23,50 + 73,225 * 209,49=18 841,40);

- в акті форми КБ-2в за жовтень 2011 року на суму 269 353,20 гривень включено камінь великогабаритний (кар'єр ''Нерудник'') в кількості 1 246 м 3 по ціні 339,99 гривень/м 3 на суму 423 628,00 гривень, що перевищує ціну передбачену в договорі на 182,30 гривень, у зв'язку з чим вартість матеріалів по даному акту завищено на суму 227 145,80 гривень (1 246 * 182,30 = 227 145,80);

- в акті форми КБ-2в за грудень 2011 року на суму 28 044,60 гривень включено камінь великогабаритний (кар'єр ''Нерудник'') в кількості 63,475 м 3 по ціні 339,99 гривень/м 3 на суму 21 581,00 гривень, що перевищує ціну передбачену в договорі на 182,30 гривень, в результаті чого вартість матеріалів по даному акту завищено на суму 11 571,49 гривень (63,475 * 182,30 = 11 571,49).

Вказаний об'єкт здано в експлуатацію.

Дані порушення призвели до завищення вартості матеріалів по вищевказаному об'єкту на загальну суму 327 202,50 гривень з ПДВ, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 327 202,50 гривень.

Вищевказане порушення допущено з вини посадової особи Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів, яким підписано вказані акти.

У зв'язку з вищенаведеним:

- стягнути 327 202,50 гривень зайво виплачених виплат з осіб, які їх безпідставно отримали;

- кошти в сумі 327 202,50 гривень перерахувати до державного бюджету;

- у випадку неповернення вищевказаних коштів стягнути з осіб, винних у зайвій виплаті завищених робіт у порядку та розмірах, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

Перевіряючи законність вимог, сформованих у пункті 5 оскаржуваної вимоги, суд зазначає наступне.

За результатами проведення позивачем відкритих торгів на виконання робіт з ''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча в с. Міжріччя Болехівської міської ради'' Івано-Франківським обласним виробничим управлінням по меліорації та водному господарству (правонаступником якого є обласне управління водних ресурсів) 09.07.2010 року укладено з приватним підприємством ''Нафтогазмеханізація'' (надалі по тексту - підрядник) договір підряду №2В (том 3 а.с. 112-117).

Договірна ціна вартості робіт, що доручені для виконання підряднику, визначена сторонами з урахуванням регламентуючих рішень з цього питання на основі діючих нормативних документів і відповідно до кошторису складала 1 195 919,00 гривень.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що зміна договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється шляхом укладання додаткових угод, які також є невід'ємною частиною договору.

Роботи на вказаному об'єкті повинні були проводитися протягом 2010-2011 років.

У судовому засіданні представник позивача представив робочий проект 982/н-10-ГР, виготовлений технічним відділом Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству (правонаступником якого є позивач). Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку, складеному в поточних цінах станом на 23.04.2010 року, вартість робіт становить 1 752 920,00 грн. Основними техніко-економічними показниками передбачено виконати регулювання русла шляхом влаштування прокопу на ділянці довжиною 647 м, виконати кріплення верхового відкосу дамби великогабаритним каменем на ділянці довжиною 430 м, влаштування ґрунтової перемички довжиною 50 м. По вказаному робочому проекту позивач отримав висновок комплексної державної експертизи №09-00340-09 від 10.12.2009 року, який виданий філією ДП ''Укрдержбудекспертиза'' в Івано-Франківській області. Матеріалами вказаного висновку передбачено виконати роботи з відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча в с. Міжріччя Болехівської міськради великогабаритним каменем на ділянці 430 метрів з застосуванням 4 301 м 3 каменю.

Тендерною документацією, робочим проектом 982/н-10-ГР (локальний кошторис №2-1-1) та договірною ціною передбачено виконання робіт з укріплення дамби великогабаритним каменем на ділянці довжиною 430 метрів з використанням на вищевказаному об'єкті 4 430,03 м 3 каменю великогабаритного з кар'єру ''Шандра'' по ціні 157,69 гривень за м 3 без врахування ПДВ, в тому числі вартість 1 м 3 каменю - 54,00 гривень, вартість перевезення - 100,60 гривень (том 3 а.с. 124, 129). Про вказані обставини представники позивача не заперечили.

Загалом ПП ''Нафтогазмеханізація'' виконано будівельно-монтажних робіт по вказаному об'єкту на суму 1 195 919,00 гривень, що відповідало умовам тендеру.

Для ревізії і в судовому засіданні надано п'ять актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень-грудень 2010 року на загальну суму 636 290,00 гривень та три акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за вересень, жовтень та грудень 2011 року на загальну суму 559 629,00 гривень (том 4 а.с. 21-32).

Ревізією встановлено та підтверджено у судовому засіданні, що по актах форми КБ-2В за листопад, грудень 2010 року і жовтень, грудень 2011 року позивачем прийняті і оплачені підрядні роботи, в складову яких включено камінь великогабаритний із кар'єрів ''Шандра'' і ''Нерудник'' по цінах 181,19 гривень, 186,86 гривень, 339,99 гривень за м 3 без врахування ПДВ, що значно перевищує погоджену при участі у тендері договірну ціну - 157,69 гривень за м 3 без врахування ПДВ.

Дані порушення призвели до завищення вартості матеріалів по вищевказаному об'єкту на загальну суму 272 668,75 гривень, а загалом з урахування ПДВ вартість будівельно-монтажних робіт завищено на суму 327 202,50 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на вказану суму.

Як слідує з наданої позивачем Декларації про готовність об'єкта до експлуатації (''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча в с. Міжріччя Болехівської міської ради'') замість передбаченого договірною ціною укріплення дамби на ділянці 430 метрів великогабаритним каменем в кількості 4 301 м 3 виконано укріплення дамби на ділянці 192 метри в кількості 1 990 м 3 каменю, що на 238 метрів менше.

Тобто, об'єми фактично виконаних робіт значно менші ніж передбачено в Договорі №2В від 09.07.2010 року і не відповідають умовам Договору.

З даного приводу слід зазначити, що відповідно до пунктом 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.2008 року (в редакції чинній на час проведення тендеру і укладення договору підряду), передбачено, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до пункту 7 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року (в редакції чинній на час проведення тендеру і укладення договору підряду), умови договору підряду , що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника . Закупівля робіт за рахунок державних коштів здійснюється в порядку та на умовах, визначених законодавством. Договір підряду, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати умовам цього замовлення.

Як встановлено судом, згідно пунктів 3.1 і 6.1. Договору підряду від 09.07.2010 року відомість визначення, протокол узгодження договірної ціни і проектна документація є невід'ємною частиною договору.

За змістом частини 5 статті 318 Господарського кодексу України істотними умовами договору на капітальне будівництво, серед іншого, є обсяги і види робіт, передбачених проектом.

Представники позивача і ПП ''Нафтогазмеханізація'' в судовому засіданні не заперечили тієї обставини, що умови договору не змінювались, зміни до договірної ціни не вносились, додаткової угоди про зміну об'ємів у будівництві не укладалося.

Необхідно зазначити, що замість внесення змін до договірної ціни замовником (позивачем) виготовлено інший робочий проект, згідно якого довжина ділянки берега, що потребує укріплення зменшена більш ніж у два рази.

Тож, в порушення вищевказаних законодавчих актів України, позивачем як замовником і розпорядником коштів державного бюджету України прийнято до оплати та оплачено роботи, що не відповідають робочому проекту, тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника чим порушено основний принцип закупівель за державні кошти - максимальна економія та ефективність.

Суд відхиляє як безпідставні доводи представника позивача про наявність в обласного управління водних ресурсів відповідно до підпункту 3.3.3.2. ДБН Д.1.1-1-2000 права на зміну обсягу будівництва і договірної ціни, за умови настання обставин, які не могли бути передбачені сторонами під час укладення договору - припинення відпустку каменю із кар'єра ''Шандра''.

Необхідно відмітити, що норми ''Правил визначення вартості будівництва'' ДБН Д.1.1-1-2000 визначає загальні умови при визначенні вартості будівництва не залежно від джерел фінансування таких робіт. В свою чергу, приписи Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлюють спеціальні правила при визначені такої вартості у співвідношенні із об'ємами будівництва і дотриманням її до повного виконання зобов'язань підрядником, який виконує будівельні роботи за кошти державного і місцевого бюджетів, залучених у будівництво на основі відкритих торгів.

Не обґрунтованими також є пояснення представника позивача про втрату на час виконання підрядних робіт чинності Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №921 від 17.10.2008 року.

Судом встановлено, що процедура закупівлі робіт по об'єкту ''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча в с. Міжріччя Болехівської міської ради'' здійснено у червні 2010 року, а договір укладено - 09.07.2010 року, тобто під час дії Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, яке втратило чинність з 28.07.2010 року з прийняттям Закону України ''Про здійснення державних закупівель''.

Втім, слід відмітити, що відповідно до пункту 1 розділу XI Прикінцевих положень Закону України ''Про здійснення державних закупівель'' цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та вводиться в дію через 30 днів з дня його опублікування.

Зазначена норма визначає два правових механізми, а саме: набрання чинності Законом і введення його в дію.

Аналіз коментованих норм свідчить, що режим набрання чинності Законом, визначений розділом XI Прикінцевих положень Закону, спрямований, перш за все, на забезпечення виконання Кабінетом Міністрів України та відповідними органами виконавчої влади заходів, необхідних для реалізації цього Закону, насамперед, у частині прийняття відповідних нормативно-правових актів на виконання вимог Закону.

Натомість, механізм введення в дію Закону встановлює конкретний термін, з якого запроваджений правовий режим здійснення державних закупівель, передбачений цим Законом.

Таким чином, здійснення державних закупівель у порядку, встановленим цим Законом, розпочинається з дня введення його в дію, а саме з 30.07.2010 року. Разом з цим, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, тому його дія не поширюється на правовідносини суб'єктів сфери державних закупівель, які виникли до 30.07.2010 року.

У зв'язку з цим, процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до введення в дію Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня введення в дію цього Закону.

Таким чином, суд вважає законними висновки відповідача про прийняття позивачем підрядних робіт по цінах, які не були передбачені договірною ціною, що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 327 202,50 гривень. У цій частині позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Втім, слід відмітити, що у спірних правовідносинах вказане порушення допущено з вини позивача як замовника і розпорядника бюджетних коштів. Саме на обласному управлінні водних ресурсів лежить обов'язок за контролем ефективного і економного використання бюджетних коштів. Суд вважає слушними пояснення представника третьої сторони (ПП ''Нафтогазмеханізація'') про те, що ним не здійснено навмисне завищення вартості складових у будівництві. Підрядником своєчасно повідомлено позивача про зміну ціни на камінь великогабаритний. Після чого обласне управління водних ресурсів не прийняло рішення про розірвання договору підряду, а скоректувало робочий проект, яким до відома ПП ''Нафтогазмеханізація'' довело відповідний вид і менший загальний об'єм робіт. Вказаний об'єм робіт виконаний підрядником в повному обсязі, в склад актів виконаних робіт включені складові, які фактично придбавалися, і на які наявні первинні документи.

В матеріалах справи наявні п'ять актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень-грудень 2010 року, за вересень, жовтень та грудень 2011 року на загальну суму 1 195 919,00 гривень, а також видаткові накладні із придбання каменю із кар'єра нерудних копали ''Нерудник'' (том 4 а.с. 21-32, том а.с. 68-77).

Будь-яких порушень, які допущені з вини підрядника у акті ревізії від 21.06.2013 року по об'єкту ''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча в с. Міжріччя Болехівської міської ради'', не виявлено. У зв'язку з чим, суд вважає безпідставними і протиправними вимоги у пункті п'ять оскаржуваної вимоги в частині стягнення 327 202,50 гривень зайво виплачених виплат з ПП ''Нафтогазмеханізація'', які їх, на переконання ревізора, безпідставно отримали.

На переконання суду вказані кошти отримані не безпідставно, а за доведений позивачем і виконаний підрядником об'єм робіт. А тому, із урахуванням позиції третьої сторони - ПП ''Нафтогазмеханізація'', у цій частині позов підлягає задоволенню.

З приводу позовних вимог щодо неправомірності дій Держфінінспекції в області, які полягають у встановленні під час ревізії порушень закону, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 2 Закону України ''Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні'' визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, серед іншого, є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі по тексту - підконтрольні у станови).

Частина 1 статті 4 Закону ''Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні'' вказує на те, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Реалізації вказаної норми Закону розкрита в Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20.04.2006 року (із змінами та доповненнями)

Абзацом 6 пункту 1 статті 8, пунктом 7 частини 1 статті 10 Закону України ''Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні'' встановлено, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за усуненням виявлених недоліків і порушень, та має право пред'являти керівникам і іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Позивач ні у адміністративному позові, ні в судовому засіданні його представники, не навели жодної норми закону чи підзаконного нормативно-правового акта, які порушено відповідачем при призначенні, проведенні і оформленні результатів ревізії, а відтак позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що частина оскаржуваної вимоги винесена без врахування всіх обставин та норм чинного законодавства, що мають значення для прийняття таких рішень суб'єктом владних повноважень, суд вважає частину позовних вимог обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до часткового задоволення.

За змістом приписів частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зважаючи на те, що суд задовольняє частину позовних вимог майнового характери, яка становить половину від загальної суми оскаржування за адміністративним позовом, то із понесених судових витрат по сплаті судового збору, присудженню (поверненню) позивачу підлягає сума в розмірі 1 147,00 гривень.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області №09-07-14-14/6070 від 29.07.2013 року ''Про усунення порушень, виявлених ревізією''.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 вимогу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області №09-07-14-14/6070 від 29.07.2013 року ''Про усунення порушень, виявлених ревізією'' в частині стягнення 327 202,50 гривень зайво виплачених виплат з осіб, які їх безпідставно отримали.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів (ідентифікаційний номер 13646270) частину судового збору в розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) гривень 00 копійки, сплаченого за подання адміністративного позову згідно платіжних доручень №873 від 19.07.2013 року і №901 від 28.08.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 02.06.2014 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.