Постанова

від 26.02.2015 по справі 809/2644/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 876/6270/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Бруновської Н.В.,Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Коцур В.К.,

та за участі осіб:

від позивача - Чекайла В.М.,Процака Б.О.,

від відповідача - Татарина Р.І.,Горда Л.Р,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів та Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 809/2644/13-а за позовом Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтогазмонтаж», Приватне підприємство «Нафтогазмеханізація» про визнання неправомірними дій та скасування пунктів 2,4,5 вимоги про усунення порушень виявлених ревізією,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів в серпні 2013 року звернулось в суд з позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області та просило визнати дії відповідача неправомірними та визнати протиправними та скасувати п.2,3,4,5, вимоги «Про усунення порушень виявлених ревізією» № 09-07-14-14/6070 від 29.07.2013 року.

10.01.2014 року представник позивача подав до суд заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшив їх розмір, а саме просить: визнати неправомірними дії, визнати протиправними та скасувати п.2,4,5, вимоги «Про усунення порушень виявлених ревізією» № 09-07-14-14/6070 від 29.07.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за наслідками проведеної у березні-червні 2013 року ревізії визначив ряд порушень фінансово-господарської діяльності позивача. Із частиною виявлених порушень і висновків ревізора позивач погодився, а частину висновків і відповідно вимог вважає такими, що сформовані в порушення положень чинного законодавства та нормативно-правових актів у сфері ціноутворення у будівництві, використання бюджетних коштів. У зв'язку з чим, частина висновків акта ревізії, на підставі яких складено оскаржувану вимогу про завищення вартості робіт, завдання державному бюджету збитків, вчинення відповідних дій, не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, позивач у позовній заяві зазначив, що по пункту другому оскаржуваної вимоги, необґрунтованими є твердження перевіряючих про порушення вимог пункту 4 статті 20 Бюджетного кодексу України, пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в наслідок чого нібито допущено нецільове використання коштів державного бюджету в сумі 1 192 054,00 гривень на будівництво об'єкта ''Кріплення берега р. Рибниця біля приміщення державної податкової інспекції в м. Косові'', так як такий не відноситься до сільського населеного пункту.

По пункту чотири оскаржуваної вимоги, позивач вважає, що не відповідають фактичним обставинам висновки ревізора про завищення вартості робіт на загальну суму 363 339,03 гривень по об'єкт ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'', підрядником по яких виступало товариство з обмеженою відповідальністю ''Укрнафтогазмонтаж''.

По пункту п'ять оскаржуваної вимоги, позивач вважає, що ревізор, не перевіривши фактичних обставин, дійшов висновку про завищення у актах КБ-2в за листопад, грудень 2010 року, жовтень, грудень 2011 року вартості матеріалів - каменю негабаритного в загальній сумі 327 202,50 гривень при прийнятті підрядних робіт і їх оплаті по об'єкту ''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча с. Міжріччя Болехівської міської ради'', будівельні роботи по якому виконувало приватне підприємство ''Нафтогазмеханізація''.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області №09-07-14-14/6070 від 29.07.2013 року ''Про усунення порушень, виявлених ревізією''.

Визнано протиправним та скасовано пункт 5 вимоги Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області №09-07-14-14/6070 від 29.07.2013 року ''Про усунення порушень, виявлених ревізією'' в частині стягнення 327 202,50 гривень зайво виплачених виплат з осіб, які їх безпідставно отримали.

В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що в судовому засіданні позивачем доведено неправомірність дій відповідача в частині одержання позивачем коштів за виконані роботи, придбані матеріали оскільки ці кошти отримані не безпідставно, а за певний об'єм робіт, який був виконаний та факт його виконання доведений позивачем в судовому засіданні, матеріали також були придбані та використані в господарській діяльності.

З вищевказаною постановою не погодився апелянт Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів, яке звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року та винести нову постанову, якою повністю задовільнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови в частині відмови в позові судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що в судовому засіданні позовні вимоги були доведені повністю та настоює на задоволення позову в повному обсязі..

З вищевказаною постановою не погодився апелянт Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області , яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позову

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт посилається на те, що в судовому засіданні позовні вимоги не були доведеними, а відтак в позові слід відмовити повністю.

В судовому засіданні представники апелянта Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року і винести нову постанову, якою повністю задовільнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники апелянта Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області просили скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів підлягає до задоволення частково, а апеляційна скарга Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області повністю виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 25.03.2012 року по 14.06.2013 року Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

За наслідками перевірки складено акт ревізії за №07-21/11 від 21.06.2013 року, в якому відповідачем зроблено висновок про порушення Івано-Франківським обласним управлінням водних ресурсів вимог нормативно-правових актів при визначенні вартості будівництва, у сфері ціноутворення у будівництві, відображення таких операцій при здійсненні бухгалтерського обліку, що стало наслідком нецільового використання коштів державного бюджету та оплату підрядних робіт по завищеній вартості.

29.07.2013 року за наслідками ревізії відповідачем, на підставі пункту 7 статті 10 Закону України ''Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні'' та акту за №07-21/11 від 21.06.2013 року, сформовано у відношенні до позивача вимогу за №09-07-14-14/6070.

Як вбачається з матеріалів справи із загального обсягу встановлених за результатами ревізії порушень, предметом оскарження є частина порушень і висновків, виявлених при освоєнні бюджетних коштів на будівництво об'єктів ''Кріплення берега р. Рибниця біля приміщення державної податкової інспекції в м. Косові'', ''Закріплення правого берега р. Бистриця Надвірнянська в с. Березівка Тисменицького району'', ''Відновлення кріплення водозахисної дамби на р. Свіча с. Міжріччя Болехівської міської ради''. Тобто оспорюеться вимога Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області про усунення порушень виявлених ревізією від 29.07.2013 року № 09-07-14-14/6070 в частині п.2 щодо прийняття до відома факту застосування фінансової санкції у вигляді зменшення бюджетних асигнувань п.4 щодо виплачених виплат з осіб які отримали їх безпідставно та п.5 щодо стягнення 327205,50 грн.зайво виплачених виплат з осіб, які отримали їх безпідставно.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, яке затверджено Указом Президента Українт від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі Положення), Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Державна фінансова інспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів підпункт 4 пункту 4 Положення.

Відповідно до пункту 6 Положення Державна фінансова інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Державна фінансова інспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи вимога Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області про усунення порушень виявлених ревізією від 29.07.2013 року № 09-07-14-14/6070 має обов'язковий характер, однак збитки, які були завдані на думку працівників контролюючого органу не можуть бути примусово стягнутими шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються або добровільно, або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 15.04.2914 року у справі № 21-40а14.

Колегія суддів вважає, що в зв'язку з наведеним постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі № 809/644/13-а слід скасувати та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Івано-Фанківського обласного управління водних ресурсів задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року в справі № 809/644/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Івано-Фрвнківського обласного управління водних ресурсів відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Н.В.Бруновська

суддя З.М.Матковська

повний текст постанови виготовлений 02.03.2015 року