Ухвала

від 27.05.2014 по справі 806/7669/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач:Малахова Н.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" травня 2014 р. Справа № 806/7669/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Дєдуху Б.О. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. у справі за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (далі ДП "Житомирський ЛГЗ") звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 0002052205 від 11 листопада 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 4914853, 00 грн. основного платежу і 2457427, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування позовних вимог підприємство посилалося на те, що підставою для прийняття спірного рішення стали помилкові висновки податкового органу про придбання олії соняшникової у ТОВ "Ферко", яке у ланцюгах постачання має контрагентів з ознаками "фіктивності", недоліки товарно-транспортних накладних, відсутність сертифікатів якості продукції, документального підтвердження походження, оприбуткування і зберігання товарно-матеріальних цінностей для подальшого транспортування до покупця, відсутність документів, що засвідчують якість придбаного у ПП "Топ-Тех" мазуту. Позивач вказував, що реальність господарських операцій з ТОВ "Ферко" і ПП "Топ-Тех" підтверджується належним чином складеними первинними документами і фактом використання у своїй господарській діяльності шляхом подальшої реалізації на експорт.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь Державного бюджету України 4099, 19 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Розглянувши справу у межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області ДП "Житомирський ЛГЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні експортних операцій за період з 01 листопада 2012 року по 30 липня 2013 року виявлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на 4914853, 00 грн., у т.ч.: березень 2013 року - 1645310, 00 грн., квітень - 942808, 00 грн., травень - 630152, 00 грн., червень - 1696583, 00 грн., в частині фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ферко" по придбанню олії соняшникової - 3218270, 00 грн., ПП "Топ Тех" щодо придбання мазуту паливного сірчистого - 1696583, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт №1639/22-05/00375504 від 23 жовтня 2013 року (а.с. 20-75 том 1), на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002052205 від 11 листопада 2013 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 4914853, 00 грн. основного платежу і 2457427, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно доводів податкового органу протягом перевіряємого періоду Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" здійснювало операції, які свідчать про отримання податкової вигоди шляхом завищення податкового кредиту за рахунок залучення до схеми поставок товарів "сумнівних" контрагентів (ТОВ "Ферко"), податковим органом доведено відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентами.

При цьому, в основу доводів податкового органу були покладені висновки актів перевірок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва контрагента позивача ТОВ "Ферко":

- від 30 травня 2013 року № 1624/22-30/31681342 (лютий 2013 року) - про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферко" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2013 року по взаємовідносинах з ПП "Атрія Стар" (код ЄДРПОУ 38388752) та ТОВ "Афродіта Фінанс" (код ЄДРПОУ 38387811);

- від 16 серпня 2013 року № 643/22-40/31681342 (за березень 2013 року) - про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферко" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Честерхауз" (код ЄДРПОУ 38390080), ТОВ "Квентін" (код ЄДРПОУ 38390138) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Честерхауз» (код ЄДРПОУ 38390080), ТОВ "Квентін" (код ЄДРПОУ 38390138) товарно-матеріальних цінностей за березень 2013 року) основними постачальниками ТОВ "Ферко" є підприємства з певними ознаками ризиковості, а саме: відсутнє реальне здійснення фінансово-господарських операцій. До даної групи відносяться ПП "Атрія Стар", ТОВ "Афродіта Фінанс", ТОВ "Квентін", ТОВ "Честерхауз", які є постачальниками по другій ланці ймовірного ланцюга постачання.

Окрім того, на обґрунтування своїх доводів, податковий орган послався на те, що довіреності на отримання придбаної олії у ТОВ "Ферко" у журналі реєстрації довіреностей було зареєстровано після закінчення сторінки з дробом "один", доставка продукції до митниці проводилася транспортом невідомих підприємств-перевізників, в товарно-транспортних накладних у графі "автопідприємство" зазначено "Частное", реквізити автопідприємства відсутні, що унеможливлює ідентифікувати особу перевізника.

Згідно доводів податкового органу всі ТТН скріплені мокрими печатками ТОВ "Ферко" та ТОВ "Дельта Вілмар", печатки ДП "ЖЛГЗ" (як отримувача товару) немає, не зазначені супровідні документи щодо походження та якості, а також щодо оприбуткування товару, згідно яких він слідує. Окрім того, у ТТН не вказана загальна вартість товару, ціна, що транспортувався, таким чином неможливо з'ясувати кількість олії, що була ввезена.

В товарно-транспортних накладних у графі "відпуск дозволив" відсутні підписи, прізвища та реквізити особи, що відповідає за відпуск товару Покупцю, не зазначено вид супровідних документів, відсутні відмітки особи, яка прийняла товар. Також є невідповідність між датами здійснення транспортування продукції та датами відпуску продукції по видаткових накладних та довіреностях про отримання продукції тощо.

Отже, податковий орган дійшов висновків, що ДП "ЖЛГЗ" первинні документи та товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням та не відповідають вимогам чинного законодавства, що не надає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

В зв'язку з тим, що ДП "Житомирський ЛГЗ", не є виробником продукції, а є посередником в реалізації продукції, підприємством не надано належного документального підтвердження, що підтверджує походження (сертифікати походження), оприбуткування та зберігання товарно-матеріальних цінностей для подальшого їх транспортування до покупця.

Документи, які підтверджують оплату за товар, а саме виписки банку щодо проведених розрахунків між ДП "Житомирський ЛГЗ" та ТОВ "Ферко", не надавались.

Таким чином, згідно доводів податкового органу, фактично здійснені операції між ТОВ "Ферко" та ДП "ЖЛГЗ" проводились лише по регістрах бухгалтерського обліку без мети настання реальних слідків та не носили реального товарного характеру, що може свідчити про безтоварність таких операцій, та мають при цьому юридичну дефектність.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо правомірності вказаних доводів податкового органу про безтоварність операції між ДП "Житомирський ЛГЗ" та ТОВ "Ферко".

Згідно висновків суду першої інстанції, оскільки наявні факти, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг, то надані позивачем належним чином оформлені документи, не можуть вважатися первинними бухгалтерськими документами, які є підставою для формування податкового кредиту.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявність податкових накладних та інших документів у ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод", виписаних ТОВ "Ферко" на поставку олії соняшникової у відповідних періодах не є безумовною підставою для отримання покупцем права на податковий кредит.

Колегія суддів вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Як, встановлено судом 27 лютого 2013 року між ДП "Житомирський ЛГЗ" (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферко" (Постачальник) укладено договір № 27/1 (а.с. 76-78 том 1), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (олію соняшникову нерафіновану невиморожену українського походження врожаю 2012 року) на умовах, що передбачені цим договором.

Перехід права власності на товар від Постачальника Покупцю відбувається в момент передачі накладної проти довіреностей. Приймання товару Покупцем відбувається в день відвантаження за участю уповноважених представників сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

До вказаного договору сторонами підписувалося ряд додатків із визначенням кількості, вартості і якості товару, строків і умов поставки (а.с. 79-86 том 1).

За змістом вищевказаних додатків сторони договору передбачили, що продавець - ТОВ "Ферко" зобов'язується здійснити поставку Товару на умовах СРТ - Комплекс з перевантаження та переробки тропічних олій, м. Южний (Додатки №3,4,5,6.7) або Миколаївський та/або Дніпробузький морський порт термінал м. Миколаїв ((Додаток №8) , тобто продавець здійснює постачання товару шляхом його передачі перевізникові, призначеному їм самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний сплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Приймання - передача олії в рамках вищевказаного договору оформлено сторонами актами прийому - передачі: акт №5 від 29.03.2013р., акт №6 від 31.03.2013р, акт №7 від 31.03.2013 р., акт №8 від 31.03.2013р., акт №9 , акт №10 від 1 1.04.2013р., акт №11 від 16.04.2013р., акт №12 від 30.04.2013р. , акт №13 від 30.04.2013р., акт №14 від 30.04.2013р., акт №16 від 30.04.2013р. , акт №1 7 від 30.04.2013р. , акт №18 від 16.05.2013р. , акт №19 від 21.05.2013р., акт №20 від 22.05.2013р., акт №21 від 22.05.2013р, акт №22 від 27.05.2013р. , акт №23 від 27.05.2013р., акт №24 від 28.05.2013р. та видатковими накладними : накладна №2988 від 29.03.201Зр., накладна № 3013 від 31.03.2013р., накладна №3030 від 31.03.2013р., накладна № 3096 від 3 1.03.2013р., накладна №3143 від 08.04.2013р., накладна №3 153 від 11.04.2013р., накладна №3252 від 16.04.2013р., накладна №3386 від 30.04.2013р., накладна № 3403 від 30.04.2013р., на передачу олії в кількості 119. 900 т. на загальну суму 1 238 926,22 грн., накладна №3421 від 30.04.2013р., накладна № 3438 від 30.04.2013р., накладна №3439 від 30.04.2013р., накладна №3493 від 16.05.2013р., накладна №3561 від 21.05.2013р., накладна №3566 від 22.05.2013р., накладна №3590 від 22.05.2013р. , накладна №3591 від 27.05.2013р., накладна №3599 від 27.05.2013р. , накладна №3600 від 28.05.2013р.

ТОВ "Ферко" - для позивача були виписані податкові накладні на отримання олії соняшникової на загальну суму 19 309 619,73 грн.. в т.ч. ПДВ в сумі 3 218 270 грн.

ДП "Житомирський ЛГЗ" провело розрахунок з ТОВ "Ферко" за отриманий товар платіжними дорученнями на загальну суму 19309619,73 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3218270 грн.

В подальшому придбана позивачем олія соняшникова була використана ДП "Житомирський ЛГЗ" в господарській діяльності шляхом її реалізації на експорт компанії "Альфа Трейдінг Лімітед" (Малайзія) згідно укладених контрактів. Передача вказаного товару підтверджується актами прийому передачі, які містять відомості про контракт, місце передачі, кількість, суми. Згідно вказаних актів позивач передав компанії "Альфа Трейдінг Лімітед" 1867,62 т.

Постачання товару здійснювалось на умовах СРТ - комплекс з переробки та перегрузки тропічних мастил в м. Южний.

Згідно ВМД №500010102/2013/002947 від 18.05.13р., №500010102/2013/002948 від 18.05.13р., №500010102/2013/002949 від 18.05.13р., №500010102/2013/002949 від 02.07.13р придбана позивачем у ТОВ "Ферко" в подальшому в об'ємі - 1 354,78 т була експортована до Об'єднаних Арабських Еміратів для Компанії "Альфа Трейдінг Лімітед",

Для виконання умов контрактів з Компанією "Альфа Трейдінг Лімітед" позивачем було укладено з ТОВ"Дельта Вілмар СНД" договір доручення №1/246 від 06.03.13р., про надання митно-брокерських послуг по декларуванню вантажів, належних позивачу, а саме олії соняшникової, що експортувалась до Об'єднаних Арабських Еміратів.

Отже, господарська операція між позивачем та ТОВ "Ферко" мала реальний характер та підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що позивач порушив приписи ст.198, ст. 201 Податкового кодексу України та погодився з доводами податкового органу, що у постачальника позивача - ТОВ "Ферко" є контрагенти, які мають ознаки відсутності реального здійснення ними фінансово - господарських операцій, що по ланцюгу постачання ТОВ "Ферко" було сформовано податковий кредит за рахунок фіктивних фірм, тобто ТОВ "Ферко" здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій пов 'язаних з наданням податкової вигоди третім особам».

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Окрім того згідно змісту товаротранспортних накладних, перевезення олії соняшникової здійснювалось з с. Меловоє (Луганська область, ЗАТ "Міловський завод рафінованої олії" (ТМ "Щедрий Дар")) до міста - порту Южний. вул. Індустріальна, 6 (адреса реєстрації та розташування комплекс з переробки та перегрузки тропічних мастил, що є власністю ТОВ "Дельта Вілмар СНД").

Згідно умов укладеного договору, додатків до договору та актів приймання -передачі, місцем передачі товару, в яке ТОВ "Ферко" зобов'язався здійснити його постачання за власний рахунок, є комплекс з переробки та перегрузки тропічних мастил в м. Южний.

Згідно товаротранспортних накладних ТОВ "Дельта Вілмар СНД" є вантажоодержувачем для Компанії "Альфа Трейдінг Лімітед" по договору з ДП "ЖЛГЗ" та митним брокером позивача.

Тому, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що товаротранспортні накладні, які скріплені лише мокрими печатками ТОВ "Ферко" та ТОВ "Дельта Вілмар", повинні мати і печатки ДП "Житомирський ЛГЗ" , як отримувача товару .

Відтак, доводи податкового органу про відсутність печатки позивача на товаротранспортних накладних, з якими погодився суд першої інстанції, не можуть бути підставою для висновків щодо відсутності реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ферко".

Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про неможливість ідентифікації предмета поставки, в зв'язку з ненаданням сертифікатів, посвідчень якості, оскільки в актах приймання - передачі товару зазначено товар - олія соняшникова нерафінована, українського походження, врожаю 2012 року Окрім того, податкові накладні та платіжні доручення, які оформлені в процесі здійснення спірних господарських операцій, містять посилання на договір № 27/1 від 27.02.13р. та пов'язуються з предметом його поставки.

Згідно ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Отже, надання документів підтверджуючих якісні характеристик товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим, дотримання ним умов договору, що встановлені його умовами до предмету поставки.

Враховуючи обставини справи, є також помилковими доводи податкового органу з якими погодився суд першої інстанції про те , що позивачем не надано документального підтвердження походження, оприбуткування та зберігання товарно-матеріальних для подальшого їх транспортування до покупця.

З огляду на вищенаведене, ДП "Житомирський ЛГЗ" належними доказами підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ "Ферко" .

Відтак, позивачем не було занижено податок на додану вартість за березень-червень 2012 року в частині фінансових операцій з ТОВ "Ферко".

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов також висновків щодо безтоварності господарської операції з ПП "ТОП - ТЕХ", у зв'язку з чим позивачем було занижено податок на додану вартість по фінансово-господарським відносинам з вказаним контрагентом.

Як встановлено судом, між позивачем та ПП "ТОП - ТЕХ" 27.06.2013 року було укладено договір купівлі продажу нафтопродуктів №27-06/1 від 27.06.2013р.

Згідно умов вказаного договору продавець - ПП "ТОП - ТЕХ" зобов'язується здійснити поставку товару на умовах ЕХW резервуари ТОВ "Трансбункер - Южний" в порту Южному (МТП Южний, Україна, м.Южний, вул. Берегова.З) в редакції Інкотермс 2000 (п.З Договору).

На підставі видаткової накладної №3 від 27.06.2013 року ПП "ТОП -ТЕХ" відвантажило позивачу товар - мазут паливний 100 зольний сірчистий, в кількості -1 995, 98 т, на загальну суму 10 1 79 498,0 грн. в т.ч. ПДВ 1 696 583,0 грн.

ПП "ТОП -ТЕХ" була виписана податкова накладна №1 від 27.06.2013 року, на отримання мазуту паливного 100 зольного сірчистого, на загальну суму 10 179 498,0 грн. в т.ч. ПДВ 1 696 583,0 грн.

Проведення розрахунків з ПП "ТОП -ТЕХ" за отриманий товар - мазут паливний 100 зольний сірчистий, що підтверджується платіжними дорученнями: №5948, №5997, №5998 №6038, №6040,№6103 на суму - 1046854,59 грн.. всього на суму 10 179 498,0 грн. в т.ч. ПДВ1 696 583,0 грн.

25.06.2013 року між ДП "ЖЛГЗ" та ТОВ "Трансбункер - Южний" було укладено договори: № 25 -06 про надання послуг по зберіганню нафтопродуктів та №25-06/1 про надання послуг з експедирування.

На виконання умов цих договорів ПП "ТОП - ТЕХ" здійснив поставку мазуту в резервуари ТОВ "Трансбункер - Южний" в порту Южному.

ТОВ "Трансбункер - Южний", виконуючи умови договору №25 -06 про надання позивачу послуг по зберіганню нафтопродуктів, прийняв їх на зберігання у власних резервуарах.

Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що ДП "ЖЛГЗ" не підтверджено надані послуги по зберіганню нафтопродуктів.

В подальшому, позивач на виконання умов контракту №1-0407 від 04.07.2013 року, що був укладений з SЕАSНЕLL САРІТАL, реалізував покупцю придбаний у ПП "ТОП -ТЕХ" товар - мазуту паливний 100 зольного сірчистий в кількості - 1 995, 98 т, що підтверджується відповідними ВМД.

Отже, реальність господарської операції з придбання у ПП "ТОП - ТЕХ" мазуту паливного 100 зольного сірчистого підтверджується фактом її використання позивачем у його господарській діяльності шляхом подальшої реалізації на експорт, що підтверджується відповідними ВМД, що надавались відповідачу під час проведення перевірки та додані до матеріалів справи.

Згідно п. 198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та

послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні

на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як

внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку,

уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно з п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки придбана позивачем олія використана ним у господарській діяльності, то суми ПДВ у відповідності до п.198.3. ст.198 ПКУ правомірно віднесені підприємством до складу податкового кредиту.

Згідно п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог етапі 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи не містять доказів про відсутність чи неправильне заповнення ДП "ЖЛГЗ" податкових накладних, відтак доводи податкового органу про порушення підприємством вимог п.198.6 ст.198 ПКУ та Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ є необґрунтованими.

Відповідно до п. 201.4. ПКУ, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Однак при судовому розгляді справи, не встановлено фактів, які свідчать про складення податкових накладних не в день виникнення податкових зобов'язань.

За змістом п.187.1. ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом, дата виписки податкової накладної, співпадає з датою приймання - передачі (відвантаження) товару, а тому доводи податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.187.1. ПКУ є також безпідставним.

Пунктом 201.7 статті 201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

В процесі судового розгляду не встановлено факту виписки податкових накладних із порушенням зазначених вимог.

ТОВ "Ферко" та ГІП "ТОП - ТИХ" на дату складення податкових накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Всі первинні документи за спірними господарськими операціями складені у повній відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують реальний економічний зміст здійснених господарських операцій.

На підставі первинних документів по даній господарській операції підприємство - позивач оприбуткував в бухгалтерському обліку товари, отримані від ТОВ "Ферко" та ПП "ТОП -ТЕХ" , визнавши їх активом, та відобразив збільшення зобов'язань перед виконавцем на таку ж суму. Зобов'язання перед ТОВ "Ферко" та ГІП "ТОП -ТЕХ" були виконані шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Щодо доводів податкового органу про виявлені порушення при реєстрації довіреностей, то, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

ДП "ЖЛГЗ" не може також нести відповідальність за порушення податкового законодавства, які були допущені (чи могли бути допущені) контрагентами - ТОВ "Ферко" та ПП "ТОП - ТЕХ", оскільки податкова відповідальність є персональною і не може бути покладена будь-яким чином, в тому числі і за рішенням податкового органу, на іншого платника податку.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо правомірності прийняття відповідачем спірного податкового - повідомлення рішення від 11 листопада № 0002052205, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції, яка прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" лютого 2014 р. скасувати та прийняти нову.

Позов Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 11 листопада 2013 року № 0002052205.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" 458 грн. 81 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Н.М. Малахова

судді: (підпис) А.В. Жизневська

(підпис) Т.С. Котік

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "30" травня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вул. 1-го Травня , 38,м.Житомир,10008

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4 - представнику позивача Христюк Ігор Анатолійович, АДРЕСА_1, 12200

5 - представнику позивача Лисак Юрій Миколайович, АДРЕСА_2 - ,