Постанова

від 05.06.2014 по справі 5006/48/1-17/2012-3пд/5014/2224/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року Справа № 5006/48/1-17/2012-3пд/5014/2224/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В., за участю повноважних представників: позивача - відповідача - розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу на ухвалуПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" від 28 січня 2014 року господарського суду Луганської області та постановувід 18 березня 2014 року Донецького апеляційного господарського суду у справі за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до за скаргоюТзОВ "Компанія "Укрпромпостач" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції пророзірвання договору та стягнення 31 630,35 грн., ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2012 року в даній справі, яке вступило в законну силу, стягнуто з відповідача на користь позивача борг за активну електроенергію за договором № 410 від 06.05.2008 року за період листопад - грудень місяць 2011 року в сумі 15420, 29 грн., борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у листопаді - грудні місяці 2011 року в сумі 15187,11 грн., пеню в сумі 782,99 грн., 3% річних в сумі 153,43 грн., інфляційні нарахування в сумі 95,53 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 2682,50 грн. Розірвано договір №410 від 06.05.2008 року про постачання електричної енергії, укладений між ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" та ТОВ "Компанія "Укрпромпостач".

У листопаді 2013 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції та просив суд визнати дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про винесення постанови про звільнення майна з-під арешту від 04.10.2013 року ВП №36755373 такою, що не відповідає вимогам Закону та просив визнати її незаконною.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28 січня 2014 року (суддя Секірський А.В.) відмовлено в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18 березня 2014 року вказану ухвалу суду залишено без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати, оскільки при їх прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення поданої ним скаргу на дії органу ДВС Луганського міського управління юстиції.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх судових інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як правильно встановлено судами попередніх судових інстанцій під час розгляду даної справи, 8 січня 2013 року на виконання вказаного рішення місцевого господарського суду від 24.12.2012 року був виданий відповідний наказ, який стягувачем був направлений до Ленінського відділу органу ДВС Луганського міського управління юстиції для примусового його виконання.

4 жовтня 2013 року Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було прийнято постанову про звільнення майна боржника з-під арешту (а.с.7).

Постановою відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 27.01.2014 року закінчено виконавче провадження за наказом господарського суду Луганської області від 08.01.2013 року в даній справі про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 34 321,85 грн. на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" з посиланням на те, що вказана сума заборгованості була сплачена боржником (а.с.61).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів та правильно було встановлено судами попередніх судових інстанцій при розгляді справи, боржником в добровільному порядку було перераховано на користь стягувача 807,40 грн. за квитанцією №ПН51346 від 16.09.2013 року та 3714,45 грн. за квитанцією № ПН51349 від 16.09.2013 року.

Також, 16.09.2013 року Ленінським ВДВС Луганського міського управління юстиції стягнуто з арештованих рахунків боржника 29 800 грн. і відповідні кошти були зараховані на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби та платіжним дорученням №3242 від 27.12.2013 року перераховані стягувачу (а.с.46).

04.10.2013 року Ленінським ВДВС Луганського міського управління юстиції з метою подальшого недопущення порушень прав боржника було винесено постанову про звільнення майна з-під арешту, оскільки сума боргу за рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2012 року в даній справі в розмірі 34321,85 грн. була стягнута з боржника в повному обсязі.

Не погодившись із винесеною постановою відділу державної виконавчої служби Луганського управління юстиції від 04.10.2013 року про звільнення майна з-під арешту, позивач звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії органу виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно ч.6 зазначеної статті, стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суди попередніх судових інстанцій правильно встановили той факт, що тривале не перерахування відповідних коштів з депозитного рахунку відділу державної виконавчої служби на рахунок стягувача відбувалось у зв'язку з тим, що в першу чергу здійснювались платежі на оплату видатків, визначених статтею 55 Бюджетного кодексу України. Перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за поданням державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ було здійснено 21.01.2014 року.

Тому, судова колегія вважає, що розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили наявність у державного виконавця підстав для звільнення майна боржника з-під арешту в даній справі.

Згідно ст.121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Суд вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд прийшов до вірного висновку про правомірність залишення без розгляду судом першої інстанції скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на дії органу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.

Суди попередніх судових інстанцій повно і всебічно з'ясували та перевірили всі обставини справи, дали належну правову оцінку всім доказам та прийняли законні судові рішення, які необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Луганської області від 28 січня 2014 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18 березня 2014 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий В. І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій