Ухвала

від 02.06.2014 по справі 2а-5925/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2014 р. м. Київ К/800/35400/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Руденко А.М.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Яровий А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Паркавтотранс"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013

у справі № 2а-5925/12/1070

за позовом Приватного підприємства "Паркавтотранс"

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.11.2012 №003748220.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2013 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП «Чікотрансавто» за липень 2011 та ТОВ «Лерой Трейд» за серпень, вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку», складено акт перевірки від 12.11.2012, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:

- ч.1 ст.203, ч. 1 та ч. 2 ст.215 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при отриманні товарів від ПП «Чікотрансавто» та ТОВ «Лерой Трейд»;

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 1 025 583,35 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 26.11.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0037482220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1281979,19 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки відповідача, на підставі яких були винесено оскаржуване рішення, не базуються на первинних господарських документах чи даних фактичної перевірки. Крім того, висновки щодо позивача були сформовані виключно у зв'язку з оцінкою діяльності не самого позивача, а його контрагентів.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що позивачем були укладені з ПП «Чікотрансавто» та ТОВ «Лерой Трейд» договори про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту техніки, та договори про надання комплексу послуг з прибирання та обслуговування території місць паркування автомобілів.

Так, на підтвердження виконання договорів про надання послуг, укладених позивачем з ПП «Чікотрансавто» та ТОВ «Лерой Трейд», в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського обліку, а саме: акти здачі-приймання послуг; виписки з банківського рахунку позивача; податкові накладні.

Однак, як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, вказані акти здачі-приймання послуг не містять відомостей, фіксування яких є основним призначенням таких актів, а саме: відомості про зміст та обсяг отриманих послуг та виконаних робіт, у зв'язку із чим неможливо встановити вартість таких робіт та послуг.

Також, відсутні заявки на ремонт обладнання для паркування автомобілів та акти щодо заміни (ремонту) деталей (обладнання). Позивачем не надано документів бухгалтерського обліку щодо руху товарно-матеріальних цінностей (придбання, облік, списання деталей та обладнання) тощо. Водночас, з актів не вбачається, що заміна деталей та обладнання здійснювалася за рахунок виконавця.

Крім того, за результатами перевірок контрагентів позивача встановлено відсутність у останніх необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

З урахуванням наведеного, а також за відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за умовами спірних договорів між позивачем та його контрагентами, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про законність і обґрунтованість прийнятого відповідачем повідомлення-рішення від 26.11.2012 №003748220.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Паркавтотранс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль