Рішення

від 02.06.2014 по справі 908/1065/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/25/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2014 Справа № 908/1065/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Улісс-тур» (вул.Сталеварів, буд. 17, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 31970760),

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69050, ІПН НОМЕР_1),

третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «СТРОЙ-КА» (вул. Космічна 97/71, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 35719704),

третя особа 2: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 69050),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Калініна-Заєць Ю.М. - дов. № 6 від 21.05.2014р.;

Чоп'як В.М. - дов. № 6 від 21.05.2014р.;

від відповідача: ОСОБА_5 - договір б/н від 08.04.2014р.;

Андронович В.О. - особисто, паспорт НОМЕР_2 від 06.02.1996р.;

від третьої особи-1: Андронович В.О. - директор, рішення № 1 від 11.02.2008р.;

від третьої особи-2: не з'явився

про стягнення 82230,28 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Улісс-тур» про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 82230,28 грн. неустойки за користування нежитловим приміщенням.

Ухвалою від 31.03.2014р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою від 15.04.2014р. за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучені товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «СТРОЙ-КА» та фізична особа - підприємець ОСОБА_2.

З метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення, судове засідання неодноразово відкладалось.

Обґрунтовуючи позов, причиною виникнення спору позивач зазначає порушення відповідачем своїх зобов'язань, зокрема за договором 01/10-7 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2008р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. у справі № 5009/2837/18 щодо повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі. Оскільки діючим законодавством передбачена відповідальність у вигляді неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна, виходячи із подвійного розміру орендної плати, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 82230,28 грн. неустойки за період з березня 2011 року по березень 2014 року. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, при цьому стверджує, що ФОП ОСОБА_1 не був орендарем спірних приміщень, ніколи не мав примірників спірного договору та акту приймання-передачі об'єкту оренди, від позивача не отримував і не підписував додаткових угод до договору, актів виконаних робіт (послуг), податкових накладних та рахунків для здійснення орендних платежів.

Орендарями приміщень, які є предметом оренди були ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» та ФОП ОСОБА_2 Відсутність реального використання ФОП ОСОБА_1 спірних приміщень, на думку відповідача, підтверджується чисельними актами державного виконавця, складеними в рамках виконавчого провадження та спростовує наявність правовідносин з позивачем.

Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що предметом позову є стягнення неустойки, нарахування якої припиняється через шість місяців після того як зобов'язання мало бути виконаним, як того вимагає ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. При цьому момент початку нарахування неустойки відповідач пов'язує з датою прийняття Донецьким апеляційним господарським судом постанови, в якій встановлений факт припинення договору оренди, а саме 31.12.2009р. Також, представник відповідача звертає увагу на пропуск позивачем трирічного строку позовної давності.

Представники третіх осіб надали тотожні пояснення з приводу оренди спірних приміщень і зазначили, що саме вони, а не ФОП ОСОБА_1 були орендарями, та регулярно отримували від ТОВ «Улісс-Тур» акти виконаних (наданих) послуг, рахунки, податкові накладні, тощо.

Вивчивши матеріали справи та додатково надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

01.10.2008р. між ТОВ «Улісс-Тур» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір оренди нежитлового приміщення № 01/10-7, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення літера А-5 кімнати №5, №6 (надалі «об'єкт оренди»), яке є у володінні орендодавця за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею орендованої частини нежитлового приміщення - 21,05 кв.м. Мета орендного користування - для розміщення офісу.

Відповідно до п.2.2 договору, передання та повернення об'єкту оренди здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін, які призначаються комісією шляхом наказу по підприємству. При переданні орендодавцем об'єкту оренди в орендне користування орендарю сторони повинні з 01 жовтня 2008 року приступити до передання-приймання об'єкту оренди та протягом 5 діб передати / прийняти об'єкт оренди в орендне користування, що підтверджується відповідним Актом приймання-передання.

За умовами пункту 2.3 договору, при поверненні орендарем об'єкту оренди з орендного користування орендодавцю, орендар протягом 5 діб з моменту закінчення строку дії договору, зазначеного у п.7.1 цього договору, повинен звільнити об'єкт оренди, передати орендодавцю об'єкт оренди з орендного користування і підписати акт приймання-передання.

При переданні та поверненні об'єкта оренди складаються акти приймання-передання, які підписуються уповноваженими на то згідно п. 2.1 членами двосторонньої комісії. Об'єкт оренди вважається переданим / прийнятим в користування чи повернутим із користування з моменту підписання Акту приймання-передачі. Датою передачі / прийняття об'єкта оренди - є дата підписання акта приймання-передання (п. 2.5 договору).

На виконання умов розділу 2 договору, згідно акту приймання-передачі від 01 жовтня 2008 року приміщення було прийнято відповідачем у задовільному стані, придатному для експлуатації за цільовим призначенням та без будь-яких претензій.

Відповідно до розділу 3 вказаного договору орендна плата за нежитлове приміщення об'єкту оренди за місяць складає 45 грн. за один кв. м. площі об'єкту оренди. Сума орендної плати сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця за наданими рахунками протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунків, але в будь-якому разі не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю за який справляється орендна плата. У разі відсутності у орендаря рахунку на оплату орендної плати орендар повинен сплатити орендну плату у зазначений в цьому пункті строк на підставі цього договору, у розмірі орендної плати за попередній місяць з урахуванням усіх змін розміру орендної плати, що передбачені цим договором. Орендна плата нараховується з підписання акту приймання-передання об'єкту оренду до моменту повернення об'єкту оренди, яке підтверджується відповідним актом.

Договір набирає чинності з моменту підписання акту приймання-передання та до 31 грудня 2009 року (п.7.1 договору).

Факт наявності вищезазначених правовідносин між ТОВ «Улісс-Тур» та ФОП ОСОБА_1 також встановлений судовим рішенням, що набуло законної сили, а саме постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. у справі № 5009/2837/12.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального Кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Також, в зазначеній постанові вказано, що «доводи відповідача щодо ідентичності об'єкту оренди за спірним договором з ФОП ОСОБА_1 та договором оренди № 01/10-7 від 01.10.2008 р. з ТОВ «Компанія «СТРОЙ-КА» судовою колегією відхиляються, оскільки, як вбачається з письмових пояснень позивача від 14.12.2012 року та наявних в матеріалах справи документах, фактично в користування позивачем передавалася як відповідачу, так і третій особі частину приміщення нежитлового приміщення Літ.А-5 кімн. №№5,6, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, а не все нежитлове приміщення Літ.А-5 кімн. №№ 5,6, що підтверджується технічним паспортом на це приміщення, згідно якому на плані будівлі відображено, що кімната №5 має загальну площу за внутрішніми обмірами 18,7 кв.м, а кімната №6 має загальну площу 23,8 кв.м, а загальна площа обох кімнат складає 42,5 кв.м, що підтверджує факт оренди як відповідачем, так і третьою особою лише половини вказаного нежитлового приміщення.

Твердження відповідача та третьої особи про те, що укладений з відповідачем договір оренди не був реалізований спростовується складеним та підписаним сторонами актом приймання-передавання нежитлового приміщення від 01.10.2008 року. Крім того, матеріали справи не містять доказів визнання у встановленому законом порядку цього договору недійсним.»

Таким чином, факт наявності орендних відносин між сторонами (укладання спірного договору оренди) та використання спірних орендованих приміщень ФОП ОСОБА_1 є встановленим судовим рішенням, не потребує нового доведення та спростовує доводи представників відповідача.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.3 договору оренди сторони визначили, що при поверненні орендарем об'єкту оренди з орендного користування орендодавцю, орендар протягом 5 діб з моменту закінчення строку дії договору, зазначеного у п. 7.1 договору, повинен звільнити об'єкт оренди, передати орендодавцю об'єкт оренди з орендного користування і підписати акт приймання-передачі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2013р. у справі № 5009/2837/12 ФОП ОСОБА_1 було зобов'язано в місячний строк з дня набрання постановою законної сили повернути ТОВ «Улісс-Тур» частину орендованого нежитлового приміщення Літ.А-5 кімн. №№ 5,6, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди не виконав. Матеріали справи містять докази того, що об'єкт оренди було поверну позивачу в ході проведення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження - постанова державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького МУЮ від 20.03.2014р. про закриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Виходячи із розміру орендної плати у 45,00 грн./кв.м. позивач нарахував відповідачу неустойку за несвоєчасне повернення об'єкту оренди в сумі 82230,28 грн. за період з березня 2011 року по березень 2014 року, при цьому правомірно застосувавши трирічний строк позовної давності. Розрахунок позивача ретельно перевірений у судовому засіданні, позовні вимоги заявлені правомірно та обґрунтовано, а тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про закінчення строку позовної давності та можливість нараховувати неустойку лише протягом шести місяців (ч. 6 ст. 232 ГК України) судом до уваги не приймаються, зважаючи на наступне:

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частиною другою статті 258 Цивільного кодексу України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 Цивільного кодексу України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

Положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

А відповідно до ч .2 ст. 786 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем , а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.

Оскільки законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкту оренди, зменшення строку нарахування неустойки до шести місяців є безпідставним.

Також слід звернути увагу, що при укладанні договору оренди сторони узгодили порядок застосування відповідальності у разі несвоєчасного повернення приміщення, а саме: сплата неустойки в розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення (п. 6.4).

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69050, ІПН НОМЕР_1) ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю (вул.Сталеварів, буд. 17, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 31970760) неустойку в сумі 82230,28 грн. (вісімдесят дві тисячі двісті тридцять гривень 28 копійок) та судовий збір у розмірі 1827,00 грн. (однієї тисячі вісімсот двадцяти семи гривень 00 копійок). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 02.06.2014р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 06.06.2014р.

Суддя С.А.Гончаренко