Ухвала

від 20.05.2014 по справі 826/1081/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1081/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група Партнери» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група Партнери» (далі - позивач, ТОВ «Консалтингова група Партнери») звернулася до суду з позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва ДПС, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група Партнери» з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з БВП «Строитель Плюс», ПП «Кримспецтехнолоджи», КП «Альянс», за період з 01.01.2009р. по 30.06.2012р. За результатами перевірки складено акт від 05.10.12р. за № 305/22-50/32308446 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення пп. 7.2.3п. 7.2 п.7.4.5 п.7.4, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість на суму 12 165,00грн. та порушень п. 5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 15 956,00грн.

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0003712250 від 23.10.12р. яким позивачу збільшено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 19 036,75грн. в тому числі за основним платежем в сумі 15 956,00грн. та штрафні санкції у розмірі 3 080,75грн.

- № 0003722250 від 23.10.12р. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з ПДВ в сумі 15 206,25грн. в тому числі за основним платежем 12 165,00грн. та штрафні фінансові санкції в розмірі 3 041,25грн.

Відповідно до акту перевірки, підставою для збільшення позивачу зобов'язань як з податку на додану вартість так і з прибутку підприємств слугували висновки щодо нікчемності правочину укладеного з БВП «Строитель Плюс», ПП «Кримспецтехнолоджи» та КП «Альянс».

Обговорюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та його контрагентами були оформлені наряди-замовлення ПП «Кримспецтехнолоджи» №17,18,22, також укладені наступні договори: з КП «Альянс» Договір на проектування від 10.12.2009 року № 1825, з БВП «Строитель Плюс» Договір на виконання підрядних робіт від 23.11.2010 року № 1305, від 23.12.2011 року № 1493.

Виконання умов зазначених договорів підтверджується актами приймання-передачі, податковими накладними, виписками по рахунку, рахунками-фактури, актами виконаних робіт.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст. 3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Договори, укладені між позивачем та його контрагентами в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавався, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому висновок податкового органу про нікчемність договорів не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у ст. 216, 228 Цивільного кодексу України, Законі України «Про податок на додану вартість» , Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 , надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги не спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26.05.2014 року.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.