Постанова

від 22.09.2020 по справі 826/1081/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1081/13-а Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Ключковича В.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова Група "Партнери" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова Група "Партнери" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2012 № 0003712250 та № 0003722250,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова Група "Партнери" з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби відповідно до змісту якого просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 23.10.2012 № 0003712250, 0003722250.

Позовні вимоги мотивовано, зокрема тим, що господарські операції між ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" та його контрагентами були реально здійснені та фактично виконані, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, у зв`язку з чим, позивач вважає, що висновки, зроблені контролюючим органом про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, позов ТОВ "Консалтингова група Партнери" задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.10.2012 № 0003712250, № 0003722250.

05 лютого 2019 року постановою Верховного суду скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова Група "Партнери" подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на переконання апелянта суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо реальності здійснення господарських операцій та фіктивності контрагентів ТОВ Консалтингова Група Партнери . Зокрема, позивач стверджує, що виконання умов договорів укладених з його контрагентами підтверджується наявним у матеріалах справи первинними документами, а саме: актами приймання-передачі, податковими накладними, виписками по рахунку, рахунками-фактури, актами виконаних робіт. Натомість, відповідачем не доведено фіктивність зазначених операцій. Також, скаржник зазначає, що порушення його контрагентами порядку здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних операцій. Апелянт вважає помилковим посилання суду першої інстанції на вирок Київського районного суду м.Сімферополя АРК, оскільки цим вироком визнано фіктивною не всю діяльність контрагентів ТОВ Консалтингова Група Партнери , а лише діяльність з метою прикриття незаконної діяльності групи осіб шляхом вчинення пособництва вказаним особам. При цьому, скаржник звертає увагу суду, що жодним судовим рішенням не було встановлено фактів злочинних дій під час здійснення господарської діяльності ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" з його контрагентами БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", КП "Альянс", так само як і не було встановлено факту обізнаності ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" щодо незаконних дій його контрагентів або фактів нікчемності відповідних правочинів.

Отже, вказані обставини, на переконання позивача, свідчать про незаконність та необґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого податковий орган зазначає, що заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Натомість, стверджує, що судом першої інстанції під час вирішення даного спору було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 лютого 2019 року по даній справі, правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну правову оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права.

Крім того, у вказаному відзиві відповідач просить суд замінити первісного відповідача - ГУ ДФС у м. Києві на належного - ГУ ДПС у м. Києві.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, колегією суддів встановлено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" постановлено реорганізувати Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зазначене, колегія суддів вирішила задовольнити вказане клопотання податкового органу та здійснити заміну відповідача у справі ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником - ГУ ДПС у м. Києві.

У судове засідання учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку уповноважених представників до суду не забезпечили.

Водночас, до початку судового засідання надійшло клопотання представника позивача про відкладення апеляційного розгляду справи у зв`язку з його перебуванням на самоізоляції внаслідок контакту з інфікованою вірусом COVID-19 особою.

Розглянувши вказане клопотання апелянта, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Водночас, апелянтом не вказано про причини неможливості забезпечити до суду явку іншого представника Товариства, а отже вказані представником апелянта обставини не є поважними причинами для відкладення апеляційного розгляду справи. Крім того, відповідно до приписів ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи,

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів вирішила здійснити апеляційний розгляд даної справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції вбачається з наявного у матеріалах справи акту від 05 жовтня 2012 року № 305/22-50/323084456 (далі - Акт), головним державним податковим інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ"Консалтингова група Партнери" з питань правомірності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", КП "Альянс", за період з 01.01.2009 по 30.06.2012, результати якої оформлено цим Актом.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення вказаної перевірки було встановлено, що 10.12.2009 ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" (замовник) було укладено договір на проектування № 1825 з КП "Альянс" (підрядник), за умовами якого підрядник бере на себе обов`язок своїми силами та засобами виконати проектування базових станцій (далі "БС") мобільного зв`язку: KR0815; KR0817; KR0825; KR0826; KR0827.

Крім того, 23.11.2010 між ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" (замовник) та БВП "Строитель Плюс" (підрядник) було укладено, зокрема, договір на виконання підрядних робіт № 1305, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати встановлення металевої опори для монтажу лінії електропередачі в АР Крим, с.Новоіванівка, Чорноморський р-н, далі по тексту - роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані роботи на умовах даного Договору.

Перевіркою було також встановлено, що ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" (замовник) мало взаємовідносини з ПП "Кримспецтехнолоджи" (підрядник), які відбулись на підставі договору про виконання робіт з обслуговування автотранспорту, а саме автомобілів Нива, ВАЗ 2104, ИЖ 27175, Ланос.

Як вбачається з Акту перевірки та стверджує відповідач, з інформації зазначеної в наданих до перевірки документах, виписаних БВП Строитель Плюс , ПП Кримспецтехнолоджи , КП Альянс на адресу ТОВ Консалтингова група Партнери податковий орган не мав можливості встановити кількість людей, що були задіяні у вказаних роботах, години виконання робіт, спосіб їх виконання та результат, матеріали що використаної при виконанні цих робіт, місце обслуговування автомобілів. Крім того, контролюючим органом зазначено, що в актах відсутні посилання на інші документи, що підтверджують виконання робіт. З огляду на зазначене, податковий орган дійшов висновку, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з вказаними контрагентами не підтверджують фактичне здійснення таких послуг, а лише фіксують господарські операції.

Разом з цим, в Акті перевірки зазначено, що відповідно до постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДФС України Маруркевича В.А. від 02.04.2012, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146 встановлено, що в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема, КП Альянс , ПП Кримспецтехнолоджи , БВП Строитель Плюс .

Перевіркою БВП Строитель Плюс встановлено відсутність поставок товарів та послуг, безтоварність фінансово-господарських відносин БВП Строитель Плюс з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, відсутність об`єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Крім того, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства - створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП Кримспецтехнолоджи . 04.04.2012 проведено обстеження податкової адреси ПП Кримспецтехнолоджи м. Сімферополь, вул. Монтажна, б. 10/Г. СГД за адресою не знаходиться. Зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення ПП Кримспецтехнолоджи фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.12.2009 по 31.03.2012 з урахуванням її виду, обсягу, якості та розрахунків.

Також, ДПІ у Святошинському районі отримано інформацію, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Сімферополі АР Криму ДПС складено акт від 11.04.2012 № 2012 № 6/22/32468182 про неможливість проведення зустрічної звірки КП Альянс з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою проведення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року. Отже, зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення КП Альянс фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2009 по 31.03.2012 з урахуванням її виду, обсягу, якості та розрахунків. Перевіркою КП Альянс встановлено відсутність поставок товарів та послуг, безтоварність фінансово-господарських відносин КП Альянс з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, відсутність об`єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, проведеною перевіркою було встановлено, що угоди, укладені між ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" та його контрагентами: БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", КП "Альянс" не спричинили реального настання правових наслідків, що призвело до висновку контролюючого органу про порушення платником податків:

- пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.4 та пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження зобов`язань з податку на додану вартість на суму 12165,00 грн.;

- п. 5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 15956,00 грн.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0003712250 від 23.10.2012, яким позивачу збільшено суму зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 19 036,75грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 15 956,00грн. та штрафні санкції у розмірі 3 080,75грн.;

- № 0003722250 від 23.10.2012, яким за позивачем визначено суму зобов`язання з ПДВ в сумі 15 206,25 грн. в тому числі: за основним платежем 12 165,00 грн. та штрафні фінансові санкції в розмірі 3 041,25грн.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції та направляючи справу на новий суд касаційної інстанції, зазначив, що задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій всупереч вимогам ч. 1 ст. 138 КАС України (тут і далі у редакції, чинній на час розгляду справи) обмежилися лише наявністю у позивача податкових накладних, рахунків та актів виконаних робіт, доводи контролюючого органу щодо фіктивності контрагентів позивача судом не досліджувалися та обставинам, що були встановлені у кримінальних провадженнях, в рамках яких проводилися зустрічні звірки контрагентів, суди попередніх інстанцій у порушення вимог ст. 86 КАС України не дали належної оцінки, тоді як такі обставини входять до предмету доказування у справі і мають істотне значення для вирішення питання стосовно права позивача на формування податкового кредиту за документами, які виписані від імені цих юридичних осіб.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що вирок суду по ст. 205 Кримінального кодексу України (у редакції яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин та період господарських відносин між позивачем та контрагентами, який перевірявся - з 01.01.2009 по 30.06.2012)щодо однієї особи - фіктивного суб`єкта господарювання - позбавляє права на податкову вигоду всіх його контрагентів незалежно від реальності чи нереальності господарських операцій.

З огляду на зазначене та враховуючи, що за змістом вироку Київського районного суду м. Сімферополя ОСОБА_1 , з метою прикриття незаконної діяльності здійснила реєстрацію (придбання) БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи" та КП "Альянс", суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість вчинення господарських операцій вказаних вище підприємств з ТОВ "Консалтингова група "Партнери" у перевіряємому періоді, оскільки первинні документи, які стали підставою для формування даних податкового обліку в даному випадку не можуть вважатись належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Переглядаючи справу за наявними доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05 лютого 2019 року у даній справі, колегія суддів зазначає про таке.

Як було встановлено судом, спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі висновків Акта перевірки від 05.10.2012 № 305/22-50/32308446 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Консалтингова група Партнери" з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинах з БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи" та КП "Альянс" за період з 01.01.2009 по 30.06.2012, за висновками якого ТОВ "Консалтингова група Партнери" безпідставно збільшило податковий кредит на суму 12165,00 грн за податковими накладними, виписаними БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи" та КП "Альянс", та суми витрат на 65 084,00 грн.

Порядок формування платником податку на прибуток підприємств витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту у період, охоплений перевіркою, був врегульований нормами статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (втратив чинність з 01.01.2011 у зв`язку з набранням чинності Податкового кодексу України; далі - Закон № 168/97-ВР), статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (втратив чинність з 01.04.2011, за виключенням деяких статей, у зв`язку з набранням чинності Податковим кодексом України; далі - Закон № 334/94-ВР), статтями 138, 139, 198 ПК України (у редакціях, чинних на відповідні періоди).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цієї статті не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями (іншими документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 цієї статті).

За змістом наведених норм витрати платника податків, які мають значення для податкового обліку, повинні мати зв`язок з його господарською діяльністю та підтверджені відповідними первинними документами, які оформлені належним чином уповноваженою особою.

Аналогічні підстави, за яких у платника податків виникає право на податковий кредит та валові витрати, підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту та суми витрат, що відповідає витратам з придбання товарів (послуг) у їх постачальників, встановлено у статтях 138, 198 ПК України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з аналізу наведеної норми слідує, що на підтвердження факту правомірності формування валових витрат та податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару/послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, як правильно було зазначено судом першої інстанції, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" та його контрагентами: БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", КП "Альянс".

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів КАС України, а також правової позиції Верховного суду при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів та доводів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі визначив валові витрати та сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

У свою чергу, як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі доказами, на спростування висновків контролюючого органу угоди, укладені між ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" та його контрагентами: БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", КП "Альянс" не спричинили реального настання правових наслідків позивачем було надано до суду наступні первинні документи:

- договір на проектування укладений між ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" (замовник) та КП "Альянс" (підрядник) від 10.12.2009 №1825; акт приймання передачі проектної продукції по вказаному договору, податкові накладні, виписки з банку.

Судом також встановлено, що вказані первинні документи від імені КП "Альянс" були підписані його директором О.Р. Терещовою.

- договори на виконання підрядних робіт, укладені між ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" (замовник) та БВП "Строитель Плюс" (підрядник) від 23.11.2010 №1305 та № 45/1493 від 23.12.2011; податкову накладну, акт приймання виконаних робіт, виписки по особовому рахунку;

Судом встановлено, що вказані первинні документи від імені БВП "Строитель Плюс" були підписані його директором Манукян В.Р.

- на підтвердження здійснення господарської діяльності між ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" та ПП "Кримспецтехнолоджи" позивачем надано суду копії: податкових накладних, рахунків-фактур, актів приймання-передачі робіт.

Судом встановлено, що вказані первинні документи від імені ПП "Кримспецтехнолоджи" були підписані його директором Арутюнян Р.Г .

Разом з тим, копію договору, відповідно до умов якого здійснювалась господарська діяльність між ПП "Кримспецтехнолоджи" та позивачем, останнім суду не надано.

У свою чергу, на підтвердження правомірності висновків Акта перевірки та правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень відповідачем було надано суду копію вироку Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2013 року по справі №123/3318/13-к, відповідно до змісту якого було встановлено, що впродовж 2009 року - 2010 року, ОСОБА_4 , за попередньою змовою з іншою особою та іншими особами (досудове розслідування стосовно яких провадиться окремо), діючи умисно, здійснювала злочинну діяльність щодо створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності цих осіб.

З цією метою, ОСОБА_4 без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, здійснила реєстрацію (придбання) ряду СПД (юридичних осіб), засновником яких вона була особисто, а саме: БВП "Строитель плюс" (31263808), КП "Альянс" (32468182), ПП "Севелітстрой" (35096833), ПП "Кримторг" (32271261) та ПП "Кримспецтехнолоджи" (36693441).

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст. 28, ч. 2 ст.205 КК України, як фіктивне підприємництво, тобто створення та придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину визнала повністю та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та прокурором.

З наведеного вбачається, що вироком Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10.04.2013 по справі №123/3318/13-к фактично встановлено фіктивність контрагентів позивача: БВП "Строитель плюс" (31263808), КП "Альянс" (32468182), та ПП "Кримспецтехнолоджи" (36693441).

При цьому, колегія суддів зазначає, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагента не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

У постанові від 05 лютого 2019 року по даній справі Верховний Суд зазначив, що така обставина як наявність кримінального провадження, порушеного за фактом фіктивного підприємства - контрагента покупця, не може бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що жодним судовим рішенням не було встановлено фактів злочинних дій під час здійснення господарської діяльності ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" з його контрагентами БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", КП "Альянс", так само як і не було встановлено факту обізнаності ТОВ "Консалтингова Група "Партнери" щодо незаконних дій його контрагентів або фактів нікчемності відповідних правочинів.

При цьому, колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05 лютого 2019 року по даній справі відповідно до якого відсутність судового рішення про недійсність нікчемного правочину не свідчить про створення ним певних правових наслідків. Суд у мотивувальні частині рішення у справі щодо оскарження нарахованих грошових зобов`язань має право дійти самостійних висновків про нікчемність правочину під час розгляду питання про реальність господарської операції, на підставі якої формувалися дані податкового обліку сторін договору.

Натомість, колегія суддів зазначає, що встановлені перевіркою обставини не були спростовані апелянтом та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

У свою чергу, позивачем не виконано обов`язку передбаченого ч. 1 ст. 77 КАС України та не надано суду достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичне здійснення господарських операцій з його контрагентами БВП "Строитель Плюс", ПП "Кримспецтехнолоджи", КП "Альянс" у перевіряємий період та відповідно обґрунтованість позовних вимог та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та правового регулювання, колегія суддів приходить до висновку, що всі наведені апелянтом доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, який вірно вказав, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції під час вирішення даної справи, які відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для його скасування, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова Група "Партнери" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович