Рішення

від 01.10.2007 по справі 2-342/2007

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-342 /2007

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

1   жовтня 2007 року Білозерський районний суд

Херсонської області в складі головуючого - судді: Сокирко Л.М. при секретарі:

Онофрійчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 13 червня 2006 року

звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття

спадщини і визнання права власності на спадкове майно.

В ході судового засідання позивач

змінив позовні вимоги, та згідно зміненої позовної заяви звернувся з позовом до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття

спадщини. Змінену позовну заяву мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його

батко ОСОБА_6. Після

його смерті відкрилась спадщина, яка складається із домобудівлі, розташованої

по АДРЕСА_1, автомобіля М 408 державний номер НОМЕР_1, 1968 року випуску,

земельної ділянки, площею 0,94 га, розташованої на території Микільської

сільської Ради Білозерського району Херсонської області, грошового вкладу в

Білозерській філії НОМЕР_2 Ощадного банку України в с. Микільське Білозерського

району Херсонської області.

Єдиними спадкоємцями після смерта батька

є його діти: він, дочка ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2

року.

Так як він постійно проживає в

АДРЕСА_2 та працює ІНФОРМАЦІЯ_3, а його робота пов'язана з незапланованими

виїздами за межі міста та області він не мав можливості займатися

прийняттям  та оформленням спадщини.

ОСОБА_2, проживаючи в АДРЕСА_3, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_4 також не мала можливості

займатися прийняттям   та   оформленням спадщини.

В зв'зку з тим, що ОСОБА_7 проживала

за місцем відкриття спадщини, їй найзручніше було оформляти спадщину, крім того

нотаріус порадив їм, що дешевше та зручніше буде оформляти спадщину на одного

спадкоємця.

Таким чином, він та сестри ОСОБА_2 і

ОСОБА_7 вирішили, що оформленням спадщини буде займатися ОСОБА_7, а після

отримання правоустановлюючих документів спадкове майно вони продадуть, а

отримані від реалізації кошти розділять між собою.

19 листопада 2004 року ОСОБА_7

подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 передчасно

померла, не отримавши правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Він та ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7

вирішили, що оформленням спадщини після смерті батька зручніше буде займатися

спадкоємцям ОСОБА_7, а саме її чоловіку  

ОСОБА_3 і синам ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_3

погодився   з їх пропозицією,   проте  

взятих на   себе зобов'язань

не

виконав, оформленням спадщини не займався, а тому він вирішив сам зайнятися

оформленням спадщини. Прийнявши таке рішення, він попередив ОСОБА_2 та

спадкоємців ОСОБА_7 про свої наміри. Так як строк для подачі заяви до

нотаріальної контори про прийняття спадщин він пропустив, то в судовому порядку

вирішив встановити факт прийняття ним спадщини та визнати право власності на

спадкове майно.

20 липня 2005 року ОСОБА_2 та

спадкоємці ОСОБА_7 підтримали його намір та написали заяви про відмову від

оформлення спадщини після смерті батька на його користь.

Вважає, що строк на подачу заяви про

прийняття спадщини він пропустив з поважної причини, а тому просив встановити

йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала

про що надала суду письмову заяву та пояснила, що після смерті батька вони,

тобто сестра, брат та вона домовились про те оформляти спадщину буде сестра

ОСОБА_7, а пізніше все спадкове майно вони продадуть, а грошима поділяться. А

тому ні вона, ні брат позивач по справі не зверталися в установлений законом

строк із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини.

Відповідачі

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позовні вимоги не

визнали,   суду  

пояснили,   що      дійсно      між  ОСОБА_1,   ОСОБА_2  

та

ОСОБА_3

після смерті їх батька ОСОБА_1 була домовленість про розподіл спадкового майна,

а саме ОСОБА_1 переходить земельна ділянка, ОСОБА_2 автомобіль, та ОСОБА_7

домобудівля. ОСОБА_7 прийняла спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори

заяви. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 померла, так і не отримавши в нотаріальній

конторі правовстановлюючі документи на спадкове майно. В квітні 2005 року до

них приїхав ОСОБА_1 та попросив передати йому всі документи на майно, так як

він займеться оформленням спадщини згідно домовленості. Вони передали йому всі

документи, а літом 2005 року ОСОБА_1 повернув їм частину документів,

посилаючись на те, що у нього немає часу займатися оформленням спадщини. В

жовтні 2006 року їм стало відомо, що ОСОБА_1 в судовому порядку визнав за собою

право на все спадкове майно.

Вважають, що в задоволенні позову

слід відмовити, так як позивач не дотримався умов домовленості, яка існувала

між ним, ОСОБА_2 та ОСОБА_7

Суд,

заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає

задоволенню, виходячи зі слідуючого:

Матеріалами

справи встановлено, що:

Згідно копії

свідоцтва про смерть ОСОБА_6   помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно ст.

1261 ЦК України

у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Позивач ОСОБА_1 та відповідачі

ОСОБА_2 та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2року є дітьми ОСОБА_6, а

таким чином є спадкоємцями першої черги.

Відповідно до ч. З ст. 1272 ЦК України

за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної

причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним

заяви про прийняття спадщини.

В даному

випадку, законодавець не конкретизує причини пропуску строку.

Суд,

заслухавши сторони які пояснили, що дійсно після смерті батька вони домовились,

що оформленням спадщини буде займатися ОСОБА_7, а пізніше спадкове майно вони

розділять, позивач та відповідачка ОСОБА_2 вказали, що спадкове майно

продадуть, а грошима поділяться, відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_5

вказали, що спадкове майно спадкоємці повинні були розділити, а саме ОСОБА_1

передати земельну ділянку, ОСОБА_2 автомобіль а ОСОБА_7 домобуділю.

Незважаючи на те, що пояснення

сторін, щодо розподілу спадкового майна є протиречивими, однак суд визнає, ту

обставину, що між спадкоємцями дійсно була домовленість про те, що оформленням

спадщини буде займатися ОСОБА_7, та що ОСОБА_1 не мав наміру відмовлятися від

спадщини, а навпаки претендував на свою долю спадкового майна.

Факт того, що відповідачі

погоджувалися з намірами позивача свідчать їх заяви, про те, що вони

відмовляються оформляти спадщину на користь ОСОБА_1.

Згідно

свідоцтва про смерть ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2року.

Згідно спадкової справи до майна

померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 із заявою

про прийняття спадщини до нотаріальної контори 19 листопада 2004 року

звернулася ОСОБА_7, однак правовстановлюючі документи на спадкове майно не

отримала.

Із заявою про відмову від прийняття

спадщини до нотаріальної контори ні ОСОБА_1 ні  

ОСОБА_2   не зверталися.

Таким чином, постановлюючи рішення

суд виходить із засад справедливості, так як згідно ст. 1261 ЦК України

діти спадкодавця мають першочергове право на отримання спадщини.

Пропущений строк на подачу заяви суд

вважає таким, що пропущений з поважних причин.

Керуючись ст. ст. 1261, 1272 ЦК України,

ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну

заяву  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати пропущений ОСОБА_1 строк для

подачі заяви про прийняття спадщини таким, що пропущений з поважних причин, та

встановити йому додатковий строк до   1

січня   2008 року.

Рішення може бути оскаржене в

апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду через Білозерський

районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви

про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4

ст.   295

ЦПК України.