Рішення

від 03.06.2014 по справі 904/1702/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.14р. Справа № 904/1702/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Криворіжгазбуд", м. Кривий Ріг

про стягнення 884 472,27 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Никоненко А.Г., довіреність від 12.03.2014 року, представник;

Від відповідача: Лещін А.М., Витяг з ЄДРПОУ станом на 23.05.2014 року, підписант.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Криворіжгазбуд", в якому просить суд:

- розірвати Договір фінансового лізингу №UA28L-11-01 від 10.08.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" та Закритим акціонерним товариством "Криворіжгазбуд";

- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворіжгазбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 111 370, 79 грн., 11 612, 68 грн. - пені, 2 628, 80 грн. - 3% річних, що разом складає 125 612, 27 грн.;

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Криворіжгазбуд" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" навантажувач - екскаватор "Caterpillar" модель 428Е, серійний номер САТ0428ЕКDPH01766, кількістю 1 шт. в строк 10 днів з моменту набрання чинності рішенням господарського суду;

- стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 18 907, 45 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням Відповідач взятих зобов'язань за Договором фінансового лізингу №UA28L-11-01 від 10.08.2011 року в частині оплати лізингових платежів за період з вересня 2013 року по лютий 2014 року.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2014 року порушено провадження у справі № 904/1702/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 16.04.2014 року.

У судове засідання 16.04.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2014 року розгляд справи відкладено на 28.04.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання та необхідністю витребування додаткових документів.

Представник відповідача у судове засідання 28.04.2014 року не з'явився, надіслав 28.04.2014 року до канцелярії господарського суду лист №32 від 25.04.2014 року (а.с. 130) в якому просить перенести розгляд справи у зв'язку з відрядженням представника відповідача.

Ухвалою господарського суду від 28.04.2014 року розгляд справи відкладено на 14.05.2014 року.

13.05.2014 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів та відкладення розгляду справи у зв'язку з проведенням переговорів між позивачем та відповідачем щодо погашення заборгованості і укладення мирової угоди.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2014 року продовжено строк вирішення спору до 03.06.2014 року, розгляд справи відкладено на 26.05.14 року, у зв'язку з неявкою представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів.

У судовому засіданні 26.05.2014 року представник позивача подав заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: Акт звірки взаєморозрахунків, опис вкладення (копія), фіскальний чек (копія) та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 145-152).

Представник відповідача в свою чергу подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень та Витяг ЄДРПОУ (а.с. 153-159).

У судовому засіданні 26.05.2014 року відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 03.06.2014 року.

У судовому засіданні 03.06.2014 року представник позивача подав письмові пояснення (а.с. 162) в яких зазначає, що відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 20 262, 70 грн., таким чином, розмір позовних вимог в частині сплати лізингових платежів становить 91 108, 09 грн., з яких: 23 504, 46 грн. - проценти, а 67 603, 63 грн. вартість предмета лізингу.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.06.2014 року подав клопотання про долучення до матеріалів справи акт звірки (а.с. 163-165) та заяву в якій останній повідомляє, що відповідачем сплачено 20 262, 70 грн. в рахунок погашення заборгованості по лізинговим платежам, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку (а.с.166-168).

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (далі - Позивач/Лізингодавець) та Закритим акціонерним товариством "Криворіжгазбуд", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Криворіжгазбуд", що підтверджується статутом (а.с. 26-28) (далі - Відповідач/Лізингоотримувач) був укладений Договір фінансового лізингу №UA28L-11-01 (далі - Договір, а.с. 30-37).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Лізингодавець зобов'язався придбати предмет лізингу, зазначений у Додатку № 1 до цього Договору, і надати його Лізингоотримувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому Договорі й Загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоотримувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними умовами.

Предметом лізингу за Договором лізингу є навантажувач - екскаватор "Caterpillar" модель 428Е, серійний номер САТ0428ЕКDPH01766, що зазначено в технічній специфікації, яка є Додатком № 1 до Договору лізингу (далі - предмет лізингу, а.с. 36).

Як свідчить з матеріалів справи, Позивачем належним чином виконані умови Договору та на підставі Акту приймання-передачі обладнання № 25 від 18 серпня 2011 року (а.с. 74) переданий у платне володіння та користування Відповідачу на умовах фінансового лізингу навантажувач - екскаватор "Caterpillar" модель 428Е, серійний номер САТ0428ЕКDPH01766 ( Предмет лізингу).

Пунктом 4.1 Договору лізингу встановлено, що загальна сума лізингових платежів за договором складається з:

а) відшкодування вартості предмета лізингу;

б) процентів, збільшених відповідно до пункту 4.4 Договору лізингу.

Згідно пунктом 4.5 Договору лізингу, Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому Додатком №3 до Договору лізингу (а.с.38-39), збільшеному відповідно до пункту 4.4 цього договору, не пізніше кінцевої дати сплати. За 5 банківських днів до кінцевої дати сплати Лізингодавець надсилає Лізингоодержувачеві рахунок-фактуру електронною поштою або факсимільним зв'язком.

Як свідчить з матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем 18 серпня 2011 року укладена Додаткова угода №1 (а.с. 76-77) до Договору фінансового лізингу №UA28L-11-01 від 10 серпня 2011 року з Уточненим Загальним Графіком Платежів, а 25 січня 2013 року між між Позивачем та Відповідачем укладена Додаткова угода № 2 (а.с. 78-79) до Договору фінансового лізингу №UA28L-11-01 від 10 серпня 2011 року, яка містить уточнений загальний графік платежів.

Проте, Відповідач свої зобов'язання за Договором, щодо сплати лізингових платежів не виконав належним чином в результаті чого у останнього за період з вересня 2013 року по лютий 2014 року виникла заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 87866, 33 грн. та процентів у розмірі 23 504, 46 грн. за наступними рахунками-фактурами:

- Рахунок-фактура № ЛП - 2072 від 24.09.2013 року на суму 24 262, 70 грн.;

- Рахунок-фактура № ЛП - 2382 від 25.10.2013 року на суму 24 227, 14 грн.;

- Рахунок-фактура № ЛП - 3020 від 25.11.2013 року на суму 24 856, 74 грн.;

- Рахунок-фактура № ЛП - 3366 від 24.12.2013 року на суму 24 753, 03 грн.;

- Рахунок-фактура № ЛП - 60 від 27.01.2014 року на суму 4 759, 77 грн.;

- Рахунок-фактура № ЛП - 394 від 24.02.2014 року на суму 8 511, 41 грн., які долучені до матеріалів справи (а.с. 105-110).

У судовому засіданні 03.06.2014 року представник Відповідача подав для долучення до матеріалів справи заяву з якої свідчить, що Відповідачем сплачено 20 262, 70 грн. в рахунок погашення заборгованості по лізинговим платежам, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку (а.с.166-168), в зв'язку з чим, провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог підлягає припиненню за правилами п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, розмір заборгованості в частині сплати лізингових платежів становить 91 108, 09 грн., з яких: 23 504, 46 грн. - проценти, а 67 603, 63 грн. вартість предмета лізингу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Договір це узгоджена воля сторін, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 292 Господарського кодексу України правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по сплати лізингових платежів у розмірі 91 108, 09 грн., з яких: 23 504, 46 грн. - проценти, а 67 603, 63 грн. вартість предмета лізингу.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 14.10 Загальних умов визначено, що у випадку прострочення сплати будь-якого платежу Лізингоодержувача, Лізингоодержувач буде зобов'язаний сплатити Лізингодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням загальних умов) і по дату фактичної сплати Лізингоодержувачем простроченої суми у повному обсязі. Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення Лізингодавцем Лізингоодержувачеві письмової вимоги про виплату такої пені.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач надсилав на адресу Відповідача вимогу про сплату пені № 41/02 від 5 лютого 2014 року (а.с. 121-123). Відповідачем відповіді на вищезазначену вимогу не надано.

Відповідно до підпункту 14.10 Загальних умов, Позивачем була нарахована пеня на загальну суму 11 612, 68 грн. за період з 25.09.2012 року по 12.03.2014 року (розрахунок - а.с. 7-8).

За наведених обставин, господарський суд прийшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 11 612, 68 грн. визнається правомірною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано 3% річних на загальну суму 2 628, 80 грн. (розрахунок - а.с. 10), який перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних на загальну суму 2 628, 80 грн. слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Пунктом 1, ч. 1, ст. 611 ЦК України, передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін можливе у разі істотного порушення умов договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ч. 4 п. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» Лізингодавець (Позивач) має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а згідно зі статтею 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого перебування у Відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Пунктом 3.4.7 Загальних умов встановлено, що у разі дострокового розірвання або припинення Договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу відповідач зобов'язаний повернути предмет лізингу в стані, в якому його було одержано у володіння і користування відповідно до Договору лізингу та Загальних умов, з урахуванням нормального зносу, якщо інше не обумовлено Договором лізингу. Договір лізингу не обумовлює залишення предмету лізингу у відповідача при достроковому розірванні Договору лізингу.

Пунктом 3.4.7 Загальних умов встановлено обов'язок Лізингоодержувача у разі припинення договору повернути предмет лізингу Лізингодавцю, що відображує приписи п.7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» згідно яких у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України відносно орендованого майна, що застосовується до розглядуваних лізингових відносин в силу ч.2 ст.806 ЦК України.

Згідно статті 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій.

Отже, матеріалами справи встановлено, що Відповідач не викупив Предмет лізингу, добровільно не повернув предмет лізингу, не сплачує лізингові платежі більше 6 місяців, загальна заборгованість по сплаті лізингових платежів становить 91 108, 09 грн., все це є істотним порушенням умови договору, та вимог чинного законодавства. З урахуванням вищевикладеного, господарський суд прийшов до висновку, щодо наявності підстав для розірвання спірного договору, та повернення предмет лізингу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає 67 603, 63 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів, 23 504, 46 грн. - проценти, 11 612, 68 грн. - пені, 2 628, 80 грн. - 3% річних, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 20 262, 70 грн. у зв'язку з оплатою Відповідачем після пред'явлення позову до суду підлягає припиненню за правилами п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження в частині стягнення заборгованості у розмірі 20 262 грн. 70 коп. - припинити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Розірвати Договір фінансового лізингу №UA28L-11-01 від 10.08.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" та Закритим акціонерним товариством "Криворіжгазбуд".

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворіжгазбуд" (50045, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Толстого, будинок 67, код ЄДРПОУ 03079077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна"(03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 34, код ЄДРПОУ 35431993) 67 603, 63 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів, 23 504, 46 грн. - проценти, 11 612, 68 грн. - пеня, 2 628, 80 грн. - 3% річних, та судовий збір у розмірі 18 907, 45 грн.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Криворіжгазбуд" (50045, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Толстого, будинок 67, код ЄДРПОУ 03079077) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (03022, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 34, код ЄДРПОУ 35431993) навантажувач - екскаватор "Caterpillar" модель 428Е, серійний номер САТ0428ЕКDPH01766, кількістю 1 шт. в строк 10 днів з моменту набрання чинності рішенням господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 06.06.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин