Постанова

від 11.06.2014 по справі 825/1493/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/1493/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Пушенко О.І.,

за участі представників позивача - Цурій В.К., Сірої В.М

представників відповідача - Качанка О.М., Костюченко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82" до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 06.05.2014р. звернувся з позовом до Менської ОДПІ ГУ Міндоходів в Чернігівській області та просить визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 грудня 2013 року № 0001002200 як таке, що не відповідає діючому законодавству; судові витрати присудити з Державного бюджету України.

В судовому засіданні представники позивача звернулися з клопотанням про зміну позовних вимог та просять визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Менської ОДПІ № 0001752200, № 0001772200 від 30.05.2014 року як такі, що не відповідають діючому законодавству.

Свої вимоги мотивує ти, що ПрАТ «ШРБУ № 82» правомірно включило до податкового кредиту суми ПДВ по господарських операціях з ТОВ «НБ Україна», які на думку податкового органу є недійсними. Господарські операції стосувались поставки бітуму нафтового та мінерального порошку від ТОВ «НБ Україна» до ПрАТ «ШРБУ № 82». Позивач на законних підставах, дотримуючи відповідні норми бухгалтерського і податкового обліку та маючи необхідні документи, відобразив суми податку на додану вартість по зазначеним вище господарським операціям, у складі податкового кредиту і суми податкового кредиту підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. В подальшому всі ТМЦ, отримані від ТОВ «НБ Україна», були використанні в господарській діяльності ПрАТ «ШРБУ №82», що підтверджується звітами про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами. Висновки Менської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області щодо порушень податкового законодавства ПрАТ «ШРБУ №82» зроблені не на підставі аналізу та вивчення документів та господарських операцій саме ПрАТ «ШРБУ №82», а на підставі перевірок та висновків за результатами таких перевірок контрагентів ПрАТ «ШРБУ №82», що є порушенням ст. 61 Конституції України, яка говорить про те, що юридична відповідальність особи носить індивідуальний характер, тобто ПрАТ «ШРБУ №82» може нести відповідальність виключно за свої порушення законодавства, та пункту 109.1 Податкового кодексу України, яким встановлено, що податковими правопорушеннями, за які наступає відповідальність, є протиправні діяння саме конкретного платника податків. Жодних протиправних діянь ПрАТ «ШРБУ №82» не допустило, про що свідчить акт документальної перевірки, в якому вказано про наявність всіх документів по спірних взаємовідносинах з контрагентами, належне відображення таких документів в обліку і звітності ПрАТ «ШРБУ №82». Позивач наполягає на тому, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути безумовною підставою для висновків про безтоварність операцій, адже товарно-транспортна накладна є підтвердженням вчинення договору про перевезення вантажу, правочини позивача з контрагентом є поставкою товарів, а не договорами на перевезення вантажів. ПрАТ «ШРБУ №82» вважає, що податкові накладні відповідно до вимог Податкового кодексу України є єдиною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивач також зазначає, що у Менської ОДПІ відсутні повноваження визнавати правочини нікчемними в акті перевірки. Враховуючи наведене, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Менської ОДПІ.

Представники позивача в судовому засіданні позов, з урахуванням зміни, підтримали, просили задовольнити його в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, пояснили, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що позивач не мав права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ «НБ Україна», оскільки відповідно до наданого акту перевірки контрагента позивача встановлено відсутність об'єкту оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств постачальників/покупців за перевірений період. Враховуючи вищевикладене. керуючись нормами п. 198.2. п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в акті перевірки ПрАТ «ШРБУ №82» зроблений висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «НБ Україна», а тому при складанні бухгалтерських документів (видаткових накладних, податкових накладних) не дотримані вимоги ст. 1. її. 2 ст. 3. ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1 та п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам: прийняття до обліку та виконання лише документів, підписаних уповноваженими на те особами. На підставі наведеного, Менська ОДПІ вважає, що нарахування позивача податку на додану вартість є правомірним, а податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного:

Встановлено, що Менською ОДПІ ГУ Міндоходів в Чернігівській області було проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ШРБУ № 82» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «НБ Україна» за період з 01.04.2011 року по 30.04.-2001 року, з .01.06.2011 року по 31.07.2011 року, з 01.11.2011 по 30.11.2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 14.11.2013 року № 100/22/03448244.

Перевіркою було встановлено порушення: п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ПрАТ «ШРБУ-82» занижено податок на додану вартість в сумі 305217 грн., в т.ч. за квітень 2011р. - 80157 грн., за червень 2011р. - 154253 грн., за липень 2011р. - 2198 грн., за листопад 2011р. - 68609 грн.

На підставі висновків акту перевірки Менською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013р. № 0001002200, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 340622,00 грн., з яких - 305217,00 грн. основного платежу та 35405,50 грн. - штрафні санкції.

ПрАТ «ШРБУ № 82» було оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення до ГУ Міндоходів в Чернігівській області. За результатами розгляду скарги позивача ГУ Мін доходів в Чернігівській області було прийнято рішення від 21.02.2014р. за № 6145/10/25-01-10-0515, яким:

скасовано податкове повідомлення рішення Менської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 10.12.2013р. за № 0001002200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього в сумі 174809 грн. (основний платіж), а скаргу № 1004 від 25.12.2013р. в цій частині задоволено;

залишено без змін податкове повідомлення рішення Менської ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області від 10.12.2013р. за № 0001002200 в іншій частині - 165 813,50 грн., а скаргу цій частині - без задоволення;

зобов'язано Менську ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області збільшити податкове зобов'язання ПрАТ «ШРБУ № 82» у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 29798,5 грн.

Позивачем було подано повторну скаргу до Міндоходів України, рішенням якого від 23.04.2014 року № 7347/6/9999-10-01-18 податкове повідомлення-рішення Менської ОДПІ 10.12.2013р. за № 0001002200 було залишено без змін з врахуванням рішення ГУ Міндоходів в Чернігівській області, а повторну скаргу позивача - без задоволення.

На підставі рішення ГУ Міндоходів в Чернігівській області Менською ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0001752200 від 30.05.2014 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 165813,50, в тому числі 130408,00 грн. - основного платежу та 35405,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

№ 0001772200 від 30.05.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 29798,50 грн., в тому числі 29798,50 грн.- штрафні (фінансові) санкції.

В ході проведеної перевірки Менською ОДПІ було встановлено, що ТОВ «НБ Україна» здійснювало поставки бітуму нафтового та мінерального порошку до ПрАТ «ШРБУ № 82», а саме: в квітні 2011 року було поставлено - 87,8 тон бітуму нафтового, в червні 2011 року було поставлено - 124,0 тон бітуму нафтового та 150,0 тон мінерального порошку, в листопаді 2011 року було поставлено 52,980 тон бітуму.

Поставки здійснювались відповідно до:

договору від 03.03.2011 року № 03/03-11 (а.с. 78) на поставку нафтопродуктів, відповідно до умов цього договору ТОВ «НБ Україна» здійснювало постачання ПрАТ «ШРБУ-82» бітум нафтового дорожнього марки БНД 90/130, БНД 60/90 виробництва Мозирського НПЗ, Кременчуцького НПЗ та інші НПЗ в кількості 5000,00 тон;

договору від 08.06.2011 року № 08/06-11 ТОВ «НБ Україна» з ЗАТ «Менське ШРБУ № 82» (ПрАТ ШРБУ № 82) (а.с. 76) на поставку нафтопродуктів, щебеневих матеріалів, мінерального порошку. Відповідно до умов договору ТОВ «НБ Україна» відвантажує покупцю бітум нафтовий дорожній марки БНД 90/130, БНД 60/90 виробництва НПЗ України, Білорусь та Росії в кількості 5000,00 тон. Ціна та загальна вартість товару встановлюється на кожну партію і оформляється додатковими угодами, які являються невід'ємними частинами даного договору.

Відвантаження продукції проводиться залізничним транспортом в вагоно-цистернах з паровою рубашкою, автотранспортом;

додаткової угоди № 14/06-11 до договору № 08/06-2011 купівлі-продажу нафтопродуктів від 08.06.2011р. (а.с. 77).

Між сторонами було складено додатки до зазначених вище договорів від 04.04.2011 року, від 22.04.2011 року, від 28.04.2011 року, від 17.06.2011 року, якими визначено умови кожної поставки бітуму дорожнього (а.с. 92, 96, 100, 104).

Між сторонами договорів складено акти виконаних робіт про передачу ПрАТ «ШРБУ-82» нафтопродуктів та видаткові накладні № РН-0000002 від 04.04.2011 року, № РН-0000003 від 22.04.2011 року, № РН- 0000004 від 28.04.2011 року, № РН-0000006 від 17.06.2011 року, РН-0000008 від 24.06.2011 року, № РН-0000009 від 06.07.2011 року, № РН-0000034 від 24.11.2011 року, № РН-0000036 від 28.11.2011 року (а.с. 90, 91, 94, 95, 98, 99, 102, 103, 106, 107, 109, 111, 112, 114, 115).

ТОВ «НБ Україна» було виставлено позивачу рахунки-фактури за поставлений товар № СФ-0000003 від 04.04.2011 року, № СФ-0000004 від 22.04.2011 року, № СФ-0000005 від 28.04.2011 року, № СФ-0000008 від 14.06.2011 року, № СФ-0000013 від 24.06.2011 року, № СФ-0000014 від 06.07.2011 року, № СФ-000113 від 23.11.2011 року, № СФ-000114 від 28.11.2011 року (а.с. 89, 93, 97, 101, 105, 108, 110, 113).

Також, ПрАТ «ШРБУ-82» надано на перевірку платіжні доручення № 294 від 11.04.2011 року, № 421 від 25.05.2011 року, № 357 від 09.05.2011 року, № 509 від 14.06.2011 року, № 624 від 13.07.2011 року, № 641 від 20.07.2011 року, № 668 від 26.07.2011 року, № 1252 від 23.11.2011 року, № 1359 від 26.12.2011 року та виписки по рахунку позивача (а.с. 123-134).

На перевірку ПрАТ «ШРБУ-82» було надано податкові накладні, виписані ТОВ «НБ Україна» № 1 від 04.04.2011 року, № 2 від 22.04.2011 року, № 3 від 28.04.2011 року, № 1 від 15.06.2011 року, № 4 від 17.06.2011 року, № 6 від 24.06.2011 року, №1 від 06.07.2011 року, № 3 від 23.11.2011 року, № 4 від 24.11.2011 року, № 6 від 28.11.2011 року (а.с. 79-88).

На підтвердження транспортування товару до позивача на перевірку було надано: залізничну накладну № 44242766 від 17.06.2011 року; товарно-транспортні накладні № 1595 від 23.11.2013 року, № 1595 від 28.11.2013 року (а.с. 116-122).

На підставі отриманих від ТОВ «НБ Україна» податкових накладних ПрАТ «ШРБУ-82» було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.3.7 п. 7.3 п. 7 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 на кожну завантажену цистерну, групу цистерн або маршрут оформляються залізнична накладна, дорожня відомість, її корінець і квитанція про приймання вантажу. До накладної додаються паспорт якості нафти або нафтопродукту, копія сертифіката відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні), у накладній зазначається номер аварійної картки згідно з Правилами безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 16 жовтня 2000 року N 567, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2000 року за N 857/5078.

Підпунктом 7.5.6 п. 7.5 цієї Інструкції, який визначає порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом передбачено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:

перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;

третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.

Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Таким чином, виходячи із наведених норм, суд приходить до висновку про те, що документами, що підтверджують перевезення нафтопродуктів є: для залізничного транспорту - залізнична накладна, для автотранспорту -товарно-транспортна накладна.

В ході перевірки Менською ОДПІ було встановлено, що в квітні 2011р. ТОВ «НБ - Україна» відвантажило 87.8 тон нафтового бітуму. Товарно-транспортних накладних та залізничних накладних, що підтверджують транспортування 87.8 тон нафтового бітуму від постачальника до покупця ПрАТ «ШРБУ №82» на перевірку не надано.

В червні 2011р. ТОВ «НБ - Україна» поставило позивачу 124 тони бітуму нафтового та 150 тон мінерального порошку. Транспортування бітуму в кількості 124 тони здійснювалось за рахунок покупця залізничним транспортом, що підтверджено залізничною накладною № 44242766 від 17.06.2011р.. вагони №57166381 та 50495217. Товарно-транспортних накладних та залізничних накладних, що підтверджують транспортування 150 тон мінерального порошку від постачальника до покупця ПрАТ «ШРБУ №82» до перевірки надано не було.

В листопаді 2011р. ТОВ «НБ - Україна» поставило 52.98 тон бітуму нафтового, транспортування якого здійснювалось за рахунок покупця (ПрАТ «ШРБУ №82») автомобільним транспорт ом, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Таким чином, у позивача наявні не всі залізничні накладні та товарно-транспортні накладні на транспортування нафтопродуктів - бітуму дорожнього та мінерального порошку, наявність яких є обов'язковою умовою транспортування таких товарів.

Від ДПІ у Святошинському районі м. Київа до Менської ОДПІ ГУ Міндоходів в Чернігівській області надійшов акт №1105/22.2.09/35416451 від 25.07.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «НБ - Україна» (код 35416451) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Асгільдія» (код 38079983) за період вересень - листопад 2011р.; ТОВ «Транс Логістик Плюс» (код 36426209) за період липень 2010р.; ТОВ «Адіс Медіа Холдинг» (код 33440189) за період лютий - червень, серпень-жовтень 2012р.; ТОВ «Астана К» (код 37270449) за період квітень - травень 2011р.; ТОВ «КИТ МІГ» (код 37270370) за період червень - липень 2011р.».

У вказаному акті зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим. що ТОВ «НБ - Україна» та його посадові особи відсутні за податковою адресою - 03134, м. Київ. вул. В. Стуса. буд. 35/37. кв.112. На дату складення акту перевірки місцезнаходження ТОВ «НБ-Україна» не встановлено.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримані акти перевірок зазначених вище постачальників ТОВ «НБ-Україна», а саме:

Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13.06.2012 року №576/2240/3761757.6 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асгільдія»., оскільки платник та посадові особи ТОВ «Асгільдія» не знаходяться за юридичною та фактичною адресою: м. Київ. вул. Тургенівська. буд. 825/а. В акті зазначено, що згідно висновку ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ТОВ «Асгільдія» має ознаки «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. Встановлено, що директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Асгільдія» є громадянин ОСОБА_7. Згідно наданих о/у ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва пояснень від 01.02.2012р. ОСОБА_8 немає відношення до здійснення діяльності цього суб'єкта господарювання.

Відповідно до вироку Оболонського районного суду м. Києва від 01.03.2013р. (справа №2605/19306/12) (а.с. 203-206) відносно кримінальної справи по обвинуваченню засновника ТОВ «Асгільдія» зазначено, що дана особа, діючи умисно, протиправно, переслідуючи корисні мотиви, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на підроблення документів та їх збут з метою використання цих документів іншими особами, після підроблення реєстраційних документів ТОВ «Асгільдія», а саме: Статуту підприємства, протоколу №1 від 18.04.2011 Загальних Зборів учасників ТОВ «Асгільдія», акту прийому-передачі та оцінки майна від 18.04.2011р. здійснив їх збут невстановленій слідством особі, тобто передав йому за грошову винагороду у розмірі 100 доларів США зазначені документи, які в подальшому використовувались останнім та іншою невстановленою слідством особою шляхом подання у відповідні органи державної влади та банківські установи. Підсудний у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України визнав повністю, покаявся, повністю підтвердивши обставини вчиненого.

В постанові Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2012р. справа №1- п/13/12 (а.с. 201-202) відносно кримінальної справи про притягнення до відповідальності засновника СП ТОВ «Інтеркар» зазначено, що директор СП ТОВ «Інтеркар» здійснюючи фінансово-господарську діяльність, з метою ухилення від сплати податків, створив видимість проведення ряду операцій по придбанню послуг, зокрема у ТОВ «Асгільдія», яке має ознаки фіктивності. Директор СП ТОВ «Інтеркар» за невстановленою адресою отримав від невстановленої слідством особи податкові накладні, виписані, зокрема ТОВ «Асгільдія» в адресу СП ТОВ «Інтеркар», відповідно до яких нібито надані послуги. Фактично ж послуги ТОВ «Асгільдія» не надавались, оскільки дане підприємство фактично фінансово-господарську діяльність не здійснювало.

Також, в акті перевірки ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зазначено, що від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт від 07.09.2011р. №1985/23-04/37270370 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "КПТ МІГ" (код 37270370) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень, липень 2011р.». Згідно цього акту ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отриманий висновок спеціаліста щодо проведення почеркознавчого дослідження копій документів звітної частини справи ТОВ "КПТ МІГ", за яким встановлено невідповідності підпису директора, засновника товариства ОСОБА_9 (декларації з ПДВ за червень, липень 2011р., уточнюючого розрахунку, декларації з податку на прибуток). В Науково - Дослідному Експертно-Криміналістичному центрі при УМВС України було проведено експертизу відповідності підписів директора і засновника ТОВ "КПТ МІГ" ОСОБА_9. У ході аналізу встановлено, що всі досліджені експертом документи, за червень, липень 2011р. підписані не ОСОБА_9, а іншою особою, про що складено висновок спеціаліста №229 від 18.07.2011р.

Згідно вироку Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12.06.2013р. (по справі №149/1576/13-к) (а.с. 196-200) щодо кримінального провадження стосовно посадової особи ТОВ «Акарамбус», встановлено, що директор ТОВ «Акарамбус» протягом квітня - серпня 2011 року достовірно знаючи, що все реалізоване молокопереробним підприємствам інших областей України молоко було придбане ТОВ «Акарамбус» у населення Хмільницького району, з корисливих мотивів, переслідуючи мету умисного ухилення від сплати податків отримав в невстановлених осіб фіктивні первинні бухгалтерські документи (договори, накладні, податкові накладні, спеціалізовані товарні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля), які свідчили про постачання підприємствами, зокрема від ТОВ "КПТ МІГ" молока на ТОВ «Акарамбус». В подальшому, продовжуючи намір на умисне ухилення від сплати податків директор ТОВ «Акарамбус» передав фіктивні первинні бухгалтерські документи про нібито постачання молока на ТОВ «Акарамбус», зокрема від ТОВ "КПТ МІГ" головному бухгалтеру товариства.

Також ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акти від 21.06.2011р. №1515/23-08/37270449 та від 02.08.2011р. № 1762/23-04/37270449 про результати документальної нєвиїзної перевірки ТОВ "АСТАНА К" (код 37270449), відповідно, за квітень та травень 2011р. Невиїзною документальною перевіркою ТОВ "АСТАНА К" встановлено порушення ч.5 ет.203. ч. 1, 2 ст.215. ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах: відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг). Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «АСТАНА К» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер. Таким чином, задекларовані податкові зобов'язання за період квітень-травень 2011 р. за результатами перевірки зменшені до 0 грн. і задекларований податковий кредит за період квітень-травень 2011р. за результатами перевірки також зменшений до 0 грн.

Згідно ухвали Ставищенського районного суду Київської області від 29.11.2013р. по справі №378/1236/13-к (а.с. 192-195) відносно ТОВ «Верона ЛТД» судом встановлено, що шляхом безпідставного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту ТОВ «Верона ЛТД» щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у підприємств, які здійснюють діяльність з ознаками фіктивності, а саме, зокрема ТОВ «Астана К» ухилилась від сплати податку на прибуток та податку на додану вартість.

В постанові Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2012р. по кримінальній справі відносно посадової особи СП ТОВ «Інтеркар» зазначено, що директор СП ТОВ «Інтеркар» здійснюючи фінансово-господарську діяльність, з метою ухилення від сплати податків, створив видимість проведення ряду операцій по придбанню послуг, зокрема у ТОВ «Астана К», яке має ознаки фіктивності. Директор СП ТОВ «Інтеркар» за невстановленою адресою отримав від невстановленої слідством особи податкові накладні, виписані, зокрема ТОВ «Астана К» в адресу СП ТОВ «Інтеркар», відповідно яких нібито надані послуги. Фактично ж послуги ТОВ «Астана К» не надавались, оскільки дане підприємство фактично фінансово-господарську діяльність не здійснювало.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що зазначені вище обставини свідчать про відсутність здійснення реальних господарських операцій контрагента позивача ТОВ «НБ-Україна» з його постачальниками, і як наслідок відсутність у ТОВ «НБ-Україна» товару для поставки ПрАТ «ШРБУ-82».

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення це є первинний документ (ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи аналіз зазначених норм законодавства, суд робить висновок про те, що всі первинні бухгалтерські документи податкові накладні, акти виконаних робіт, видаткові накладні, договори поставки, що надані позивачем на підтвердження реальності здійсненої господарської операції, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, оскільки не відображають реальність цих господарських операцій, а є лише формальним підтвердженням господарської діяльності, так як контрагент позивача не мав на меті здійснення реальної господарської діяльності та у ТОВ «НБ-Україна» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України реальної можливості на здійснення поставки товарів та надання послуг. Тобто, первинні бухгалтерські документи, які не фіксують факт вчинення господарської операції, не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)..

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України, передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Виходячи з аналізу зазначених норм, суд робить висновок, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Формування податкового кредиту з податку на додану вартість повинно бути підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, податкові накладні, надані позивачем в судове засідання та на перевірку, які були складені формально та не несуть доказовості щодо здійснених господарських операцій, не можуть слугувати підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи те, що в судовому засіданні не було доведено факту здійснення господарських операцій з ТОВ «НБ-Україна» та настання правових наслідків для обох сторін у цих правочинах, а навпаки було встановлено відсутність таких операції, то суд вважає безпідставним формування ПрАТ „ШРБУ-82" податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НБ-Україна».

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що Менська ОДПІ правомірно донарахувала ПрАТ „ШРБУ-82" суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Менської ОДПІ ГУ Міндоходів в Чернігівській області № 0001752200, № 0001772200 від 30.05.2014 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Приватному акціонерному товариству "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 82" відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур