Постанова

від 27.05.2014 по справі 2а-2680/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року 11:29Справа № 2а-2680/10/0870 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Чмут С.В.,

представника відповідача: Морозової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Онікс»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.10.2009 №0001612301/0, від 23.10.2009 №0001592301/0, від 25.12.2009 №0001612301/1, від 25.12.2009 №0001592301/1

ВСТАНОВИВ:

13.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Онікс» (далі - позивач, ТОВ фірма «Онікс») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (з урахуванням заміни сторони його правонаступником, далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.10.2009 №0001612301/0 та №0001592301/0, від 25.12.2009 №0001612301/1 та №0001592301/1.

Ухвалою суду від 14.05.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2680/10/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 31.05.2010. Розгляд справи відкладався до 15.06.2010 у зв'язку із неявкою позивача.

Ухвалою суду від 15.06.2010 провадження у справі зупинено до набрання законної сили постановою у справі №2а-869/10/0870.

13.05.2014 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 13.05.2014 провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача до 27.05.2014.

27.05.2014 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Позивач підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що правові підстави, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» для проведення позапланової виїзної перевірки позивача були відсутні, у зв'язку з чим проведена перевірка є незаконною, а її результати не можуть бути підставою для прийняття відповідачем будь - яких рішень стосовно підприємства позивача. Висновки податкової про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» про заниження у періоді, що перевірявся сум податку на прибуток та сум податку на додану вартість є безпідставним. Підприємством правомірно віднесено до складу скоригованих валових витрат у першому півріччі 2008 року витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів у ТОВ «Преста Гранд» на загальну суму 25 380 грн. 52 коп. та до складу податкового кредиту у червні 2008 року сум податку на додану вартість, сплачених у зв'язку із придбанням таких товарів на загальну суму 5 076 грн. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2009 по справі №1-528/2009 встановлено, що в період з 07.11.2006 по 19.11.2008 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діючи навмисно, повторно, з корисливою метою, спільно та за попередньою змовою створили фіктивні підприємства ТОВ «Енжел Графікс», ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Преста Гранд», ТОВ «Налєстра». Провели за допомогою вказаних підприємств, використовуючи також незаконну діяльність підприємств - контрагентів, операції по конвертації безготівкових грошових коштів у готівку. Ухилялись від сплати податків в результаті чого до державного бюджету відповідно до висновку судово - економічної експертизи не надійшло податку на додану вартість на загальну суму 9 589 512 грн. 29 коп. Перевіркою позивача встановлено, що товари ТОВ «Преста Гранд» фактично не поставлені позивачу, та не могли бути використані у господарській діяльності ТОВ фірма «Онікс». Вважає висновки податкової про заниження податку на прибуток на суму 6 345 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 5 076 грн. правомірними, а спірні податкові повідомлення - рішення законними та обгрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 27.05.2014 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Як свідчать матеріали справи, в період часу з 29.09.2009 по 07.10.2009, на підставі направлень на перевірку від 29.09.2009 №300736, від 06.10.2009 №300760 та відповідно до наказів від 29.09.2009 №1182, від 06.10.2009 №1209 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми «Онікс» (код ЄДРПОУ 20502637) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Преста Гранд», код ЄДРПОУ 35345648 за період з 01.06.2008 по 31.07.2008 .

За результатами перевірки складено акт від 12.10.2009 №120/23-1/20502637 (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлені порушення:

- п.5.1 ст.5 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР від 28.12.1994), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2006 по 30.06.2008 на загальну суму 6 345 грн. за І півріччя 2008 року;

- п.1.3 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон України від 03.04.1997 №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 076 грн. за червень 2008 року.

На підставі матеріалів перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 23.10.2009:

- №0001612301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 9 517 грн. 50 коп., у тому числі 6 345 грн. за основним платежем, 3 172 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001592301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 7 614 грн., у тому числі 5 076 грн. за основним платежем, 2 538 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання скарг до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя (первинна скарга від 02.11.2009 №82), до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області (повторна скарга від 31.12.2009 №167) та до Державної податкової адміністрації України (повторна скарга від 17.02.2010 №9).

Рішеннями ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 25.12.2009 №17918/10/10/25-002, Державної податкової адміністрації у Запорізькій області від 09.02.2010 №411/10/25-020 та Державної податкової адміністрації України від 22.04.2010 №3917/6/25-0115 скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

За результатами розгляду первинної скарги позивача від 02.11.2009 №82, відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 25.12.2009 №0001612301/1, №0001592301/1, якими визначені податковою інспекцією суми податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій залишені без змін.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглянувши подані сторонами документи та заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки, висновки податківців ґрунтуються на тому, що фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (електротоварів) між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Преста Гранд» не було.

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно з поясненнями ТОВ фірми «Онікс», наданих під час перевірки листом від 07.10.2009 №67, договір між ТОВ фірмою «Онікс» та ТОВ «Преста Гранд» не укладався. ТОВ фірма «Онікс» ТМЦ згідно з отриманими від ТОВ «Преста Гранд» видатковими накладними від 02.06.2008 №53 на загальну суму 8 933 грн. 12 коп., у тому числі ПДВ 5 071 грн. 10 коп. та від 06.06.2008 №54 на загальну суму 21 523 грн. 50 коп., у тому числі ПДВ - 3 587 грн. 25 коп. оприбутковувало на pax.28.1 бухгалтерського обліку, відобразило у ряд.04.1 декларацій з податку на прибуток підприємства у відповідному періоді та включило до складу валових витрат суму 25 380 грн. 50 коп.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар (виконані роботи) проводились у безготівковій формі. У рахунок оплати за одержаний товар (або в рахунок передплати) отримано 30 456 грн. 62 коп. (платіжні доручення №629 від 01.07.2008 на 8 933 грн. 12 коп., №616 від 11.06.2008 на 21 523 грн. 50 коп.).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ фірма «Онікс» по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Преста Гранд» віднесло до податкового кредиту 5 076 грн. ПДВ у червні 2008 року. Документів щодо перевезення придбаних від ТОВ «Преста - Гранд» товарно-матеріальних цінностей або їх подальшого використання чи реалізації, керівництво ТОВ фірми «Онікс» до перевірки не надавало.

Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2009 по справі №1-528/2009г., дії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кваліфіковані по ч.3 ст.28, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (далі - КК України) як фіктивне підприємництво, а саме: створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) у складі організованої групи з метою приховування незаконної діяльності, скоєне повторно, яке спричинило великі збитки державі, а також по ч.3 ст.28, ч.2 ст.366 КК України - як службова підміна, а саме: внесення посадовими особами у складі організованої групи до офіційних документів свідомо перекручених даних, а також складання та надання свідомо неправдивих документів, що зумовило тяжкі наслідки.

В постанові Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2009 по справі № 1-528/2009г., вчинено запис про те, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у тому, що у складі організованої злочинної групи у періоді з 07.11.2006 по 19.11.2008 були засновниками фіктивних підприємств ТОВ «Енжел Графікс». ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Преста Гранд» і ТОВ «Налєстра» проводили за допомогою вказаних підприємств та з використанням незаконної діяльності підприємств - контрагентів операції по конвертації грошових коштів з безготівкової форми у готівкову, ухилялись від сплати податків, що призвело до несплати ПДВ на загальну суму 9 589 512 грн. 29 коп. (відповідно до висновку судово-економічної експертизи), що є великим збитком державі.

Одночасно зазначені громадяни, які діяли у складі організованої злочинної групи вносили свідомо перекручені дані до офіційних документів підприємств ТОВ «Енжел Графікс», ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Преста Гранд» і ТОВ «Налєстра» до первинної бухгалтерської документації, податкової та звітної документації, що призвело до несплати до державного бюджету ПДВ на загальну суму 9 589 512 грн. 29 коп., що є тяжкими наслідками для інтересів держави.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 валові виграти виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994, зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документам, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ІV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994, господарська діяльність - це будь яка діяльність особи, направлена на отримання доходу.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054 (далі - Порядок заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Так, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на валові витрати та податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Ураховуючи наведене, для підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, необхідне встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та сформовано валові витрати.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2009 по кримінальній справі №1-528/2009, дії осіб щодо створення та діяльності суб'єкта господарювання - ТОВ «Преста Гранд», кваліфіковані як фіктивне підприємництво, згідно з ч.3 ст.28 та ч.2. ст.205 Кримінального кодексу України. Організованим злочинним угрупуванням в складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 з 07.11.2006 по 19.11.2008 було створено ряд фіктивних підприємств, серед яких є ТОВ «Преста Гранд». Зазначене підприємство, використовуючи незаконну діяльність підприємств-контрагентів, здійснювало конвертацію грошових коштів та ухилялося від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету не надійшло 9 589 512 грн. 29 коп.

Крім того, Запорізьким окружним адміністративним судом винесено постанову від 08.06.2010 по справі №2а-869/10/0870 за позовом ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя до ТОВ «Преста Гранд», третя особа - державний реєстратор Запорізької міської ради Сергеєва Тетяна Іванівна про скасування державної реєстрації ТОВ «Преста - Гранд», якою позовні вимоги задоволено, скасовано державну реєстрацію ТОВ «Преста Гранд» з 14.08.2007 (з моменту реєстрації). Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013.

Зокрема, постановою суду від 08.06.2010 встановлено, що згідно показань ОСОБА_7 (директора та засновника ТОВ «Преста Гранд»), даних слідству по кримінальній справі №1-528/2009, діяльності у якості директора та засновника ТОВ «Преста Гранд» він не вів, документи не підписував, зареєстрував підприємство за винагороду.

Суд дійшов до висновку, що ТОВ «Преста Гранд» було створене без наміру ведення господарської діяльності та отримання прибутку, а з метою приховування незаконної діяльності.

Отже, за встановлених обставин, слід зазначити, що позивачем не надано належних доказів поставлення йому товарів від ТОВ «Преста Гранд», оскільки складені первинні документи від імені ТОВ «Преста Гранд» не відповідають вимогам первинних облікових документів, тобто вони є лише юридичною формою документа, але не обліковують операції у відповідності до їх сутності, та не фіксують факти здійснення господарської операції відповідно до вимог ст.ст. 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їїї імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Також, як свідчать матеріали справи, документів щодо перевезення придбаних від ТОВ «Преста Гранд» товарно - матеріальних цінностей позивач до перевірки та під час вирішення справи не надав.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Вищевикладене свідчить про безпідставність формування валових витрат та віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку з відсутністю реального характеру господарських операцій, здійснюваних між позивачем та його контрагентом ТОВ «Преста Гранд».

Щодо підстав проведення перевірки.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-ХІІ позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пояснень відповідача ТОВ фірма «Онікс» у відповідь на запит ДПІ листом №63 від 18.09.2009 (вх.12473/10 від 18.09.2009) не в повному обсязі надано документальне підтвердження з питання взаємовідносин позивача з ТОВ «Преста Гранд», у зв'язку з чим було прийнято рішення про проведення позапланової перевірки відповідача.

Суд вважає, що дії відповідача стосовно проведення перевірки є правомірними, оскільки відповідач як орган державної влади покликаний здійснювати належний контроль за сплатою податків, зборів та обов'язкових платежів шляхом проведення перевірок, які в свою чергу оформлюється або довідкою або актом перевірки. Для проведення перевірки у відповідача були всі законні підстави та належним чином оформлені документи, які вручені під розписку головному бухгалтеру Кислюк Г.Д.

Приймаючи дане рішення суд також бере до уваги, що позивач не скористався своїм правом не допуску до перевірки, якщо вважав дії податкової неправомірними, а допустив працівників податкового органу до перевірки та надав для перевірки документи.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Викладене свідчить, що висновки фахівців податкової ґрунтуються на законодавстві, а спірні податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими.

Судові витрати слід віднести на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Онікс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 23.10.2009 №0001612301/0 та №0001592301/0, від 25.12.2009 №0001612301/1 та №0001592301/1, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий