Ухвала

від 18.11.2014 по справі 2а-2680/10/0870

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2014 рокусправа № 2а-2680/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Онікс» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Онікс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ фірма «Онікс» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2009 №0001612301/0 та №0001592301/0, від 25.12.2009 №0001612301/1 та №0001592301/1.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що позтачем не доведено правомірність фомування валових витрат та віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку з відсутністю реального характеру господарських операцій, здійснюваних між позивачем та його контрагентом ТОВ «Преста Гранд».

Зазначено, що відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 по кримінальній справі №1-528/2009, дії осіб щодо створення та діяльності суб'єкта господарювання - ТОВ «Преста Гранд», кваліфіковані як фіктивне підприємництво, згідно з ч.3 ст.28 та ч.2. ст.205 Кримінального кодексу України. Організованим злочинним угрупуванням в складі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з 07.11.2006 по 19.11.2008 було створено ряд фіктивних підприємств, серед яких є ТОВ «Преста Гранд». Зазначене підприємство, використовуючи незаконну діяльність підприємств-контрагентів, здійснювало конвертацію грошових коштів та ухилялося від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету не надійшло 9 589 512 грн. 29 коп.

Крім того, Запорізьким окружним адміністративним судом винесено постанову від 08.06.2010 по справі №2а-869/10/0870 за позовом ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя до ТОВ «Преста Гранд», третя особа - державний реєстратор Запорізької міської ради Сергеєва Тетяна Іванівна про скасування державної реєстрації ТОВ «Преста - Гранд», якою позовні вимоги задоволено, скасовано державну реєстрацію ТОВ «Преста Гранд» з 14.08.2007 (з моменту реєстрації). Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013.

Зокрема, постановою суду від 08.06.2010 встановлено, що згідно показань ОСОБА_5 (директора та засновника ТОВ «Преста Гранд»), даних слідству по кримінальній справі №1-528/2009, діяльності у якості директора та засновника ТОВ «Преста Гранд» він не вів, документи не підписував, зареєстрував підприємство за винагороду.

Суд дійшов до висновку, що ТОВ «Преста Гранд» було створене без наміру ведення господарської діяльності та отримання прибутку, а з метою приховування незаконної діяльності.

Отже, за встановлених обставин, слід зазначити, що позивачем не надано належних доказів поставлення йому товарів від ТОВ «Преста Гранд», оскільки складені первинні документи від імені ТОВ «Преста Гранд» не відповідають вимогам первинних облікових документів, тобто вони є лише юридичною формою документа, але не обліковують операції у відповідності до їх сутності, та не фіксують факти здійснення господарської операції відповідно до вимог ст.ст. 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їїї імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають.

Представник позивача не з'явився, повістку отримав 04.08.2014.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки 12.10.2009 №120/23-1/20502637, відповідачем прийнято податливі повідомлення-рішення від 23.10.2009 №0001612301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 9 517грн.50 коп., та №0001592301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 7614 грн.

За результатами розгляду первинної скарги позивача від 02.11.2009 №82, відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 25.12.2009 №0001612301/1, №0001592301/1, якими визначені податковою інспекцією суми податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій залишені без змін.

Актом перевірки встановлено порушення п.5.1 ст.5 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.07.2006 по 30.06.2008 на загальну суму 6 345 грн. за І півріччя 2008 року; п.1.3 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5 076 грн. за червень 2008 року.

Як вбачається з акту перевірки, висновки податківців ґрунтуються на тому, що фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (електротоварів) між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Преста Гранд» не було.

Згідно пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції зроблено вірні висновки, що для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, є вірними висновки, що позивачем не надано належних доказів поставлення йому товарів від ТОВ «Преста Гранд», оскільки складені первинні документи від імені ТОВ «Преста Гранд» не відповідають вимогам первинних облікових документів, тобто вони є лише юридичною формою документа, але не обліковують операції у відповідності до їх сутності, та не фіксують факти здійснення господарської операції відповідно до вимог ст.ст. 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податкові накладні, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від її імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Формування валових витрат та податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку, чинним законодавством не передбачено.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Онікс» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2014р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Онікс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш