Постанова

від 03.06.2014 по справі 913/1191/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 913/1191/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: прокуратуриКозакова І.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луганської міської ради та Виконавчого комітету Луганської міської ради на постановувід 26.03.2014 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 913/1191/13 господарського суду Луганської області за позовомПрокурора м. Луганська в інтересах держави в особі 1) Виконавчого комітету Луганської міської ради; 2) Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - будівельне управління № 1" третя особаГоловне управління Держземагентства у Луганській області провнесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - будівельне управління № 1" до Виконавчого комітету Луганської міської ради провизнання недійсним договору № 1411 на право тимчасового використання землі (у тому числі на умовах оренди) від 11.04.1996 р. В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року Прокурор м. Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ "Ремонтно - будівельне управління № 1" про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р. (державна реєстрація від 19.04.1996 р.), зі змінами до нього, щодо земельної ділянки площею 0,0181га під розміщення виробничих будівель заводу, а саме:

- викласти пункт 2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1 Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3";

- доповнити розділ 2 договору "Плата за землю" новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2 Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарних дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца на расчетный счет, реквизиты которого арендатор уточняет у арендодателя или в уполномоченном им органе";

- в абзаці 4 підпункту а) пункту 3.1. розділу 3 договору "Права и обязанности сторон" слова: "экономической оценки земель" змінити на слова "нормативной денежной оценки земель г. Луганська";

- викласти абзац 11 підпункту б) пункту 3.2 розділу 3 договору "Права и обязанности сторон" в новій редакції: "Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные данным договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды), с арендатора взимается пеня в размере пени, предусмотренной действующим законодательством, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки".

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 632, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", норми Земельного та Податкового кодексів України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обґрунтовані тим, що у зв'язку із законодавчою зміною граничного розміру орендної плати за землю усі договори оренди землі повинні відповідати вимогам чинного законодавства, і річний розмір орендної плати за землю не повинен бути меншим трикратного розміру земельного податку, у зв'язку з чим з метою приведення договору, укладеного з ТОВ "Ремонтно - будівельне управління № 1", Луганською міською радою листом від 25.09.2012 р. № 01/03-13/5703/0/2-12 відповідачу була направлена пропозиція щодо внесення змін до договору з проектом додаткової угоди, від підписання якої відповідач відмовився надіславши лист № 2 від 03.01.2013 р., що стало підставою для звернення до суду.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Ремонтно - будівельне управління № 1" просило відмовити у її задоволенні вказуючи, зокрема, на те, що у нього у користуванні відсутня земельна ділянка, яка йому передавалась за спірним договором № 1411 від 11.04.1996 року (реєстрація 19.04.1996 р.), а також посилаючись на укладення стосовно однієї й тієї же земельної ділянки договору № 818 від 16.05.1995 р. на право тимчасового користування на умовах оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду від 23.04.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держземагентства у Луганській області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.06.2013 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.08.2013 р., позовні вимоги задоволені в повному обсязі, внесені зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" у простій письмовій формі 11.04.1996 р., державна реєстрація від 19.04.1996 р. № 1411, зі змінами та доповненнями до нього, в редакції, викладеній прокурором у позовній заяві.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2013 р. рішення та постанова у даній справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" було подано до господарського суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р., яка ухвалою суду від 19.11.2013 р. була прийнята до розгляду (том 2 а.с. 60-64, 92-93).

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що рішення Луганської міської ради № 157 від 21.03.1996 р., яке відображене у спірному договорі як підстава його укладення, передбачало лише припинення права користування частиною земельної ділянки та внесення змін до іншого договору оренди земельної ділянки № 818 від 16.05.1995 р., укладеного між сторонами, тобто як зазначав позивач за зустрічним позовом, вказаний договір № 1411 від 11.04.1996 р. укладений за відсутності відповідного рішення Луганської міської ради.

Крім того, ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" також вказувало, що договір № 1411 від 11.04.1996 р. згідно рішення Луганської міської ради № 56/1 від 02.02.2001 р. було розірвано за взаємною згодою сторін, а товариству було видано державний акт на право постійного користування землею, який на час розгляду даної справи ніким не оспорений, не скасований та є чинним.

Позивач за зустрічною позовною заявою зазначав, що згідно свідоцтва про право власності № 835389, технічного паспорту, плану - схеми земельної ділянки, акта визначення межі земельної ділянки в натурі та кадастрового плану, земельна ділянка розташована за адресою товариства - вул. Краснодонська, 1"м", а договір № 1411 від 11.04.1996 р. укладався на земельну ділянку, розташовану за адресою: вул. Краснодонська, 1, і з 2009 р. земельна ділянка, на якій розташоване нежитлове приміщення ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" знаходиться за адресою: вул. Краснодонська, 1"м", при цьому, за адресою вул. Краснодонська, 1 Луганською міською радою зареєстровані інші підприємства, у яких на праві власності зареєстровані нежитлові приміщення.

Прокурор Луганської області у запереченнях на зустрічну позовну заяву просив відмовити у її задоволенні, вказуючи на необґрунтованість посилань товариства на розірвання спірного договору № 1411 від 19.04.1996 р. згідно рішення виконкому міської ради № 56/1 від 02.02.2001 р., оскільки вказане рішення було визнано недійсним рішенням господарського суду Луганської області від 21.08.2003 р. у справі № 15/171н, тобто державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ № 002813/4 виданий на виконання рішення, яке визнане недійсним.

Прокурор також вказував на те, що рішенням виконкому Луганської міської ради № 102/4 від 27.04.2010 р. була присвоєна нова адреса об'єкту нерухомого майна - нежитловому приміщенню площею 31 кв.м. по вул. Краснодонській, 1"м" (замість вул. Краснодонська, 1 - м. Луганськ, вул. Краснодонська, б. 1"м", нежитлове приміщення № 1 ) з посиланням на договір купівлі - продажу від 15.04.2009 р. 8/100 часток адміністративної будівлі та на договір про поділ нерухомого майна від 22.03.2010р., яким припинена спільна власність на частину адмінбудівлі по вул. Краснодонська, 1"м" та набута товариством частика 8/100 площею 31 кв.м. окремого виділеного об'єкта нерухомого майна, і ніякі зміни до договору на право тимчасового користування землею в частині зміни адреси не вносились, а подальші зміни вносились у договір відносно земельної ділянки по вул. Краснодонська, 1, зокрема, щодо площі земельної ділянки.

Виконавчий комітет Луганської міської ради у відзиві на зустрічну позовну заяву вказував, що товариством не обґрунтовано з посиланням на законодавство, яке діяло на момент укладення оспорюваного договору, в чому полягає невідповідність договору вимогам закону.

При цьому, посилання позивача за зустрічним позовом на розірвання спірного договору № 1411 від 11.04.1996 р. за взаємною згодою сторін шляхом прийняття виконкомом рішення № 56/1 від 02.02.2001 р. є безпідставними у зв'язку із скасуванням вказаного рішення виконкому рішенням суду у 2003 році, після якого, як зауважував відповідач за зустрічним позовом, до оспорюваного договору № 1411 вносились зміни, зокрема додатковими угодами від 11.04.2006 р., від 04.11.2011 р., які без заперечень та зауважень підписувались товариством та реєструвались у встановленому порядку.

В свою чергу, дійсність вказаного договору № 1411 підтверджується і рішенням господарського суду Луганської області від 04.07.2012 р. у справі № 19/5014/1670/2012(18/163/2011), залишеним без змін судом апеляційної інстанції, у якому стягнуто з ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" заборгованість з орендної плати за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2011 р. на підставі договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р.

Виконавчий комітет у відзиві також посилаючись на приписи пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, статті 71, 75, 80 Цивільного кодексу УРСР (1963 р.) та положення пункту 2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вказував на пропуск позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності, який сплинув у 1999 році (том 2 а.с. 130).

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.12.2013 р. (суддя Зюбанова Н.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено.

Визнано недійсним договір № 1411 на право тимчасового використання землею (у тому числі на умовах оренди) від 11.04.1996 /державна реєстрація 19.04.1996 № 1411/, підписаний виконавчим комітетом Луганської міської ради та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" та припинено зобов'язання за вказаним договором на майбутнє.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що прокурором та позивачами не доведено існування відповідного рішення компетентного органу на виділення земельної ділянки ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" для розміщення виробничих будівель та споруд по вул. Краснодонська, 1, яке необхідно для укладання договору № 1411 від 11.04.1996 р. на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), до якого за первісним позовом прокурор просить внести зміни.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 (державна реєстрація від 19.04.1996) суперечив статті 19 Земельного кодексу УРСР (1990 р.), яка передбачала обов'язкове існування відповідного рішення про виділення землі, як й чинне на час розгляду справи земельне законодавство, а тому вказаний договір є недійсним із припиненням його на майбутнє, виходячи з приписів статей 48 та 59 Цивільного кодексу УРСР, у зв'язку з чим дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до такого договору, відмовивши у задоволенні первісного позову.

Разом з цим, суд при визнанні недійсним договору № 1411 від 11.04.1996 р. керувався пунктом 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень пункту 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вказавши при цьому про відмову у задоволенні зустрічного позову через закінчення строку позовної давності.

За апеляційними скаргами прокурора, Луганської міської ради та виконкому міської ради Донецький апеляційний господарського суд (судді: Мартюхіна Н.О., Агапов О.Л., Кододова О.Л.), переглянувши рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 26.03.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Луганська міська рада та Виконавчий комітет Луганської міської ради подали до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просять скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та визнання недійсним договору, прийнявши нове рішення про задоволення позову прокурора про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 11.04.1996 р. (реєстрація 19.04.1996 р. № 1411) та внести зміни до вказаного договору у редакції, викладеній прокурором, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням та неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення судами, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 11.04.1996 р. між Виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 19.04.1996 р. за № 1411 Луганської обласної ради народних депутатів), за умовами якого Виконавчий комітет на підставі рішення від 21.03.1996 року № 157 надає, а товариство приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,8181га на умовах оренди строком на 49 років для розміщення виробничих будівель та споруд по вул. Краснодонській, 1 (а.с. 11).

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку щомісячно рівними долями.

У відповідності до абзацу 4 підпункту а) пункту 3.1 договору, виконком Луганської міської ради має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Серед обов'язків землекористувача, визначених підпунктом б) пункту 3.2 договору, є обов'язок своєчасного внесення обумовленої договором плати за землю, та сторонами узгоджено, що за несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня у розмірі 0,2% від суми недоїмки за кожний день прострочення.

11.04.2006 р. сторонами підписано додаткову угоду, якою внесені зміни до пункту 1.1 договору № 1411 в частині визначення площі орендованої земельної ділянки замінивши слова та цифри "общей площадью 1,8181 га" на слова та цифри "общей площадью 0,2410 га" (а.с. 13).

04.11.2011р. між Луганською міською радою та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" було укладено договір про внесення змін до договору № 1411 від 19.04.1996 р., відповідно якого змінено площу орендованої земельної ділянки з 0,2410га на 0,0181га. Зазначений договір зареєстрований відповідним органом 14.12.2011р. за № 441010004000672.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі за первісним позовом є вимога прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р. (державна реєстрація від 19.04.1996 р.), зі змінами до нього, в частині зміни редакції пункту 2.1 договору щодо встановлення річної орендної плати в розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3; доповнення розділу 2 договору новим пунктом 2.2, яким встановлено порядок сплати річної орендної плати за земельну ділянку; зміни абзацу 4 підпункту а) пункту 3.1 розділу 3 договору щодо заміни слів, а саме з "экономической оценки земель" змінити на слова "нормативной денежной оценки земель г. Луганська" та зміни редакції абзацу 11 підпункту б) пункту 3.2 розділу 3 договору стосовно визначення розміру пені внаслідок невнесення орендарем орендної плати, з огляду на зміни законодавчо визначеного граничного розміру орендної плати за землю та необхідності приведення укладеного між сторонами договору до вимог чинного законодавства, пропозиція стосовно чого, викладена у листі міської ради була залишена відповідачем без задоволення.

За приписами статей 627, 628 та 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

При цьому, нормами Податкового кодексу України, а саме статтями 271, 288, визначені підстави та розмір нарахування орендної плати за земельну ділянку та база оподаткування, а Законом України "Про оцінку земель" визначені правові засади проведення оцінки земель в Україні, яка використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та затверджується відповідним рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції у постанові суду касаційної інстанції вказувалось на те, що зміст рішення Луганської міської ради від 27.05.2011 р. № 9/12, яке прокурором визначено як підстава позову про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р., не містить відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не визначає конкретний розмір річної орендної плати, встановлений для відповідної земельної ділянки, оскільки містить тільки посилання на законодавчий граничний розмір: не менше 3 %, але не більше 12 % нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, а надані прокурором довідки управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул. Краснодонській, 1"в" за 2009-2011 роки з позначкою"!!!Тільки для внутрішнього використання!!!" не свідчать про наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

За приписами статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи те, що прокурором та позивачами не надано визначених земельним законодавством, зокрема, Законом України "Про оцінку земель", документів з відомостями щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також доказів прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення із визначенням конкретного розміру річної орендної плати за передану товариству у користування земельну ділянку, судова колегія погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції стосовно відмови у задоволенні первісних позовних вимог про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р. (державна реєстрація від 19.04.1996 р.), зі змінами до нього, із зазначених у постанові суду касаційної інстанції підстав.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи, 19.11.2013 р. ТОВ "Ремонтно-будівельне управління № 1" було подано до господарського суду зустрічну позовну заяву до Виконавчого комітету Луганської міської ради про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р., посилаючись на відсутність рішення уповноваженого органу про передачу земельної ділянки у користування товариству, оскільки рішення Луганської міської ради № 157 від 21.03.1996 р., яке відображене у спірному договорі № 1411 як підстава його укладення, передбачало лише припинення права користування частиною земельної ділянки та внесення змін до іншого договору оренди земельної ділянки, а саме договору № 818 від 16.05.1995 р., укладеного між сторонами (том 2 а.с. 60-64).

Здійснюючи розгляд зустрічного позову та відмовляючи у його задоволенні, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в цій частині, застосувавши при цьому приписи статей 71, 80 Цивільного кодексу УРСР.

Судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог сторонами у справі не оскаржені до суду касаційної інстанції.

Разом з цим, судом першої інстанції, рішення якого було залишено без змін судом апеляційної інстанції, на підставі пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України було визнано недійсним договір № 1411 від 11.04.1996 р. (реєстрація 19.04.1996 р.), з підстав відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання товариству земельної ділянки у користування.

Відповідно до пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Вказаною нормою визначені права господарського суду, якими його наділено при прийнятті рішення та передбачене право визнати повністю чи в певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству, тобто коли визнання недійсним договору не є предметом позову, а позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним. Такий договір повинен бути лише пов'язаним із предметом спору, а позовна вимога ґрунтується на договорі, що його суд може визнати недійсним з власної ініціативи.

Проте, в порушення пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції, що залишено поза увагою суду апеляційної інстанції, було визнано недійсним договір № 1411 від 11.04.1996 р. (реєстрація 19.04.1996 р.), який був предметом зустрічного позову, а тому, колегія суддів вважає помилковим висновок судів про наявність підстав, в порядку вказаної норми процесуального законодавства, для визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р. (реєстрація 19.04.1996 р.) зі змінами внесеними до нього, а судові рішення в цій частині вважає такими, що підлягають скасуванню.

В решті судові рішення у даній справі підлягають залишенню без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. у справі № 913/1191/13 та рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2013 р. скасувати в частині визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) № 1411 від 11.04.1996 р. (державна реєстрація 19.041996 р. № 1411).

Решту рішення та постанови у даній справі залишити без змін.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач