Постанова

від 03.06.2014 по справі 21/48б/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року Справа № 21/48б/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Запорощенка М.Д.,

розглянувши касаційні скарги уповноваженої особи акціонерів, власника 100% простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" Швайка В.Ю. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Волнухинський кар'єр" на ухвалугосподарського суду Луганської області від 30.01.2014 та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у справі № 21/48б/2011 господарського суду Луганської області за заявою боржникаПриватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" пробанкрутство за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" - Срібняк В.С., Новик О.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.01.2014 у справі № 21/48б/2011, зокрема, задоволено заяву ліквідатора, визнано недійсним договір № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, укладений між Приватним акціонерним товариством "Інвестхолдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волнухинський кар'єр".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у справі № 21/48б/2011 апеляційні скарги уповноваженої особи акціонерів, власника 100% простих іменних акцій ПАТ "Інвестхолдінг" Швайка В.Ю. м. Лутугине Луганської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Волнухинський кар'єр" на ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.2014 у справі № 21/48б/2011 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.2014 у справі № 21/48б/2011 в частині визнання недійсним договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Інвестхолдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волнухинський кар'єр" залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, уповноважена особа акціонерів, власник 100% простих іменних акцій ПАТ "Інвестхолдінг" Швайко В.Ю. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.2014 у справі № 21/48б/2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у справі № 21/48б/2011, у задоволенні заяви ПАТ "Інвестхолдінг" про визнання договору відступлення права вимоги № 1 від 22.07.2011 відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Волнухинський кар'єр" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.2014 у справі № 21/48б/2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2014 у справі № 21/48б/2011, у задоволенні заяви ПАТ "Інвестхолдінг" про визнання договору відступлення права вимоги № 1 від 22.07.2011 відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 27.07.2011 за заявою боржника - ПАТ "Інвестхолдінг" порушено провадження у справі № 21/48б/2011 про банкрутство ПАТ "Інвестхолдінг" на підставі п. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Луганської області від 27.05.2013 боржника ПАТ "Інвестхолдинг" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців - до 27.05.2014; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.

Публікація оголошення про визнання боржника банкрутом була здійснена ліквідатором у газеті "Голос України" № 102 (5602) від 04.06.2013.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 постанову господарського суду Луганської області від 27.05.2013 у справі № 21/48б/2011 залишено без змін.

09.01.2014 до господарського суду надійшла заява від 08.01.2014 № 4-21/48 ПАТ "Інвестхолдинг", в особі ліквідатора Сиволобова М.М., зокрема, про визнання недійсним з моменту укладення договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, укладеного між ПАТ "Інвестхолдінг" та ТОВ "Волнухинський кар'єр".

Суд першої інстанції із заяви ліквідатора банкрута встановив, що на думку ліквідатора, уклавши договір № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, ПАТ "Інвестхолдінг" був позбавлений права своєчасно отримати належні йому кошти в сумі 14 771 403,09 грн. і, відповідно, виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами на зазначену суму стало неможливим.

22.01.2014 до господарського суду надійшли доповнення до заяви від 08.01.2014 № 4-21/48 у справі про банкрутство № 21/48б/2011 про визнання недійсним договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011.

Господарський суд в оскаржуваній ухвалі встановив, що в порядку вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, ліквідатору стало відомо, що 22.07.2011 між боржником та ТОВ "Волнухинський кар'єр" було укладено договір № 1 уступки права вимоги, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого боржник по справі відступав Товариству своє право вимоги часткового виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" в сумі 14 771 403,09 грн.

Зазначене право вимоги боржника ґрунтується на рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2011 у справі № 31/447-17/1, що набуло законної сили, відповідно до якого з ТОВ "ТехНова" на користь боржника підлягає стягненню 17 571 403,09 грн.

Підпунктом 1.4 зазначеного договору № 1 уступки права вимоги передбачено, що Товариство протягом 30 календарних днів зобов'язано перерахувати на поточний рахунок банкрута отримані ним, в рахунок погашення зобов'язань за рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2011 у справі № 31/447-17/1 від ТОВ "ТехНова", кошти.

Додатковою угодою № 3 від 23.05.2013 сторони змінили п.п.1.4 договору, а саме - Новий кредитор зобов'язаний перерахувати Первісному кредитору грошові кошти, належні йому в рахунок виконання ТОВ "ТехНова" зобов'язання, вказаного у п.1.1 цього Договору, на протязі 365 днів з моменту отримання письмової вимоги Первісного кредитора.

На вимогу генерального директора ПАТ "Інвестхолдінг" Швайко В.Ю. згідно додаткової угоди № 3 від 23.05.2013 до договору відступлення права вимоги № 1 від 22.07.2011, ТОВ "Волнухинський кар'єр" 29.05.2013 перерахував на розрахунковий рахунок ПАТ "Інвестхолдінг" грошові кошти в сумі 300 000,00 грн. згідно платіжних доручень № 1 від 29.05.2013 на суму 159 500,00 грн. та № 2 від 29.05.2013 на суму 140 500,00 грн.

Зазначені зміни умов договору та часткове перерахування грошових коштів не вплинули на оцінку господарським судом оспорюваного договору в цілому.

Суд першої інстанції встановив, що на момент порушення справи про банкрутство загальна сума кредиторських вимог складала 192 274 283 грн. Згідно з уточненням від 23.08.2011 б/н боржника до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство значення власного його капіталу, з урахуванням вартості його основних фондів, дебіторської заборгованості, збитків, було від'ємним і становило 5 904 000 грн., що зазначено в ухвалі господарського суду Луганської області від 23.08.2011 у справі № 21/48б/2011.

Господарський суд дійшов висновку , що сума боргу, право на стягнення якого було передане боржником новому кредитору, є значною і своєчасне її одержання боржником мало б наслідком відсутність підстав для порушення справи про банкрутство.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції погодився з викладеними в заяві від 08.01.2014 № 4-21/48 доводами ліквідатора Сиволобова М.М., що внаслідок укладення договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, боржник фактично був позбавлений права своєчасно отримати належні йому кошти в сумі 14 771 403,09 грн. і, відповідно, виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами на зазначену суму стало неможливим.

Крім того, господарський суд зазначив, що спірний договір №1 уступки права вимоги було укладено 22.07.2011, провадження у справі про банкрутство було порушене 23.08.2011, тобто зазначений договір укладений менше ніж за рік до порушення провадження у справі про банкрутство і до вказаного правочину підлягають застосуванню підстави недійсності правочину, встановлені ст. 20 Закону про банкрутство.

На підставі вищевикладених обставин та встановлених господарським судом фактів, суд першої інстанції, керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов висновку, що договір № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011 підлягає визнанню недійсним.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові погодився із висновками суду першої інстанції про задоволення заяви ліквідатора ПАТ "Інвестхолдінг" арбітражного керуючого Сиволобова М.М. та визнання недійсним договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, укладеного між ПАТ "Інвестхолдінг" та ТОВ "Волнухинський кар'єр" та зазначив, що оскаржуваний договір № 1 відступлення права вимоги від 22.07.2011 був укладений за 5 днів до порушення справи про банкрутство, тобто в той час, коли ПАТ "Інвестхолдінг" знаходився у скрутному фінансовому стані, був неспроможний погасити кредиторські вимоги та готував за власною ініціативою заяву до суду про порушення справи про банкрутство.

Із умов договору уступки права вимоги, суд апеляційної інстанції встановив, що фактично з моменту укладення цього договору та до внесення до нього змін додатковою угодою від 23.05.2013 первісний кредитор безоплатно для нового кредитора передав йому право вимоги 14 771 403,09 грн. від ТОВ фірма "ТехНова", оскільки у нового кредитора не виникало грошового зобов'язання перед первісним кредитором щодо оплати власними коштами отриманого права, окрім зобов'язання перераховувати первісному кредитору протягом 30 календарних днів отриманих від боржника коштів.

Колегія суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у випадку неналежного виконання новим кредитором обов'язків за договором уступки права вимоги, навіть за умови виконання боржником рішення суду, первісний кредитор отримував додаткову перешкоду у вигляді нового кредитора для отримання стягнутої судом суми боргу. Вирішення спору між первісним кредитором та новим кредитором щодо виконання договору уступки права вимоги як в досудовому, так і в судовому порядку, зайняло б тривалий час, що є недопустимим для особи, яка знаходиться в процедурі банкрутства.

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що після зміни умов договору уступки додатковою угодою № 3 від 23.05.2013, новий кредитор отримав грошове зобов'язання оплачувати первісному кредитору належні йому кошти в рахунок виконання ТОВ "ТехНова" зобов'язання, але на протязі 365 днів з моменту отримання письмової вимоги первісного кредитора. Вказана додаткова угода була укладена Швайко В.Ю. за декілька днів до визнання первісного кредитора банкрутом та введення стосовно нього ліквідаційної процедури, яка передбачає включення усіх майнових активів (в тому числі й дебіторської заборгованості) до ліквідаційної маси з метою погашення кредиторських вимог. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що норми Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 № 4212-VI встановлюють строк проведення ліквідаційної процедури - 1 рік без можливостей його продовження, тому відстрочення оплати суми боргу новим кредитором на 365 днів може привести до неможливості отримання коштів первісним кредитором (банкрутом у даній справі), що прямо суперечить майновим інтересам кредиторів у справі про банкрутство.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно п. 2.1 договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011 первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, які підтверджують право вимоги від боржника виконання зобов'язань згідно п. 1.1 цього договору, та інформацію, яка є важливою для здійснення цієї вимоги. Без виконання первісним кредитором такого зобов'язання за договором уступки перехід права вимоги до нового кредитора є неможливим.

Враховуючи викладене, суд другої інстанції дійшов висновку, що до порушення справи про банкрутство первісний кредитор (він же боржник у справі про банкрутство) взяв на себе зобов'язання, в результаті чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що укладений договір № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011 позбавив ПАТ "Інвестхолдінг" можливостей своєчасно отримати належні йому кошти в сумі 14 771 403,09 грн., а це, в свою чергу, призвело до неможливості виконати свої зобов'язання перед іншими кредиторами у справі про банкрутство, адже, відступивши значну дебіторську заборгованість третій особі, ПАТ "Інвестхолдінг" на протязі 2 років не тільки не отримало від нового кредитора грошові кошти від цього правочину, але й не проявило ініціативу до розірвання цього договору та не визнало його недійсним в судовому порядку, щоб самому отримати присуджені кошти з ТОВ фірма "ТехНова". Відповідні заходи щодо повернення права вимоги до первісного кредитора на отримання присуджених з боржника коштів були вжиті тільки ліквідатором після введення ліквідаційної процедури стосовно первісного кредитора та припинення повноважень Швайка В.Ю. в якості керівника ПАТ "Інвестхолдінг".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 3 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI зі змінами внесеними Законом України від 02.10.2012 № 5405-VI), положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Луганської області від 27.07.2011 за заявою боржника - ПАТ "Інвестхолдінг" порушено провадження у справі № 21/48б/2011 про банкрутство ПАТ "Інвестхолдінг" на підставі п. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 30.06.1999.

Постановою господарського суду Луганської області від 27.05.2013 боржника ПАТ "Інвестхолдинг" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців - до 27.05.2014; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 41 спеціального Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.01.2014 до господарського суду надійшла заява від 08.01.2014 № 4-21/48 ПАТ "Інвестхолдинг" в особі ліквідатора Сиволобова М.М., зокрема, про визнання недійсним з моменту укладення договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, укладеного між ПАТ "Інвестхолдінг" та ТОВ "Волнухинський кар'єр", яка мотивована тим, що уклавши договір № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, ПАТ "Інвестхолдінг" був позбавлений права своєчасно отримати належні йому кошти в сумі 14 771 403,09 грн. і, відповідно, виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами на зазначену суму стало неможливим.

22.01.2014 до господарського суду надійшли доповнення до заяви від 08.01.2014 № 4-21/48 у справі про банкрутство № 21/48б/2011 про визнання недійсним договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011.

Суд першої інстанції, керуючись вимогами ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погодився із доводами ліквідатора ПАТ "Інвестхолдінг" та дійшов висновку, що сума боргу, право на стягнення якого було передане боржником новому кредитору, є значною і своєчасне її одержання боржником мало б наслідком відсутність підстав для порушення справи про банкрутство.

Крім того господарський суд встановив, що на момент порушення справи про банкрутство загальна сума кредиторських вимог складала 192 274 283 грн. Згідно з уточненням від 23.08.2011 б/н боржника до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство значення власного його капіталу, з урахуванням вартості його основних фондів, дебіторської заборгованості, збитків, було від'ємним і становило 5 904 000 грн.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановив, що оскаржуваний договір № 1 відступлення права вимоги від 22.07.2011 був укладений за 5 днів до порушення за власною ініціативою боржника ПАТ "Інвестхолдинг" провадження у справі про банкрутство.

Із умов договору уступки права вимоги, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що фактично з моменту укладення цього договору та до внесення до нього змін додатковою угодою від 23.05.2013 первісний кредитор безоплатно для нового кредитора передав йому право вимоги 14 771 403,09 грн. від ТОВ фірма "ТехНова", оскільки у нового кредитора не виникало грошового зобов'язання перед первісним кредитором щодо оплати власними коштами отриманого права, окрім зобов'язання перераховувати первісному кредитору протягом 30 календарних днів отриманих від боржника коштів.

Крім того, згідно з додатковою угодою № 3 від 23.05.2013, новий кредитор отримав грошове зобов'язання оплачувати первісному кредитору належні йому кошти в рахунок виконання ТОВ "ТехНова" зобов'язання, але на протязі 365 днів з моменту отримання письмової вимоги первісного кредитора. Судом другої інстанції встановлено, що вказана додаткова угода була укладена Швайко В.Ю. за декілька днів до визнання первісного кредитора 27.05.2013 банкрутом та введення стосовно нього ліквідаційної процедури, яка передбачає включення усіх майнових активів (в тому числі й дебіторської заборгованості) до ліквідаційної маси з метою погашення кредиторських вимог, укладення додаткової угоди також прямо суперечить майновим інтересам кредиторів у справі про банкрутство.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно п. 2.1 договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011 первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, які підтверджують право вимоги від боржника виконання зобов'язань згідно п. 1.1 цього договору, та інформацію, яка є важливою для здійснення цієї вимоги. Без виконання первісним кредитором такого зобов'язання за договором уступки перехід права вимоги до нового кредитора є неможливим. З вказаного колегія суддів апеляційної інстанції зробила висновок, що до порушення справи про банкрутство первісний кредитор (він же боржник у справі про банкрутство) взяв на себе зобов'язання, в результаті чого виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що враховуючи те, що оскаржуваний договір № 1 від 22.07.2011, згідно якого ПАТ " Інвестхолдинг" прийняв на себе обов'язок відступлення права вимоги на користь нового кредитора, позбавив ПАТ "Інвестхолдінг" можливостей своєчасно отримати належні йому кошти в сумі 14 771 403,09 грн., а це, в свою чергу, призвело до неможливості виконати свої зобов'язання перед іншими кредиторами у справі про банкрутство, а також враховуючи, що даний договір був укладений за 5 днів до порушення справи про банкрутство, тобто в той час, коли ПАТ "Інвестхолдінг" знаходився у скрутному фінансовому стані, був неспроможний погасити кредиторські вимоги та те, що сума боргу, право на стягнення якого було передане боржником новому кредитору, є значною і своєчасне її одержання боржником мало б наслідком відсутність підстав для порушення справи про банкрутство, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується, в даному випадку, із висновками судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення заяви ліквідатора ПАТ "Інвестхолдінг" арбітражного керуючого Сиволобова М.М. та визнання недійсним договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, укладеного між ПАТ "Інвестхолдінг" та ТОВ "Волнухинський кар'єр", виходячи з спеціальних правових підстав, що передбачені ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, в зв'язку з чим, правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції, в частині задоволення заяви ліквідатора ПАТ "Інвестхолдінг" арбітражного керуючого Сиволобова М.М. та визнання недійсним договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, укладеного між ПАТ "Інвестхолдінг" та ТОВ "Волнухинський кар'єр", відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги уповноваженої особи акціонерів, власника 100% простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" Швайка В.Ю. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Волнухинський кар'єр" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2014 та ухвалу господарського суду Луганської області від 30.01.2014 у справі № 21/48б/2011 господарського суду Луганської області, в частині задоволення заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" арбітражного керуючого Сиволобова М.М. та визнання недійсним договору № 1 уступки права вимоги від 22.07.2011, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Інвестхолдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волнухинський кар'єр", залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.Д. Запорощенко