Постанова

від 08.07.2014 по справі 21/48б/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року Справа № 21/48б/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Запорощенка М.Д., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційні скарги уповноваженої особи акціонерів, власника 100% простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдинг" ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товариства "Донецький металургійний завод" на ухвалугосподарського суду Луганської області від 27.01.2014 та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 у справі № 21/48б/2011 господарського суду Луганської області за заявою боржника Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдинг" проБанкрутство за участю представників сторін: не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.01.2014 у справі № 21/48б/2011 заяву ліквідатора ПАТ "Інвестхолдинг" від 06.11.2013 № 317-21/48 задоволено частково, визнано недійсним правочин боржника, вчинений після порушення справи про банкрутство - мирову угоду без номеру від 17.04.2013 укладену між Публічним акціонерним товариством "Донецький металургійний завод" та Приватним акціонерним товариством "Інвестхолдинг", в межах виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 5006/11/138/2012. В решті вимог - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 у справі № 21/48б/2011 апеляційні скарги уповноваженої особи акціонерів Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдинг" ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товариства "Донецький металургійний завод" на ухвалу господарського суду Луганської області від 27.01.2014 у справі № 21/48б/2011 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Луганської області від 27.01.2014 у справі № 21/48б/2011 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, уповноважена особа акціонерів, власник 100% простих іменних акцій ПАТ "Інвестхолдинг" ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 27.01.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 у справі № 21/48б/2011, у задоволенні заяви ПАТ "Інвестхолдинг" про визнання мирової угоди б/н від 17.04.2013 відмовити, посилаючись на порушення судами норм ст. 22, п. 1,ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ПАТ "Донецький металургійний завод" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 27.01.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 у справі № 21/48б/2011, у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "Інвестхолдинг" про визнання недійсним правочину боржника, а саме мирової угоди б/н від 17.04.2013 між ПАТ "Донецький металургійний завод" та ПАТ "Інвестхолдинг" відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 605 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Луганської області від 27.07.2011 за заявою боржника - ПАТ "Інвестхолдінг" порушено провадження у справі № 21/48б/2011 про банкрутство ПАТ "Інвестхолдінг" на підставі п. 5 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Луганської області від 27.05.2013 боржника ПАТ "Інвестхолдинг" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців - до 27.05.2014; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.

Публікація оголошення про визнання боржника банкрутом була здійснена ліквідатором у газеті "Голос України" № 102 (5602) від 04.06.2013.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2013 постанову господарського суду Луганської області від 27.05.2013 у справі № 21/48б/2011 залишено без змін.

06.11.2013 до господарського суду надійшла заява від 06.11.2013 № 317-21/48 ліквідатора ПАТ "Інвестхолдинг" про: - визнання недійсним правочину боржника, вчиненого після порушення справи про банкрутство - мирову угоду без номеру від 17.04.2013, укладену між ПАТ "Донецький металургійний завод" та ПАТ "Інвестхолдинг", в межах виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 5006/11/138/2012; - зобов'язання ПАТ "Донецький металургійний завод" сплатити на користь ПАТ "Інвестхолдинг" залишок боргу за рішенням господарського суду Донецької області у справі № 5006/11/138/2012 в сумі 1 306 681,82 грн.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 27.01.2014 мотивована тим, що мирову угоду укладено 17.04.2013, тобто в процедурі розпорядження майном боржника та напередодні визнання його банкрутом, оскільки справу про банкрутство боржника порушено 27.07.2011; ухвалою суду від 15.12.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 21/48б/2011 про банкрутство ПАТ "Інвестхолдинг".

Господарський суд зазначив, що прощення колишнім керівником ПАТ "Інвестхолдинг" боргу в сумі 1 306 681,82 грн. позбавляє кредиторів права отримати задоволення своїх вимог через процедуру банкрутства, внаслідок неправомірного зменшення ліквідаційної маси банкрута через прощення дебіторської заборгованості.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення ОСОБА_4, що мирова угода фактично не укладена в силу її не затвердження судом, оскільки угода відповідає приписам статей 202 - 203 ЦК України, щодо неї діє принцип презумпції правомірності правочину, а, відтак, угода може бути предметом судового розгляду, в тому числі, за спеціальними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 605 ЦК України, господарський суд визнав недійсним правочин боржника, вчинений після порушення справи про банкрутство - мирову угоду без номеру від 17.04.2013, укладену між ПАТ "Донецький металургійний завод" та ПАТ "Інвестхолдинг", в межах виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 5006/11/138/2012.

В частині зобов'язання ПАТ "Донецький металургійний завод" сплатити (тобто фактично стягнути) на користь ПАТ "Інвестхолдинг" залишок боргу, суд першої інстанції заяву ліквідатора залишив без задоволення, оскільки, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає право господарського суду здійснювати будь - яке стягнення зі сторони оспорюваного правочину; зазначене також не вважається можливим в силу особливостей провадження у справі про банкрутство, провадження у яких суто відрізняється від позовного.

Господарський суд зазначив, що ліквідатор не позбавлений права звернутись до господарського суду Донецької області, в порядку ст. 120 ГПК України із заявою про видачу дублікату наказу у справі № 5006/11/138/2012, яким стягнуто на користь ПАТ "Інвестхолдинг" з ПАТ "Донецький металургійний завод" заборгованість в розмірі 2 177 803,04 грн. та судовий збір в сумі 43 556,06 грн.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції від 27.01.2014, уповноважена особа акціонерів ПАТ "Інвестхолдинг" ОСОБА_4 та ПАТ "Донецький металургійний завод" звернулись із апеляційними скаргами до Донецького апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, керуючись ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 605 ЦК України, погодився із висновками суду першої інстанції про визнання недійсним правочину боржника, вчиненого після порушення справи про банкрутство - мирової угоди б/н від 17.04.2013, укладеної між ПАТ "Донецький металургійний завод" та ПАТ "Інвестхолдинг", в межах виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 5006/11/138/2012.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням господарського суду Донецької області у справі № 5006/11/138/2012 від 06.12.2012, частково скасованим постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2013, стягнуто на користь ПАТ "Інвестхолдинг" з ПАТ "Донецький металургійний завод" заборгованість в розмірі 2 177 803,04 грн. та судовий збір в сумі 43 556,06 грн.

На виконання вказаного рішення судом було видано наказ, який пред'явлено до виконання до ВДВС Ленінського райуправління юстиції у м. Донецьку.

ВДВС Ленінського райуправління юстиції у м. Донецьку відкрив виконавче провадження № 3743561 за вказаним судовим наказом, яке було закрите з поверненням виконавчого документа стягувачеві постановою від 24.05.2013. Таке закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа на адресу ПАТ "Інвестхолдинг" відбулося на підставі заяви керівника боржника ОСОБА_4 вих. № 146 від 19.04.2013 про закриття провадження та повернення судового наказу. В зазначеній заяві ОСОБА_4 посилався на досягнення домовленості щодо порядку погашення заборгованості за вказаними судовими рішеннями та судовим наказом, а також підписанням відповідної угоди.

Також колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що в матеріалах справи № 5006/11/138/2012 міститься укладена між ПАТ "Донецький металургійний завод" та ПАТ "Інвестхолдинг" в особі ОСОБА_4 мирова угода б/н від 17.04.2013.

Згідно умов вказаної мирової угоди ПАТ "Донецький металургійний завод" зобов'язується перерахувати на користь ПАТ "Інвестхолдинг" стягнутий судовий збір в сумі 43 556,06 грн. та лише частину стягнутих грошових коштів, а саме 871 121,22 грн. Від отримання іншої частини вже стягнутих коштів з ПАТ "Донецький металургійний завод" в сумі 1 306 681,82 грн. ПАТ "Інвестхолдинг", в особі ОСОБА_4 за вказаною мировою угодою відмовилося шляхом прощення боргу в цій частині.

ПАТ "Донецький металургійний завод" на виконання умов мирової угоди дійсно сплатило на користь ПАТ "Інвестхолдинг" стягнутий судовий збір в сумі 43 556,06 грн. та частину стягнутих грошових коштів в сумі 871 121,22 грн., що підтверджується копією банківського платіжного доручення ПАТ "ДМЗ" № 908 від 19.04.2013 та банківськими виписками ПАТ "Інвестхолдинг".

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Неможливим буде припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що сума кредиторських вимог затверджених судом у справі про банкрутство склала 2 944 028,54 грн. станом на момент укладання мирової угоди 17.04.2013 року, тобто в разі повного погашення ПАТ "ДМЗ" суми боргу з урахуванням 1 306 681,82 грн. - ці кошти могли б бути направлені на погашення пред'явлених вимог, що вплинуло на подальше введення процедури банкрутства, та сприяло б відновленню платоспроможності боржника.

Суд другої інстанції дійшов висновку, що прощення колишнім керівником ПАТ "Інвестхолдінг" боргу в сумі 1 306 681,82 грн. позбавляє кредиторів права отримати суму 1 306 681,82 грн. для задоволення своїх вимог через процедуру банкрутства внаслідок неправомірного зменшення ліквідаційної маси банкрута через прощення дебіторської заборгованості.

Що стосується посилань заявника апеляційної скарги ОСОБА_4 на те, що мирова угода фактично не укладена, оскільки вона не затверджена судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що угода відповідає приписам статей 202 - 203 ЦК України, щодо неї діє принцип презумпції правомірності правочину, а, відтак, угода може бути предметом судового розгляду, в тому числі, за спеціальними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що відмова ПАТ "Інвестхолдинг" від здійснення виконавчого провадження та стягнення 1 306 681,82 грн., пов'язано саме з домовленістю з ПАТ "Донецький металургійний завод" про прощення 1 306 681,82 грн., що стосується саме відмови від власних грошових вимог на значну суму 1 306 681,82 грн., яка має бути направлена на погашення більшості наявних та затверджених кредиторських вимог у даній справі про банкрутство.

Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги заперечення заявника апеляційної скарги - ПАТ "Донецький металургійний завод" стосовно того, що ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає в якості підстави визнання недійсним правочину часткову відмову та часткове прощення боргу, оскільки, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ставить в залежність в якості підстав недійсності часткової чи повної відмови від вказаних майнових вимог. Мова йде саме про факт такої відмови за певними правочинами та вплив цього на склад кредиторських вимог та наявність ліквідаційної маси.

Що стосується зобов'язань ПАТ "Донецький металургійний завод" сплатити (тобто фактично стягнути) на користь ПАТ "Інвестхолдинг" залишок боргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що ст. 20 Закону про банкрутство не передбачає право суду першої інстанції здійснювати будь - яке стягнення зі сторони оспорюваного правочину; зазначене також не вважається можливим в силу особливостей справ про банкрутство, провадження у яких суто відрізняється від позовного.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ліквідатор не позбавлений права звернутися повторно до Державної виконавчої служби для стягнення суми боргу 1 306 681,82 грн., а також до господарського суду Донецької області, в порядку ст. 120 ГПК України із заявою про видачу дублікату наказу у справі № 5006/11/138/2012, яким стягнуто на користь ПАТ "Інвестхолдинг" з ПАТ "Донецький металургійний завод" заборгованість в розмірі 2 177 803,04 грн. та судовий збір в сумі 43 556,06 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 3 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI зі змінами внесеними Законом України від 02.10.2012 № 5405-VI), положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією.

Постановою господарського суду Луганської області від 27.05.2013 боржника ПАТ "Інвестхолдинг" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців - до 27.05.2014; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 41 спеціального Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.11.2013 до господарського суду надійшла заява від 06.11.2013 № 317-21/48 ліквідатора ПАТ "Інвестхолдинг" про: - визнання недійсним правочину боржника, вчиненого після порушення справи про банкрутство - мирову угоду без номеру від 17.04.2013, укладену між ПАТ "Донецький металургійний завод" та ПАТ "Інвестхолдинг", в межах виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 5006/11/138/2012; - зобов'язання ПАТ "Донецький металургійний завод" сплатити на користь ПАТ "Інвестхолдинг" залишок боргу за рішенням господарського суду Донецької області у справі № 5006/11/138/2012 в сумі 1 306 681,82 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що в матеріалах справи № 5006/11/138/2012 міститься укладена між ПАТ "Донецький металургійний завод" та ПАТ "Інвестхолдинг" в особі ОСОБА_4 мирова угода б/н від 17.04.2013, згідно умов якої ПАТ "Донецький металургійний завод" зобов'язується перерахувати на користь ПАТ "Інвестхолдинг" стягнутий судовий збір в сумі 43 556,06 грн. та лише частину стягнутих грошових коштів, а саме 871 121,22 грн. Від отримання іншої частини вже стягнутих коштів з ПАТ "Донецький металургійний завод" в сумі 1 306 681,82 грн. ПАТ "Інвестхолдинг" в особі ОСОБА_4 за вказаною мировою угодою відмовилося шляхом прощення боргу в цій частині.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ПАТ "Донецький металургійний завод" на виконання умов оспорюваної мирової угоди дійсно сплатило на користь ПАТ "Інвестхолдинг" стягнутий судовий збір в сумі 43 556,06 грн. та частину стягнутих грошових коштів в сумі 871 121,22 грн., що підтверджується копією банківського платіжного доручення ПАТ "ДМЗ" № 908 від 19.04.2013 та банківськими виписками ПАТ "Інвестхолдинг".

Дослідивши матеріали справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що мирову угоду б/н укладено 17.04.2013, тобто в процедурі розпорядження майном боржника та напередодні визнання його банкрутом.

Колегія суддів апеляційної інстанції правомірно зазначила, що сума кредиторських вимог затверджених судом у справі про банкрутство, станом на момент укладання мирової угоди 17.04.2013, склала 2 944 028,54 грн., тобто в разі повного погашення ПАТ "Донецький металургійний завод" суми боргу з урахуванням 1 306 681,82 грн. - ці кошти могли б бути направлені на погашення пред'явлених вимог, що вплинуло на подальше введення процедури банкрутства, та сприяло б відновленню платоспроможності боржника.

Суди попередніх інстанцій, в даному випадку, дійшли правильного висновку, що прощення колишнім керівником ПАТ "Інвестхолдинг" боргу в сумі 1 306 681,82 грн. позбавляє кредиторів права отримати задоволення своїх грошових вимог через процедуру банкрутства внаслідок неправомірного зменшення ліквідаційної маси банкрута через прощення дебіторської заборгованості.

Судом касаційної інстанції не приймаються до уваги заперечення заявника касаційної скарги - ПАТ "Донецький металургійний завод" стосовно того, що ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає в якості підстави визнання недійсним правочину часткову відмову та часткове прощення боргу.

Вищий господарський суд України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, про те що ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не ставить в залежність можливість визнання недійсним правочину від часткової чи повної відмови від майнових вимог. Правомірним є висновок суду другої інстанції, що в даному випадку юридичне значення має саме факт відмови від власних майнових вимог за певними правочинами та вплив цієї відмови на процедуру задоволення кредиторських вимог та склад ліквідаційної маси.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ліквідатор не позбавлений права звернутися повторно до Державної виконавчої служби для стягнення суми боргу 1 306 681,82 грн., а також до господарського суду Донецької області, в порядку ст. 120 ГПК України із заявою про видачу дублікату наказу у справі № 5006/11/138/2012, яким стягнуто на користь ПАТ "Інвестхолдинг" з ПАТ "Донецький металургійний завод" заборгованість в розмірі 2 177 803,04 грн. та судовий збір в сумі 43 556,06 грн.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи правильно застосовано норми матеріального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, в зв'язку з чим, правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, якою заяву ліквідатора ПАТ "Інвестхолдинг" задоволено частково та визнано недійсним правочин боржника, вчинений після порушення справи про банкрутство - мирову угоду без номеру від 17.04.2013 укладену між ПАТ "Донецький металургійний завод" та ПАТ "Інвестхолдинг", в межах виконання рішення господарського суду Донецької області у справі № 5006/11/138/2012, та постанови суду апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги уповноваженої особи акціонерів, власника 100% простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдінг" ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товариства "Донецький металургійний завод" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 27.01.2014 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2014 у справі № 21/48б/2011 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді М.Д. Запорощенко

В.Я. Погребняк