Рішення

від 10.06.2014 по справі 904/2601/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.14р. Справа № 904/2601/14

За позовом Прокурора Софіївського району Дніпропетровської області, смт. Софіївка, Дніпропетровська область, в інтересах держави в особі Головного управління агентства земельних ресурсів у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Софіївської селищної ради Дніпропетровської області, смт. Софіївка, Софіївський район, Дніпропетровська область

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода", смт. Софіївка, Софіївський район, Дніпропетровська область

Третя особа-1: Відділ Державного агентства земельних ресурсів у Софіївському районі Дніпропетровської області, смт. Софіївка, Софіївський район, Дніпропетровська область

Третя особа-2: Софіївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, смт. Софіївка, Софіївський район, Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішення селищної ради та повернення земельної ділянки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Прокурор: Несевря Д.С., прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська, службове посвідчення № 011405 від 24.10.2012 р.

Від позивача: Армашова І.М., довіреність № 9-4-0.6-2497/2-14 від 28.03.2014 р.

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: Омельченко Ю.А., довіреність № б/н від 31.03.2014 р.

Від третьої особи-1: не з'явився

Від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Софіївського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Державного агентства земельних ресурсів у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду з позовом до Відповідача-1: Софіївської селищної ради Дніпропетровської області та Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода", за участю Третьої особи-1: Відділу Державного агентства земельних ресурсів у Софіївському районі Дніпропетровської області та Третьої особи-2: Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому просить:

- визнати недійсним рішення 15 сесії 24 скликання Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 р. загальною площею 0,22 га "Про виділення товариству з обмеженою відповідальністю "Злагода" земельної ділянки для будівництва кафе і авто мийки на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг";

- повернути земельну ділянку, яка знаходиться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області на перехресті шляхів Апостолово-П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг загальною площею 0,22 га, кадастровий номер не визначений, нормативна грошова оцінка якої складає 696,96 грн. державі в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області.

В судових засіданнях 12.05.2014 року та 26.05.2014 року за клопотанням прокурора розгляд справи по суті позовних вимог не розпочинався, про що зазначено в протоколах судових засідань.

В судовому засіданні 10.06.2014р. прокурор підтримав позовні вимоги, надав пояснення по суті позовних вимог, просить позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані обставинами проведення прокурором Софіївського району Дніпропетровської області перевірки дотримання вимог земельного законодавства Софіївської районної державної адміністрації та Софіївської селищної ради з питань додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні земельними ділянками державної власності.

Як зазначає прокурор, в ході перевірки було встановлено, що рішенням № 380 15 сесії 24 скликання Софіївської селищної ради 26.02.2004 року товариству з обмеженою відповідальністю «Злагода» було виділено земельну ділянку для будівництва кафе і авто мийки на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ - Кривий ріг, загальною площею 0,22 га та зобов'язано ТОВ «Злагода» укласти договір оренди земельної ділянки.

Прокурор вважає, що вищевказане рішення винесено в порушення п.12 розд. 10 Перехідних положень Земельного Кодексу України, оскільки до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, яким на той час були районні державні адміністрації. В порушення вимог ст. 20 Земельного Кодексу України земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, оскільки відноситься до земель запасу - сільськогосподарські землі «пасовища». Вказане рішення суперечить вимогам чинної на той час редакції ст. 124 Земельного Кодексу України щодо передачі в оренду земельних ділянок юридичним особам зі зміною їх цільового призначення із земель запасу під будівництво за проектами відводу, якого ТОВ «Злагода» не мала.

Враховуючи наведене вище, за доводами прокурора, з огляду на порушення вимог законодавства щодо встановлення та зміни цільового призначення земель, перевищення Софіївською селищною радою повноважень щодо розпорядження землями державної власності, рішення 15 сесії 24 скликання Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 р. підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка - поверненню державі.

Також прокурор Софіївського району зазначив про те, що про дане порушення йому стало відомо лише під час виконання доручення прокуратури Дніпропетровської області від 28.03.2014р. № 05/3-3279-14 та проведення перевірки, у зв'язку з чим вважає, що строки позовної давності підлягають поновленню.

В судове засідання прокуратура м. Дніпропетровська та прокуратура Софіївського району Дніпропетровської області надали клопотання від 10.06.2014р. № 63/2-1314вих.14 та від 06.06.2014р. № 482вих-14 відповідно, про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з тим, що прокурором Софіївського району у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 42014040580000003 зареєстровано відомості про вчинення кримінального правопорушення службовими особами органів контролю, які в період з 2004 року по 2014 рік, зловживаючи службовим становищем, здійснили передачу земельної ділянки ТОВ «Злагода» без зміни цільового призначення сільськогосподарських земель за межами населеного пункту. Досудове розслідування доручено Софіївському РВ ГУ МВС України у Дніпропетровській області.

Зазначені клопотання задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи, що розглядається іншим судом .

Зупинення ж господарської справи у зв'язку з реєстрацією у Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення діючим законодавством не передбачено.

Також прокурором м. Дніпропетровська надано клопотання про зупинення розгляду справи та направленням матеріалів справи до Софіївського РВ ГУ МВС України у Дніпропетровській області.

Суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання оскільки, як зазначено вище, саме прокурором Софіївського району зареєстровано відомості про вчинення кримінального правопорушення, в матеріалах справи знаходяться лише копії документів, прокуратура не позбавлена можливості зробити копії цих документів та направити їх до Софіївського РВ ГУ МВС України у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні представник Головного управління агентства земельних ресурсів у Дніпропетровській області позовні вимоги підтримав.

Софіївська селищна рада у відзиві на позов зазначила, що рішення 15 сесії 24 скликання № 380 від 26.02.2004р. прийнято правильно і порушень у його прийнятті не вбачає, так як воно прийнято колегіально, а сам об'єкт створений для обслуговування громадян, в тому числі і громади селища. На той час? як і в теперішній час в селищній раді відсутня посада юриста, який би міг контролювати законність прийняття рішень, а усі питання виносяться на сесію і приймаються відповідні рішення. На сьогоднішній час Софіївська селищна рада не заперечує проти функціонування об'єкту на даній земельній ділянці з експлуатацією його у відповідності до чинного законодавства.

Також, Софіївська селищна рада направила до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

ТОВ «Злагода» надало відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Щодо визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004р. відповідач-2 зазначив, що дане рішення було прийнято у відповідності до вимог чинного на той час законодавства, оспорювана земельна ділянка вважалась такою, що знаходиться в межах населеного пункту, на момент прийняття оспорюваного рішення розмежування земель державної та комунальної власності проведено не було. Крім того просить застосувати строк позовної давності.

Відносно позовних вимог в частині повернення земельної ділянки відповідач-2 зазначив про те, що прокурором не визначено меж спірної земельної ділянки, Головне управління Держземагентства в Дніпропетровській області своїм наказом № ДН/1225255100:01:001/00000253 від 08.10.2013р. надало дозвіл на відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення. На зазначену земельну ділянку розроблено проект землеустрою щодо відведення її в оренду із зміною цільового призначення, який пройшов погодження у відділі Держземагентства у Софіївському районі, за користування ділянкою впродовж 2013 - 2014 р.р. вносилася орендна плата. Крім того, на спірній земельній ділянці знаходиться нежитлове приміщення, право власності на яке зареєстроване за відповідачем-2 Отже, як зазначає відповідач-2, він є добросовісним користувачем, та вилучати земельну ділянку у даному випадку немає підстав.

Треті особи -1 та -2 до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином.

12.05.2014р. у судовому засіданні розгляд справи відкладався до 26.05.2014р., 26.05.2014р. розгляд справи відкладався до 10.06.2014р.

10.06.2014р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.06.2014р. о 12:30.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 10.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2004 року на підставі Акту відбору і обстеження ділянки під будівництво від 29.04.2003 року (а.с.42) Софіївською селищною радою Софіївського району Дніпропетровської області (відповідач-1) прийнято рішення № 380 про виділення товариству з обмеженою відповідальністю Злагода» (відповідач-2) земельної ділянки загальною площею 0,22 га на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ - Кривий Ріг (а.с.18).

18.03.20010р. Софіївська селищна рада та ТОВ «Злагода» уклали тимчасовий договір оренди землі № 050, згідно умов якого спірна земельна ділянка передавалась орендарю для будівництва кафе і автомийки (кемпінгу). Договір скінчив свою дію 11.03.2011р. (п.8 Договору) (а.с.20-22).

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.02.2011 року та Витягу про державну реєстрацію прав за ТОВ «Злагода» зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю, автомийку з кафе-закусочною, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Степова, буд. 11 «р» (а.с.45,46).

17.03.2011 року Софіївська селищна рада та ТОВ «Злагода» уклали тимчасовий договір оренди землі № 059, згідно умов якого спірна земельна ділянка передавалась вже для обслуговування будівлі. Строк дії даного Договору - до 02.02.12р. (а.с. 23-25).

Станом на дату розгляду справи наказом Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області від 08.10.2013р. № ДН/1225255100:01:001/00000253 надало дозвіл ТОВ «Злагода» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною її цільового призначення за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області, орієнтований розмір якої становить 0,1907 га, із цільовим призначенням (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (а.с.47).

Відповідно до наказу, на земельну ділянку розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду зі зміною її цільового призначення, який погоджено, у тому числі, й у відділі Держжземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області - висновок від 08.04.2014 року № 37 (а.с. 49) та сектором містобудування та архітектури Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області - висновок від 12.05.2014 року № 8 (а.с.99).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-120155502014 від 19.05.2014 року, спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1225255100:01:001:0003 (а.с.85)

На виконання доручення прокуратури Дніпропетровської області від 28.03.2014 року № 05/3-3279-14 прокуратурою Софіївського району було проведено перевірку фактів щодо порушень земельного законодавства при користуванні ТОВ «Злагода» земельною ділянкою 0,22 га за адресою смт. Софіївка, вул. Степова,11-р по фактичному розташуванню комплексу.

Результати перевірки оформлені Довідкою від 15.04.2014 року (а.с.30).

Згідно цієї Довідки Головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області - державним інспектором сільського господарства в Дніпропетровській області Шаповаловим Д.В. проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода» при користування земельною ділянкою 0,22 га за адресою смт. Софіївка, вул. Степова,11-р та встановлено порушення відповідачем-2 вимог ст.ст. 12, 122, п.1 ст. 12, ст.ст. 125,126 Земельного Кодексу України.

Посилаючись на ті обставини, що рішенням Софіївської селищної ради № 380 від26.02.2004 року, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться поза межами населеного пункту, передано Т ОВ «Злагода» під будівництво кафе (тобто із зміною цільового призначення) прокурор вбачає підстави як для визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року так і, у зв'язку з цим, для повернення спірної земельної ділянки державі в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області, що і є причиною спору.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову на підставі наступного.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Захист прав на землю може, крім іншого, здійснюватися шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, угод, застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно п. 1.2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", відповідно до ст. 20 ГК України, ст.ст. 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органу державної влади який не відповідає законові і порушує права власника, в даному випадку держави, належить до способів захисту права власності.

Статтею 13 ГПК України визначає, що місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Згідно зі ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають спори, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глави 27,29,33,34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів ІІІ-V ЗК України про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів, що виникають з правовідносин, у яких державні органи реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Згідно зі ст. 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 84 ЗК України (в редакції на 01.01.2004 року), право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до п.12. Розділу X. Перехідні положення Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Прокурор, як на одну з підстав позову, посилається на те, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, отже й повноваження по розпорядженню такими землями віднесено до відповідного органу виконавчої влади, яким на той час була Софіївська районна державна адміністрація.

Однак, даний факт спростовується листом відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Софіївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 30 від 15.10.2009 року, відповідно до якого спірна земельна ділянка станом на 2009р. знаходилась у межах населеного пункту (а.с.43).

Тільки у Наказі Головного управління Держземагентства в Дніпропетровській області своїм № ДН/1225255100:01:001/00000253 від 08.10.2013 року зазначено, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту (а.с.47)

Ні Прокурор ні Позивач жодного документу в підтвердження того, що земельна ділянка на час прийняття Софіївською селищною радою рішення у 2004 році знаходилась за межами населеного пункту суду не надали, належними та допустимими доказами вищезазначені факти не спростували.

Отже, згідно матеріалів справи, на дату прийняття рішення № 380 від 26.02.2004 року Софіївська селищна рада мала повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Крім того, прокурор обґрунтовує свій позов тим, що спірним Рішенням Софіївської селищної ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення було передано під будівництво кафе, тобто фактично із зміною її цільового призначення з порушенням вимог Земельного Кодексу України.

Приписами статей 91 та 96 Земельного кодексу України передбачено обов'язок землевласника та землекористувача використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями розпоряджатися землями, які перебувають відповідно у державній та комунальній власності. Таке розпорядження вони здійснюють шляхом продажу земель, безоплатної передачі у приватну власність громадянам, надання їх в оренду чи передачі їх у постійне користування (статті 118, 122, 123 Земельного кодексу України). Реалізовуючи зазначені повноваження, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються або передаються в оренду чи постійне користування.

Зі змісту ч. 1, 3 ст. 124 Земельного Кодексу України (станом на 01.01.2004 року) вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що ні відповідач-1, ні відповідач-2 доказів наявності проекту відведення земельної ділянки зі зміною її цільового призначення суду не надали, суд прийшов до висновку, що рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року про виділення ТОВ «Злагода» земельної ділянки під будівництво кафе було прийнято без проекту відведення та з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Наслідки порушення порядку та зміни цільового призначення земель встановлює стаття 21 Земельного кодексу України.

Згідно наведеної правової норми порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення законодавства, вимоги прокурора в частині визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року заявлені правомірно.

Однак, з вимогою про визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року прокурор Софіївського району звернувся з позовом до суду з 10-тирічним пропуском позовної давності - (до спірних відносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України)).

Відповідач-2 у відзиві на позов заявив про застосування позовної давності, посилаючись, що зазначений строк минув 10 років тому, та відповідно до пункту 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію (а.с. 39).

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Поважність причин пропущення позовної давності прокурор обґрунтовує тим, що про порушення відповідачем-2 норм земельного законодавства прокурору стало відомо лише під час виконання доручення прокуратури Дніпропетровської області від 28.03.2014 року № 05/3-3279-14 та проведення перевірки фактів щодо порушень земельного законодавства при користуванні ТОВ «Злагода» земельною ділянкою 0,22 га за адресою смт. Софіївка, вул. Степова,11-р по фактичному розташуванню комплексу.

Разом з тим, суд не вбачає підстав вважати, що наведені прокурором обставини є обставинами, які підтверджують поважність причин пропущення позовної давності. До проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області у квітні 2014 року перевірки у державі були створені як відповідні органи, що здійснювали контроль за дотриманням вимог земельного законодавства при користуванні земельними ділянками, так і діяли органи прокуратури, які у відповідності з наданими їм повноваженнями не були позбавлені права виявити допущені, як вважає прокурор, порушення земельного законодавства та вжити певних заходів реагування щодо їх усунення. А прокуратура Софіївського району Дніпропетровської області входить до системи органів прокуратури, які діяли і в 2004 році, коли приймалось оскаржуване рішення.

Отже необізнаність прокуратури району протягом 10-ти років про порушення в цьому ж районі суб'єктом господарювання норм земельного законодавства не є поважною підставою для поновлення строку позовної давності.

З врахуванням викладеного, в задоволені позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року слід відмовити.

Позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки, яка знаходиться на території Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області на перехресті шляхів Апостолове - П'ятихатки та Дніпропетровськ-Кривий Ріг загальною площею 0,22 га, кадастровий номер не визначений, нормативна грошова оцінка якої складає 696,96 грн. державі в особі Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Обґрунтування прокурором позовних вимог в частині повернення земельної ділянки посиланням на недійсність рішення Софіївської селищної ради № 380 від 26.02.2004 року судом не приймається з підстав, викладених вище.

Посилання прокурора Софіївського району як на підставу для повернення земельної ділянки, на довідку від 15.04.2014р., складену Державною інспекцією сільського господарства у Дніпропетровській області судом також не може бути належним доказом у справі.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ч.1 ст. 188 Земельного Кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким, згідно Указу Президента України №459/2011 від 13.04.2011 року є Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні підрозділи.

Згідно приписів ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (ч.2 ст. 188 Земельного Кодексу України)

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.02.2013 N 132 затверджено Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (далі - Порядок).

Пунктом 1.1. Порядку встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами (далі - інспекційні органи) відповідно до статей 152 та 188 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 181 та 19 Закону України "Про охорону земель", пунктів 4, 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459, пунктів 4, 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року N 770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за N 34/20347.

Цей Порядок визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок (п.1.2).

Пунктом 5.3. Порядку визначено, що за результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (додаток до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2012 року N 424 "Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за N 1289/21601) (далі - акт перевірки).

А розділом VI Порядку встановлено порядок оформлення матеріалів за результатами здійснення планових/позапланових перевірок, яким, в тому числі, встановлено, що у разі необхідності в акті перевірки наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття, нецільове використання земельної ділянки тощо). Акт перевірки складається у двох примірниках і підписується не пізніше останнього дня проведення перевірки державними інспекторами, які проводять відповідний захід, керівником суб'єкта господарювання або уповноваженою ним особою чи фізичною особою - підприємцем або її представником.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що перевірка стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства повинна оформлятися тільки Актом перевірки.

Оформлення ж перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства довідками чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, довідка від 15.04.2014р. складена Головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області - державним інспектором сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_3 щодо перевірки дотримання ТОВ «Злагода» вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Степова, 11-р, смт. Софіївка Дніпропетровської області не може бути доказом у справі та судом не приймається.

Інших доказів в підтвердження позовних вимог прокурором суду не надано.

Тобто прокурором всупереч вимогам законодавства не доведено належними та допустимими доказами того, що відповідач-2 користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Степова, 11-р, смт. Софіївка Дніпропетровської області з порушенням вимог земельного законодавства.

Посилання відповідача-2 відносно того, що він є добросовісним користувачем на підставі укладених з відповідачем-1 тимчасових договорів оренди спірної земельної ділянки № 050 від18.03.2010 року та № 059 від 17.03.2011 року та на оплату на підставі цих договорів, орендної плати, судом також не приймаються, оскільки відповідно до частини 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Укладені ж між Позивачем та Відповідачем тимчасові договори оренди землі не містять невід'ємних частин (додатків) до договору та не відповідають законодавчо встановленим вимогам щодо документів, які посвідчують право власності чи постійного користування земельною ділянкою, або договору оренди, оскільки не є документом, щопосвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також не є договором оренди. А орендна плата за користування земельною ділянкою повинна сплачуватись саме за договором оренди, оформленим та зареєстрованим відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з положень ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, обов'язок щодо доведення наявності складу цивільного правопорушення, наявність всіх елементів якого є обов'язковою передумовою деліктної відповідальності, покладається на прокурора та позивача, чого ними зроблено не було.

Враховуючи викладене у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 38, 43, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 13.06.2014р.

Суддя Н.Г. Назаренко