Ухвала

від 03.06.2014 по справі 825/703/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/703/14 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КБГ ФУДС Ніжин» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «КБГ ФУДС Ніжин» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 06.02.2014 № 0000172200, що прийняте за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ »КБГ ФУДС Ніжин» (код за ЄДРПОУ 33965527) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю за період з 01.01.2013 по 30.11.2013, якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено акт від 22.01.2014 № 1018/22/33965527.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлення від 10.01.2014 № 3 (а.с. 25), згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, відповідно до наказу від 10.01.2014 № 4 (а.с. 24) Ніжинською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ »КБГ ФУДС Ніжин» (код за ЄДРПОУ 33965527) з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю за період з 01.01.2013 по 30.11.2013.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.01.2014 № 1018/22/33965527 (а.с. 10-15), яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого ТОВ »КБГ ФУДС Ніжин» занижено орендну плату за землю за 11 місяців 2013 року на суму 152 153, 87 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2014 № 0000172200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 228 230, 81 грн., в т.ч. за основним платежем - 152 153, 87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 76 076, 94 грн. (а.с. 8,9).

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що розмір орендної плати встановлюється виключно договором оренди, а тому без внесення відповідних змін до договору податковий орган протиправно здійснив донарахування орендної плати за земельні ділянки, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що незалежно від визначеного в даному випадку розміру орендної плати за договором, він не може бути нижчим, ніж встановлений чинним законодавством України, у зв'язку з чим відповідачем правомірно донараховано позивачу суму обов'язкового платежу з податку на землю, оскільки мінімальний розмір плати за землю чітко визначений Податковим кодексом України.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «КБГ ФУДС Ніжин» (орендар) та Ніжинською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі від 20.02.2006, що зареєстрований у Ніжинському міському відділі Чернігівської регіональної філії державного підприємства «Центр державного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.02.2006 за № 434 (а.с. 27-32).

Згідно умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості на підставі рішення ХХХ сесії IV скликання Ніжинської міської ради від 20.02.2006, яка знаходиться у м. Ніжині, вул. Носівський шлях, 33 (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2 та п. 5 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,5820 га, у тому числі 1,2047 га - під будівлями, 7,3773 га - господарчий двір. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 865 545 грн.

Договір укладено терміном на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Судом першої інстанції встановлено, що дію договору оренди землі від 20.02.2006 № 434 продовжено терміном на 49 років (додаткова угода від 23.03.2006 № 1 до договору, а.с. 34).

Також, відповідно до умов договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі на рівні ставки земельного податку, що складає 5 721, 29 грн. за один календарний місяць. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати у визначених випадках переглядається 1 раз в два роки (п. 9, п. 10, п. 13 договору).

В період, що підлягав перевірці, сторонами договору не було внесено змін щодо розміру нормативної грошової оцінки землі. Даний факт відповідачем не заперечується.

Таким чином, Ніжинська міська рада відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 20.02.2006 (а.с. 35), враховуючи план земельної ділянки (а.с. 33), передала ТОВ «КБГ ФУДС Ніжин» земельну ділянку, яка знаходиться у м. Ніжині, вул. Носівський шлях, 33, площею 8,5820 га, в користування на умовах оренди.

Крім того, ТОВ «КБГ ФУДС Ніжин» подало до Ніжинської ОДПІ звітну податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2013 рік від 19.02.2013 № 9007685789 (а.с. 36-38), в якій визначило річну суму земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника, у розмірі 258 307,98 грн. (з січня по червень 2013 року нараховувалась орендна плата в розмірі 21 525,67 грн. за місяць, з липня по грудень 2013 року нараховувалась орендна плата в розмірі 21 525,66 грн. за місяць).

Відповідно до додатку № 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» від 19.02.2013 № 9007685761 до податкової декларації нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки, яка знаходиться у м. Ніжині, вул. Носівський шлях, 33, площею 8,5820 га, згідно договору оренди землі від 20.02.2006 № 434, з коефіцієнтом індексації складає 25 830 798,20 грн. (а.с. 40).

При цьому, встановлено, що позивачем до Ніжинської ОДПІ подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2013 рік від 01.04.2013 № 9016929078 (а.с. 42-44), разом з додатком № 1 до неї «Відомості про наявність земельних ділянок» від 01.04.2013 № 9016029079 (а.с. 46), у зв'язку з технічною помилкою.

Отримання податковим органом вищевказаних податкових декларацій та додатку № 1 до них 19.02.2013 та відповідно 01.04.2013 підтверджується квитанціями про отримання в електронному вигляді (а.с. 39, 41, 45, 47).

Тобто, розмір орендної плати на 2013 рік, обчислений ТОВ «КБГ ФУДС Ніжин» складає 258 307,98 грн.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У відповідності до п. 288.4 ст. 288 Податкового Кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу, відповідно до п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу та для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу.

Разом з тим, згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Аналогічне положення міститься і в пункті 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, відповідно до якого розмір та умови внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Наведені норми Податкового кодексу України кореспондують положенням Закону України «Про оренду землі», відповідно до статті 15 якого, істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру. При цьому, згідно зі статтею 21 вказаного Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що розмір орендної плати встановлюється саме в договорі оренди, який є єдиною визначеною законодавством підставою для нарахування орендної плати, а жодної іншої форми встановлення розміру орендної плати ніж договір оренди не існує.

В постанові Верховного Суду України від 01.06.2012 зазначено, що за змістом ст. 21 Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладання договору законодавству.

У зв'язку з тим, що указ Президента України від 19.08.2008 № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», яким встановлено розмір орендної плати не менше 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, має рекомендаційний характер та набрав чинності після укладання договору оренди між сторонами, зміна розміру орендної плати можлива лише за згодою сторін (постанова Верховного Суду України від 25.06.2011 у справі № б-17цс11).

Згідно з постановою Верховного Суду України від 11.06.2013 у справі № 21-443а12 договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 № 309-VІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству саме на час укладання договору, а також що законодавча зміна розміру орендної плати після укладення договору оренди не впливає автоматично на розмір орендної плати за договором між сторонами.

В свою чергу, відповідач, встановлюючи ТОВ «КБГ ФУДС Ніжин» відповідні порушення та донараховуючи орендну плату з юридичних осіб в сумі 152 153, 87 грн., зауважував на тому, що позивач здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі за договором оренди землі від 20.02.2006 № 434 в розмірах менших, ніж встановлено законом. У зв'язку зі зміною нормативно грошової оцінки землі необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла, на думку Ніжинської ОДПІ, у позивача незалежно від внесення змін до договору оренди.

З акту перевірки вбачається, що збільшення позивачу податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю є наслідком застосування податковим органом для обчислення орендної плати за договором оренди землі від 20.02.2006 № 434 грошової оцінки земельної ділянки, яка була затверджена та введена в дію з 01.01.2011 рішенням п'ятої сесії шостого скликання Ніжинської міської ради від 29.12.2010 № 6-V/2010 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Ніжина» (а.с. 48). Тобто, враховуючи те, що на момент проведення перевірки в договір не було внесено змін щодо розміру нормативної грошової оцінки, відповідачем протиправно обраховано орендну плату за землю з урахуванням грошової оцінки, яка введена в дію лише з 01.01.2011.

Також, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта не рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2013, яким зобов'язано позивача внести зміни в п. 5 договору оренди земельної ділянки, укладеного між Ніжинською міською радою та ТОВ «КБГ ФУДС Ніжин» щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки дане судове рішення набрало законної сили 11.12.2013, тоді як перевірка проводилась за період з 01.01.2013 по 30.11.2013, тобто в перевіряємий період в договір оренди землі від 20.02.2006 № 434 сторонами не було внесено змін щодо розміру нормативної грошової оцінки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2014.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.