Ухвала
від 28.05.2014 по справі 2а-2152/10/2570
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року м. Київ К/9991/71185/11

Вищий адміністративний суд України у складі:суддя Костенко М.І. - головуючий, суддіБухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуНіжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - Ніжинська ОДПІ)

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.06.2010

та ухвалуКиївськогоапеляційногоадміністративного суду від 11.10.2011

у справі № 2а-2152/10/2570

за позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційнафірма "Техно-Т" (далі - Підприємство)

доНіжинськоїОДПІ

провизнанняпротиправним та скасуванняподатковогоповідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.06.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.04.2010 № 0000272301/0 з тих мотивів, що позивачем було дотримано законодавчо встановлені умови для одержання бюджетного відшкодування з ПДВ у відповідній сумі, тоді як податковою інспекцією не доведено існування обставин, з якими закон пов'язує необґрунтованість податкової вигоди покупця.

Посилаючись на неправильність здійсненого судами тлумачення норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи, Ніжинська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у позові Підприємства. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що позивач систематично придбавав товар через підприємств-посередників у суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, що виключає право позивача на повернення ПДВ з бюджету за такими операціями.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, щооспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким Підприємству визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий, червень, липень, вересень 2009 року в загальному розмірі 101 384 грн., було прийнято Ніжинською ОДПІ за наслідками проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2009 року, що виникла за рахунок від'ємного значення попередніх звітних періодів. Результати цієї перевірки зафіксовані в акт від 09.04.2010 № 480/23-30941828, в якому зазначено про формування Підприємством даних податкового обліку за операціями з особами (товариством з обмеженою відповідальністю «Стілфорт», товариством з обмеженою відповідальністю «Чосо»), які придбавали товар у підприємств з ознаками фіктивності.

Втім судиобох попередніх інстанцій цілком об'єктивно не підтримали зазначену правову позицію податкової інспекції по справі.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведених положень Закону випливає, що за відсутності обставин, які виключають право платника на одержання податкової вигоди, від'ємне значення ПДВ, обчислене за цими правилами, підлягає поверненню платникові.

У свою чергу, правила формування податкового кредиту, викладені у пункті 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», дають підстави для висновку про те, що необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Однак у розглядуваному випадку існування відповідних обставин податковим органом не доведено.

Фактично в основу заперечень проти права позивача на відшкодування від'ємного значення ПДВ, що утворилося за операціями зі спірними контрагентами, податковою інспекцією покладено аналіз господарських правовідносин цих постачальників з іншими суб'єктами господарювання, з якими Підприємство не перебувало у безпосередніх правовідносинах.

Втім правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім контрагентом.

За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Ніжинською ОДПІ не представлено доказів недобросовісності дій з боку позивача, його наміру отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами - учасниками ланцюгових поставок.

З урахуванням викладеного суди цілком обґрунтовано задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги відтворюють правову позицію відповідача по справі; ці доводи отримали належну правову оцінку під час розгляду справи по суті попередніми судовими інстанціями, а тому підлягають відхиленню.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

За таких обставин, керуючисьстаттями 220, 220 1 ,223, 230, 231 КодексуадміністративногосудочинстваУкраїни, Вищийадміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргуНіжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області відхилити.

2. ПостановуЧернігівського окружного адміністративного суду від 14.06.2010та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011у справі № 2а-2152/10/2570залишити без змін.

Ухвала набираєзаконноїсилиз моменту проголошення, і може бути переглянутаВерховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни.

Головуючийсуддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення28.05.2014
Оприлюднено16.06.2014
Номер документу39197998
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-2152/10/2570

Ухвала від 30.04.2010

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Баргаміна Н.М.

Ухвала від 24.11.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Острович С.Е.

Ухвала від 07.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 28.05.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Костенко М.І.

Ухвала від 11.10.2011

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Федорова Г. Г.

Постанова від 14.06.2010

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Баргаміна Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні