ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
07 липня 2014 року м. Київ В/800/2718/14
Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,
перевіривши заяву Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року
у справі № 2а-2152/10/2570 (К/9991/71185/11)
за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Техно»
до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року у справі № 2а-2152/10/2570 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Техно» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якою постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року було залишено без змін.
Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У відповідності до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2014 року заявник послався на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підтвердження чого надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року у справі № 2а-4419/10/2670 (К/9991/26540), в якій по-іншому, на думку заявника, застосовано норми матеріального права.
Виконуючи положення статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити Ніжинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Чернігівського окружного адміністративного суду № 2а-2152/10/2570 за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Техно» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2014 |
Оприлюднено | 30.07.2014 |
Номер документу | 39942684 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Бившева Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні