Рішення

від 11.06.2014 по справі 7/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/323 11.06.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Підприємства «Київський експериментальний завод «Динамо» фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України

про стягнення 133 353,65 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Кучкова Ю.В. - довіреність б/н від 30.12.2013 року;

Від відповідача: Бабін О.О. - довіреність б/н від 29.08.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Київського експериментального заводу "Динамо" Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України про стягнення 133 353,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії згідно умов Договору №22-0098 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 25.08.1999 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 130 202,94 грн. - основного боргу, 2 701,22 грн. - інфляційних втрат, 449,49 грн. - 3% річних, 1 333,54 грн. - витрат із сплати державного мита, 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 18.05.2009 року було порушено провадження по справі, призначено її розгляд на 15.06.2009 року.

Ухвалою від 15.06.2009 року зупинено провадження у справі № 7/323 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж" до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою суду від 24.03.2014 року поновлено провадження у справ № 7/323 та призначено її розгляд на 29.04.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Якименко М.М. у відпустці, справу передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Митрохіна А.В.) від 29.04.2014 року справу прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 14.05.2014 року.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 05.05.2014 р. у зв'язку з поверненням судді Якименка М.М. з відпустки, справу передано судді Якименку М.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Якименко М.М.) від 05.05.2014 року справу прийнято до провадження.

В судовому засіданні 14.05.2014 року оголошено перерву до 28.05.2014 року.

В судовому засіданні 28.05.2014 року оголошено перерву до 11.06.2014 року.

11.06.2014 року представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про зміну найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Судом встановлено, що зміна найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин суд вважав за необхідне замінити позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2014 року позовні вимоги підтримав в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, зазначив що основний борг сплачено відповідачем.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.06.2014 року позовні вимоги визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 11.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.08.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту - позивач, енергопостачальна організація) та Київським експериментальним заводом «Динамо» Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України (перейменовано в Підприємство «Київський експериментальний завод «Динамо» фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України; далі по тексту - відповідач, абонент) укладено Договір №22-0098 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. Договору).

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1. Договору абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку, розрахунковим способом.

Згідно з п. 5 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію» (далі по тексту - Додаток № 4) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 130 202,94 грн.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії облікових карток (табуляграм) за спірний період (копії табуляграм містяться в матеріалах справи), за спожиту теплову енергію за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року.

В судовому засіданні 11.06.2014 року представник позивача зазначив про сплату відповідачем основного боргу в розмірі 130 202,94 грн., на підтвердження чого позивач надав довідку про надходження коштів від відповідача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку що частину основний борг в розмірі 130 202,94 грн. було сплачено відповідачем, а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 130 202,94 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутню предмету спору.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 701,22 грн. - інфляційних втрат, 449,49 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2 701,22 грн. - інфляційних втрат, 449,49 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 130 202 (сто тридцять тисяч двісті дві) грн. 94 коп.

3. Стягнути з Підприємства «Київський експериментальний завод «Динамо» фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України (04073, м. Київ, МОСКОВСЬКИЙ ПРОСПЕКТ, будинок 16, код ЄДРПОУ 21477746) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 2 701 (дві тисячі сімсот одну) грн. 22 коп. - інфляційних втрат, 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 49 коп. - 3% річних, 1 333 (одну тисячу триста тридцять три) грн. 54 коп. - витрат із сплати державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 11.06.2014 року.