Ухвала

від 13.11.2014 по справі 7/323-2007

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 9104/36912/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Клюби В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Закарпатської області від 25 січня 2012 року в справі за позовом Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 123 542,86 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція в грудні 2007 року звернулася з позовом в суд до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) та з уточненням позовних вимог просила стягнути податковий борг в сумі 14 896,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідач не сплачував податки (обов'язкові платежі) до бюджету у зв'язку з чим в нього виник податковий борг.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 25 січня 2012 року в справі №7/323-2007 адміністративний позов задоволено та стягнено з відповідача 14 896,82 грн. податкової заборгованості.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ФОП ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Закарпатської області від 25 січня 2012 року в справі №7/323-2007 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційні вимоги обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до пп. 1,2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Як стверджується матеріалами справи станом на день подання адміністративного позову за ФОП ОСОБА_1 рахувалась заборгованість в сумі 123 542,86 грн., яка в подальшому збільшилась до 131 064,96 грн.

Вказана заборгованість визначена податковими повідомленнями-рішеннями, які позивач оскаржив до господарського суду Закарпатської області.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 19.06.2007 року у справі №7/154-2007, яка залишена в силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2009р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.11.2011р. - було відмовлено у задоволенні позову повністю.

Таким чином, вищезгадані суми є узгодженими податковими зобов'язаннями.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розгорнутого розрахунку податкового боргу по ФОП ОСОБА_1 станом на 17.01.2012 року та розгорнутих витягах з облікових карток платника податку відповідача станом на 17.01.2012 року по платежу «по збору за забруднення навколишнього природного середовища», «по єдиному податку з фізичних осіб» та «по податку з доходів фізичних осіб» залишок заборгованості відповідача до бюджету по податках і зборах (обов'язкових платежах) складає загальну суму 14 896,82 грн.

Залишок заборгованості утворився внаслідок добровільного погашення ФОП ОСОБА_1 основної суми заборгованості, яка існувала на день подання адміністративного позову.

Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому застосуванню підлягають положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181).

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181, податковим боргом (недоїмкою), вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.5.2.5 п. 5.2 Закону № 2181 з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

При цьому є важливим встановлення моменту, з якого сума заборгованості є узгодженою. Згідно з ст. 5 Закону № 2181 день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Як вже зазначалось вище, рішення податкового органу, якими визначені податкові зобов'язання в судовому порядку оскаржені, однак не скасовані, а тому податкові зобов'язання є узгодженими з 09.12.2009 року, тобто з дати проголошення ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п.15.1.1. ст. 15 Закону № 2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 15.2.1 ст. 15 Закону № 2181 у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

З огляду на наведене апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому в задоволенні таких необхідно відмовити.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Закарпатської області від 25 січня 2012 року в справі №7/323-2007- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

В.В. Клюба