Ухвала

від 11.06.2014 по справі 916/918/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про призначення судової експертизи

та зупинення апеляційного провадження

"11" червня 2014 р.Справа № 916/918/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.

секретар судового засідання Оксенюк О.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Директор ПП "Ремстрой-Ф" Фомичев Ю.М.

від відповідача - Ковальчук Р.М., за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськзелентрест"

на рішення господарського суду Одеської області від 17 березня 2014 року

у справі №916/918/13

за позовом Приватного підприємства "Ремстрой-Ф"

до Комунального підприємства "Міськзелентрест"

про стягнення 57194 грн.

встановив:

05.04.2013 р. Приватне підприємство "Ремстрой-Ф" (далі - ПП "Ремстрой-Ф") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Міськзелентрест" (далі - КП "Міськзелентрест") про стягнення збитків та моральної шкоди в загальному розмірі 254069 грн.

Позов мотивований тим, що позивачем на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 826 від 24.11.2005 р. та дозволів № 6034, № 6035, № 6036, № 6037, № 6038 та № 6014 здійснено розміщення рекламних конструкцій, які належать ПП "Ремстрой-Ф" на праві власності, в м. Одесі за адресами: вул. Торгова ріг вул. Щепкіна; вул. Колонтаївська ріг вул. Старопортофранківська; вул. Пастера ріг ул. Торгова; вул. Торгова ріг провулок Баранова; вул. Старопортофраківська ріг вул. Градоначальницька.

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2008 р. та від 08.05.2008 р. було заборонено здійснювати демонтаж вищеназваних рекламних конструкцій.

04.07.2008 р. позивач направив копії вищезазначених судових ухвал відповідачеві.

23.05.2010 р. позивачем був виявлений факт пропажі, належних йому, чотирьох рекламних конструкцій, зокрема, трьох конструкції типу "Білл борд" розміром 3x6 і одної конструкції типу "Бек лайт" розміром 3x4, розташованих на перехресті вулиць вул. Колонтаївська ріг вул. Старопортофранківська; вул. Пастера ріг вул. Торгова; вул. Торгова ріг вул. Щепкіна; вул. Торгова ріг провулок Баранова.

28.05.2010 р. позивач на господарському дворі відповідача, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Варненська 27-а виявив факт, що останній неправомірно здійснив демонтаж та знищив рекламні конструкції, що належать позивачеві, а саме, дві конструкції типу "Білл борд" розміром 3x6 та одну конструкцію типу "Бек лайт" розміром 3x4.

07.06.2010 р. відповідач повернув позивачеві одну цілу демонтовану конструкцію, про що був складений протокол її добровільної видачі.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем йому була заподіяна матеріальна шкода в розмірі 57194 грн., а саме виготовлення двох конструкцій розміром 3x6 вартістю по 14257 грн. кожна та однієї конструкції розміром 3x4 вартістю 15000 грн., а також монтаж чотирьох конструкцій вартістю по 3420 грн. кожна.

Крім того, неправомірними діями відповідача позивачеві заподіяні збитки у вигляді не одержаного прибутку за розміщення реклами в сумі 131250 грн. та моральна шкода в сумі 65625 грн., а всього відповідач повинний сплатити позивачеві 254069 грн. матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.06.2013 р. у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано доказів заподіяння йому збитків в заявленій сумі, а також не доведено факту заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій відповідача, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини), у зв'язку з чим підстави для задоволення позову - відсутні.

Не погодившись із даним рішення, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду в якій просив рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р. рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2013 року у справі № 916/918/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП "Ремстрой-Ф" - без задоволення.

Дану постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р. та рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2013 р. було оскаржено ПП "Ремстрой-Ф" до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2013 р. касаційну скаргу ПП "Ремстрой-Ф" задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р. та рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2013 р. у справі №916/918/13 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 57194,00 грн. вартості пошкодженого та знищеного майна скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 р. залишено без змін.

За результатами нового розгляду даної справи, було прийнято рішенням господарського суду Одеської області від 17.03.2014 р. (суддя Панченко О.Л.), яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" на користь ПП "РЕМСТРОЙ-Ф" збитки у розмірі 35250 грн. та судовий збір у розмірі 705 (сімсот п'ять) грн. В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що згідно з приписом від 13.03.2008р. № 01-06-269 Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради, отриманим ПП "РЕМСТРОЙ-Ф", позивач був зобов'язаний знести всі вищевказані рекламні конструкції в строк до 30.04.2008р., а у разі невиконання цих вимог ці конструкції підлягали демонтажу в примусовому порядку. Таким чином, всі конструкції підлягали демонтажу, однак три рекламні конструкції були відповідачем знищені, у зв'язку з чим позивачу було завдано збитки. Розмір збитків відповідно до журналів проводок бухгалтерського обліку складає 35250 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме у сумі 35250 грн.

Не погоджуючись із даним рішення до Одеського апеляційного господарського суду звернулось КП "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 17.03.2014 р. по справі №916/918/13 та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до п.22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», яке затверджене Наказом міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000, об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій). Відповідно до п. 23 даного Положення нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс) і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Тому, на думку скаржника, металоконструкції, які знаходились на балансі позивача повинні амортизуватись відповідно норм Положення, в залежності від методу проведеної амортизації основних засобів та інших необоротних активів. Таким чином, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що балансова вартість металоконструкцій в 2010 році не може відповідати початковій вартості, яка була зазначена в 2005 році та відображена в бухгалтерському обліку. Розмір збитків не може визначатися лише на підставі журналу проводок станом на 2005 рік, тому не може бути документальним обґрунтуванням матеріальної шкоди. Так, апелянт вважає, що для доказування та обґрунтування розміру збитків в даному випадку суду потрібно було визначити розмір збитків за висновком експерта з урахуванням всіх обставин справи або встановити балансову вартість на момент вибуття майна з власності позивач, з урахуванням амортизації за весь період використання основних засобів.

17.04.2014 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ПП "Ремстрой-Ф" в якому позивач зазначає, що суд виніс законне та обґрунтоване рішення, а апелянт не довів жодного порушення норм матеріального або процесуального права та просить залишити рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

10.06.2014 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли пояснення щодо можливості проведення експертизи від ПП "Ремстрой-Ф" в яких позивач посилаючись на положення ст. 22 ЦК України, 224, ч.1 ст. 225, ч.7 225 ГК України зазначає, що докази надані ПП "Ремстрой-Ф" на підтвердження понесених ПП "Ремстрой-Ф" витрат на придбання незаконно знищеного відповідачем майна підприємства відповідають положенням чинного законодавства України та достатні для встановлення розміру збитків завданих позивачу відповідно приписам Вищого господарського суду України від 02.10.2013 р. Окрім того, позивач зазначає, що експертиза повинна бути проведена за рахунок зацікавленої сторони та вказує, що з 2010 року по цей час ПП "Ремстрой-Ф" не веде комерційну діяльність та не має коштів на сплату експертизи.

Також, позивач зазначає, що він не може визначити яку саме експертизу повинно бути призначено з цього приводу, мабуть це повинна бути судово-будівельна експертиза. При цьому, ПП "Ремстрой-Ф" зазначає, що у нього виникає питання чи вистачить даних експерту для проведення дослідження та сказує, що ПП "Ремстрой-Ф" робило розрахунок надійності рекламних конструкцій та може надати до справи ці документи, але виникає питання, якщо суд прийняв до уваги договір ПП "Ремстрой-Ф" та ескізи знищених конструкцій і прийме розрахунки надійності, документи на підставі яких буде зроблена експертиза, то з якого приводу суду не вистачає бухгалтерсько-облікових документів ПП "Ремстрой-Ф" для визначення витрат на вартість знищеного майна.

Далі, посилюючись на ч.3 ст. 225 ГК України, позивач зазначає, що за законом належить задати експерту наступне питання: яку вартість складали дві стаціонарні металеві конструкції типу «Біг борд» з розміром щита 3х6 метрів та одна стаціонарна металева конструкція типу «Бєк лайт» з розміром щита 3х4 станом на квітень 2013 р., на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків та зазначає, що за дорученням суду ПП "Ремстрой-Ф" з'ясувала як незалежні експерти можуть провести таку експертизу, це Судова незалежна експертиза України та ОСОБА_3.

10.06.2014 р. До Одеського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення від КП "Міськзелентрест" в яких відповідач просить провести товарознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступні питання: яка вартість металоконструкцій на момент вибуття їх із власності балансоутримувача станом на 23.05.2010 р., з урахуванням строку використання, без вартості залізобетонної подушки та витрат на встановлення та перевезення та просить доручити проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Згідно із ч.3 ст.4-3 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим ЗУ „Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст.1 Закону України „Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із п.п.1.2, 1.2.2, 5.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 основними видами (підвидами) експертизи є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна (оціночно-будівельна); земельно-технічна (оціночно-земельна); пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна. Основними завданнями будівельно-технічної експертизи, у тому числі з визначення вартості нерухомого майна та майнових прав на нього, є визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення та перевірка обсягів та вартості виконаних будівельних робіт і складеної звітної документації проектно-кошторисній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості розподілу об'єктів нерухомого майна, розробка варіантів розподілу; визначення різних видів вартості будівель, споруд, їх частин, а також іншого нерухомого майна; визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що вирішення цього спору не можливе без вирішенні питань залишкової вартість демонтованих (знищених) металоконструкцій, що належали ПП "Ремстрой-Ф" станом на травень 2010 р. та станом на 05.04.2013 р. з урахуванням строку їх використання з грудня 2005 р.

Таким чином, судова колегія вважає за необхідне призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу з дорученням її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз за зоною регіонального обслуговування згідно з п.1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 з покладенням витрат з проведення експертизи до розгляду судом спору по суті на Комунальне підприємство "Міськзелентрест" на підставі клопотання останнього №1741 від 10.06.2014 р. в якому він просив провести експертизу.

Згідно з п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах 10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і простих за характером досліджень; 30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень; 60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень; понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із дуже великою кількістю об'єктів або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому строк виконання не повинен перевищувати 90 календарних днів. Якщо експертиза є особливо складною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п'ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки, більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не повинно перевищувати відповідно п'яти та десяти робочих днів; при складних та особливо складних дослідженнях - відповідно п'ятнадцяти та двадцяти робочих днів. Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку). Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день. У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, усунення недоліків, допущених органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Приймаючи до уваги, що проведення експертизи може зайняти тривалий час, а для розгляду апеляційної скарги законом встановлений двомісячний строк, апеляційний суд відповідно до п.2 ч.2 ст.79 ГПК України вважає необхідним зупинити провадження по справі №916/918/13 до отримання висновку експертизи.

Керуючись ст. ст. 41, п. 1 ч.2 ст. 79, 86, 99 ГПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

1. Призначити у справі №916/918/13 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (м.Одеса, вул.Ланжеронівська, 21).

2. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову будівельно-технічну експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384, 385 КК України.

3. На вирішення судової будівельно-технічну експертизу поставити наступне питання:

- Яка залишкова вартість демонтованих (знищених) металоконструкцій, що належали Приватному підприємству "Ремстрой-Ф" станом на травень 2010 р. та станом на 05.04.2013 р. з урахуванням строку їх використання з грудня 2005 р.

4. Зобов'язати позивача та відповідача на вимогу експерта надати всі необхідні наявні документи для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

5. Витрати з проведення експертизи до розгляду судом спору по суті покласти на Комунальне підприємство "Міськзелентрест" (ЄДРПОУ 31185820, 65070, м. Одеса, вул. Варненська, 27-а).

6. Після розгляду спору по суті, витрати по проведенню експертизи будуть розподілені відповідно з вимогами ст. 49 ГПК України.

7. Зобов'язати експертну установу - Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслати копії експертного висновку сторонам.

8. Копію ухвали про призначення у справі №916/918/13 судової будівельно-технічної експертизи направити сторонам та Одеському НДІСЕ.

9. Матеріали справи №916/918/13 направити до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз в розпорядження експертів.

10. Апеляційне провадження у справі №916/918/13 зупинити до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи та повернення матеріалів справи №916/918/13 до Одеського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Воронюк О.Л.

Суддя Лашин В.В.