Рішення

від 13.06.2014 по справі 916/647/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2014 р.Справа № 916/647/14 Господарський суд Одеської області у складі судді

головуючого судді Лічмана Л.В.,

суддів: Д'яченко Т.Г. та Панченко О.Л.,

секретар судового засідання Белих К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Соколовська А.В.,

від відповідача Ковальчук Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „ФЛОРА-ЮГ" до Комунального підприємства „МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" про стягнення 264973,08 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2014 р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства „ФЛОРА-ЮГ", порушено провадження у справі № 916/647/14, призначено її до розгляду в засіданні суду на 17.03.2014 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 17.03.2014 р. оголошено перерву до 07.04.2014 р.

У зв'язку з відпусткою за сімейними обставинами судді господарського суду Одеської області Лічмана Л.В. судове засідання 07.04.2014 р. не відбулось.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.04.2014 р. призначено справу до розгляду в засіданні суду на 05.05.2014 р. та згідно із ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду спору до 12.05.2014 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 05.05.2014 р. оголошено перерву до 12.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2014 р. на підставі ст.4-6 ГПК України справу призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 13.05.2014 р. призначено автоматичний розподіл справи № 916/647/14, за результатами якого останню передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Лічман Л.В., судді Панченко О.Л. та Д'яченко Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2014 р. справу № 916/647/14 прийнято вищевказаною колегією до свого провадження та призначено її розгляд в засіданні суду на 11.06.2014 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 11.06.2014 р. оголошено перерву до 13.06.2014 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 13.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне підприємство „ФЛОРА-ЮГ" (далі - ПП „ФЛОРА-ЮГ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства „МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" (далі - КП „МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ") 264973,08 грн. заборгованості, з яких 200086,45 грн. - основний борг, 42619,58 грн. - інфляційні втрати, 22267,05 грн. - 3% річних, вказуючи на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу від 22.02.2008 р. № 25-02К/т/х та від 03.02.2009 р. № 5К/т/х.

Обґрунтовуючи позов, ПП „ФЛОРА-ЮГ" посилається на положення ст.193 ГК України, ст.ст.256,267,259,525,526,530,549,611,625,655,692,712 ЦК України, п.п.3.3,4.3,4.4.1 постанови Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 р. № 10, умови названих вище правочинів, докази їх фактичного виконання, акти звірки взаємних розрахунків, які, на думку ПП „ФЛОРА-ЮГ", свідчать про досягнення сторонами згоди на збільшення строків позовної давності, тощо.

В судовому засіданні 13.06.2013 р. представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості знайти додаткові докази, з яких можна встановити дату складання актів звірки взаємних розрахунків станом на 2010 р.

У задоволенні цього клопотання судом відмовлено, оскільки ПП „ФЛОРА-ЮГ" мало достатньо часу для представлення документів в обґрунтування своєї позиції, адже спір вирішується судом з лютого 2014 р.

КП „МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" письмовий відзив на позовну заяву не подало, проте 17.03.2014 р. надало заяву про застосування строків позовної давності, в якій просить відмовити у позові про стягнення 119586,45 грн. основного боргу, а також 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на цю суму.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність їх доводів фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.

22.02.2008 р. та 03.02.2009 р між ПП „ФЛОРА-ЮГ" (Продавець) та КП „МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" (Покупець) укладено договори купівлі-продажу № 25-02К/т/х та № 5К/т/х відповідно, якими передбачено, що в порядку та на умовах, визначених договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: квіткову продукцію та супутні товари (товар) (п.1.1 договорів). Кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до договору або у накладній (п.1.2 договорів). Товар вважається поставленим Продавцем і прийнятим Покупцем з моменту підписання сторонами накладних чи актів приймання-передачі (п.3.2 договорів). Перерахування грошових коштів на р/р Продавця здійснюється в перебігу 30 банківських днів з дня поставки за кожну окрему партію товару (п.5.2 договорів). Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р. (п.8.1 договору № 25-02К/т/х). Договір вступає в силу з моменту його підписання та припиняє свою дію після підписання відповідної двосторонньої угоди про розірвання договору (п.8.1 договору № 5К/т/х з урахуванням додаткової угоди від 05.01.2010 р.).

Покупцем, не дивлячись на настання строку виконання грошового зобов'язання, частково не оплачено вартість придбаного товару на підставі названих договорів поставки, а саме за товар, поставлений в 2008-2009 р.р., не здійснено розрахунок у сумі 119586,45 грн., а за товар, поставлений протягом 2012-2013 р.р., - у сумі 80500,00 грн.

Вказані обставини добровільно та достовірно з посиланням на видаткові накладні, часткові оплати та декілька актів звірок взаємних розрахунків визнано сторонами, а, відтак, можуть не доказуватися перед судом на підставі ч.1 ст.35 ГПК України, де закріплено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З огляду на наведене, позов у частині стягнення 80500,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу від 03.02.2009 р. № 5К/т/х підлягає задоволенню.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги прострочення Покупцем виконання грошового зобов'язання за угодою від 03.02.2009 р. № 5К/т/х, господарський суд дійшов висновку, що КП „МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" має сплатити:

- 2997,05 грн. 3% річних, з яких: 464,21 грн. нараховано на суму 36000,00 грн. за період з 20.11.2012 р. по 25.04.2013 р.; 181,64 грн. нараховано на суму 26000,00 грн. за період з 26.04.2013 р. по 19.07.2013 р; 367,64 грн. нараховано на суму 21000,00 грн. за період з 20.07.2013 р. по 17.02.2014 р.; 1097,04 грн. нараховано на суму 30000,00 грн. за період з 30.11.2012 р. по 17.02.2014 р.; 639,94 грн. нараховано на суму 17500,00 грн. за період з 30.11.2012 р. по 17.02.2014 р.; 246,58 грн. нараховано на суму 12000,00 грн. за період з 13.06.2013 р. по 17.02.2014 р.;

- 721,50 грн. інфляційних втрат, з яких: 108,00 грн. нараховано на суму 36000,00 грн. за період з грудня 2012 р. по квітень 2013 р.; 0,00 грн. нараховано на суму 26000,00 грн. за період з травня 2012 р. по липень 2013 р.; 126,00 грн. нараховано на суму 21000,00 грн. за період з серпня 2013 р. по лютий 2014 р. (фактично розмір інфляційних втрат за цей період становить 252,09 грн., проте позивач просить менше, що є його правом); 270,00 грн. нараховано на суму 30000,00 грн. за період з грудня 2013 р. по лютий 2014 р. (фактично розмір інфляційних втрат за цей період становить 451,19 грн., проте позивач просить менше, що є його правом); 157,50 грн. нараховано на суму 17500,00 грн. за період з грудня 2013 р. по лютий 2014 р. (фактично розмір інфляційних втрат за цей період становить 263,19 грн., проте позивач просить менше, що є його правом); 60,00 грн. нараховано на суму 12000,00 грн. за період з червня 2013 р. по лютий 2014 р. (фактично розмір інфляційних втрат за цей період становить 131,91 грн., проте позивач просить менше, що є його правом).

Позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором купівлі-продажу від 03.02.2009 р. № 5К/т/х, слід задовольнити частково через допущені в розрахунку заборгованості арифметичні та методологічні помилки.

Як зазначено вище, відповідач просить застосувати строки позовної давності до позовної вимоги про стягнення 119586,45 грн. заборгованості, посилаючись на акт Державної фінансової інспекції в Одеській області від 05.07.2013 р. № 06-76/11.

Згідно із приписами ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З наданих до матеріалів справи видаткових накладних та розрахунків за відвантажений товар (т.1 а.с.63-65) вбачається, що останні поставки, які входять до основного боргу в сумі 119586,45 грн. відбулись у грудні 2008 р. (за угодою від 22.02.2008 р. № 25-02К/т/х) та в лютому 2009 р. (за угодою від 03.02.2009 р. № 5К/т/х), а, отже, з урахуванням п.5.2 договорів мали бути оплачені протягом 30 банківських днів з дня поставок, тобто на початку 2009 р.

Враховуючи викладене, трирічний строк позовної давності та те, що звернення до суду відбулось у лютому 2014 р., господарський суд задовольняє обґрунтовану заяву КП „МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" про застосування строків позовної давності та на підставі ч.4 ст.267 ЦК України відмовляє у позові про стягнення 119586,45 грн. основного боргу.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Таким чином, у позові про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, позовна давність по яким сплинула, суд теж відмовляє.

Не приймаються до уваги наведені у позовній заяві твердження про те, що шляхом складання актів звірок взаємних розрахунків сторони збільшили строки позовної давності, оскільки ч.1 ст.259 ЦК України для збільшення позовної давності встановлює обов'язкове укладання у письмовій формі договору, яким акт звірки взаємних розрахунків не являється.

Що стосується доказового значення актів звірок взаємних розрахунків для переривання перебігу позовної давності згідно ст.264 ЦК України, то в цій частині потрібно відмітити, що за загальним правилом акт звірки свідчить про визнання особою свого боргу, після чого перебіг позовної давності починається заново.

Між тим, у даному випадку акти звірок взаємних розрахунків не дозволяють суду зробити висновок про переривання перебігу позовної давності, т.я. вони не містять дату складання актів, що унеможливлює конкретизацію в часі моменту визнання відповідачем боргу, яке могло статись в т.ч. після спливу позовної давності.

При цьому наявні в актах звірки дати існування боргу не є датами оформлення актів, що виявлено судом під час дослідження змісту актів звірок станом на 31.01.2010 р. та станом на 31.12.2010 р., які від імені КП „МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" підписала та скріпила печаткою головний бухгалтер ОСОБА_3, котра прийнята на роботи тільки в липні 2011 р., а тому в 2010 р. будь-які документи як посадова особа підписувати не могла. Факт підписання актів звірок станом на 31.01.2010 р. та станом на 31.12.2010 р. не в 2010 р. підтвердив шляхом надання відповідних письмових пояснень і директор ПП „ФЛОРА-ЮГ", який послався на складання актів відразу після прийняття ОСОБА_3 на роботу, проте ніяких підтверджень такому доводу не представив.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" (65070, м. Одеса, вул. Варненська,27-А, код 31185820) на користь Приватного підприємства „ФЛОРА-ЮГ" (65028, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва,1, кв.3, код 33567134) 80500/вісімдесят тисяч п'ятсот/ грн. 00 коп. основного боргу, 2997/дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім/ грн. 05 коп. 3% річних, 721/сімсот двадцять одна/грн. 50 коп. інфляційних втрат, 1684/одна тисяча шістсот вісімдесят чотири/ грн. 37 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 13.06.2014 р.

Головуючий суддя Лічман Л.В.

Судді: Д'яченко Т.Г.

Панченко О.Л.