Ухвала

від 29.05.2014 по справі 2а-9960/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9960/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаль М.І.

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Турбокавітаційні технології» на Постанову Оружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Турбокавітаційні технології» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Турбокавітаційні технологіїзвернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 31 травня 2012 року № 0002842280 та № 0002832280.

Ухвалою суду від 06 вересня 2012 року адміністративні справи № 2а-9960/12/2670 та № 2а-9968/12/2670 об'єднані для спільного розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державної податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВФ «Турбокавітаційні технології» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нанотек»за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт від 18.04.2012р. № 165/22-80/23505257.

Відповідно до акту перевірки податковим органом встановлені порушення ст. 7 п. 7.2 п. 7.3 п. 7.4 п. 7.5 пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 пп.7.2.6 пп. 7.3.1 пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 пп. 7.5.4 ст. 4 п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 42 569,33 грн. та порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 53 211,00 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Торговий дім «Нанотек», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.05.2012 року № 0002832280, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 53 211,00 грн., з якої 42 569,00 грн. основного платежу та 10 642,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0002842280 за платежем податок на прибуток в сумі 66 514,00 грн., з якої 53 211,00 грн. основного платежу та 13 303,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «НВФ «Турбокавітаційні технології» та ТОВ «Торговий дім «Нанотек» укладено договір від 13.09.2010р., згідно якого ТОВ «Торгівельний дім «Нанотек», в подальшому «Виконавець», в особі директора Балаба М.А., що діє на підставі Статуту, та ТОВ «НВФ «Турбокавітаційні технології»в подальшому «Замовник», в особі директора Галатенко C.M., який діє на підставі Статуту, виконавець приймає на себе зобов'язання встановити кронштейни з клемніком на клапани димовидалення в кількості 92шт. по об'єкту: ж/буд. в 4-му мікрорайоні ж/м «Позняки» (вул. Пчілки) в Дарницькому районі м. Києва, а Замовник оплатити виконану роботу, згідно рахунку №21 від 13.09.2010р., та Додатку №1 від 13.09.2010р. які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.2 договору від 13.09.2010р. вартість виконання робіт складає 13 200,00грн. (Тринадцять тисяч гривень, 00коп.): т.ч. ПДВ - 2 200,00грн. (дві тисячі двісті гривень 00 коп.). Вартість робіт є фіксованою, і може змінюватися тільки за взаємною згодою сторін, про що відповідно складаються відповідні Додаткові угоди.

Відповідно до наданих позивачем рахунків-фактур, акту здачі-прийняття робіт, видаткових та податкових накладних позивач отримав від ТОВ «ТД «Нанотек»виконаних робіт на загальну суму 269 216,00грн. (в т.ч. ПДВ - 44 869,33грн.).

Однак, жодних додаткових угод позивачем до суду не надано.

Сума податку на додану вартість за податковими накладними включена до податкового кредиту відповідного періоду, та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість з ПДВ за червень, липень, серпень, вересень 2010р.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «НВФ «Турбокавітаційні технології» не було включено до додатку 5 - розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень 2010 податкову накладну № 6 від 06.07.2010 р., виписану постачальником ТОВ «ТД «Нанотек» на загальну суму 13 800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2 300,00грн. Пояснень позивача щодо вказаної обставини до суду не надано. Також, на рахунок ТОВ «ТД «Нанотек» в оплату робіт були перераховані від ТОВ «НВФ «Турбокавітаційні технології» грошові кошти на загальну суму 245 216,00 грн. (в т. ч. ПДВ - 40 869,34 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що розрахунки позивача з контрагентом проведено не в повному обсязі, проте суми податкового кредиту з ПДВ задекларовані Товариством у відповідності до всієї суми, яка підлягала сплаті. (за винятком сум вищевказаної податкової накладної № 6). Роз'яснень, чому суми є різними позивачем не надано.

Крім того, в проваджені СУ ГІМ ДПС у Київській області перебуває кримінальна справа, порушена щодо невстановлених слідством осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. В ході слідства по справі встановлено, що у листопаді 2009 року в м. Українка Київської області невстановлені особи, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), не маючи наміру на здійснення статутної діяльності, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, використовували печатки, установчі документи, реквізити ряду підприємств, задіяних у протиправній схемі конвертації грошових коштів готівку та незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, шляхом використання низки підприємств з ознаками фіктивності, в тому числі ТОВ «ТД «Нанотек».

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ТОВ «НВФ «Турбокавітацій технології», (код за ЄДРПОУ 23505257) знаходиться в ланцюгу підприємств задіяних протиправній схемі спрямованій на прикриття незаконної діяльності та протягом 2010-2012 років мало фінансово-господарські відносини з підприємствами з ознаками «фіктивності», а саме з ТОВ «ТД «Нанотек» (код за ЄДРПОУ 36348990) з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, прикриття незаконної діяльності з ухиляння від сплати податкових зобов'язань.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи договір та уся первинна документація, які мають відношення до господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВФ «Турбокавітаційні технології», підписані директором контрагента.

Так, 27 жовтня 2011 року Шевченківським районним судом у м. Києві винесено Вирок згідно якого приблизно наприкінці листопада 2009 року, з невстановленою слідством адресою, за попередньою змовою, за грошову винагороду, погодився на участь у створенні підприємства ТОВ «ТД «Нанотек», для чого надав невстановленій слідством особі копію свого паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання статутних та реєстраційних документів. Невстановлена слідством особа склала документи, необхідні для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності в державних органах, з метою прикриття незаконної діяльності, тобто створення видимості законності і не викриття для правоохоронних органів осіб, і фактично її проводили на підставі підроблених документів.

Після реєстрації ТОВ «ТД «Нанотек» (код за ЄДРПОУ 36348990) звінувачюваний самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні та установчі документи підприємства та банківські документи передав невстановленій слідством особі.

За правилами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Аналізуючи висновки податкового органу щодо правомірності включення позивачем до податкового кредиту суми, на яку виписано податкові накладні контрагентам, колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до пп. 7.2.1, 7.2.6, 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг між ТОВ «НВФ «Турбокавітацій технології» та контрагентом ТОВ «ТД «Нанотек» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарським договором.

Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку валових витрат та податкового кредиту потребує встановлення всіх обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та валових витрат підприємства.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що податковим органом виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Узагальнюючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а судом першої інстанції повно встановлені обставини у справі, яким дана належна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Турбокавітаційні технології» - залишити без задоволення .

Постанову Оружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 05.06.2014 року

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.