Рішення

від 11.06.2014 по справі 924/1655/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2014 р.Справа № 924/1655/13 Господарський суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Радченя Д.І., суддів Шпака В.О., Заярнюка І.В., при секретарі судового засідання Монастирській Н.М., розглянувши матеріали справи порушеної

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад", м.Хмельницький

про стягнення 65 730грн. 71коп.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - підприємець;

ОСОБА_2 - представник підприємця за договором на представництво від 17.12.2013 року

Від відповідача: Оніщук В.П. - директор ТОВ „Каскад",

Трасковський С.Л. - представник ТОВ „Каскад" за дов. від 14.04.2014р.

У судовому засіданні 11.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ "Каскад" заборгованості за наданні, згідно договору на надання експедиторських послуг від 01.04.2012р. за №010112, послуги по перевезенню вантажу в сумі 65730,71 грн., з яких 64100,00 грн. сума основного боргу, 384,60 грн. - інфляційні нарахування та 1246,11грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2013р. порушено провадження у справі №924/1655/13.

В попередніх судових засіданнях ПП ОСОБА_1 та його повноважний представник заявлений позов підтримують мотивуючи тим, що вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві на позов, керівник та його представник в попередніх судових засіданнях позов визнають частково в сумі основного боргу 8900 грн., а в решті суми позову заперечують.

На обґрунтування поданих заперечень відповідач надав для огляду в оригіналі та залучення до матеріалів справи квитанції до прибуткових касових ордерів № 16 від 19.04.2013 року на суму 20000 грн., № 19 від 22.05.2013 року на суму 16800 грн., та № 23 від 18.06.2013 року на суму 20000 грн. відповідно до яких відповідач провів розрахунки з позивачем на загальну суму 56800 грн.

Підприємець ОСОБА_1 проти тверджень відповідача щодо часткового погашення заборгованості в сумі 56 800 грн. заперечував, оскільки кошти в сумі 56 800 грн. від відповідача не отримував, надані суду для огляду в оригіналі та залучені до справи квитанції до прибуткових касових ордерів відповідачу не передавав, а зазначені квитанції вважає сфальсифікованими та такими, що є неналежними та не допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України. Так, зазначені квитанції ним не виписувались, не скріплювались його підписом та не передавались відповідачу. Оскільки, квитанції до прибуткових касових ордерів на які відповідач посилається як на докази передачі позивачу коштів в сумі 56 800 грн.. містять відбитки печатки ФОП ОСОБА_1 та підписані невідомою особою, позивачем подано письмове клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з метою встановлення належності підпису підприємця ОСОБА_1 на відповідних квитанціях.

В зв'язку з наведеним, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.02.13р. призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області м. Хмельницький, іншою ухвалою суду від 06.02.2014 року провадження у справі зупинено відповідно до приписів п.1 частини 2 ст. 79 ГПК України.

Ухвалою суду від 14.04.2014р., відповідно до п. 1 ч. 2 ст.79 ГПК України, провадження у справі поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

Як вбачається з висновку експерта № 55П від 31.03.2014р., підписи від імені ОСОБА_1 в квитанціях до прибуткових касових ордерів від 19.04.2013р. №16, від 22.05.2013р. №19, від 18.06.2013р. №23 у графі „Головний бухгалтер" виконані не ОСОБА_1 а іншою особою.

В судовому засіданні, яке відбулося 28.05.2014р. представником відповідача надано суду заперечення по суті справи, в яких позовні вимоги відповідачем не визнаються. Крім цього заявляє заперечення щодо наданих ДПІ у м.Хмельницькому копій матеріалів зустрічної звірки, враховуючи, що зазначені матеріали не є належними та допустими доказами по справі. Щодо висновку судової почеркознавчої експертизи, то відповідач стверджує, що вона не має правового значення для вирішення даної справи, оскільки, на його думку, квитанції до прибуткових касових ордерів від 19.04.2013р. №16, від 22.05.2013р. №19, від 18.06.2013р. №23, хоча підписані не ОСОБА_1, а іншою особою, яка на його твердження є належною особою, а відбитки печатки ОСОБА_1 є підтвердженням отримання коштів позивачем.

Розгляд справи відкладався з різних причин.

В судовому засіданні яке відбулося 2 червня 2014р. представником відповідача надано суду додаткові заперечення по суті справи, в яких позовні вимоги відповідачем не визнаються. Також надано суду клопотання в якому просить суд призначити по справі технічну експертизу реквізитів документів, та почеркознавчу експертизу щодо окремих реквізитів, положень угоди № 010112.

Суд, розглянувши дане клопотання, вважає за необхідне у його задоволенні відмовити, оскільки відповідачем не доведено яким чином вплине призначення експертизи на вирішення справи по суті.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з посиланням на доводи, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Суд, оцінивши подані позивачем по справі документи, вважає їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Позивач - підприємець ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія НОМЕР_4 зареєстрований як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1.

1 квітня 2012 року між позивачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) та відповідачем - ТОВ "Каскад" (експедитор) укладено угоду на надання експедиторських послуг за №0101112, у відповідності до умов якого перевізник зобов'язався перевести вантаж, вказаний у накладній та ввірений йому експедитором, а експедитор в свою чергу - сплатити перевезення з коштів, отриманих від замовника.

Вимоги по перевезенню зазначаються у разовій заявці, яку Експедитор надає Перевізнику після узгодження на кожне перевезення окремо. Заявка-замовлення є невід'ємною частиною договору (п.2.3 договору).

Згідно п.2.6, 2.7 договору, перевізник здійснює перевезення на підставі узгодженої не менш ніж за 1 добу до завантаження заявки. Перевізник починає виконувати свої обов'язки після отримання від експедитора та підтвердження йому по факсу заявки.

У відповідності до умов укладеного договору 15 травня 2012 року між сторонами по справі узгоджено договір-заявку за №1705 про надання транспортно-експедиційних послуг, у відповідності до якої позивач зобов'язався перевести вантаж автомобільним транспортом, державний НОМЕР_5, причіп НОМЕР_6, за маршрутом: м. Ліпецьк (Росія) - м. Київ (Україна). Місце завантаження згідно даної заявки є м.Ліпецьк, а місцем розвантаження - м.Київ, з датою завантаження 17.05.2012р. Вартість послуг обумовлена - 8 000 грн., необхідними документами мають бути оригінали документів: рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН, договір.

Свої зобов'язання Позивач виконав належним чином у повному обсязі, вантаж (холодильники-морозильники побутові "Індезіт") з місця відправки м.Ліпецьк філіал ТОВ „Ірдезіт РУС" (склад термінал ж/д ст.Казинка), за датою відправки 18.05.2012р., належним чином доставлено одержувачу - м.Київ ТОВ „Індезіт Україна", що підтверджується CMR №248775 з відмітками митних органів (вантаж надійшов на Київську регіональну митницю 22.05.2012р.).

23.05.2012 року позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок №156 на суму 8 000,00 грн. та складений акт надання послуг №156 від 23.05.2012 року на вказану суму.

Свої зобов'язання щодо оплати даного замовлення відповідач виконав частково, сплативши 28.03.2013 року суму в розмірі 3700грн., підтвердженням чого є квитанція до прибуткового касового ордеру №2 від 23.04.2014р.

22 травня 2012 року між сторонами по справі узгоджено договір-заявку за №2205 про надання транспортно-експедиційних послуг, у відповідності до якої позивач зобов'язався перевести вантаж автомобільним транспортом, державний НОМЕР_3, причіп НОМЕР_7, за маршрутом: м. Ліпецьк (Росія) - м. Київ (Україна). Місце завантаження згідно даної заявки є м.Ліпецьк, а місцем розвантаження - м.Київ, з датою завантаження 22-23.05.2012р. Вартість послуг обумовлена - 8 000 грн., необхідними документами при цьому мають бути оригінали документів, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН, договір.

Свої зобов'язання Позивач виконав належним чином у повному обсязі, вантаж (холодильники-морозильники побутові „Індезіт") з місця відправки м.Ліпецьк філіал ТОВ „Ірдезіт РУС" (склад термінал ж/д ст.Казинка), за датою відправки 24.05.2012р., належним чином доставлено одержувачу - м.Київ ТОВ „Індезіт Україна", що підтверджується CMR №248783 з відмітками митних органів (вантаж надійшов на Київську регіональну митницю 28.05.2012р.).

29.05.2012 року позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок №161 на суму 8 000,00 грн. та складений акт надання послуг №161 від 29.05.2012 року на вказану суму.

Свої зобов'язання щодо оплати даного замовлення відповідач не виконав.

В подальшому між сторонами узгоджено договір-заявку за №б/н про надання транспортно-експедиційних послуг, у відповідності до якої позивач зобов'язався перевести вантаж автомобільним транспортом, державний НОМЕР_2, причіп НОМЕР_6, за маршрутом: м. Житомир (Україна) - м.Москва (Росія). Місце завантаження згідно даної заявки є м.Житомир, а місцем розвантаження - м.Москва, з датою завантаження 29.05.2012р.

Вартість послуг обумовлена - 13500 грн., необхідними документами при цьому мають бути оригінали документів, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН, договір.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином у повному обсязі, вантаж (драбина із сплаву алюмінію) з місця відправки м.Житомир, за датою завантаження 28.05.2012р., належним чином доставлено одержувачу - м.Москва (Одінцовський р-н) ТОВ „КАРО", що підтверджується CMR №248799 з відмітками митних органів (вантаж надійшов на Московську обласну митницю 31.05.2012р.).

01.06.2012 року позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок №171 на суму 13500,00 грн. та складений акт надання послуг №171 від 01.06.2012 року на вказану суму.

Свої зобов'язання щодо оплати даного замовлення відповідач не виконав.

Між сторонами узгоджено договір-заявку за №б/н про надання транспортно-експедиційних послуг, у відповідності до якої позивач зобов'язався перевезти вантаж автомобільним транспортом, державний № НОМЕР_2, причіп НОМЕР_6, за маршрутом: м. Ліпецьк (Росія) - м. Київ (Україна). Місце завантаження згідно даної заявки є м.Ліпецьк, а місцем розвантаження - м.Київ, з датою завантаження 05.06.2012р. та розвантаження - 08.06.2012р. Вартість послуг обумовлена - 8 000 грн., необхідними документами при цьому мають бути оригінали документів, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН, договір.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином у повному обсязі, вантаж (холодильники-морозильники побутові та пральні машини побутові „Індезіт") з місця відправки м.Ліпецьк філіал ТОВ „Ірдезіт РУС" (склад термінал ж/д ст.Казинка), за датою відправки 04.06.2012р., належним чином доставлено одержувачу - м.Київ ТОВ „Індезіт Україна", що підтверджується CMR №248745 з відмітками митних органів (вантаж надійшов на Київську регіональну митницю 07.06.2012р.).

08 червня 2012 року позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок №179 на суму 8 000,00 грн. та складений акт надання послуг № 179 від 08.06.2012 року на вказану суму.

Свої зобов'язання щодо оплати даного замовлення відповідач не виконав.

В подальшому між сторонами узгоджено договір-заявку за № б/н про надання транспортно-експедиційних послуг, у відповідності до якої позивач зобов'язався перевести вантаж автомобільним транспортом, державний № НОМЕР_3, причіп НОМЕР_7, за маршрутом: м. Ліпецьк (Росія) - м. Київ (Україна). Місце завантаження згідно даної заявки є м.Ліпецьк, а місцем розвантаження - м.Київ, з датою завантаження 10.06.2012р. та розвантаження - 14.06.2012р. Вартість послуг обумовлена - 8 000 грн., необхідними документами при цьому мають бути оригінали документів, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН, договір.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином у повному обсязі, вантаж (холодильники-морозильники побутові та пральні машини побутові „Індезіт") з місця відправки м.Ліпецьк філіал ТОВ „Індезіт РУС" (склад термінал ж/д ст.Казинка), за датою відправки 04.06.2012р., належним чином доставлено одержувачу - м.Київ ТОВ „Індезіт Україна", що підтверджується CMR №248506 з відмітками митних органів (вантаж надійшов на Київську регіональну митницю 12.06.2012р.).

14 червня 2012 року позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок №186 на суму 8 000,00 грн. та складений акт надання послуг №186 від 14.06.2012 року на вказану суму.

Свої зобов'язання щодо оплати даного замовлення відповідач не виконав.

Пізніше між сторонами узгоджено договір-заявку за №б/н про надання транспортно-експедиційних послуг, у відповідності до якої позивач зобов'язався перевести вантаж автомобільним транспортом, державний НОМЕР_2, причіп НОМЕР_6, за маршрутом: м. Житомир (Україна) - м.Москва (Росія). Місце завантаження згідно даної заявки є м.Житомир, а місцем розвантаження - м.Москва, з датою завантаження 13.06.2012р. та розвантаження - 16.06.2012р. Вартість послуг обумовлена - 14000грн., необхідними документами при цьому мають бути оригінали документів, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН, договір.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином у повному обсязі, вантаж (прасувальні дошки та сушка для білизни) з місця відправки м.Житомир, за датою завантаження 14.06.2012р., належним чином доставлено одержувачу - м.Москва, ТОВ "КАРО", що підтверджується CMR №248516 з відмітками митних органів (вантаж надійшов на Московську обласну митницю 14.06.2012р.).

16.06.2012 року позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок №188 на суму 14000грн. та складений акт надання послуг №188 від 16.06.2012 року на вказану суму.

Свої зобов'язання щодо оплати даного замовлення відповідач не виконав.

В подальшому між сторонами узгоджено договір-заявку за № б/н про надання транспортно-експедиційних послуг, у відповідності до якої позивач зобов'язався перевести вантаж автомобільним транспортом, державний НОМЕР_3, причіп НОМЕР_7, за маршрутом: м. Кіржач (Росія) - с. Калинівка (Україна). Місце завантаження згідно даної заявки є Кіржатский р-н завод "БЕКО", а місцем розвантаження - м.Київ, з датою завантаження 01.07.2012р. та розвантаження - 05.07.2012р. Вартість послуг обумовлена - 8900 грн., необхідними документами при цьому мають бути оригінали документів, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна, ТТН, договір.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином у повному обсязі, вантаж (комбіновані побутові холодильники марки "Беко") з місця відправки Кіржачский р-н ТОВ "Беко", за датою відправки 02.07.2012р., належним чином доставлено одержувачу - ТОВ „Дієса", що підтверджується CMR №248743 з відмітками митних органів (вантаж надійшов на Київську регіональну митницю 03.06.2012р.).

05.07.2012 року позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунок №213 на суму 8900,00 грн. та складений акт надання послуг №213 від 05.07.2012 року на вказану суму.

Свої зобов'язання щодо оплати даного замовлення відповідач не виконав.

Згідно розділу 3 договору, розрахунки за перевезення вантажів як по території України, так і за її межами здійснюються за рахунок коштів, отриманих від замовника. Перевізник надає експедитору для оплати всі необхідні документи (рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, податкову накладну та СМР з відміткою вантажоотримувача та митних органів. Оплата проводиться у гривнях по курсу НБУ на протязі року.

У відповідності до цього позивачем передано відповідачу пакет документів, оригінали яких на вимогу суду відповідач не надав.

Враховуючи наведене судом витребувано від ДПІ матеріали перевірки в яких знаходяться копії документів завірених особисто підписом директора ТОВ "Каскад" Онищука В.П. та мокрою печаткою товариства, а саме всі перелічені вище договори-заявки, СМР, акти надання послуг, рахунки на оплату цих послуг.

Підтвердженням факту послуг по перевезенню є податкові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах, наданих податковою та також завірені підписом та печаткою директора товариства "Каскад".

Як зазначено вище, свої зобов'язання щодо оплати даного замовлення відповідач виконав частково, сплативши 28.03.2013 року суму в розмірі 3700 грн., підтвердженням чого є квитанція до прибуткового касового ордеру №2 від 23.04.2014р.

Твердження відповідача про оплату 56 800грн., спростовуються висновком експертизи № 55П від 31.03.2014р., з якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 в квитанціях до прибуткових касових ордерів від 19.04.2013р. №16, від 22.05.2013р. №19, від 18.06.2013р. №23 у графі „Головний бухгалтер" виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Тому твердження відповідача про сплату боргу в розмірі 56800грн., судом до уваги не приймається, через відсутність доказів.

Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення 384,60 грн. - інфляційні нарахування та 1246,11грн. - 3% річних.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до п. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст.181 ГК України).

Прийняття позивачем до виконання замовлень на перевезення вантажу підтверджено узгодженими та підписаними сторонами договорами-заявками №1705 від 15.05.2012р., №2205 від 22.05.2012р, а також рядом заявок без номеру та дати, однак із зазначенням дати виконання (завантаження), та актами надання послуг: №156 від 23.05.2012р., №161 від 29.05.2012р., №171 від 01.06.2012р., №179 від 08.06.2012р., №186 від 14.06.2012р., №188 від 16.06.2012р, №213 від 05.07.2012р., копії яких надані державною податковою інспекцією у м.Хмельницьку, та відповідно, рахунками на їх оплату: №156 від 23.05.2012р., №161 від 29.05.2012р., №171 від 01.06.2012р., №179 від 08.06.2012р., №186 від 14.06.2012р., №188 від 16.06.2012р, №213 від 05.07.2012р.

Як вбачається з витребуваних судом в державної податкової інспекції м.Хмельницького матеріалів зустрічної звірки, (копія яких долучена до матеріалів справи), всі документи, що стосуються даної справи, а це договори-заявки №1705 від 15.05.2012р., №2205 від 22.05.2012р, а також ряд заявок без номеру та дати, однак із зазначенням дати виконання (завантаження), акти надання послуг: №156 від 23.05.2012р., №161 від 29.05.2012р., №171 від 01.06.2012р., №179 від 08.06.2012р., №186 від 14.06.2012р., №188 від 16.06.2012р, №213 від 05.07.2012р., та відповідно, рахунки на їх оплату: у№156 від 23.05.2012р., №161 від 29.05.2012р., №171 від 01.06.2012р., №179 від 08.06.2012р., №186 від 14.06.2012р., №188 від 16.06.2012р, №213 від 05.07.2012р., податкові накладні, - завірені мокрою печаткою ТОВ «Каскад» та із зазначенням «копія вірна» за підписом Оніщука В.П (директора товариства).

Крім цього, договори-заявки №1705 від 15.05.2012р., №2205 від 22.05.2012р, а також ряд заявок без номеру та дати, однак із зазначенням дати виконання (завантаження), акти надання послуг: №156 від 23.05.2012р., №161 від 29.05.2012р., №171 від 01.06.2012р., №179 від 08.06.2012р., №186 від 14.06.2012р., №188 від 16.06.2012р, №213 від 05.07.2012р., які надані відповідачем працівникам податкової інспекції, були відзняті з оригіналів документів, які були підписані Оніщуком В.П. та завірені печаткою товариства.

Згідно ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 916 Цивільного кодексу України встановлено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

За змістом ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за своїм характером є господарськими і відповідно до ст. 1 ГК України є предметом його регулювання.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Так. на вимогу суду ДПІ у м.Хмельницькому надано матеріали перевірки господарської діяльності підприємства відповідача, оригінали яких оглянуто колегією судді, належним чином засвідчені копії долучено до справи.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що факт виконання позивачем своїх зобов'язань по наданню транспортних послуг підтверджено підписаними між сторонами та скріпленими печатками останніх актами приймання наданих послуг, копії яких надані державною податковою інспекцією у м.Хмельницьку, та які завірені мокрою печаткою ТОВ "Каскад» та із зазначенням «копія вірна» за підписом Оніщука В.П (директора товариства), та наданими позивачем копіями перевізних документів, оскільки наведені документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому згідно наявних в матеріалах справи претензії від 03.08.2012р. та 30.05.2013р. позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості та запропонував погасити останню протягом семи днів.

Відповідно до ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 N637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

З огляду на вказані положення законодавства України судом приймається до уваги, що в матеріалах справи наявні докази сплати відповідачем позивачу грошових коштів в сумі 3700грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 23.04.2012р.

Посилання відповідача, на те, що кошти за надані позивачем послуги оплочені, підтвердженням чого є квитанції до прибуткових касових ордерів від 19.04.2013р. №16, від 22.05.2013р. №19, від 18.06.2013р. №23 спростовується наявними матеріалами справи. Зокрема, висновком експерта №55П від 31.03.2014р., згідно, якого підписи від імені ОСОБА_1 в квитанціях до прибуткових касових ордерів від 19.04.2013р. №16, від 22.05.2013р. №19, від 18.06.2013р. №23 у графі „Головний бухгалтер" виконані не ОСОБА_1 а іншою особою.

Станом на момент розгляду справи докази сплати відповідачем позивачу заборгованості за отримані транспортні послуги в сумі 64700,00 грн. в матеріалах справи відсутні.

Однак позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 64100грн. і в подальшому її не змінено.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині суми основного боргу в розмірі 64 100грн..

Що ж до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних судом враховується наступне:

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

На підставі цього позивачем від простроченої суми заявлено до стягнення з відповідача 384,60 грн. - інфляційних нарахувань та 1246,11грн. - 3% річних.

Зважаючи на викладене, суд, перевіривши правильність нарахування даних сум, та зробивши перерахунок нарахованої позивачем суми 3% річних, вважає обгрунтованим нарахування в сумі 1157, 68грн. - 3% річних, а інфляційні втрати за порушення строків виконання грошових зобов'язань без змін - в сумі 384,60грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

З огляду на часткове задоволення позову судовий збір по справі згідно з ст. 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо стягнення 1100 грн. витрат на послуги адвоката, судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката , витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач посилається на укладений ним з ОСОБА_2 договір про представництво та на надання правової допомоги, від 17.12.2013року та додатку до нього, а також платіжне доручення №495 від 20.12.2013р., відповідно до якого ним було здійснено проплату за надані послуги в сумі 1100грн.

Статтею 48 Кодексу встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру".

Згідно ст. 2 вказаного Закону адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Позивачем надано суду Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_8 від 09.02.2007р., видане ОСОБА_2, з яким було укладено договір про надання юридичних послуг від 17.12.2013року.

При вирішенні питання про стягнення витрат за вказані послуги суд зобов'язаний прийняти до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (Лист Вищого господарського суду від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи, що у договорі про представництво та на надання правової допомоги від 17.12.2013р. зазначено, що ОСОБА_2 діє на підставі свідоцтва НОМЕР_8 (яке є свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю), суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення витрат за послуги адвоката.

Крім цього, згідно цієї ж норми ст. 44 ГПК України, витрати по оплаті проведення експертизи також покладаються на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад", м.Хмельницький про стягнення 65 730,71 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад", м.Хмельницький, вул. Львівське шосе, 67 (код ЄДРПОУ 14146411) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 ( код ДРФО НОМЕР_1) - 64 100грн. - основного боргу, 384 грн. 60 коп. - інфляційних нарахувань, 1157грн.68 коп. - 3% річних, 1824 грн.54 коп. - витрат на оплату судового збору, 1100 грн. витрат на оплату послуг адвоката, та 900 грн.48 коп. - витрат по оплаті почеркознавчої експертизи.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Головуючий суддя Д.І. Радченя

суддя В.О.Шпак

суддя І.В. Заярнюк

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею відповідно до ст. 85 ГПК України 13.06.2014 року.

Віддрук: 3 прим.:

1. - до справи;

2. - позивачу;

3. - відповідачу.