Постанова

від 11.06.2014 по справі 820/7836/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 р. № 820/7836/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.

за участю:

представника позивача - Разбєйко Л.Г., Мушенка А.В.

представника відповідача - Піскун О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000782205 від 23.04.2014 року, №0000802205 від 23.04.2014 року, №00000792205 від 23.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення, прийняті відповідачем на підставі акту перевірки № 1146/20-3822-05-08/20030635 від 08.04.2014 р. про результати проведення позапланової документальної перевірки ТОВ " Фактор-Друк " щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість та включення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єму оподаткування вартість придбаних товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з контрагентами, є безпідставними, необґрунтованими, бездоказовими, побудованими виключно на припущеннях перевіряю чого та неприпустимого трактування ним чинного законодавства України.

Відповідач проти позову заперечував. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000782205 від 23.04.2014 року, №0000802205 від 23.04.2014 року, №00000792205 від 23.04.2014 року винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає. Висновки про порушення ТОВ "Фактор-Друк" вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської Ради 02.02.1993 р., про що отримано свідоцтво про державну реєстрацію № 14801200000004045, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Перебуває на податковому обліку в Основ'янській об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 10.01.2012 року за №8.

Судом встановлено, що фахівцями Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, на підставі Наказу №428 від 26.03.2014 року, згідно з пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість та включення до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єму оподаткування вартість придбаних товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з контрагентами.

За результатами перевірки Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було складено Акт № 1146/20-3822-05-08/20030635 від 08.04.2014 р. (т.1 а.с. 18-75).

Згідно висновків вказаного акту перевірки в діяльності ТОВ "Фактор-Друк" встановлено порушення:

- неможливість підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді між ТОВ "Фактор-Друк" код ЄДРПОУ 2003635 з постачальниками: ТОВ «РТК Трейд» код ЄДРПОУ 34332046 за лютий 2013 року, ППВ «Нове Слово» код ЄДРПОУ 31632777 за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, березень, квітень, червень, липень, серпень 2012 року, ТОВ «Спецтрубомонтаж» код ЄДРПОУ 31939034 за березень 2013 року, ТОВ «Елінг.Буд-ХХІ код ЄДРПОУ 33901971 за березень 2011 року, ТОВ «Фінвестбуд» код ЄДРПОУ 35331483 за березень 2011 року;

- п.п. 138.1, п.138.2, п.138.8, п.п. 139.1.9 п. 139.1 т.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік та 2013 рік всього у сумі 9746,0 грн., в т.ч. за 2 квартал 2012 року у сумі 3485 грн., за 3 квартал 2012року у сумі 624 грн., за рік 2013 року у сумі 5636 грн. та завищення від'ємного значення по податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в розмірі 24235 грн., за 2-4 квартали 2011 р. на суму 125636 грн., за 1 квартал 2012 року в розмірі 2648 грн.

- ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8 п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п.44.1 ст.44 з п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, ст..200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 42751,00 грн.: у т.ч у лютому 2011 року у сумі 4665,00 грн., у березні 2011 року у сумі 1785,00 грн., у квітні 2011 року у сумі 949,0 грн., у червні 2011 року у сумі 9273,00 грн., у липні 2011 року у сумі 5870,0 грн., у серпні 2011 року у сумі 3068,0 грн., у вересні2011 року у сумі 1809,00 грн., у жовтні 2011 року у сумі 916,00 грн., у грудні 2011 року у сумі 2286,00 грн., у січні 2012 року у сумі 617,00 грн., у березні 2012 року у сумі 2939,00 грн., у квітні 2012 року у сумі 413,0 грн., у травні 2012 року у сумі 205,00 грн., у червні 2012 року у сумі 210,0 грн., у липні 2012 року у сумі 287,00 грн., у серпні 2012 року у сумі 388,00 грн., у лютому 2013 року у сумі 1209,00 грн., у березні 2013 року у сумі 5862,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 1146/20-3822-05-08/20030635 від 08.04.2014 р. Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкові повідомлення - рішення №0000782205 від 23.04.2014 року, №0000802205 від 23.04.2014 року, №00000792205 від 23.04.2014 року .

В основу висновку відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства фахівцями Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області покладено відомості актів контрагентів позивача, а саме: Акт №1/20/30/22/01-14/33901971від 31.01.2014 року складений ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Елінг.буд-ХХІ»; Акт №121/20-38-22-01-04/31632777 від 04.02.2014 року складений ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про неможливість проведення зустрічної звірки ППВ «Нове Слово»; Акт №152/20-38-22-05-08/34332046 від 14.02.2014 року складений Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «РТК-Трейд», а також постанову слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області від 13.02.2014 року.

В акті зазначено, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення позивачем господарських відносин з ТОВ «РТК Трейд», ППВ «Нове Слово», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ТОВ «Елінг.Буд-ХХІ», ТОВ «Фінвестбуд», у зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку про те, що позивач неправомірно задіяв в складі валових витрат при обчисленні податку на прибуток, та в складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

Перевіряючи ці висновки і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що податковим органом донарахування по податкам були здійснені по відносинам позивача з ТОВ «РТК-Трейд», ТОВ «Спецтрубомонтаж», ППВ «Нове Слово», що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком здійснених донарахувань в розрізі контрагентів та за періодами (т.1 а.с. 200).

З письмових пояснень позивача, а також з наданих до суду копій первинних документів судом встановлено, що взаємовідносини між ТОВ "Фактор-Друк" та ТОВ «РТК-Трейд» здійснювалися на підставі усної домовленості, досягнутої між сторонами, а саме ТОВ «РТК-Трейд» було поставлено, а позивачем прийнято наступні товари: круг, дріт сталевий низькоуглеродний, арматура, кут.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ "Фактор-Друк" та ТОВ «РТК-Трейд» позивачем до суду було надано наступні копії документів: видаткова накладна № Д/-000000447 від 27.02.2013 року, прибутковий ордер №30642-п, товарно-транспортна накладна №ДТР/-0000369 від 27.02.2013 року, виписка по особовому рахунку №26005000077529 за 26.02.2013 року, податкова накладна №328 від 26.02.2013 року (т.1. а.с. 94-100).

Як зазначив у письмових поясненнях представник позивача, в подальшому, товар, придбаний ТОВ "Фактор-Друк" у ТОВ «РТК-Трейд» був оприбуткований на склад прибутковим ордером №30642-п від 27.02.2013 р. та переданий зі складу під звіт працівнику підприємства ОСОБА_4 згідно накладних (вимог) №19199-пє від 28.02.2013 року. Використані товарно-матеріальні цінності були списані на загальновиробничі витрати на підставі Акту списання №10826-см від 06.03.2013 року для будування фундаменту для встановлення поліграфічного обладнання - 10-ти кольорової машини СПІД Мастер «SM-102-10-P-S» у цеху листового друку.

Проте, щодо копій документів наданих позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «РТК-Трейд» суд зазначає наступне.

Дослідивши зміст податкової накладної №328 від 26.02.2013 року суд встановив, що у графі "Вид цивільно-правового договору" вказано - Договір купівлі-продажу від 25.02.2013 року, проте, згідно пояснень представника позивача, взаємовідносини між ТОВ "Фактор-Друк" та ТОВ «РТК-Трейд» здійснювалися на підставі усної домовленості.

Суд, дослідивши Акт перевірки № 1146/20-3822-05-08/20030635 від 08.04.2014 р., встановив, що підчас проведення перевірки ТОВ "Фактор-Друк" позивачем не було надано по податкового органу зазначений у податковій накладній Договір купівлі-продажу, так само вказаний договір відсутній і в матеріалах адміністративної справи.

Також, дослідивши зміст товарно-транспортної накладної №ДТР/-0000369 від 27.02.2013 року, суд встановив, що у графі «пункт розвантаження» зазначено м. Харків, в результаті чого не можливо встановити куди товар був доставлений та де його місце знаходження.

Крім того, у товарно-транспортній накладній у графі «з вантажем слідують документи» зазначено рахунок №ЦТР/Мп-00530 від 25.02.2013 року та РН №Д/-000000447 від 27.02.2013 року.

Також, у письмових поясненнях позивач зазначив, що придбаний товар одержано за довіреністю №269 від 27.02.2013 року, що видана ТОВ «Фактор-Друк» співпрацівнику ОСОБА_4 на отримання цінностей від ТОВ «РТК Трейд» згідно рахунку фактури №ЦТР/Мп-00530 від 25.02.2013 року.

Проте, вказаний рахунок фактури №ЦТР/Мп-00530 від 25.02.2013 року та довіреність №269 від 27.02.2013 року на ім`я ОСОБА_4 на вимогу суду, позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дані податкова та товарно-транспортна накладні складені з порушенням вимог чинного Законодавства, а отже не можуть вважатися первинними документами які підтверджують факт вчинення господарських операції ТОВ "Фактор-Друк" з ТОВ «РТК-Трейд».

По взаємовідносинах ТОВ "Фактор-Друк" з ТОВ «Спецтрубомонтаж», позивач до суду надав Договір №25/02 від 25.02.2013 року, згідно якого підрядник (ТОВ «Спецтрубомонтаж») зобов'язується виконати будівельні роботи по фундаменту 10ти кольорової машини СПІД Мастер «SM-102-10-P-S», згідно з проектною документацією та технічним завданням, на території ТОВ « Фактор-Друк» по вул.Саратівська, 51, м. Харків, використовуючи власне обладнання та матеріали Замовника.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до суду наступні копії документів: довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2013 року, Акт №1 виконаних робіт, відомість ресурсів до Акту виконаних робіт №1 за березень 2013 р., податкова накладна №30 від 06.03.2013 року.

Проте, щодо копій документів наданих позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Спецтрубомонтаж» суд зазначає наступне.

Дослідивши зміст наданої позивачем відомості ресурсів, суд встановив, що вказаний первинний документ не містить посилань на укладений договір, а також не містить даних про осіб, які приймали участь в здійсненні господарської операції, не містять даних про осіб, які ставили підписи, також на ній відсутня печатка зазначених осіб (т.1 а.с.106-108).

Також, до матеріалів справи не надано проектну документацію та технічні завдання, які передбачені умовами Договору №25/02 від 25.02.2013 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Типових форм первинних документів з обліку в будівництві, затверджених Наказом міністерства регіонального розвитку та будівництва України 04.12.2009 р. №554 , будівельні роботи - це будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівель та споруд.

Судом встановлено, що ані до перевірки, ані до суду позивачем не надано ліцензію на проведення ТОВ «Спецтрубомонтаж» будівельних робіт.

По взаємовідносинах ТОВ "Фактор-Друк" з ППВ «Нове Слово», позивач до суду надав Договір № з-1/11 від 03.01.2011 року, згідно якого виконавець (ППВ «Нове Слово») надає послуги по обрезинюванню металевих валів чи виготовленню нових валів замовнику.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано до суду наступні копії документів: виписка про рух коштів по поточному рахунку 26005000077529 ТОВ «Фактор-Друк» з контрагентом ПП Видавництво «Нове Слово», Акти сдачі-приймання виконаних робіт по рахункам-фактури, податкові накладні.

Щодо копій документів наданих позивачем по взаємовідносинам з ПП Видавництво «Нове Слово» суд зазначає наступне.

Дослідивши Акти сдачі-приймання виконаних робіт, суд встановив, що приймання виконаних робіт було здійснено на підставі рахунків фактури, зокрема: №1988 від 18.02.2011 р.,№1989 від 09.02.2011 року, №1984 від 06.12.2010 року, №2028 від 14.12.2011 року, №2079 від 14.08.2012 року, №2075 від 06.08.2012 року, №2014 від 26.09.2011 року, №2057 від 28.04.2012 року, №1992 від 22.03.2011 року, №1996 від 21.04.2011 року, №2065 від 20.06.2012 року, №2050 від 20.03.2012 року, №2059 від 22.05.2012 року, №2009 від 11.08.2011 року, №2070 від 11.07.2012 року, №2002 від 12.05.2011 року, №2000 від 12.05.2011 року,№1999 від 12.05.2011 року,,№2017 від 11.10.2011 року, №2001 від 12.05.2011 року, №2006 від 12.07.2011 року, №2007 від 18.07.2011 року, №1987 від 12.01.2011 року, №2039 від 23.01.2012 року.

Проте, вказані рахунки-фактури до суду позивачем надано не було.

Також, частина Актів сдачі-приймання виконаних робіт взагалі не містять даних про осіб, які ставили підписи.

Крім того, дослідивши зміст наданих позивачем податкових накладних, суд встановив, що у графі "Вид цивільно-правового договору" вказано - Договір поставки, рахунок-фактури, проте, до матеріалів справи позивачем долучено лише Договір № з-1/11 від 03.01.2011 року надання послуги по обрезинюванню металевих валів чи виготовленню нових валів замовнику.

Також, зі змісту податкової накладної №3 від 26.04.2011 року, встановлено, що у графі "Вид цивільно-правового договору" вказано - Усна угода та в графі номенклатура постачання товарів/послуг продавця зазначено - вантажний ланцюг FK 944.

Проте, згідно пояснень представника позивача та наданих документів, між ТОВ "Фактор-Друк" з ППВ «Нове Слово» було укладено у письмовій формі Договір № з-1/11 від 03.01.2011 року, з надання послуг по обрезинюванню металевих валів чи виготовленню нових валів замовнику. У вказаному договорі не передбачено постачання вантажного ланцюгу FK 944 чи будь-яких інших деталей.

Крім того, у податкових накладних № 3 від 12.05.2011 року, №26.05.2011 року, № 5 від 26.05.2011 року, №1 від 02.06.2011 р., №3 від 15.06.2011 р., №4 від 15.06.2011 року, №5 від 21.06.2011 року, №6 від 30.06.2011 року, №1 від 01.07.2011 року, №2 від 12.07.2011 року, №4, від 18.07.2011 року, №1 від 11.08.2011 року, №4 від 26.09.2011 року, № 1 від 11.10.2011 року, №2 від 14.12.2011 року у графі "Вид цивільно-правового договору" також вказано - Усна угода та рахунок фактури.

Проте, ані рахунків фактури, зазначених в податкових накладних, ані пояснень щодо укладання з ППВ «Нове Слово» додаткової усної угоди позивачем до суду надано не було.

Також, дослідивши зміст податкових накладних № 1 від 24.01.2012 року, №4 від 23.03.2012 року, №5 від 28.04.2012 року, №1 від 22.05.2014 року, №4 від 21.06.2012 року, №3 від 11.07.2012 року, №1 від 06.08.2012 року,№3 від 14.08.2012 року, суд встановив, що вказані накладні виписані на виконання договорів поставки від 24.01.2012р., 23.03.2012 р., 28.04.2012 р., №2057 від 22.05.2012 року, №2059 від 21.06.2012 року.. №2065 від 11.07.2012 р., №2070 від 06.08.2012 року.,№2075 від 14.08.2012 р., №2079.

Будь-яких пояснень стосовно вказаних у податкових накладних Договорів поставки, позивачем до суду надано не було.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано до суду копії видаткових накладних,

Суд зазначає наступне. Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Проведення будь-якої господарської операції фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, відповідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні" за даними бухгалтерського обліку формуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

У відповідності до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1995 р. № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Враховуючи, те що надані до суду первинні документи, які за твердженням позивача підтверджують факт вчинення господарських операції позивача, складені не належним чином та мають дефекти складання, суд приходить до висновку про недотримання вимог щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень перевіряється на їх відповідність ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України на час їх прийняття (винесення) або вчинення.

Враховуючи викладені обставини справи та те що позивачем не було надано до податкового органу та суду всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, складених належним чином, які б підтверджували господарські операції позивача із контрагентами, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 16.06.2014 року.