Ухвала

від 10.06.2014 по справі 826/1712/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1712/14 Головуючий у 1-й інстанції: Григоровича П.О. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О,

при секретарі: Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва від 23 вересня 2013 року №0002832204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року адміністративний позов задовольнити повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Автоком» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Так, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автоком» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами, зазначеними у листі ГУ Міндоходів у м. Києві та в постанові старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України Борисенка В.М. від 04 червня 2013 року за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року, за результатами якої складено акт від 04 вересня 2013 року №933/26-56-22-04-04/36472035.

Згідно постанови старшого слідчого ОВС ГСУ фінансових розслідувань Міндоходів Борисенко В.М., останнім, на підставі матеріалів досудового розслідування №32012250000000013 від 21 листопада 2012 року, порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28, 205, 366, 358, 191, 212 КК України встановлено, що для функціонування злочинної схеми ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інші невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі (контрагентів позивача): ТОВ «Електропромкомплекс», ТОВ «Сучасна діагностика», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Біармсенс», ТОВ «Галаінтер», ТОВ «Архігідробуд», ТОВ «Міксагро», ТОВ «Сімпаза», ТОВ «Боніт».

Відповідачем зроблені висновки про те, що господарські операції, здійснені позивачем та зазначеними контрагентами за період, що перевірявся не мали реального характеру, а податкові накладні таких контрагентів не є підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту.

З результатами перевірки відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 553 861,00 грн. (додаток №1 а.с.28-82).

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 23 вересня 2013 року №0002832204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 471 882,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції 932 914,00 (додаток №1 а.с.18).

Вважаючи дане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вказав на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами за період, що перевірявся мали реальний характер та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами. Податкові накладні даних контрагентів є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З системного аналізу положень ст. ст. 14, 138, 185, 198, 200, 201 Податкового кодексу України вбачається наступне.

Витрати платника податків - це будь-які його витрати, понесені ним під час здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та повинна бути підтверджена первинними документами, складеними під час здійснення господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків. Такі ж положення викладені і в Закону України «Про податок на додану вартість», чинного до 01 січня 2011 року.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, в період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «Електропромкомплекс», ТОВ «Сучасна діагностика», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Біармсенс», ТОВ «Галаінтер», ТОВ «Архігідробуд», ТОВ «Міксагро», ТОВ «Сімпаза», ТОВ «Боніт», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних договорів.

На виконання укладених між позивачем та даними контрагентами господарських договорів (поставки, оренди майна та обладання), його сторонами складені: акти здачі - приймання робіт (надання послуг), заявки - договори, акти надання послуг, товарно - транспортні накладні, рахунки - фактури та інше, які досліджені судом першої інстанції в ході розгляду справи.

Зазначені первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства. Оплата за надані послуги та придбані товари позивачем здійснена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок його контрагентів, що підтверджується копіями банківських виписок, наявних в матеріалах справи.

Наведені вище обставин свідчать про реальність здійснених позивачем за період, що перевірявся, господарських операцій. Отже, податкові накладні вищевказаних контрагентів є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року.

Крім того, постановою від 07 листопада 2013 року старшого слідчого з ОВС слідчого управління кримінальних розслідувань ГСУ фінансових розслідувань Міндоходів підполковника ПМ Лисенко О.О., за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування №320120000000000003 кримінальне провадження, порушене в частині фіктивного підприємництва ТОВ «Електропромкомплекс», ТОВ «Сучасна діагностика», ТОВ «Екотех-СМУ», ТОВ «Аспектсервісгруп», ТОВ «Біармсенс», ТОВ «Галаінтер», ТОВ «Архігідробуд», ТОВ «Міксагро», ТОВ «Сімпаза», ТОВ «Боніт» закрито у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.205, 358, 366, 212 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Мамчур Я.С.

Судді Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.

Повний текст виготовлено 13.06.14 року.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Желтобрюх І.Л.

Шостак О.О.