Ухвала

від 12.05.2014 по справі 2а-1670/8095/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 травня 2014 року м. Київ В/800/1611/14

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М.,

перевіривши заяву Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2014 року

у справі № 2а-1670/8095/12 (К/800/29251/13)

за позовом Фермерського господарства «Мрія»

до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Лохвицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2014 року у справі № 2а-1670/8095/12 за позовом Фермерського господарства «Мрія» до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, якою постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року було залишено без змін.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: статей 125, 126 Земельного кодексу України, пункту 8 1 .6 статті 8 1 , підпункту «б» підпункту 8 1 .15.2 пункту 8 1 .15 статті 8, пунктів 209.2, 209.6 статті 209 Податкового кодексу України, Лохвицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області до заяви про перегляд судового рішення додані ухвала Вищого адміністративного суду України від 20 вересня 2012 року у справі № 2а-1008/11/2070 (К/9991/70769/11), ухвала Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2014 року у справі № 2-а-4948/10/2070 (К/9991/8070/11) та ухвала Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2013 року у справі № 2а-18872/10/2670 (К/9991/43685/11).

Дослідивши заяву Лохвицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 лютого 2014 року, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що у даній справі переглядалось питання щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання із податку на додану вартість згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення, та у якій судом касаційної інстанції були підтверджені висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність цього рішення, з огляду на те, що основною умовою застосування платником спеціального режиму в порядку статті 8 1 Закону України «Про податок на додану вартість» є здійснення таким платником діяльності з безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції у відповідних обсягах, з урахуванням того, що будь-яке користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, хоч би з яких підстав не виникало таке право, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей справляння фіксованого сільськогосподарського податку.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 вересня 2012 року у справі № 2а-1008/11/2070 (К/9991/70769/11), на яку посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даній справі переглядалось питання щодо правомірності визначення позивачу податкового зобов'язання із податку на додану вартість згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення, та у якій судом касаційної інстанції були підтверджені висновки судів попередніх інстанцій про правомірність цього рішення, з огляду на те, що суми податку на додану вартість, віднесені позивачем до складу податкових зобов'язань у спеціальній декларації сільгосптоваровиробника, утворились на підставі наданих послуг іншим сільгосптоваровиробникам, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки, оскільки такі послуги не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, яка підпадає під визначення спеціального режиму оподаткування згідно статті 8 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2014 року у справі № 2-а-4948/10/2070 (К/9991/8070/11) та ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2013 року у справі № 2а-18872/10/2670 (К/9991/43685/11), на які також посилається заявник як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даних справах переглядалось питання щодо правомірності визначення позивачам податкового зобов'язання із орендної плати за землю згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таким чином, мова йде про застосування норм Податкового кодексу України до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Лохвицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Полтавського окружного адміністративного суду № 2а-1670/8095/12 за позовом Фермерського господарства «Мрія» до Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

Л.В. Ланченко

---

А.М. Лосєв

---

Н.Г. Пилипчук

---

Т.М. Шипуліна