Рішення

від 11.06.2014 по справі 27/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2014 р. Справа № 27/45

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,

До відповідача 1 : Публічного акціонерного товариства «ЕКТІавтопром», м. Львів,

До відповідача 2 : Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання», м. Львів,

Про стягнення 192 039,35 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Горбунова О.Л. - представник

від відповідача 1: Дідух А.В., Деринг С.М. - представник

від відповідача 2: не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства «ЕКТІавтопром» до відповідача 2: Державного підприємства «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» про стягнення 192 039,35 грн.

Ухвалою суду від 24.03.2009 р. порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 06.04.2009 р.

Ухвалою суду від 19.11.2009 р. було зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 2-2819/2008 в суді загальної юрисдикції.

В зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, на задоволення клопотання позивача розгляд справи було поновлено.

В зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем , 10.02.2014 року позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог в якій він просив стягнути з відповідача 120710,14 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2528,28 грн. вартості реактивної електроенергії, 10084,32 грн. пені, 7439,05 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції, три відсотки річних в сумі 1277,56 грн. та судові витрати.

В ході розгляду справи було здійснено заміну найменування відповідача 1 з Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-конструкторський і технологічний інститут захисних покрить» ВАТ «ЕКТІавтопром» на Публічне акціонерне товариство «ЕКТІавтопром».

Судовий розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 17.03.2014 року , на задоволення клопотання відповідача до участі у справі в якості відповідача-2 було залучено ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання».

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Представники Відповідача 1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили з підстав зазначених у запереченні на позовну заяву та наданих поясненнях. В обґрунтування своїх заперечень Публічне акціонерне товариство «ЕКТІавтопром» посилається на ту обставину, що електричну енергію, стягнення вартості якої є предметом даного спору , фактично спожита відповідачем-2, і вплинути на припинення постачання електроенергії якому не могли ні позивач, ні відповідач, в зв'язку із їх недопуском до електропідстанції відповідачем-2. Саме питання усунення перешкод в користуванні електропідстанцією було предметом судових спорів.

Представники Відповідача 2 в судовому засіданні 12.05.2014 року визнали факт використання ними електричної енергії, заборгованість за яку виникла в період, що є предметом дослідження у даній справі. Проте, мотивували неможливість оплатити вартість спожитої ними електроенергії через відсутність договірних стосунків між позивачем та ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання».

Для надання можливості укласти тристоронню угоду між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 для погашення заборгованості за спожиту електроенергію, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.05.2014 року.

В зв'язку з неявкою представників відповідача-2 в судове засідання розгляд справи було відкладено на 11.06.2014 року.

В судове засідання 11.06.2014 року відповідач участь свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 11.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

09.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (надалі Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Експериментально - конструкторський і технологічний інститут захисних покрить» (надалі Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 64589, у відповідності до умов якого постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в Додатку № 9 до Договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

В пункті 2.1. вказаного договору зазначено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 2 «Порядок розрахунків та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Як стверджує позивач, заборгованість за спожиту в період травень 2008 року - березень 2009 року станом на день подання позову складала 173 238,42 грн.

10.02.2014 р. Позивачем на адресу суду подано заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України у зв'язку з частковою сплатою заборгованості Відповідачем. Станом на день розгляду справи заборгованість складає 120 710,14 грн. за спожиту активну електричну енергію, 2 528,28 грн. вартість реактивної електроенергії, яку просить стягнути на його користь з відповідача-1, на підставі договору №64589 від 09.07.2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 7 439,05 грн. та три відсотки річних в сумі 1 277,56 грн. Крім цього, відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. 549 ЦК України, п. 4.2.1 Договору позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, що становить 10 084,32 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору № 64589 позивач постачав відповідачу електроенергію в обсязі передбаченому Договором в передбачених договором обсягах, за які відповідач зобов'язувався оплатити.

Відповідно до Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 2 «Порядок розрахунків та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 2 Додатку 2 до Договору № 64589 передбачено, що розрахунковим періодом вважається період з 31 числа попереднього місяця до 30 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний розрахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії.

Однак, як вбачається із позовних вимог та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.02.2014 р. № 502-409/2, розрахунку боргу та матеріалів справи, станом на день винесення рішення заборгованість за спожиту електроенергію за період травень 2008 року - березень 2009 року складає 123 238,42 грн., яка підлягає до стягнення з Публічне акціонерне товариство «ЕКТІавтопром», як споживача по договору № 64589 від 09.07.2008 року.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем 7 439,05 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції та 3 % річних з простроченої суми - 1 277,56 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене, нарахована позивачем пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення і яка нарахована в межах шестимісячного строку складає 10 084,32 грн. та підлягає до стягнення.

Що стосується доводів відповідача-1 стосовно того, що електрична енергія, заборгованість за яку є предметом даного спору споживалась не ним , а відповідачем-2, що ним не заперечується, то слід зазначити наступне:

В судовому засіданні 12.05.2014 року представники Публічного акціонерного товариства «ЕКТІавтопром» визнали факт споживання ними в спірному періоді електричної енергія, проте жодних письмових пояснень стосовно цього суду надано не було, угоду про переведення боргу за спожиту електричну енергію на відповідача-2 між сторонами підписано не було. Позивач підтвердив намагання відповідача-2 оплатити вартість спожитої ним електроенергії та повернення ПАТ «Львівобленерго» цих коштів на рахунки відповідача-2 в зв'язку з відсутністю договірних стосунків між позивачем та відповідачем-2. Позивачем, відповідачем-1 та матеріалами справи підтверджується також факт відсутності доступу Постачальника електричної енергії та її споживача (ПАТ «ЕКТІавтопром») до електричної підстанції та неможливість відключення постачання електричної енергії у спірному періоді в зв'язку із чиненням перешкод ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» в користуванні відповідачем-1 трансформаторною підстанцією ТП-728, що спричинило до понесення відповідачем-1 збитків (вартість спожитої не ним а відповідачем-2 електричної енергії та нарахування йому санкцій за порушення строків її оплати).

Проте, слід зазначити наступне: обов'язок оплати спожитої електричної енергії по договору № 64589 від 09.07.2008 року покладається саме на Споживача ( відповідача-1), а тому відсутні правові підстави для стягнення цих коштів з відповідача-2, який не є стороною договору. Публічне акціонерне товариство «ЕКТІавтопром» має право звернутися до ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» з позовом про відшкодування збитків, що виникли в зв'язку з позадоговірним споживанням останнім електричною енергією та чинення перешкод власнику в користуванні трансформаторною підстанцією ТП-728.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати боргу з пред'явленням платіжних доручень станом на день розгляду справи не подав, а відтак суд вважає, що позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовані та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82-85,121 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЕКТІавтопром» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115 б, код ЄДРПОУ 00234838) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) - 120 710,14 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 2 528,28 грн. вартості реактивної електроенергії, 10 084,32 грн. пені, 7 439,05 грн. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції, 3 % річних з простроченої суми - 1 277,56 грн. та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16.06.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.