Рішення

від 27.05.2014 по справі 25/044-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р. Справа № 25/044-12

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді - Лилак Т.Д., Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гермес",

49128, м. Дніпропетровськ, Житловий масив Червоний Камінь, 18, кв. 120

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс",

07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка,

в особі Бориспільської філії,

08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46

про стягнення 270 387,90 грн.

за участю представників:

позивача - Чабанова В.В. (довіреність від 01.10.2013, б/н);

відповідача - Горобчук Є.В. (довіреність від 01.04.2014 № 29/КАМ/Ю).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гермес" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - відповідач) про стягнення 270 387,90 грн., з яких: 248 200,00 грн. - основний борг, 17 924,90 грн. - пеня, 774,60 грн. - інфляційні втрати та 3 488,40 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі здійснення розрахунку за товар, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.05.2012.

У судовому засіданні 31.05.2012 оголошено перерву до 14.06.2012, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9522/14 від 14.06.2012) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9523/14 від 14.06.2012) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 16.05.2012, вказані документи долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.2012 розгляд справи відкладено на 26.06.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10221/14 від 26.06.2012) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для отримання нових доказів своїх заперечень.

У судовому засіданні 26.06.2012 оголошено перерву до 05.07.2012, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10679/14 від 05.07.2012) відповідачем подано клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи підпису на видатковій накладній від 12.10.2011 № 78.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10680/14 від 05.07.2012) позивачем надано оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви, в тому числі, оригінал спірної видаткової накладної, підпис на якій заперечено відповідачем. Вказані документи долучено до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10680/14 від 05.07.2012) позивачем подано пояснення у справі, які за своєю суттю є запереченнями на клопотання відповідача про проведення судової почеркознавчої експертизи у зв'язку з його необґрунтованістю.

У судовому засіданні 05.07.2012 представник відповідача підтримав подане клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та наголосив на обов'язковості її призначення у зв'язку з тим, що видаткова накладна від 12.10.2011 № 78 не містить будь-яких відомостей, крім підпису, щодо особи, яка її підписала, та у відповідача відсутні відомості про передачу позивачем товару за вказаною видатковою накладною.

У судовому засіданні 05.07.2012 представником відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду спору у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2012 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

З огляду на твердження відповідача про те, що підпис на видатковій накладній від 12.10.2011 № 78, оригінал якої додано до матеріалів справи, не належать уповноваженій особі відповідача, зважаючи на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за господарську операцію, що підтверджується позивачем спірним документом, ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2012 призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі.

Супровідним листом від 07.07.2012 матеріали справи № 25/044-12 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової почеркознавчої експертизи.

06.08.2012 з експертної установи надійшло клопотання судового експерта Лисенкової В.В. за вих. № 12/01-05/7015/7016/12-32 від 01.08.2012 про надання вільних зразків підпису ОСОБА_5, на ім'я якої відповідачем видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від 12.10.2011 № БК-444 та підпис якої заперечується на спірній видатковій накладній.

Супровідним листом від 10.08.2012 копію вказаного клопотання надіслано на адресу відповідача для подальшого виконання.

Супровідним листом від 09.08.2012 № 12(01-05)7015-7016/12-32 (вх. № 121/12 від 16.08.2012) матеріали справи № 25/044-12 повернуто до господарського суду Київської області у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 05.07.2012.

Супровідним листом від 16.08.2012 матеріали справи № 25/044-12 направлено до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 05.07.2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 ухвалу господарського суду Київської області від 05.07.2012 у справі № 25/044-12 залишено без змін. Матеріали справи № 25/044-12 повернуто до господарського суду Київської області.

Супровідним листом від 04.10.2012 матеріали справи № 25/044-12 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення експертного дослідження.

До господарського суду Київської області (вх. № 175/12 від 12.11.2012) надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи у справі № 25/044-12 у зв'язку з невиконанням клопотання судового експерта про надання для порівняльного дослідження зразків підпису ОСОБА_5, з матеріалами справи № 25/044-12 у додатку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2012 провадження у справі № 25/044-12 поновлено, розгляд справи призначено на 22.11.2012.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18895 від 22.11.2012) відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі № 25/044-12 до вирішення пов'язаної з нею справи про визнання договору поставки від 12.08.2011 № 11-1484/БФЮ недійсним. Клопотання обґрунтовано тим, що до господарського суду Київської області подано позовну заяву про визнання договору поставки від 12.08.2011 № 11-1484/БФЮ недійсним, яка передана за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області та прийнята до провадження судом. Відповідач вказує, що справа № 25/044-12 не може бути вирішена до розгляду справи № 11/091-12, оскільки, у разі задоволення позовних вимог у справі № 11/091-12 та визнання спірного договору недійсним, буде встановлений факт, який буде преюдиціальним та матиме значення при розгляді справи № 25/044-12. На підтвердження заявленого клопотання, відповідачем додано копії позовної заяви та ухвал суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2012 зупинено провадження у справі № 25/044-12 до вирішення господарським судом Дніпропетровської області пов'язаної з нею справи № 11/091-12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гермес" про визнання договору поставки недійсним.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1714 від 30.01.2013) надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 у справі № 11/091-12 та довідкою від 28.01.2013 № 11/091-12/4241/13 щодо набрання законної сили рішенням у додатках.

У зв'язку з необхідністю вирішення питання про поновлення провадження у справі № 25/044-12, у даному провадженні направлено запит від 29.01.2013 до господарського суду Дніпропетровської області про те, чи оскаржено рішення у справі № 11/091-12 в апеляційному порядку.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3506 від 26.02.2013) надійшов лист-відповідь господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2013 № 11/091-12/8167/13, в якому зазначається, що 31.01.2013 справа № 11/091-12 надіслана на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2013 та станом на дату подання відповіді справа № 11/091-12 до господарського суду Дніпропетровської області не поверталась.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 3821 від 01.03.2013) надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, у зв'язку з набранням законної сили постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 у справі № 11/091-12, із копією вказаної постанови у додатку.

У зв'язку з необхідністю вирішення питання про поновлення провадження у справі № 25/044-12, у даному провадженні направлено запит від 06.03.2013 до господарського суду Дніпропетровської області про те, чи оскаржено постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 у справі № 11/091-12 у касаційному порядку.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8534 від 01.04.2013) надійшов лист-відповідь господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2013 № 11/091-12/14234/13, в якому зазначається, що станом на 20.03.2013 постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 у справі № 11/091-12 в касаційному порядку не оскаржувалася.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2013 провадження у справі № 25/044-12 поновлено, розгляд справи призначено на 18.04.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9923 від 18.04.2013) надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 25/044-12 до вирішення пов'язаної з нею справи № 11/091-12 Вищим господарським судом України, з копією ухвали Вищого господарського суду України від 10.04.2013 у справі № 11/091-12 про прийняття касаційної скарги до провадження, у додатку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2013 зупинено провадження у справі №25/044-12 до вирішення пов'язаної з нею справи № 11/091-12, що розглядається іншим судом.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 26211 від 24.12.2013) надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 у справі № 11/091-12 у додатку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2013 поновлено провадження у справі № 25/044-12, призначено її колегіальний розгляд та передано до Відділу інформаційно-технічного забезпечення судового процесу для визначення складу колегії суддів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2013 справу прийнято до розгляду колегією у складі трьох суддів: Саванчук С.О. - головуючий суддя, судді - Лилак Т.Д., Лутак Т.В., розгляд справи призначено на 21.01.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 752/14 від 20.01.2014) надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 25/044-12 до вирішення пов'язаної з нею справи № 11/091-12 Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 956/14 від 21.01.2014) надійшли доповнення до клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, з копіями постанови Вищого господарського суду України від 23.04.2013 у справі № 11/091-12 та ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.01.2014 про призначення справи № 11/091-12 до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2014 зупинено провадження у справі № 25/044-12 до вирішення пов'язаної з нею справи № 11/091-12, що розглядається іншим судом.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 4231/14 від 11.03.2014) надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі, з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 у справі № 11/091-12, якою залишено без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013, у додатку.

У зв'язку з необхідністю вирішення питання про поновлення провадження у справі № 25/044-12, у даному провадженні направлено запит від 12.03.2014 до господарського суду Дніпропетровської області про те, чи оскаржено постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 у справі № 11/091-12 у касаційному порядку.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7475/14 від 22.04.2014) надійшов лист-відповідь господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2014 № 11/091-12/13149/14, в якому зазначається, що станом на 17.03.2014 у господарського суду Дніпропетровської області відсутні відомості щодо касаційного оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2014 поновлено провадження у справі № 25/044-12, розгляд справи призначено на 27.05.2014.

У судовому засіданні 27.05.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача позов заперечив у повному обсязі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.05.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гермес" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - покупець) укладено договір поставки від 12.08.2011 № 11-1484/БФЮ (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і здійснити його оплату. Предметом Договору є олія соняшникова, що надалі іменується - товар та зазначається у рахунках-фактурах (пункти 1.1., 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю товару зазначаються у рахунках-фактурах та накладних документах на кожну окрему партію товару. Товар, що поставляється за цим договором, повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватися сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для товару даного виду згідно з вимогами чинного законодавства України (пункт 2.2. Договору).

Згідно з пунктом 4.5. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковому порядку на умовах відстрочення платежу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з дати поставки товару та підписання сторонами видаткових накладних. Датою оплати вважається дата списання банком грошових коштів з розрахункового рахунку покупця (пункт 4.6. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, але, в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 9.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 у справі № 11/091-12, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014, на виконання Договору позивач за видатковою накладною від 12.10.2011 № 78, що підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відбитками їх печаток, поставив відповідачу товар на суму 248 200,00 грн., а відповідач, за довіреністю від 12.10.2011 № БК-444, що підписана керівником відповідача та скріплена відбитком його печатки, вказаний товар отримав.

Підписи уповноважених представників сторін на видатковій накладній скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, факту вчинення господарської операції з отримання товару. До матеріалів справи долучені оригінали зазначеної видаткової накладної та довіреності (Т.1., а.с. 82-83).

На оплату товару позивачем виставлено рахунок-фактуру від 12.10.2011 № 78 на суму 248 200,00 грн., який підписаний уповноваженою особою позивача та скріплений відбитком його печатки. Реквізити вказаного рахунку-фактури зазначені у довіреності від 12.10.2011 № БК-444, що виписана відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей. Оригінал рахунку наявний в матеріалах справи (Т. 1, а.с. 85).

Крім того, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи оригінал податкової накладної на поставку товару від 12.10.2011 № 78.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, у податковій накладній від 12.10.2011 № 78 зафіксовано факт відвантаження товару в асортименті, передбаченому спірною видатковою накладною.

У ході судового розгляду, відповідачем заперечено підпис його представника - ОСОБА_5 на видатковій накладній від 12.10.2011 № 78, у зв'язку з чим, судом призначено судову почеркознавчу експертизу у справі.

Проте, судова почеркознавча експертиза не була проведена у зв'язку з тим, що відповідачем не надано для порівняльного дослідження зразки підпису ОСОБА_5

Також Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, супровідним листом від 03.08.2012 № 12(01-05)7015/7016/12-32, надіслано відповідачу квитанцію на оплату та акт попереднього розрахунку вартості експертного висновку. Відповідачем не оплачено вказану судову експертизу.

Крім того, відповідачем зазначено, що на спірній видатковій накладній відсутні будь-які відомості щодо особи, яка підписала вказану накладну.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів вважає, що видаткова накладна, на якій ґрунтуються позовні вимоги, оформлена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88, а надана суду довіреність на право отримання товарно-матеріальних цінностей оформлена відповідно до вимог Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99.

Разом з тим, судова колегія господарського суду зазначає, що відсутність у видатковій накладній зазначення прізвища та посади особи, яка отримувала товар та особи, яка відвантажувала товар не звільняє відповідача від обов'язку оплати отриманого товару, оскільки підписи представників обох сторін на вказаній видатковій накладній скріплені відбитками їх печаток та штампів, що є підтвердженням юридичними особами - позивачем та відповідачем, факту здійснення господарської операції з поставки товару.

Крім того, факт даної поставки товару встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013 у справі № 11/091-12, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 та набрало законної сили.

Враховуючи частину 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, про те, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано зобов'язання щодо поставки товару за спірною видатковою накладною.

При цьому, колегією суддів враховано, що преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин та помилковим є надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, встановлених цим судом, з їх юридичною оцінкою.

Зважаючи на вказане, колегією суддів, на підставі аналізу рішення від 27.11.2013 у справі № 11/091-12, встановлено, що предметом позову у справі № 11/091-12 було визнання договору поставки від 12.08.2011 № 11-1484/БФЮ недійсним, у тому числі, з тих підстав, що спірний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, відтак, встановлення факту наявності реальних правових наслідків зазначеного договору - поставка товару, входило до предмету доказування у справі № 11/091-12 і дані обставини справи встановлювались судом на підставі поданих доказів.

У рішенні суду від 27.11.2013 у справі № 11/091-12 вказано про те, що з урахуванням матеріалів справи, суд вважає спірний договір укладеним, оскільки він прийнятий сторонами до фактичного виконання та однозначно вказано, що суд вважає встановленим факт поставки товару згідно спірного договору. Колегією суддів у даній справі враховано, що у рішенні від 27.11.2013 у справі № 11/091-12 встановлено факт саме щодо поставки товару, що була спірною у даній справі - суд дійшов висновку про поставку товару на підставі договору поставки від 12.08.2011 № 11-1484/БФЮ, за видатковою накладною від 12.10.2011 № 78, податковою накладною від 12.10.2011 № 78, рахунком-фактурою від 12.10.2011 № 78.

Крім того, встановлення у рішенні господарського суду від 27.11.2013 у справі № 11/091-12 факту поставки мало значення при дослідженні судом іншої підстави позову - вчинення правочину представником з перевищенням повноважень та висновок суду, у зв'язку з цим, що встановлення факту спірної поставки свідчить про наступне схвалення спірного договору покупцем у ході часткового виконання прийнятих зобов'язань за ним.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2013, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 та набрало законної сили, встановлено факт поставки товару позивачем відповідачу на підставі Договору, за видатковою накладною від 12.10.2011 № 78 на суму 248 200,00 грн.

Натомість, відповідачем зобов'язання з оплати товару належним чином не виконано, що підтверджується банківською довідкою від 13.06.2012 № 18/352 про відсутність надходження коштів від відповідача за вказаною видатковою накладною, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (копія у матеріалах справи).

Доказів перерахування відповідачем коштів за спірною видатковою накладною суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за спірною видатковою накладною у розмірі 248 200,00 грн.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи письмові докази та положення укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 248 200,00 грн. основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач на підставі пункту 6.3.1. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 17 924,90 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, у розмірі 17 924,90 грн. та встановлено, що вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 17 811,32 грн.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 3 488,40 грн. та інфляційні втрати у розмірі 774,60 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3% річних та встановив, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 468,00 грн.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати за березень 2012 року у розмірі 774,60 грн.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за березень 2012 року та встановлено правильність їх нарахування. Позовна вимога про стягнення з відповідача 774,60 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

За результатами аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та всебічного розгляду матеріалів справи, колегія суддів господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 248 200,00 грн. основної заборгованості, 17 811,32грн. пені, 3 468,00 грн. 3 % річних та 774,60 грн. інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 113,58 грн. та 3 % річних у розмірі 20,40 грн. задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" в особі Бориспільської філії (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30160757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Гермес" (49128, м. Дніпропетровськ, Житловий масив Червоний Камінь, 18, кв. 120, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36441143) 248 200 (двісті сорок вісім тисяч двісті) грн. 00 коп. основної заборгованості, 17 811 (сімнадцять тисяч вісімсот одинадцять) грн. 32 коп. пені, 3 468 (три тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 00 коп. 3 % річних, 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 60 коп. інфляційних втрат та 5 405 (п'ять тисяч чотириста п'ять) грн. 32 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 02.06.2014.

Головуючий суддя С.О. Саванчук

Судді Т.Д. Лилак

Т.В. Лутак