Ухвала

від 11.06.2014 по справі 914/2490/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.06.2014 р. Справа№ 914/2490/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі:

заявника-1 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м.Київ

заявника-2 Вищого професійного училища № 29, м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м.Львів

про скасування рішення постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати від 19.03.2009 року

у справі № 10-49/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс", с.Тарасівка Київської області

до відповідача Приватного підприємства "Новий шлях", м. Жовква

за участю третьої особи Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки"

про розірвання договору та визнання права власності

За участю представників сторін:

від прокуратури Шокало Я.Г. - прокурор (посвідчення №011114 від 24.10.2012р.);

від заявника-1 не з'явився;

від заявника-2 Митрофанов І.І. - директор (довіреність №9/1-9-5 від 28.01.2013р.);

від третьої особи не з'явився;

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився;

від третьої особи не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

21.06.2013р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі: заявника-1 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та заявника-2 Вищого професійного училища № 29 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торговельної

палати від 19.03.2009 року у справі № 10-49/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Облнафтобуд Альянс" до відповідача Приватного підприємства "Новий шлях" за участю третьої особи Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про розірвання договору та визнання права власності. Справі призначено №914/2490/13, інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.10.2013р. у справі №914/2490/13 заяву про скасування рішення третейського суду залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. у справі №914/2490/13 в задоволенні апеляційної скарги Прокурора Львівської області та апеляційної скарги Вищого професійного училища № 29 м. Львова відмовлено, а ухвалу господарського суду Львівської області від 11.10.2013р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2014р. у справі №914/2490/13 касаційну скаргу Вищого професійного училища № 29 м. Львова задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 11.10.2013р. у справі скасовано, а справу № 914/2490/13 направлено до господарського суду Львівської області.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.03.2014р. справу №914/2490/13 прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.03.2014р. Ухвалою суду 25.03.2014р. розгляд справи відкладено на 08.04.2014р. Ухвалою суду 08.04.2014р. розгляд справи відкладено на 11.04.2014р. Ухвалою суду 11.04.2014р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 24.04.2014р. Ухвалою суду 24.04.2014р. розгляд справи відкладено на 28.04.2014р.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Матвіїва Р.І., згідно вимог ст. 2-1 ГПК України 28.04.2014р. було призначено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого справу №914/2490/13 передано для розгляду судді Петрашко М.М., інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

Ухвалою суду від 28.04.2014р. розгляд справи відкладено на 21.05.2014р. Ухвалою суду від 21.05.2014р. розгляд справи відкладено на 28.05.2014р. Ухвалою суду від 28.05.2014р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 11.06.2014р.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у заяві.

Заявник-1 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Станом на 11.06.2014р. від заявника-1 не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 28.05.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась заявнику-1 на адресу вказану прокурором в заяві, а саме: 01135, м. Київ, пр. Перемоги,10.

Представник заявника-2 подав клопотання (вх.№24146/14 від 03.06.2014р.) про долучення до матеріалів справи документів, які на думку Вищого професійного училища № 29 додатково підтверджують, що їдальня по вул.Єрошенка, 20 знаходиться у державній власності і стоїть на балансі училища.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 явку в судове засідання не забезпечила.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Станом на 11.06.2014р. від позивача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 28.05.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась позивачу на адресу вказану прокурором в заяві, а саме: 08161, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Станом на 11.06.2014р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 28.05.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу на адресу вказану прокурором в заяві, а саме: 79069, Львівська область, м.Жовква, вул.Б.Хмельницького, 35.

Третя особа (Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки") явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечила.

Дослідивши матеріали справи №914/2490/13, заслухавши пояснення представника прокуратури та заявника-2, господарський суд -

встановив:

Відповідно до резолютивної частини рішення постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати від 19.03.2009 №10-49/09 (третейський суддя Мартин Д.І.) вирішено: визнати право власності за ТОВ «Облнафтобуд альянс» на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. «А 1 -1», загальною площею 512,2 м.кв., яка розташована за адресою: м.Львів, вул.Єрошенка, 20.; зобов'язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зареєструвати право приватної власності за ТОВ «Облнафтобуд Альянс» на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. «А 1 -1», загальною площею 512,2 м.кв., яка розташована за адресою: м.Львів, вул.Єрошенка, 20.; зобов'язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видати витяг про реєстрацію права власності за ТОВ «Облнафтобуд Альянс» на вищевказаний об'єкт нерухомості.

Вказане рішення суду виконане в повному обсязі.

На підставі рішення Постійно діючого Третейського суду від 19.03.2009р. по справі №10-49/09 зареєстроване за ТзОВ «Облнафтобуд альянс» право власності №27860404 від 23.07.2009 року на нежитлову будівлю їдальні літ. «А 1 -1» площею 512,2 кв.м.

Як вбачається з рішення третейського суду, 15.10.2003р. між ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» та ПП «Новий шлях» укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, за умовами якого ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» як продавець зобов'язується передати у власність ПП «Новий шлях» як покупцеві об'єкт незавершеного будівництва: будівлю їдальні, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Єрошенка, 20, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. У матеріалах третейської справи міститься копія договору купівлі-продажу.

12.04.2008р. між ПП «Новий шлях» (далі - довіритель) та ТзОВ «Облнафтобуд альянс» (далі - повірений) укладено договір доручення (комісії), за яким довіритель доручає, а повірений зобов'язується від свого імені, в інтересах та за рахунок довірителя здійснити дії по створення приватної справи у сфері громадського харчування, а саме будівництво, оформлення усієї сукупності дозвільної документації на незавершену будівництвом будівлю їдальні по вул. Єрошенка, 20, м.Львів, підготовка завершеної будівництвом будівлі їдальні для введення в експлуатацію. Вартість об'єкта незавершеного будівництва згідно п.1.3. договору визначена сторонами в розмірі 63800 грн. Після вчинення усіх необхідних дій готова для ведення господарської діяльності будівля їдальні передається повіреним довірителю за відповідною угодою.

Згідно п.2.1.5. договору доручення (комісії) позивач зобов'язався протягом 20 днів після завершення будівництвом об'єкта для введення його в експлуатацію переоформити всі необхідні документи по будівництву об'єкта на довірителя.

В свою чергу довіритель зобов'язався здійснити оплату попередньо погоджених витрат, пов'язаних з виконанням договору (п.2.3.2 договору), оплатити послуги повіреного (п.2.3.3 договору).

Згідно п.2.2.2. договору доручення, встановлено право повіреного відмовитися від виконання договору та ініціювати його розірвання в тому випадку, якщо довіритель відмовляється оплачувати попередньо погоджені витрати, пов'язані з вчиненням відповідних дій.

Відповідно до п.2.2.3 договору, в рахунок оплати за виконані роботи та понесені витрати по договору доручення в разі настання випадку, обумовленому в п.2.2.2. договору, повірений має право отримати у власність завершений будівництвом об'єкт з відшкодуванням довірителю вартості незавершеного будівництва.

Також згідно п.4.6. договору доручення, у випадку несплати вартості виконаних повіреним будівельних робіт протягом 3-х місяців з моменту завершення таких робіт, на його вимогу довіритель зобов'язаний передати завершений будівництвом об'єкт повіреному у власність за актом приймання-передачі.

Як встановлено третейським судом та не заперечувалось довірителем, всі роботи виконані власними коштами повіреного, а отже довіритель виконував умови договору неналежним чином.

Крім того як зазначено у рішенні третейського суду, матеріалами справи доведено та третейським судом встановлено, що нежитлова будівля їдальні літ. А'-1, загальною площею 512,2 м.кв.. яка розташована за адресою м.Львів, вул. Єрошенка, 20, в даний час функціонує та наявні всі ознаки її готовності до експлуатації, що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи, що міститься в матеріалах справи.

Отже враховуючи ту обставину, що повірений сплатив власні кошти за будівництво будівлі, які довірителем повернуті не були, виходячи з положень договору про відповідальність за невиконання умов договору, згідно яких повірений вправі задовольнити свої вимоги шляхом отримання в рахунок боргу у власність спірну будівлю, а також враховуючи експертний висновок, третейський суд дійшов висновку, що повірений являється власником новоствореного майна. Таким чином, як зазначено у рішенні третейського суду, за повіреним необхідно визнати право власності на збудований об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. А'-1, загальною площею 512,2 м.кв.. яка розташована за адресою м.Львів, вул. Єрошенка, 20.

Як зазначено прокурором у заяві про скасування рішення третейського суду, прийнявши рішення у справі за позовом ТОВ «Облнафтобуд Альянс» до ПП «Новий шлях», третейський суд вирішив питання про права та обов'язки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України як власника нежитлових приміщень та Вищого професійного училища №29 м.Львова як користувача (балансоутримувача), які не були залучені до участі у справі, чим порушив їх права.

Як стверджує прокурор, вищезазначене рішення третейського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню, як незаконне та необґрунтоване, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про третейські суди" (в редакції, чинній на момент прийняття рішення третейського суду) рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:

- справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

- третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Оскільки одна з позовних вимог стосувалася права власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20, то прокурор вважає, що дана справа не підвідомча третейському суду відповідно до закону, що є однією з підстав для скасування прийнятого третейським судом рішення.

Крім того, як зазначає прокурор, рішенням третейського суду від 19.03.2009р. вирішено питання про права та обов'язки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Вищого професійного училища №29 м. Львова, яких до участі у справі залучено не було, що є підставою для скасування вказаного рішення, враховуючи наступне.

Прокурор звертає увагу, що суддя третейського суду неналежним чином дослідив всі обставини справи при розгляді вказаного спору, а саме визнавши право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Облнафтобуд альянс» на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. «А 1 -1», загальною площею 512,2 м.кв., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20, судом не з'ясовано у чиїй власності перебувала вказана нежитлова будівля їдальні та чи право власності на спірну споруду було належним чином зареєстровано.

Прокурор вважає, що ТзОВ «Облнафтобуд Альянс» набуто право власності на нежитлову будівлю їдальні літ. «А 1 -1», загальною площею 512,2 м.кв., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20, що фактично, на підставі акту прийому-передачі від 22.03.1985р. знаходилась на балансі Вищого професійного училища №29 м. Львова та є державною власністю.

У заяві про скасування рішення третейського суду зазначено, що відповідно до інвентаризаційних справ на спірну споруду, первинне право власності на них зареєстроване на підставі оскаржуваного рішення третейського суду. Інших власників спірних будівель в Реєстрі прав власності не значилося, а з цього можна зробити висновок, що третейський суд помилково підтвердив право власності відповідача на споруду.

Крім того у заяві зазначено, що третейський суд у порушення п. 6 та 13 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» вирішив питання про обов'язки суб'єкта, якому делеговані управлінські повноваження та зобов'язав його до вчинення дій з реєстрації власності.

З огляду на викладене, прокурор який діє в інтересах заявників просить скасувати рішення третейського суду від 19.03.2009р. у справі № 10-49/09.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 подав пояснення в яких зазначає, що законність рішення третейського суду обґрунтовується тим, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (в редакції станом на день прийняття рішення третейського суду) спір про визнання права власності підпадав під юрисдикцію третейських судів.

Також зазначає, що відповідно до інвентаризаційних справ на спірну споруду, первинне право власності на неї зареєстроване на підставі оскаржуваного рішення третейського суду. Інших власників спірних будівель в реєстрі прав власності не значилося. Третейський суд підтвердив право ТзОВ «Облнафтобуд Альянс» на споруду. На час постановлення рішення третейським судом право власності на спірну нежитлову споруду за ВПУ № 29 м.Львова чи Міністерством освіти і науки України не було зареєстровано хоча згідно п.1.5 наказу Міністерства юстиції від 28.01.2003р. № 6/5 «Про внесення змін та доповнень до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» таке право власності підлягало реєстрації.

У поясненні третя особа зазначає, що право власності на нерухоме майно може бути підтверджено лише відповідним правовстановлюючим документом та записом в державному реєстр прав власності. Проте заявниками не надано жодного правовстановлюючого документу, який міг би бути підставою для реєстрації за ними права власності на спірне нерухоме майно.

Крім того третя особа зазначає, що не можуть бути взяті до уваги і твердження прокуратури про те, що третейський суд порушив п.6 та 13 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» вирішив питання про права та обов'язки суб'єкта, якому делеговані управлінські повноваження та зобов'язав його до вчинення дій з реєстрації власності. При цьому зазначає, що третейський суд не міг порушити норму, якої не існувало на момент вирішення спору. Прокурор посилається на редакцію норми, яка набула чинності після винесення рішення третейського суду.

З огляду на викладене, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.

Судом встановлено, що у листопаді 1972 року виконавчим комітетом Львівської міської ради депутатів трудящих було прийнято рішення № 573 «Про відвід земельної ділянки Львівському заводу автонавантажувачів під будівництво 9-ти поверхового гуртожитку на 632 місця по вул. Пелехатого ріг вул. Золотої для профтехучилища № 29», на підставі якого Львівському заводу автонавантажувачів відведено земельну ділянку під будівництво дев'ятиповерхового гуртожитку на 632 місця по вул. Пелехатого (сьогодні - вул. Єрошенка) ріг вул. Золотої для профтехучилища № 29.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 06.03.1975 року № 184 «Про розширення території земельної ділянки під будівництво 9-ти поверхового гуртожитку Львівському заводу автонавантажувачів по вул. Пелехатого ріг вул. Золотої», територію, відведену під будівництво дев'ятиповерхового гуртожитку по вул. Пелехатого ріг вул. Золотої у м. Львові, було розширено за рахунок присадибної ділянки площею 435,9 м.кв. по вул. Пелехатого.

05 лютого 1985 року ВО «Автонавантажувач» направляє на адресу Всесоюзного промислового об'єднання «Союзавтобуспром» (ВПО «Союзавтобуспром») листа за № 897/31, в якому просить дозволити безоплатну передачу з свого балансу на баланс Львівського середнього професійного технічного училища № 29 ім. Комсомолу України навчальних та виробничих будівель, а також гуртожитку з їдальнею на загальну суму 1281459 руб., які експлуатуються училищем.

13 лютого 1985 року ВПО «Союзавтобуспром» скеровує, у відповідь на лист ВО «Автонавантажувач» від 05.02.1985 року листа за № 33-208/25, яким надається дозвіл на відповідну безоплатну передачу гуртожитку разом зі їдальнею.

22 березня 1985 року генеральним директором ВО «Автонавантажувач» було затверджено Акт «приймання-передачі будівель на території середнього професійно-технічного училища № 29 ім. Комсомолу України с балансу Львівського ВО «Автопогрузчик» на баланс СПТУ-29 ім. Комсомола України, м. Львів, Львівського обласного управління профтехосвіти», яким на баланс Львівського середнього професійно-технічного училища № 29 ім. Комсомолу України було передано, зокрема будівлю гуртожитку з їдальнею за адресою: м. Львів, вул. Пелехатого 20.

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 16.07.2012 року № 16-15-03999, Відкрите акціонерне товариство «Львівський завод «Автонавантажувач» (далі - ВАТ «ЛЗА») створено відповідно до рішення Фонду державного майна України від 05.01.1996 року № 1-АТ шляхом перетворення державного підприємства Львівський завод «ЛАНТ» (далі - ДП ЛЗ ЛАНТ). Перетворення ДП ЛЗ «ЛАНТ» у ВАТ «ЛЗА» та формування статутного капіталу товариства здійснювали структурні підрозділи центрального апарату Фонду державного майна України без залучення регіонального відділення. У зв'язку з цим, пооб'єктна інформація щодо майна, яке включено до статутного капіталу ВАТ «ЛЗА», в регіональному відділенні відсутня. Що стосується майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ «ЛЗА», однак залишилось обліковуватись на його балансі як державне майно у т.ч. як об'єкти незавершеного будівництва, то в зазначеному майні такий об'єкт як їдальня по

вул.Єрошенка, 20 у м. Львові не ідентифікується.

Згідно листа Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» від 17.07.2012 року № 2/20, їдальню по вул. Єрошенка, 20 було передано на баланс Вищого професійного училища № 29 м. Львова з балансу ВО «Автонавантажувач» у 1985 році. У цьому ж році її було знято з балансу ВО «Автонавантажувач» і не включено в статутний фонд. Водночас у листі зазначається, що ВО «Автонавантажувач» не надавав погодження на продаж їдальні.

Як вбачається з експлікації внутрішніх площ до плану будівлі літера «А'-1» по вул. Єрошенка, 20 та стверджується довідкою від 30.08.2010 року № 290, загальна площа будівлі їдальні Вищого професійного училища № 29 становить 892,0 кв.м.

Відповідно до додатку до листа Фонду державного майна України від 27.04.2011 року № 10-15-5883 - Відомості про окреме нерухоме державко майно (Форма № 2б(д)) - будівля їдальні (площа забудови - 892,0 кв.м.; площа об'єкта- 748,0 кв.м.) за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20 належить до державної власності та перебуває на балансі Вищого професійного училища № 29.

Згідно листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.07.2012 року № 1/11-10919, відповідно до даних автоматизованої системи «Юридичні особи» майно (будівлі, споруди, інші основні засоби і матеріальні цінності), що знаходиться на балансі училища (м.Львів, вул.Шевченка, 116), зокрема: гуртожиток та їдальня за адресою м.Львів, вул. Єрошенка, 20, є державною власністю, знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та закріплено за вищим професійним училищем № 29 на праві оперативного управління.

Дослідивши матеріали справи про скасування рішення третейського суду, а також матеріали третейської справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника прокуратури та заявника-2, суд дійшов висновку задоволити заяву про скасування рішення третейського суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 122 1 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Частиною першою ст.122 5 ГПК України передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Згідно із ч.2 ст.122 5 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається з резолютивної частини рішення постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати від 19.03.2009 №10-49/09 вирішено: визнати право власності за ТОВ «Облнафтобуд альянс» на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. «А 1 -1», загальною площею 512,2 м.кв., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20.; зобов'язати Обласне комунальне

підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" зареєструвати право приватної власності за ТОВ «Облнафтобуд Альянс» на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. «А 1 -1», загальною площею 512,2 м.кв., яка розташована за адресою: м.Львів, вул.Єрошенка, 20.; зобов'язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" видати витяг про реєстрацію права власності за ТОВ «Облнафтобуд альянс» на вищевказаний об'єкт нерухомості.

Вказане рішення обґрунтовується тим, що 15.10.2003р. між ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» та ПП «Новий шлях» укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, за умовами якого ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» як продавець зобов'язується передати у власність ПП «Новий шлях» як покупцеві об'єкт незавершеного будівництва: будівлю їдальні, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Єрошенка, 20, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. У матеріалах третейської справи міститься копія договору купівлі-продажу.

12.04.2008р. між ПП «Новий шлях» (далі - довіритель) та ТзОВ «Облнафтобуд альянс» (далі - повірений) укладено договір доручення (комісії), за яким довіритель доручає, а повірений зобов'язується від свого імені, в інтересах та за рахунок довірителя здійснити дії по створенню приватної справи у сфері громадського харчування, а саме будівництво, оформлення усієї сукупності дозвільної документації на незавершену будівництвом будівлю їдальні по вул. Єрошенка, 20, м.Львів, підготовка завершеної будівництвом будівлі їдальні для введення в експлуатацію. Після вчинення усіх необхідних дій готова для ведення господарської діяльності будівля їдальні передається повіреним довірителю за відповідною угодою.

Згідно п.2.1.5. договору доручення (комісії) позивач зобов'язався протягом 20 днів після завершення будівництвом об'єкта для введення його в експлуатацію переоформити всі необхідні документи по будівництву об'єкта на довірителя.

В свою чергу довіритель зобов'язався здійснити оплату попередньо погоджених витрат, пов'язаних з виконанням договору (п.2.3.2 договору), оплатити послуги повіреного (п.2.3.3 договору).

Згідно п.2.2.2. договору доручення, встановлено право повіреного відмовитися від виконання договору та ініціювати його розірвання в тому випадку, якщо довіритель відмовляється оплачувати попередньо погоджені витрати, пов'язані з вчиненням відповідних дій.

Відповідно до п.2.2.3 договору, в рахунок оплати за виконані роботи та понесені витрати по договору доручення в разі настання випадку, обумовленому в п.2.2.2. договору, повірений має право отримати у власність завершений будівництвом об'єкт з відшкодуванням довірителю вартості незавершеного будівництва.

Також згідно п.4.6. договору доручення, у випадку несплати вартості виконаних повіреним будівельних робіт протягом 3-х місяців з моменту завершення таких робіт, на його вимогу довіритель зобов'язаний передати завершений будівництвом об'єкт повіреному у власність за актом приймання-передачі.

Як встановлено третейським судом та не заперечувалось довірителем, всі роботи виконані власними коштами повіреного, а отже довіритель виконував умови договору неналежним чином.

Крім того як зазначено у рішенні третейського суду, матеріалами справи доведено та третейським судом встановлено, що нежитлова будівля їдальні літ. А'-1, загальною площею 512,2 м.кв.. яка розташована за адресою м.Львів, вул. Єрошенка, 20, в даний час функціонує та наявні всі ознаки її готовності до експлуатації, що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи, що міститься в матеріалах справи.

Отже враховуючи ту обставину, що повірений сплатив власні кошти за будівництво будівлі, які довірителем повернуті не були, виходячи з положень договору про відповідальність за невиконання умов договору, згідно яких повірений вправі задовольнити свої вимоги шляхом отримання в рахунок боргу у власність спірну будівлю, а також враховуючи експертний висновок, третейський суд дійшов висновку, що повірений являється власником новоствореного майна. Таким чином, як зазначено у рішенні третейського суду, за повіреним необхідно визнати право власності на збудований об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю їдальні літ. А'-1, загальною площею 512,2 м.кв.. яка розташована за адресою м.Львів, вул. Єрошенка, 20.

Однак суд не погоджується з рішенням постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати від 19.03.2009р. №10-49/09 зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи, перша реєстрація права власності на будівлю їдальні за адресою: м.Львів, вул. Єрошенка, 20, здійснена на підставі оскаржуваного рішення третейського суду. Інших зареєстрованих власників вказаної будівлі в Реєстрі прав власності не значилося.

Однак суд звертає увагу, що у листопаді 1972 року виконавчим комітетом Львівської міської ради депутатів трудящих було прийнято рішення № 573 «Про відвід земельної ділянки Львівському заводу автонавантажувачів під будівництво 9-ти поверхового гуртожитку на 632 місця по вул. Пелехатого ріг вул. Золотої для профтехучилища № 29», на підставі якого Львівському заводу автонавантажувачів відведено земельну ділянку під будівництво дев'ятиповерхового гуртожитку на 632 місця по вул. Пелехатого (сьогодні - вул. Єрошенка) ріг вул. Золотої для профтехучилища № 29.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 06.03.1975 року № 184 «Про розширення території земельної ділянки під будівництво 9-ти поверхового гуртожитку Львівському заводу автонавантажувачів по вул. Пелехатого ріг вул. Золотої», територію, відведену під будівництво дев'ятиповерхового гуртожитку по вул. Пелехатого ріг вул. Золотої у м. Львові, було розширено за рахунок присадибної ділянки площею 435,9 м.кв. по вул. Пелехатого.

05 лютого 1985 року ВО «Автонавантажувач» направив на адресу Всесоюзного промислового об'єднання «Союзавтобуспром» (ВПО «Союзавтобуспром») листа за № 897/31, в якому просить дозволити безоплатну передачу з свого балансу на баланс Львівського середнього професійного технічного училищу № 29 ім. Комсомолу України навчальних та виробничих будівель, а також гуртожитку з їдальнею.

13 лютого 1985 року ВПО «Союзавтобуспром» скерував, у відповідь на лист ВО «Автонавантажувач» від 05.02.1985 року, листа за № 33-208/25, яким надав дозвіл на відповідну безоплатну передачу гуртожитку разом зі їдальнею.

22 березня 1985 року генеральним директором ВО «Автонавантажувач» було затверджено Акт «приймання-передачі будівель на території середнього професійно-технічного училища № 29 ім. Комсомолу України с балансу Львівського ВО «Автопогрузчик» на баланс СПТУ-29 ім. Комсомола України, м. Львів, Львівського обласного управління профтехосвіти», яким на баланс Львівського середнього професійно-технічного училища № 29 ім. Комсомолу України було передано, зокрема будівлю гуртожитку з їдальнею за адресою: м. Львів, вул. Пелехатого (Єрошенка) 20.

Крім того, з листа Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод «Автонавантажувач» від 17.07.2012 року № 2/20 вбачається, що їдальню по вул. Єрошенка, 20 було передано на баланс Вищого професійного училища № 29 м. Львова з балансу ВО «Автонавантажувач» у 1985 році. У цьому ж році її було знято з балансу ВО «Автонавантажувач» і не включено в статутний фонд. Водночас у вказаному листі зазначається, що ВО «Автонавантажувач» не надавав погодження на продаж їдальні.

Разом з тим, відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області від 16.07.2012 року № 16-15-03999 їдальня по вул. Єрошенка, 20 у м. Львові не ідентифікується у переліку майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач», однак залишилось обліковуватись на його балансі як державне майно у т.ч. як об'єкти незавершеного будівництва.

Проте відповідно до додатку до листа Фонду державного майна України від 27.04.2011 року № 10-15-5883 - Відомості про окреме нерухоме державко майно (Форма № 2б(д)) - будівля їдальні (площа забудови - 892,0 кв.м.; площа об'єкта- 748,0 кв.м.) за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20 належить до державної власності та перебуває на балансі Вищого професійного училища № 29.

Згідно листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 06.07.2012 року № 1/11-10919, відповідно до даних автоматизованої системи «Юридичні особи» майно (будівлі, споруди, інші основні засоби і матеріальні цінності), що знаходиться на балансі училища (м.Львів, вул.Шевченка, 116), зокрема: гуртожиток та їдальня за адресою м.Львів, вул. Єрошенка, 20, є державною власністю, знаходиться у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та закріплено за вищим професійним училищем № 29 на праві оперативного управління.

Отже з огляду на викладене, третейському суду слід було встановити чи була фактично передана вказана будівля відповідно до договору купівлі-продажу від 15.10.2003р. укладеного між ВАТ «Львівський завод «Автонавантажувач» та ПП «Новий шлях».

Окрім того, частиною 3 ст. 331 ЦК України (у редакції на момент розгляду третейської справи та прийняття рішення), до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що визнаючи право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Облнафтобуд альянс» на нежитлову будівлю їдальні за адресою: м.Львів, вул. Єрошенка, 20, третейському суду слід було встановити чи є у ПП «Новий шлях» документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисна документація, а також документи, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Частиною 2 ст. 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 30 1 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції, чинній у період з 12.04.2008 року по 14.01.2009 року), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Положеннями чинного на час розгляду Третейським судом справи № 10-49/09 (з 25.02.2009 року по 19.03.2009 року) Закону України «Про планування і забудову територій» було передбачено прийняття закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію. Поряд з цим, третейський суд, визнаючи право власності на будівлю їдальні по вул. Єрошенка, 20 у м. Львові за Товариством з обмеженою відповідальністю «Облнафтобуд альянс» не перевірив факт введення в експлуатацію будівлі, а лише виходив з того, що такий факт підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи та договором доручення.

Враховуючи вищенаведені обставини та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що третейський суд вирішив спір щодо майна, а саме нежитлової будівлі їдальні літ. А 1 -1, загальною площею 512,2 м.кв., яка розташована за адресою: м.Львів, вул. Єрошенка, 20, право власності на яке є спірним, чим вирішив питання про права і обов'язки заявників у даній справі, які не були залучені та не брали участь у розгляді справи №10-49/09 яка розглядалась постійно діючим Третейським судом Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку скасувати рішенням постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати від 19.03.2009р. №10-49/09.

Щодо тверджень прокурора про те, що справа у якій прийнято рішення третейського суду не підвідомча третейському суду відповідно до закону суд зазначає наступне.

Як зазначає прокурор у заяві, відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди у порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки.

Оскільки, як зазначає прокурор, одна з позовних вимог стосувалася права власності на об'єкт нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Єрошенка, 20, то дана справа не підвідомча третейському суду відповідно до закону, що є однією з підстав для скасування прийнятого третейським судом рішення.

Однак, відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди» (у редакції станом не день прийняття оспорюваного рішення третейського суду), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 8) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Посилання прокурора на те, що відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» третейський суд не міг розглядати спір щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки не може братися судом до уваги, оскільки прокурор застосовує норму закону у редакції, яка набула чинності 31.03.2009р (Закон України від 05.03.2009р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів», набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Урядовий кур'єр» від 31.03.2009р. № 57).

З огляду на викладене, спір у справі № 10-49/09 яка розглядалась постійно діючим Третейським судом Українського національного комітету Міжнародної торгівельної палати був підвідомчий третейському суду.

Крім того твердження прокурора про те, що третейський суд у порушення п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» вирішив питання про обов'язки суб'єкта якому делеговані владні управлінські повноваження та зобов'язав його до вчинення дій з реєстрації власності також не може братися судом до уваги з тих самих підстав, що зазначені вище.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 16803820, державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Облнафтобуд Альянс» припинена на підставі рішення суду.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про скасування рішення третейського суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Отже керуючи вищенаведеним та ст. 49 ГПК України, суд дійшов висновку стягнути з Приватного підприємства «Новий шлях» судовий збір у розмірі 2294,00 грн. в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 122 1 , 122 5 , 122 6 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі: заявника-1 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та заявника-2 Вищого професійного училища № 29 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування рішення постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати від 19.03.2009 року у справі № 10-49/09 задоволити повністю.

2. Скасувати рішення постійно діючого Третейського суду Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати від 19.03.2009 року у справі №10-49/09 (третейський суддя Мартин Д.І.).

3. Стягнути з Приватно підприємства «Новий шлях» (80300 Львівська обл., м.Жовква, вул. Б.Хмельницького, буд. 35, код ЄДРПОУ 32562046) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294,00 грн.

4. Наказ видати після набрання ухвалою законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки вказані в ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Петрашко М.М.