Ухвала

від 16.06.2014 по справі 166/294/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 166/294/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Свистун О.М. Провадження № 22-ц/773/783/14 Категорія: 27 Доповідач: Лівандовської-Кочура Т.В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Лівандовської - Кочури Т.В.

суддів - Веремчук Л.М., Овсієнка А.А.

при секретарі Губарик К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ТОВ) «Астрафінанс», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту ТОВ) «Астра-Фінанс» про стягнення коштів за нікчемним правочином, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 25 березня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

25 березня 2014 року рішенням Ратнівського районного суду в позові ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищезгаданим рішенням суду представник ОСОБА_2 в інтересах позивача ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення є незаконним із-за неправильно застосованих норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному об'ємі.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином і своєчасно повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями. На адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, тому у відповідності з вимогами ст.305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ст. 197 ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних мотивів.

Так, ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив із того, що діяльність ТОВ «Астра-Фінанс» є законною, а вимоги позивача про нікчемність укладеного з ТОВ «Астрафінанс» договору про надання інформаційних послуг з підстав сприяння та спонукання згаданим товариством розвитку пірамідальної схеми відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставними.

Такі висновки суду узгоджуються із встановленими судом обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 вересня 2013 року між ОСОБА_1 - замовником та ТОВ «Астрафінанс» - виконавцем в особі Александрової І.О. укладено договір, предметом якого згідно п. 1.1 є зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації.

Згідно із п. 2.1 вартість плати за надання послуг Виконавця погоджена Сторонами і складає 1700 грн. (а.с. 13 зворот).

Цього ж дня, між позивачем та ТОВ «Астра-Фінанс» укладено договір № 020730 із Додатком № 1 та Додатком № 2 про надання послуг з метою отримання грошової позики у розмірі 40 000 грн., на умовах діяльності програми «ВТБ-гроші» (а.с. 9-12 зворот).

Відповідно до п. 2.1.1 договору учасник зобов'язується щомісяця сплачувати загальний платіж в розмірі 390, 22 грн., який включає в себе платіж до Фонду учасників, за рахунок якого товариство надає безвідсоткову позику, та платіж за юридичний супровід.

Безвідсоткова позика отримується учасником товариства після прийняття рішення за результатами Заходу з розподілу Фонду учасників, при цьому, перевагу має той учасник, який має найбільшу кількість сплачених загальних платежів (Додаток № 2 до договору).

На виконання умов договору позивачем було сплачено відповідачу 25 вересня 2013 1700 грн. (а.с.14).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики.

Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальна схема» не надано, однак визначено ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-40цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Законом України від 02 червня 2011 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг (введено в дію з 9 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено її п. 11-1, яким до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

За умовами вказаного договору позивач щомісячно сплачує внески за товар, який передається йому після одержання дозволу на його отримання, відтак, споживач в рамках укладеного договору сплачує за товар, а не за можливість його отримання.

З огляду на викладене, твердження позивача про те, що діяльність ТОВ "Астра-Фінанс" за договором сторін є функціонуванням «пірамідальної схеми» суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак пірамідальної схеми»-безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за програмою «ВТБ-гроші» позику отримують усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами-учасниками схеми є тільки в часі одержання позики кожним із них за умови виконання своїх зобов'язань.

Отже, передбачена у договорі діяльність товариства підпадає під поняття «фінансова послуга», а саме послуга з адміністрування фінансових активів для придбання у групах товарів, до яких, належить і позика.

Відповідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, підписавши договори з ТОВ «Астрафінанс» та ТОВ «Астра-Фінанс» ОСОБА_1 засвідчила, що уважно прочитала та зрозуміла їх умови і не має заперечень з цього приводу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що існування в даному випадку фінансової піраміди позивачем не доведено, за укладеними сторонами договорами їх предметом є надання послуг, в одному випадку інформаційних-консультаційних, в іншому послуг з адміністрування фінансових активів для придбання у групах товарів, до яких, належить і позика.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 25 березня 2014 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді