Ухвала

від 29.05.2014 по справі 822/464/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/464/14

Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача: Дутковського Богдана Васильовича;

представника відповідача: Юрчук Дарії Анатоліївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на суму 407700,85 грн. , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт постався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засідання представник апелянта підтримала доводи апеляційної скрагки та просила суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 211 848 грн., а також порушення п. 2.3, п. 2.9, п. 2.11, п. 7.46 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, що призвело до перевищення граничної суми готівкового розрахунку за 02.11.2011 року в розмірі 60 276,52 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 1366/221/32057262 від 04.07.2012 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0001432342 від 23.07.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 211 849 грн., та № 0001092341 від 23.07.2012 року, яким визначено суму штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки в розмірі 121 610,85 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із його обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, позивач з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року задекларував валові витрати по господарських операціях: з ТОВ "Промтехметал" ( ідентифікаційний код 37398974) в сумі 3200,00 грн., за перший квартал 2011 року та ТОВ "Оздоровчо - консультативний центр Гармонія" (ідентифікаційний код 33561724) в сумі 917598,00 грн., в тому числі: за 2 квартал 2011 в сумі 115200,00 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 317755 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 484643 грн.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.05.2012 року ТОВ "Промтехметал", ідентифікаційний код 37398974, зареєстроване 24.11.2010 року виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа. Основним видом діяльності ТОВ "Промтехметал" є інші види оптової торгівлі.

Згідно умов договору № 12/03 від 10.03.2011 року ТОВ "Промтехметал" зобов`язане передати товар і належні документи відповідно до замовлень, а покупець (ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром") зобов`язаний отримати товар та оплатити його вартість продавцю.

ТОВ "Промтехметал" виставило позивачу рахунок - фактури № СФ-0000209 від 24.03.2011 року, на підставі договору № 12/03 від 10.03.2011 для оплати за Долото 151 Т-В на суму 3840,00 грн., в тому числі ПДВ 640 грн. 00 коп.

На підтвердження виконання умов вказаного договору сторонами, позивачем надані відповідачу та суду першої інстанції: видаткову накладну № РН-00185 від 24.03.2011 року, податкову накладну № 223 від 29.03.2011 року, платіжне доручення №311 від 16.03.2011 року на підтвердження оплати продавцю за придбане долото.

Доставка придбаного товару (долота 151 Т-В) здійснювалась працівником позивача ОСОБА_4 на легковому автомобілі приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" марки "Renault Kangoo", що підтверджується наказом позивача № 49-к від 15.11.2010 року, посвідчення водія НОМЕР_1 від 14.12.2007 року, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, дорожнім листком легкового автомобіля від 22.03.2011 року, наказом позивача № 30 від 21.03.2011 року "Про відрядження ОСОБА_4".

Вказана запасна частина оприбуткована позивачем по бухгалтерському обліку на рахунку 207 "Запасні частини".

Використання в господарській діяльності приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" придбаного долота підтверджене позивачем наступними доказами: вимогою від 17.07.2011 року, актом від 31.07.2011 року, довідкою про перебування на балансі позивача основного засобу ( обладнання) бурової установки БТС-150 1988 року випуску для виробництва щебеневої продукції.

Окрім цього, на підтвердження здійснення приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" діяльності по виробництву щебеневої продукції, позивачем наданий суду Спеціальний дозвіл на користування надрами № 3885 від 09.06.2006 року на видобування в Смотрицькому родовищу вапняку, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, із терміном дії на 20 років.

За змістом п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

За змістом п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Досліджуючи правомірність формування позивачем валових витрат по господарській операції з придбання товару (долото 151 Т-В) у ТОВ "Промтехметал" відповідно до договору №12/03 від 10.03.2011 року, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позивачем надані належні докази на підтвердження реального характеру його відносин з вказаним контрагентом, використання придбаної матеріальної цінності у власній господарській діяльності, а тому приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" правомірно відповідно до вимог чинного податкового законодавства України віднесло до складу валових витрат за перший квартал 2011 року, витрати по придбанню вказаної запчастини на суму 3200,00 грн.

Відтак, доводи апеляційної скарги щодо неповного дослідження обставин у цій частині не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.

Стосовно доводів апеляційної скарги про нереальність господарської операції між ТОВ "Оздоровчо - консультативний центр Гармонія" та ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ "Оздоровчо - консультативний центр Гармонія" (Продавець) та ПП "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром" (Покупець) укладений договір купівлі - продажу щебеню від 01.06.2011 року, згідно п.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець належним чином прийняти та оплатити продукцію, а саме: щебінь а кількості 40000 тонн по ціні 16 грн. за 1 тонну. Загальна сума договору складає 640000,00 грн. Розрахунок за товар, придбаний в поточному місяці, проводиться Покупцем по виставлених рахунках на протязі 5 банківських днів.

На виконання сторонами умов договору позивачем надані видаткові та податкові накладні, подорожні листи вантажних автомобілів, акт звірки заборгованості станом на 31.12.2011 року. Згідно вказаного акту звірки заборгованості, позивачем взагалі не здійснено оплату по вказаному договору купівлі-продажу. Заборгованість позивача перед ТОВ "Оздоровчо - консультативний центр Гармонія" становить 929315,98 грн.

Судом першої інстанції допитано свідка ОСОБА_5, яка у судовому засіданні підтвердила господарську операцію по придбанню щебеню.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджуючи надані позивачем первинні документи судом першої інстанції правильно встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні.

Як визначено п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138).

Відповідно до п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно та в повній мірі включено до складу валових витрат витрати, понесені ним в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовувались в межах господарської діяльності. Факт отримання позивачем товарів підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують здійснення платником витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку. Крім того, в судовому засіданні представником позивача надано докази транспортування щебеню у перевіряємому періоді, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

З приводу застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки в розмірі 121 610,85 грн., суд звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПП ВКП "Нігинсахкампром" та ОСОБА_6 01.11.2011 року укладений договір позики на суму 70000,00 грн. На підставі заяв позичальника йому видано позивачем зазначену суму.

Згідно акту № 2 від 02.11.2011 року ПП ВКП "Нігинсахкампром" закупило у ПП ОСОБА_7 плитку керамічну, вставка мейсон, фриз мейсон на загальну суму 70276,52 грн.

Відповідно до 2.3 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно листа позивача № 271/1 від 01.11.2011 року, адресованого ПП ОСОБА_7, бухгалтерської довідки визнано недійсним акт закупки № 2 від 02.11.2011 року, оскільки закупка ТМЦ в ПП ОСОБА_7 на суму 70276,52 грн. була здійснена ОСОБА_6 в особистих цілях і не має відношення до господарської діяльності ПП ВКП "Нігинсахкампром". Крім того, позивачем надані копії бухгалтерських документів, що містять назву "Движение документа Операція 1109(01.11.11)", в якому відображено проведення операції "сторно" по рахунку 372/1 на суму 70276,52 грн., "Движение документа Операція 1110 (02.11.11)", в якому відображена операція "сторно" по рахунку 631 на суму 70276,52 грн.

Постановою Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року № 32 Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку, встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 , у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 червня 2014 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Сторчак Володимир Юрійович