Постанова

від 02.06.2014 по справі 2-а-2343/09/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2014 рокум. Ужгород№ 2-а-2343/09/0770

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Петричкович К.І.

за участі сторін:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік групп" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 31776 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 02 червня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 червня 2014 року .

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною завою Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика швейних виробів "Карпати-інтерконтиненталь"", якою просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика швейних виробів "Карпати-інтерконтиненталь"" адміністративно-господарські санкції у розмірі 31776, грн..

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року адміністративний позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів був задоволений повністю.

Вказана постанова відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року була залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2014 року ухвалені судові рішення у даній справі були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи раніше ухвалені у даній справі судові рішення, Вищий адміністративний суд, зокрема, вказав, що суди не дали оцінку посиланню відповідача на те, що у період до 05 травня 2008 року на підприємстві працювало 10 інвалідів, що відповідало встановленому Законом № 875-XII нормативу.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року, що занесена до журналу судового засідання, відповідно до статті 55 КАС України, допущено заміну відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика швейних виробів "Карпати-Інтерконтиненталь"" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Кружік Групп".

Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ (надалі Закон України № 875-ХІІ) для підприємств, установ і організацій встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік відповідач не виконав вимогу Закону України № 875-XII щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. У зв'язку з цим до відповідача застосовано адміністративно-господарську санкцію у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Однак, відповідач в строк встановлений законом не сплатив адміністративно-господарські санкції.

Відповідачем було надано суду додаткові письмові заперечення, відповідно до яких вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення. Зокрема, відповідач вказав на те, що в 2008 році на підприємстві було працевлаштовано та працювало 10 інвалідів, хоча, норматив становив всього 8 чоловік, що на 4 інваліда більше від нормативу. 05 травня 2008 року по не залежним від відповідача причинам чотири інваліди звільнилися за власним бажанням. Жодним нормативним документом не передбачено, що виконання нормативу працевлаштованих інвалідів є виконаним при умові відпрацювання інвалідами повного календарного року. Місцеві органи соціального захисту населення виявляють інвалідів, що бажають працевлаштовуватися, і разом із громадськими організаціями інвалідів з урахуванням рекомендацій МСЕК, побажань інвалідів, їхніх професійних навичок і знань готують пропозиції щодо створення нових робочих місць і передають їх відділенням Фонду соціального захисту інвалідів і центрам зайнятості. Жодного звернення від цих органів з проханням або вимогою про працевлаштування інвалідів за 2008 рік підприємство не отримувало.

02 червня 2014 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача, відповідно до якої останній просить розглянути дану адміністративну справу без його участі, за наявними матеріалами (а.с. 196 ) .

02 червня 2014 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить розглянути дану адміністративну справу без його участі та відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. (а.с. 200 ) .

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач подав до Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік (а.с. 4). Відповідно до рядка 01 звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становить 196 осіб. Відповідно до рядка звіту 03 кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України № 875-XII становить 8 осіб. Відповідно до рядка звіту 02 середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 6 осіб.

Відповідно до статті 19 частини 1 Закону України № 875-XII для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до статті 18 частини 3 Закону України № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 1 частини 3 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до статті 20 частини 1 Закону України № 875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

В додаткових письмових запереченнях проти позову представник відповідач вказав на 10 інвалідів, які були працевлаштовані відповідачем та протягом 2008 року у нього працювало. Зокрема відповідач вказав на таких інвалідів: ОСОБА_1, код №НОМЕР_10; ОСОБА_2, код № НОМЕР_1; ОСОБА_3, код № НОМЕР_2; ОСОБА_4, код № НОМЕР_3; ОСОБА_5, код № НОМЕР_4; ОСОБА_6, код № НОМЕР_5; ОСОБА_7, код № НОМЕР_6; ОСОБА_8, код № НОМЕР_7; ОСОБА_9, код № НОМЕР_8; ОСОБА_10, код № НОМЕР_9.

На виконання ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду направлено індивідуальні відомості на застрахованих осіб форми ОК-5 відносно громадян, на які вказував відповідач (а.с.а.с. 177-186).

Відповідно до вказаних індивідуальних відомостей кількість фактично відпрацьованих днів вказаними відповідачем інвалідами становить 2457 днів. Зокрема ОСОБА_1, код №НОМЕР_10 фактично відпрацьовано 366 днів; ОСОБА_2, код № НОМЕР_1 фактично відпрацьовано 366 днів; ОСОБА_3, код № НОМЕР_2 фактично відпрацьовано 366 днів; ОСОБА_4, код № НОМЕР_3 фактично відпрацьовано 366 днів; ОСОБА_5, код № НОМЕР_4 фактично відпрацьовано 249 днів; ОСОБА_6, код № НОМЕР_5 фактично відпрацьовано 366 днів; ОСОБА_7, код № НОМЕР_6 фактично відпрацьовано 126 днів; Лазар (ОСОБА_11 - уточнено відповідачем під час судового розгляду) ОСОБА_12, код № НОМЕР_7 фактично відпрацьовано 126 днів; ОСОБА_9, код № НОМЕР_8 фактично відпрацьовано 126 днів; ОСОБА_10, код № НОМЕР_9 фактично відпрацьовано 0 днів, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів, що затверджена наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року за № 42, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік - визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722 (із змінами).

Аналіз пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, що затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року за № 286, дозволяє зробити висновок, що середньооблікова кількість штатних працівників, у тому числі й тих, яким встановлена інвалідність, за рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи, що минули з початку року та ділення результату на 12 місяців.

Відповідно пункту 3.2 підпункту 3.2.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, що затверджена наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року за № 286, при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік - не враховуються працівники, які перебувають у відпустках у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.

Таким чином норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів за спірний період відповідачем не виконано.

Крім того, судом враховано, що відповідачем на підтвердження того, що працівник ОСОБА_7 є інвалідом, надано суду лише копію посвідчення за НОМЕР_11, термін якого сплив ще 01 січня 2006 року (а.с. 158). Також суд вказує й на те, що на підтвердження того, що працівник ОСОБА_11 є інвалідом, надано суду копію посвідчення за № НОМЕР_7, яке видане 19 лютого 200 9 року, хоча спірним періодом є 2008 рік.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі вчиненням правопорушення.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників-інвалідів за 2008 звітний рік, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України № 875-XII становить 196 особи. Фактично середньооблікова кількість інвалідів на підприємстві становить 8 осіб. Однак, як вбачається із вказаного розрахунку середньооблікова річна кількість інвалідів, працюючих у відповідача, становить 6 осіб. (а.с. 199).

Отже, Закарпатський окружний адміністративний суд вважає, що відповідачем не було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином Оскільки середньорічна заробітна плата штатного працівника у відвідача становить 15888 грн., то адміністративно-господарська санкція становить 31776 (15888 х 2) грн..

Відповідно до статті 20 частини 4 Закону України № 875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Отже, оскільки відповідачем самостійно не здійснено працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць та, у зв'язку з цим, самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції у розмірі та в строки передбачені статтею 20 вказаного Закону, то позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік групп" адміністративно-господарські санкції у розмірі 31776 грн..

Керуючись статтями 11, 70, 71, 72, 86, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік групп" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 31776 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кружік групп" (ідентифікаційний код 30444311) адміністративно-господарські санкції у розмірі 31776 (тридцяти однієї тисячі семисот сімдесяти шести) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.Є. Гаврилко