Постанова

від 04.06.2014 по справі 19/279

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2014 р. Справа№ 19/279

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

прокурор: Спорий І.Г. - посв. № 024836 від 11.03.2014;

позивача: Совівська О.В. - пред. за дов. № 18/04-5653 від 22.11.2013;

відповідача: Гарагуц В.С. - пред. за дов. № 21/06-7 від 20.06.2013;

третьої особи-1: Шевелєва Ю.Е. - пред. за дов. № 25-17/480 від 15.04.2014;

Іванова В.Ю. - пред. за дов. № 25-17/434 від 08.04.2014;

третьої особи-2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Державної фінансової інспекції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2014р.

у справі №19/279 (Головуючий суддя - Балац С.В. судді: Літвінова М.Є., Уралова О.Г.)

за позовом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОТЕХНОКОМ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна фінансова інспекція України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Управління будівельними проектами "Будінвестконсалт"

про відшкодування збитків в сумі 335 674, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2014р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Прокуратура Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернулася з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким позов Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України задовольнити, у зв'язку з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Адміністрації Держспецзв'язку (витяг з Акту ревізії від 22.09.2010 №06-21/68) з питань виконання робіт за Договором підряду від 16.10.2008, було виявлено незаконні витрати бюджетних коштів у сумі 266 470,00 грн. та кваліфіковано, згідно з вимогою ГоловКРУ, як збитки державі, і даний факт став відомий Адміністрації Держспецзв'язку 22.11.2010, а виявлені порушення не явні і не могли бути виявлені за звичайних обставин, оскільки в Адміністрації Держспецзв'язку відсутні фахівці у сфері будівництва, тому позивач не міг знати про такі порушення під час підписання Актів приймання виконаних робіт.

Ухвалою суду від 10.04.2014 прийнято апеляційну скаргу Прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері до провадження та призначено справу до розгляду на 07.05.2014.

Також, до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від Державної фінансової інспекції України, яка просить суд скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким позов Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України задовольнити.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що одним із Актів приймання виконаних робіт, в якому виявлені порушення, є Акт за грудень 2008 р, то і Акт про повне виконання робіт за Договором, складений та підписаний Замовником та Підрядником у грудні 2008 р., тобто, в межах загального строку позовної давності. Крім того, Держфінінспекція зазначає, що Акт ревізії фінансово-господарської діяльності №06-21/68 складений та підписаний 22.09.2010 і саме ця дата є в розумінні цивільного законодавства моментом отримання замовником інформації про порушення його прав.

Ухвалою суду від 10.04.2014 прийнято апеляційну скаргу Державна фінансова інспекція України прийнято до спільного розгляду з раніше поданою апеляційною скаргою Прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та призначено справу до розгляду на 07.05.2014р.

06.05.2014 представником відповідача подано відзиви на апеляційні скарги Прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Державної фінансової інспекції України, в яких, зокрема, відповідач вказує на те, що у Додатку № 2 Договору передбачено, що ТОВ "ГЕОТЕХНОКОМ" зобов'язується виконати роботи відповідно до умов Договору не пізніше 01 грудня 2008 року. Роботи були виконані у вказаний строк, а, отже на момент звернення позивача до суду з позовом спливла позовна давність. Роботи були прийняті та оплачені позивачем і не містять будь-яких прихованих недоліків, тому відсутні підстави для відшкодування збитків та задоволення апеляційних скарг.

В судове засідання 07.05.2014 прокурор, представники сторін та третьої особи-1 з'явилися, представник третьої особи-2 не з'явився. Ухвалою суду від 07.05.2014 розгляд справи відкладено на 04.06.2014.

В судове засідання 04.06.2014 прокурор, представники сторін та третьої особи-1 з'явилися, представник третьої особи-2 повторно не з'явився.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи з урахуванням правил ст.ст.99,101 ГПК України, відповідно до яких апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги, перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з відповідача 266 470,00 грн. - збитків, посилаючись на ст. 193 та ст. 224 ГК України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, за результатами якої складено Акт від 22.09.2010 № 06-21/68. Вищевказаним актом Головного контрольно-ревізійного управлінням України зафіксовано факт незаконних витрат бюджетних коштів в сумі 266 470,00 грн., які полягають у необґрунтованому завищенні відповідачем вартості виконаних робіт на підставі договору від 16.10.2008 № б/н, а саме, згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт за жовтень № 1, листопад № 2 і грудень № 3 - 2008 року, а прийняття цих робіт і їх оплата призвело до втрат бюджетних коштів.

У відзиві на позов та в письмових поясненнях відповідач вказує, що Акт, складений Головним контрольно-ревізійним управлінням України, за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, не є безумовним доказом господарського чи цивільного правопорушення, і, водночас, обставини, викладені в Акті ревізії, не визначають вини відповідача. Відповідач вважає, що порушення, зафіксовані в Акті ревізії, є необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності; роботи і їх вартість відповідають нормам ДБН; крім того, роботи, які відображені в Актах приймання виконаних підрядних робіт, прийняті позивачем без жодних зауважень і заперечень, а також у присутності спеціалістів, залучених в порядку здійснення технічного нагляду. Також, відповідач заперечуючи проти позову, вказує на те, що в діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення. Належна якість виконаних відповідачем робіт, передбачених договором підряду від 16.10.2008 № б/н, та відповідність здійснених витрат відповідним нормативно-розрахунковим показникам і поточним цінам на трудові і матеріально-технічні ресурси підтверджуються двосторонніми актами приймання виконаних підрядних робіт.

Позивач, не погодившись із запереченнями відповідача у своїх поясненнях (від 02.02.2012) зазначив, що Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у відповідності до підпункту 20 пункту 6 Положення про вказану Адміністрацію, наділена правом на звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалою Господарським судом міста Києва від 11.01.2012, за заявою позивача і відповідача, залучені до участі у справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме: Державну фінансову інспекцію України (на стороні позивача) і Товариство з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ БУДІВЕЛЬНИМИ ПРОЕКТАМИ "БУДІНВЕСТКОНСАЛТ" (на стороні відповідача).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2012, за клопотанням позивача, призначено судову будівельно-технічну експертизу у справі № 19/279, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Вказаною ухвалою провадження у справі зупинено до надання експертною установою висновку судової експертизи.

16.08.2013 до Господарського суду надійшов Висновок судових експертів, за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2013 №6622/6623/12-42. Згідно вказаного висновку судової експертизи, відповідачем виконані роботи на підставі договору підряду від 16.10.2008 № б/н на суму 1.706.329,20 грн.

20.08.2013 позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог до 335 674,80 грн., оскільки у Висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2013 № 6622/6623/12-42 визначено, що завдані позивачу збитки є більшими ніж було ним заявлено.

Судом першої інстанції прийнято збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач, в свою чергу, звернувся до суду першої інстанції із заявою від 09.04.2012 про застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності в порядку ст. 267 ЦК України.

Колегія суддів повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне:

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, між Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОТЕХНОКОМ" (підрядником) укладено Договір підряду на виконання робіт з поточного ремонту від 16.10.2008 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору відповідач за завданням позивача зобов'язується на свій ризик власними або залученими за свій рахунок силами та / або засобами у відповідності до діючих будівельних норм і правил, а також з дотриманням Робочої документації та у визначений Договором строк здійснити роботи з поточного ремонту адміністративної будівлі позивача (далі - роботи), а останній зобов'язується забезпечити відповідачеві доступ до об'єкту, надати робочу документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість у відповідності до Договору.

Згідно п. 4.1 Договору договірна ціна робіт відповідно до кошторису, що є Додатком № 1 до Договору, складає 2.042.007,60 грн. Договірна ціна робіт може бути змінена за взаємною домовленістю сторін шляхом підписання останніми додаткової угоди до Договору.

Як визначено сторонами у п. 4.3 Договору, позивач здійснює оплату за виконані роботи в повному обсязі згідно актів форм КБ-2В, КБ-3, протягом терміну вказаного у тендерній пропозиції відповідача, з моменту підписання актів форм КБ-2В, КБ-3.

Додаткові роботи, які виконані відповідачем без попереднього узгодження із позивачем, не оплачуються (п. 4.7 Договору).

У відповідності до п. 5.4 Договору позивач протягом 5 робочих днів після отримання Акту та Довідки Ф № КБ-3 зобов'язаний прийняти виконані належним чином роботи, підписати Акт та Довідку Ф № КБ-3 та повернути відповідачеві по одному примірнику підписаних вказаних документів або надати останньому мотивовану письмову відмову в підписанні Акту та Довідки Ф № КБ-3.

Як передбачено п. 5.7 Договору, у разі виявлення позивачем (залученим ним консультантом, спеціалістом, експертом) невідповідності обсягів чи вартості виконаних робіт, зазначених в Акті та Довідці Ф № КБ-3, до фактичних обсягів виконаних робіт чи вартості виконаних робіт, що встановлена Договором, а також в разі виявлення дефектів чи будь-яких інших недоліків виконаних робіт, сторони зобов'язуються протягом п'яти календарних днів оформити Акт та Довідку Ф № КБ-3 належним чином згідно фактично виконаних обсягів робіт та їх фактичної вартості. У цьому разі Акт та Довідку Ф № КБ-3 не підписуються до підписання сторонами відповідного дефектного акту та / або внесення змін до Акту та Довідки Ф № КБ-3 (викладення в новій редакції). Дефектний акт має містити інформацію про недоліки та дефекти, виявлені в роботах, причини їх виникнення, порядок їх усунення відповідачем, вартість робіт по їх виправленню та строки на їх усунення відповідачем.

Строком дії Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31 грудня 2008 року. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 5.1 Договору).

Сторонами укладено Додаток № 2 Договору, згідно із яким останні домовилися про те, що відповідач зобов'язується виконати роботи відповідно до умов Договору не пізніше 01 грудня 2008 року.

На виконання Договору відповідачем виконані, а позивачем отримані роботи на загальну суму 2 042 004,00 грн. Факт виконання відповідачем і отримання позивачем виконаних робіт на підставі Договору підтверджується Актами, які підписані з обох сторін Договору і скріплені відбитками їх печаток, а саме:

за жовтень 2008 року Акт № 1 на суму 581 982,00 грн.;

за листопад 2008 року Акт № 2 на суму 1 211 046,00 грн.;

за грудень 2008 року Акт на суму 248 976,00 грн.

Відповідно до Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 22.09.2010 № 06-21/68, який складено Головним контрольно-ревізійним управлінням України, правонаступником якого є Державна фінансова інспекція України (Указ Президента України від 19.12.2010 № 1085/2010), сума завданих відповідачем державному бюджету збитків складається з такого:

1) згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року, відповідачем виконані, а позивачем прийняті та оплачені роботи з улаштування стелі з гіпсокартону в обсязі 150 м2, які дублюють роботи з улаштування гіпсокартонних перегородок в обсязі 150 м2 і виконання яких не передбачено договірною ціною (Кошторисом), що призвело до необґрунтованого завищення вартості виконаних робіт та втрат бюджетних коштів на загальну суму 32 721,00 грн.;

2) у відповідності до Актів приймання виконаних підрядних робіт за жовтень і листопад 2008 року, відповідачем виконані, а позивачем прийняті та оплачені сантехнічні роботи, виконання яких не передбачено договірною ціною (Кошторисом), що призвело до необґрунтованого завищення вартості виконаних робіт та втрат бюджетних коштів на загальну суму 27 711,00 грн.;

3) як вбачається з Актів приймання виконаних підрядних робіт за жовтень, листопад і грудень 2008 року, відповідачем виконані, а позивачем прийняті та оплачені роботи на зведення або пристосування тимчасових будівель і споруд за відсотковим показником 0,95 %, без повернення зворотних сум в розмірі 15 % від маси зазначених коштів, що призвело до необґрунтованого завищення вартості виконаних робіт та втрат бюджетних коштів на загальну суму 503,00 грн.;

4) згідно Акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року, відповідачем виконані, а позивачем прийняті та оплачені роботи з шліфування поверхонь підлоги в обсязі 790 м2, виконання яких не передбачено договірною ціною (Кошторисом), що призвело до необґрунтованого завищення вартості виконаних робіт та втрат бюджетних коштів на загальну суму 200 938,00 грн.;

5) у відповідності до Актів приймання виконаних підрядних робіт за жовтень і листопад 2008 року, відповідачем виконані, а позивачем прийняті та оплачені роботи з очищення приміщень від сміття в обсязі 44.929 т, які враховано нормами у витратах ресурсів згідно п. 1.14 "Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи РЕКНр" (ДБН Д 1.1-4-2000), що призвело до необґрунтованого завищення вартості виконаних робіт та втрат бюджетних коштів на загальну суму 4 597,00 грн.

Отже, звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що Актом ревізії встановлено неправомірне завищення відповідачем вартості робіт за вищевказаним Договором, чим позивачу завдано збитків на загальну суму 266 470,00 грн.

Однак, Акт ревізії не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором та спричинення збитків позивачу. Акт КРУ не є ані первинним документом, ані експертизою в розумінні ч. 4 ст. 853 ЦК України.

Так, норми ч. 4 ст. 853 ЦК України визначають, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Докази проведення такої експертизи в матеріалах справи відсутні, рівно як і докази звернення позивача до відповідача з вимогою про призначення такої експертизи. Даним спростовується твердження суду апеляційної інстанції про те, що замовник був позбавлений можливості виявити відступи від умов договору підряду або інших (прихованих) недоліків.

Висновком судової експертизи від 10.07.2013 № 6622/6623/12-42 визначено, що загальна вартість виконаних відповідачем робіт на підставі Договору і відповідно до Актів приймання виконаних підрядних робіт складає 1 706 329,20 грн., тобто, вартість виконаних відповідачем робіт є меншою на 335 674,80 грн., ніж зазначено у Актах приймання виконаних підрядних робіт.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»передбачено, що, оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК України).

У вказаному експертному висновку встановлено завищений розмір виконаних робіт по відношенню до об'єму, проте не встановлено неналежну якість виконаних відповідачем робіт.

Статтею 22 ЦК України під збитками передбачено втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, а також ст.ст. 218, 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Таким чином, збитки за своєю правовою природою є наслідком порушенного права.

У свою чергу статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договору підряду, у якому сторони на власний розсуд визначили об'єм робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість. З моменту укладення, відповідно до ст. 629 ЦК України, такий договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом першої інстанції було встановлено факт виконання відповідачем передбачених договором робіт та їх прийняття і оплату позивачем у встановленому договором порядку без жодних зауважень.

Тобто, вказаний договір був укладений сторонами на основі вільного волевиявлення та на час подання даного позову повністю виконаний.

З огляду на приписи ст.ст. 627, 629 ЦК України виявлені контролюючим органом у акті перевірки порушення не мають жодного відношення до укладеного між сторонами договору, не впливають на його умови і не можуть їх змінювати, оскільки ціна даного договору є договірною.

З викладених підстав акт перевірки контролюючого органу не свідчить про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що відповідно до приписів чинного законодавства є необхідною підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності у вигляді стягнення збитків, оскільки не є належним доказом порушення відповідачем зобовязань за Договором та спричинення збитків позивачу.

У той же час, виявлені контролюючим органом порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку.

Враховуючи викладене, вимагаючи повернення частини виконаного за Договором, позивач фактично після його виконання в односторонньому порядку незаконно змінює встановлену у ньому ціну, що є недопустимим, а отримання відповідачем оплати, визначеної умовами Договору та двосторонніми Актами, не може вважатися неправомірною дією, тому у вказаних діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Вказана правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 12.12.2012 у справі №6/33/2012/5003; від 23.04.2012 у справі №10/5025/1680/11; від 17.08.2011 у справі №20/016-11.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 335 674, 80 грн. - збитків на підставі Акту ревізії, є необґрунтованими.

Проте, оскільки судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову, у зв'язку зі спливом позовної давності, тому слід зазначити наступне:

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивачем пропущено позовну давність, однак на підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає з боку відповідач порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері та Державної фінансової інспекції України залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 р. у справі №19/279 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 19/279 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.О. Кондес

Судді Л.М. Ропій

В.І. Рябуха