Постанова

від 11.06.2014 по справі 914/2537/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 914/2537/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представника Верховної Ради України - Лаптієва А.М. дов. №129 від 4 квітня 2014 року, прокурора Боднарчука В.М. посв. №023013 від 22 листопада 2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПП "Західноукраїнський туристичний центр" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2014 року у справі господарського суду Львівської області за позовом ПП "Західноукраїнський туристичний центр" до ТОВ "Лісан", треті особи - Верховна Рада України та Львівська дирекція Українського підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У червні 2013 року ПП "Західноукраїнський туристичний центр" (далі - позивач) звернувся до ТОВ "Лісан" (далі - відповідач), третя особа 1 - Верховна Рада України, третя особа 2 - Львівська дирекція Українського підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", з позовом про стягнення 2 501 000, 00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості переданих цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів №10/04/2013 від 10 квітня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 3 березня 2013 року затверджено мирову угоду, укладену 1 липня 2013 року між ПП "Західноукраїнський туристичний центр" та ТОВ "Лісан", наступного змісту:

« 1. ТОВ "Лісан" визнає, що його заборгованість перед ПП "Західноукраїнський туристичний центр" на момент укладання цієї мирової угоди становить 2 501 000, 00 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № 10/04/2013, укладеного між сторонами 10 квітня 2013 року.

2. На погашення заборгованості, вказаної в п. 1 цієї мирової угоди, ТОВ "Лісан" передає, а ПП "Західноукраїнський туристичний центр" приймає у власність вбудовані нежитлові приміщення, які розташовані в будівлі по вул.Дорошенка № 39 у м. Львові, загальною площею 725,7 кв. м., що складаються з: приміщень, розміщених на першому поверсі будинку площею 392,7 кв. м. та приміщень підвалу площею 333,0 кв.м. Зазначені нежитлові приміщення є власністю ТОВ "Лісан" на підставі рішення Пустомитівського районного суду від 22 листопада 2009 року у справі № 2-1375/09.

3. Ціна, за якою ТОВ "Лісан" передає нежитлові приміщення ПП "Західноукраїнський туристичний центр", за взаємною згодою сторін становить 2 501 000, 00 грн.

4. Факт передачі нежитлових приміщень засвідчується актом приймання-передачі, що підписується між ТОВ "Лісан" та ПП "Західноукраїнський туристичний центр" протягом двох днів з моменту затвердження цієї мирової угоди господарським судом Львівської області.

5. Право власності на вбудовані нежитлові приміщення, які розташовані в будівлі по вул. Дорошенка № 39 у м. Львові, загальною площею 725,7 кв. м., що складаються з: приміщень, розміщених на першому поверсі будинку площею 392,7 кв. м. та приміщень підвалу площею 333,0 кв. м, виникає у ПП "Західноукраїнський туристичний центр" з моменту державної реєстрації.

6. ПП "Західноукраїнський туристичний центр" заявляє, що з моменту передачі йому нежитлових приміщень він не матиме жодних майнових претензій до ТОВ "Лісан" з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди.

7. ПП "Західноукраїнський туристичний центр" гарантує, що після підписання цієї мирової угоди він у межах прав, наданих йому як учаснику судового процесу, вживатиме заходів, спрямованих на припинення провадження у справі.

8. Сторони домовилися, що будь-які витрати, що виникають чи можуть виникнути після затвердження судом цієї мирової угоди, покладаються на ПП "Західноукраїнський туристичний центр".

9. Дана мирова угода укладена у трьох примірниках, по одному для сторін, один примірник - подається господарському суду Львівської області для затвердження.

10. Мирова угода набирає чинності з моменту оголошення ухвали господарського суду Львівської області про її затвердження."

Провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2014 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області задоволено, ухвалу господарського суду Львівської області від 3 вересня 2013 року скасовано, справу направлено в господарський суд Львівської області для розгляду по суті. З ТОВ "Лісан" стягнуто в дохід Державного бюджету України 25 010, 00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

У касаційній скарзі ПП "Західноукраїнський туристичний центр" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2014 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Львівської області від 3 вересня 2013 року.

Заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Наполягає на тому, що нежитлові приміщення, які були предметом мирової угоди, укладеної між сторонами, належать відповідачу на праві приватної власності.

Посилається на безпідставне стягнення з ТОВ "Лісан" 25 010, 00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Представники позивача, відповідача та третьої особи - 2 у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони та третя особа - 2 повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Вислухавши пояснення представника третьої особи - 1 та прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є стягнення з ТОВ "Лісан" 2 501 000, 00 грн боргу, який виник внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості переданих цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів №10/04/2013 від 10 квітня 2013 року.

За умовами затвердженої господарським судом першої інстанції мирової угоди, ТОВ "Лісан" визнає наявність боргу перед ПП "Західноукраїнський туристичний центр" у розмірі 2 501 000, 00 грн та, в рахунок його погашення, передає у власність ПП "Західноукраїнський туристичний центр" вбудовані нежитлові приміщення, які розташовані в будівлі по вул. Дорошенка № 39 у м. Львові, загальною площею 725,7 кв. м. Вказано, що зазначені нежитлові приміщення є власністю ТОВ "Лісан" на підставі рішення Пустомитівського районного суду від 22 листопада 2009 року у справі № 2-1375/09.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову.

Так, умови мирової угоди мають стосуватися лише правовідносин сторін, які є об'єктом спору, не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору та не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися в позовній заяві.

Якщо умови мирової угоди містять зобов'язання щодо розпорядження майном, господарський суд повинен перевірити повноваження сторони щодо розпорядження цим майном.

Як вірно зазначено апеляційним судом, умовами спірної мирової угоди сторони фактично вирішили питання набуття позивачем права власності на нерухоме майно.

Проте, затверджуючи мирову угоду, місцевий господарський суд не перевірив, хто насправді є власником вказаного майна і, відповідно, має право розпорядження ним.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення з даної справи може вплинути на права та обов'язки третіх осіб, які заявили про наявність права власності держави на майно, передане відповідачем у власність позивачу за мировою угодою.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає, що Львівський апеляційний господарський суд правильно застосував норму ст. 78 ГПК України і прийшов до юридично вірного висновку, що місцевий господарський суд порушив приписи вказаної норми в частині перевірки умов мирової угоди на відповідність вимогам закону та відсутність порушень її умовами прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на викладене, постанова Львівського апеляційного господарського суду в частині скасування ухвали про припинення провадження у справі та передачі справи на розгляд до суду першої інстанції законна та обґрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Крім того, Львівський апеляційний господарський суд, з урахуванням ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стягнув з відповідача в дохід Державного бюджету України 25 010, 00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Згідно пп. 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання, зокрема, апеляційної скарги на ухвалу господарського суду встановлена в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 1 218, 00 грн.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду підлягає сплаті у розмірі 609,00 грн.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з твердженням заявника касаційної скарги щодо помилкового стягнення з нього судового збору в розмірі більшому, ніж вимагає закон, та вважає за необхідне змінити постанову Львівського апеляційного господарського суду в частині стягнення судового збору, привівши її у відповідність до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7-111-11, 111-13Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2014 року змінити в частині стягнення судового збору, виклавши четвертий пункт резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісан" (вул. Шевченка, буд. 16, кв. 6А, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 19330958) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: УДК Личаківського району м. Львова; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; банк отримувача: ГУДКСУ у Львівській області; код банку отримувача (МФО): 825014; рахунок отримувача: 31215206783006; код класифікації доходів бюджету: 22030001; код ЄДРПОУ суду: 03499974) 609, 00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги."

Доручити господарському суду Львівської області видати наказ.

В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2014 року залишити без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир