Постанова

від 11.06.2014 по справі 905/7793/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 905/7793/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представника ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" - Великородного А.О. дов. № 108-1-4/38-Ю від 20 грудня 2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПП "Мартон" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року у справі Господарського суду Донецької області за позовом ПП "Мартон" до ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" та ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 року ПП "Мартон" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" (далі - відповідач), третя особа - ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", з позовом про стягнення 52 249 грн. 62 коп. відшкодування збитків.

Позовні вимоги обгрунтовані пошкодженням майна відповідача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини працівника відповідача.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 4 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року апеляційну скаргу ПП "Мартон" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 4 лютого 2014 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПП "Мартон" просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 4 лютого 2014 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 22, 1172, 1187 та 1192 Цивільного кодексу України.

Представники ПП "Мартон" та ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги ПП "Мартон" та ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно довідки Оріхівського відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Оріхівського району та АТІ УДАІ УМВС України в Запорізькій області б/н, виданої ОСОБА_5, 19 червня 2011 року о 18 год. 35 хв. в с. Новопавлівка, по вул. Першотравневій, буд. 19, за участю автомобіля КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено стіни будівлі та дах.

За свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САС № 16352 пошкоджена будівля належить приватному підприємству "Мартон".

ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" є власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки КАМАЗ 53215-053-15, державний номерний знак НОМЕР_1, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПП "Мартон" стверджувало, що на момент зазначеної дорожньо-транспортної пригоди вказаним автомобілем керував ОСОБА_6, який, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем та виконуючи трудові функції, скоїв зіткнення з будівлею позивача, у зв'язку з чим останньому спричинено матеріальні збитки у розмірі 52 249 грн 62 коп. фактичних витрат на ремонт будівлі.

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Так, встановлено, що згідно довідки № 185, виданої 27 листопада 2013 року ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика», ОСОБА_6 працював на підприємстві у період з 11 листопада 2009 року по 2 липня 2013 року водієм автотранспортних засобів.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають, зокрема, внаслідок завдання шкоди.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

За ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана, зокрема, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе за одночасної наявності обов'язкових умов, якими є протиправна поведінка або бездіяльність, наявність дійсної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між діяннями та заподіянням такої шкоди, вина.

Так, протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону, наслідком якої є порушення прав та інтересів іншої особи та заподіяння збитків (шкоди).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкоди.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкода, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідним є доведення, що саме протиправна поведінка є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як встановлено судами, довідка Оріхівського відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Оріхівського району та АТІ УДАІ УМВС України в Запорізькій області б/н від 19 травня 2011 року, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, не містить даних про особу водія, який був за кермом зазначеного автомобіля, опису, яка саме дорожньо-транспортна пригода трапилась, характеру та об'єму пошкоджень майна.

Відповідно до листа Оріхівського відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Оріхівського району та АТІ УДАІ УМВС України в Запорізькій області № 45/8-1899 від 28 вересня 2012 року матеріали за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася в с. Новопавлівка, по вул. Першотравневій, 19, за вихідним № 45/8-2323 від 23 червня 2011 року, скеровано до відділення ДАІ Костянтинівського МВ.

За листом Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області № 39739 від 5 грудня 2013 року, на запит Господарського суду Донецької області щодо інформації про надходження до суду адміністративного протоколу про порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_6 19 травня 2011 року, надійшла відповідь, що протокол відносно вказаної особи протягом 2011-2013 років на адресу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області не надходив.

Згідно листа № 967-9 від 9 січня 2014 року відділення ДАІ Костянтинівського МВ (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 з Оріхівського відділення ДАІ по обслуговуванню адміністративної території Оріхівського району та АТІ УДАІ УМВС України в Запорізькій області не надходив.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 213 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України.

Встановлення вини особи у скоєнні правопорушення, яке передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та полягає у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, враховуючи вимоги ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення, має здійснюватися місцевим районним судом загальної юрисдикції.

Судами з'ясовано, що постанова компетентного органу про визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні спірної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено майно позивача, та будь-які інші належні докази встановлення його вини, в матеріалах справи відсутні, факт притягнення до адміністративної відповідальності іншої особи, винної у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, не доведено.

Преюдиційне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи щодо фактів, які встановлені судом. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про недоведеність позову з огляду на те, що вина відповідача у завданні шкоди майну позивача джерелом підвищеної небезпеки не встановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на вимоги наведеної норми, суди попередніх інстанцій обгрунтовано зазначили про відсутність у матеріалах справи експертної оцінки, яка містила б відомості щодо характеру та ступеню пошкоджень майна ПП "Мартон" саме внаслідок спірної ДТП, що не дає підстави стверджувати про те, що ремонт складського приміщення, яке знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с. Новопавлівка, вул. Першотравнева, буд. № 19, проведено саме за наслідками пошкоджень у зв'язку з ДТП за участю ОСОБА_6

Також, з урахуванням наведеного, обгрунтованими є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для притягнення до відповідальності ТОВ "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", як страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВС/1426709, укладеного з ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" 29 грудня 2010 року.

За таких обставин суди прийшли до юридично правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з недоведеністю сукупності обов'язкових умов для відшкодування позадоговірної шкоди.

З огляду на викладене, рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій прийняті за повного встановлення та надання належної правової оцінки усім істотним обставинам справи у їх сукупності, вірного застосування норм ст. ст. 22, 1172, 1187 та 1192 Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги не спростовують юридично обгрунтованих висновків, покладених в основу прийнятих у справі судових рішень.

За таких обставин рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів законні та обгрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9,111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир