Ухвала

від 05.06.2014 по справі 2а-1670/4162/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року м. Київ К/9991/15941/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012

у справі № 2а-1670/4162/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврометалбуд»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Метал»

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврометалбуд» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Єврометалбуд») звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Агентство Метал» (далі по тексту - третя особа, ТОВ «Транс Агентство Метал») про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.04.2011 №0004112301 та №0004092301/64.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем в період з 11.04.2011 по 12.04.2011 було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Єврометалбуд» з питань взаємовідносин з ТОВ «БК Дніпробудпроект» за період з 01.01.2010 по 30.09.2010 та ТОВ «Транс Агентство Метал» за період з 01.10.2010 по 31.10.2010, за результатами якої складено акт від 12.04.2011 №2168/23-309/34958165.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.04.2011: №0004112301, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100» в розмірі 300698,00 грн. (в т.ч., 240558,00 грн. - основний платіж, 60140,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та №0004092301/64, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3335,00 грн. (в т.ч. за квітень 2010 року - 1699,00 грн., за липень 2010 року - 1636,00 грн.).

Підставою для визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), внаслідок чого занижено податок на додану вартість за січень, квітень - серпень, жовтень 2010 року в сумі 240558,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2010 року в розмірі 1699,00 грн., за липень 2010 року - 1636,00 грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що відповідно до акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Метал» №94/236-35785206 від 28.01.2011, що складений Алчевською ОДПІ Луганської області, встановлено відсутність у вказаного контрагента об'єктів, що підпадають під визначення ст. 3, ст. 4 та порушення останнім ч. 1 ст. 203 , ч. 1 ст. 207 , ст. 215 , п. 1 ст. 216 , ст. 228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів. Крім того, вказала, що за даними податкової звітності у контрагентів позивача, також по взаємовідносинам з ТОВ «БК Дніпробудпроект», відсутні необхідні умови, виробничі потужності, матеріальна база для виконання умов договорів, у зв'язку з чим такі договори є нікчемними в силу положень Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції .

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із ст. 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі по тексту - Закон №996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено судами, позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у ТОВ «Транс Агентство Метал», ТОВ «БК Дніпробудпроект» товарів, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних на його адресу особами, які мають статус платника податку на додану вартість.

Фактичне виконання спірних договорів підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, специфікаціями, рахунками фактурами, актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями, тощо.

При цьому слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Разом з тим, як встановлено судами, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірними договорами, узгодженість дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаність з такими діями постачальників, у зв'язку з чим твердження податкового органу про нікчемність укладених позивачем з ТОВ ТОВ «Транс Агентство Метал» та ТОВ «БК Дніпробудпроект» правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров